Літнє пекло: мінус мільйони тонн агрозбіжжя й сподівання на високі ціни

Це схоже на пекельну спеку високосного маркетингового року. Приміром температура повітря, за якої починає горіти кукурудза — якихось +35–40 ℃. Якщо ж процес триває більше двох тижнів, то, вважайте, суттєва частина урожаю просто зникла прямо на полі й грошей від продажів тоді точно не бачити — суцільне попелище.

Аномальний сезон

«За температури ґрунту 68–70 ℃ не врятує рослину навіть полив. За таких умов нічого не росте. Жодна зернова культура не здатна переносити таке знущання». Це — з перших оцінок наслідків спеки фахівців Укргідрометцентру.

І хоча спека нарешті пішла на спад, все ті ж метеорологи кажуть, що нова хвиля аномальної погоди може накрити Україну вже в серпні.

Зниження температурного режиму в кінці липня — початку серпня дещо пом’якшило погодні умови, але для формування врожаю пізніх сільськогосподарських культур вони так і залишилися по факту несприятливими.

В зоні ризику топові експортні кукурудза, соняшник, соя.

Пшениця та ріпак проскочили поміж градусами. Їх вже зібрали. Понад 20 млн тонн є пшениці, однак її якість дуже шкутильгає, а темпи експорту дозволяють зробити припущення про те, що з борошном та хлібом на внутрішньому ринку можливі нюанси вже восени.

Можливий же діапазон скорочення врожаю пізніх культур, які формують основу валютної аграрної виручки країни, становить 30% — така точка зору фахівців Укргідрометцентру.

Обережне Мінагро (тут обирати не приходиться: його як не ліквідовують, то змушують існувати в статусі т.в.о.) вважає, що втрати пізніх культур можуть становити до 15%. Більш предметні заяви обіцяє восени, коли урожай буде в коморі.

Трейдери також згодні, що врожай кукурудзи й соняшника суттєво погіршується. Останній прогноз по кукурудзі — 23,4 млн тонн (мінус кілька мільйонів від минулорічного). Потенційний урожай соняшника зрізали на понад мільйон — до 12,8–13 млн тонн.

Найбільш коректно оцінюють ситуацію ті, хто працює в секторі давно та з року в рік моніторить локальний та глобальний ринки. Ця група зійшлася на думці, що проблеми з урожаєм пізніх носять точковий характер. Адже постраждали всі, хоча й — всі по-різному.

Так, згідно даними Укргідрометцентру, в західних, північних і більшості центральних та південних районів, в окремих районах східних областей було досягнуто або на 1–3 °С перевищено абсолютний максимум температури повітря другої декади липня за період спостережень з 1951 року.

Чи є вихід? Чи може падати дощ, коли на небі ні хмаринки? В будь-якому випадку прийшов час навчитися управляти вологою в ґрунті. Цікаво, що до усвідомлення необхідності керувати запасами вологи в ґрунті українські сільськогосподарські підприємства йдуть різними шляхами.

Один із варіантів — зрошування. Щоправда, тут теж є проблеми: дефіцит води, за воду треба платити, за електрику — також. А тут ще й електрику вимикають через обставини, в яких існує Україна. Існують ще й юридичні проблеми.

Так чи інакше цьогорічна спека вкотре підтвердила, що питання обсягів агрозбіжжя прямо залежне від погоди.

Минус 20–30%

Фермери вельми обережно оцінюють види на цьогорічний урожай пізніх культур (швидше за все, десь глибоко в душі розраховуючи на потенціал насіння чи технології, чи просто на небесну канцелярію) і чекають на цифру середньої врожайності або точку беззбитковості. Проте вони чесно визнають, що зниження запланованих показників відсотків на 20 не уникнути. По кукурудзі, по соняшнику, по сої.

Зокрема, на Кіровоградщині очікують зменшення врожайності пізніх культур на 30%. Аграрні вчені фіксують, що за 90 днів (з 21 квітня) дощ тут був один раз.

Подейкують, що на Вінниччині соя втратила третину потенціалу.

Чернігівщина каже, що буде мінус 20–30%, але готова предметно говорити, коли збере врожай.

Кукурудзяний «вождь» — Полтавщина — занепокоєна не тільки пізніми культурами. На загал врожай є. Але саме під час наливу та розвитку зерна, через недостатню кількість вологи й велику спеку, пшениця не набрала можливої кондиції.

Тим вищі ціни

Пам’ятаєте, що чим менше врожай, тим вищі ціни. Саме їх забезпечила спека.

Хоча з одного боку жарке літо дозволило споживачам ласувати дешевими кавунами. З іншого, як не парадоксально прозвучить, спека штовхнула вгору ціни, наприклад, на огірки на локальному ринку.

Якщо ціни на овочі, що теоретично мають бути максимально доступними в сезон, подекуди не тішать окремо взятого споживача, то аграрії — від великого до маленького — затамували подих і чекають.

Фермери притримують збіжжя на тлі полів з тріщинами через дефіцит води. Ціни оживають, бо їм для зростання оптимальні запаси вологи в ґрунті — як тій кукурудзі — не потрібні.

Наразі кукурудза торгується по 7400 грн/тонна (EXW), в липні середній показник був 6700. В листопаді 2023-го (коли пропозиція зростала, бо якраз збирали) продати дорожче 4000 грн/тонна було важкувато.

Остаточно ціновий діапазон на соняшник нового врожаю чітких рамок не має, але ціни попиту підвищуються. Станом на початок серпня озвучуються наступні ціни: 18 500–20 000 грн/тонна (CPT).

Ймовірно, ціни будуть далі рости. Наскільки? Залежить також від сусідів, бо, приміром, у Європі теж потерпають.

Аграрії чекають подальшого зростання ціни та заробітків, бо від фінансової складової залежить наступний сезон. 

У сусідів також мінус

Аналітики погіршили прогнози врожайності майже для всіх культур в ЄС. Зокрема, Франція заявила, що врожай пшениці буде найгіршим за останні 40 років і на 25% нижче результату попереднього року. Врожай соняшнику та кукурудзи цьогоріч може стати найгіршим з 2012 року в Болгарії.

Потенціал урожаю кукурудзи випаровується на очах. Єврокомісія знизила оцінки щодо кукурудзи до 60 млн тонн. Окремі виробники кукурудзи ЄС заявили про збитки та вже чекають на фінансову підтримку європейського гаманця.

На загал експортні перспективи для України вимальовуються непогані, навіть враховуючи, що кукурудза входить до переліку так званих «чутливих продуктів» в рамках домовленостей між Україною та ЄС щодо режиму ліберальної торгівлі продовольством. Навіть за умови активації опції «аварійне гальмо» на кукурудзу, проблем у експортерів не має бути, бо мито на ввіз нульове. Європі потрібен фураж.

Чи є шанси у фермерів мати гривневі чи доларові успіхи в третій сезон великої війни? Є. Але заробітки окремо взятого господарства/компанії прямо залежать від того, скільки вкладено в окремо взятий гектар. Згоріли поля чи не згоріли. Які технології. Деталі вирішують все.

Як поведуть себе ціни — задачка з зірочкою. Питання з питань: чи зароблять аграрії, аби вистачило на життя, забезпечити майбутній сезон, підтримати своїх на фронті, сплатити податки в бюджет. Однозначно відповісти складно. Поки що, попри спеку, тенденції підбадьорюють аграріїв. Більше того, виробники намагаються диктувати ціни на тлі росту попиту з боку покупців.

Не викликає сумнівів лише одна теза. Ціни будуть рости. Експортні, які дають валюту фермеру—трейдеру—державі, — залежно від кон’юнктури світових ринків. Локальні — залежно від сили конкуренції між трейдерами та харчовиками.

На споживчі товари ціни вже ростуть. Зокрема, хліб почав «дивитися вгору». Хоча в ланцюжку зерно—борошно—хліб останній дорожчає найповільніше, але пекарі кажуть, що буквально місяць-два і цінники додадуть 20–30%. На тлі невтішних розмов про врожай та конкуренції за сировину починає дорожчати і соняшникова олія.

***

Сільськогосподарське виробництво в Україні суттєво міняє обличчя не тільки через війну, а ще й через зміни клімату. І це, нарешті, варто усвідомити. Тема зрошення буде все частіше звучати в коментарях чиновників та успішних прикладах господарювання фермерів.

Треба звикати до погодних аномалій і вчитися працювати в екстремальних умовах. Бо інакше заробітків не бачити. Щоб мати успішний аграрний бізнес потрібно бути одночасно агрономом, вченим, трейдером, стежити на новаціями в світі технологій, вміти ризикувати, але продумано та грамотно. Постійно експериментувати та шукати власний алгоритм: як за всіх негативних умов вийти переможцем.