Почесне місце в музеї: як німецький підводний човен вийшов на сушу

Виведений з експлуатації німецький підводний човен U17 виставлять у Технічному музеї Зінсгайма, поповнивши й без того неймовірну колекцію із понад трьох тисяч експонатів, включно з "Конкордом" і радянським літаком Ту-144.

Фокус переклав статтю Пітера Сучіу про подальшу долю німецької субмарини, яка прослужила на флоті 37 років.

• U17, підводний човен типу 206, що експлуатувався з 1973-го до 2010 року, пройшов складний шлях із порту Гамбурга до музею, що охоплює річкове транспортування і майже 50-кілометровий переїзд сушею. Ця подорож потребувала неабияких логістичних зусиль і акуратної навігації вузькими вулицями та під мостами.

Переїзд U17 надає музею, в якому також представлена найбільша в Європі колекція болідів Формули-1, ще більшого історичного значення.

"Вихід на сушу" німецького підводного човна

Технічний музей Зінсгайма в Німеччині охоплює понад три тисячі експонатів, зокрема французький надзвуковий Concorde, радянський Ту-144, найбільшу в Європі колекцію болідів Формули-1 і безліч танків. Незабаром у музеї буде виставлено списаний німецький підводний човен, що іще значущіше через місце розташування Технічного музею.

Музей розташований у землі Баден-Вюртемберг, за півтори години їзди на південь від Франкфурта і більш ніж за шість годин від порту Гамбурга, що створило труднощі з досталенням підводного човна U17 до музею. 350-тонний підводний човен ВМС Німеччини, використовуваний із 1973-го до 2010 року, повільно пройшов свій останній шлях до музею річками й дорогами.

Як повідомляє музей у соцмережі Х, 13 липня, після транспортування баржею субмарину помістили на 30-осний низькорамний навантажувач і акуратно доставили у новий дім.

Хоча підводні човни можуть легко переміщатися під водою, для чого вони, вочевидь, і призначені, виникли "логістичні проблеми", пов'язані з транспортуванням човна на відстань 50 км суходолом, адже він був надто великий, щоб пройти під кількома мостами. Човен завдовжки 90 метрів і заввишки 10 метрів довелося покласти на бік, а потім знову поставити вертикально, щоби протиснутися через деякі вузькі вулички на шляху до музею.

Як повідомляє видання The Drive, у цьому разі краще було б рухатися автобаном, скоротивши відстань до 30 км. Однак обрали трохи довший маршрут, оскільки він був доступнішим для U17.

"Ми привезли унікальний експонат великою командою на неймовірному транспорті", — сказав керівник проєкту Міхаель Айнкорн, колишній підводник, який проводитиме екскурсії списаним підводним човном у його новій гавані.

U17 був одним із 18 підводних човнів типу 206, призначених для операцій у мілководному Балтійському морі та побудованих компанією Howaldtswerke-Deutsche Werft (HDW) для Бундесмарине в період з 1969-го до 1975 року. Хоча човни типу 206 не брали участі в бойових діях, вони примітні тим, що залишалися в строю майже чотири десятиліття — довше, ніж будь-який інший підводний човен.

Ба більше, 2001 року німецький човен типу 206 U24 був задіяний у військово-морських навчаннях JTFEX 01-2 у Карибському морі та зумів прорватися крізь усю охорону навколо корабля USS Enterprise (CVN-65). Підводний човен випустив зелені сигнальні ракети і сфотографував корабель ВМС США, по суті, "потопивши" його.

Усі ці субмарини відправлені у відставку із сучасної німецької морської піхоти, а дві залишаються на службі у ВМС Колумбії.

Повільний рух німецького підводного човна

Коли субмарина U17 була в строю, її оснащували двома 4-тактними 600-сильними дизель-електричними двигунами MTU, вона розвивала крейсерську швидкість 10 вузлів на поверхні та 17 вузлів під водою. У свій останній шлях сушею судно вирушило набагато повільніше, дорога тривала майже чотири тижні.

Загальна вартість переїзду оцінюється приблизно в 2 мільйони євро (2,17 мільйона доларів), які було профінансовано коштом пожертвувань. Попри те, що U17 завершила свій шлях, мине ще рік, перш ніж її буде виставлено в музеї. Підводний човен відремонтують і пофарбують, а виставити його на загальний огляд планують наступного літа. Найскладніше було просто доставити його до Технічного музею Зінсгайма.

Про автора

Пітер Сучіу — журналіст із Мічигану. За свою двадцятирічну журналістську кар'єру він брав участь у роботі більш ніж чотирьох десятків журналів, газет і вебсайтів, опублікувавши понад 3200 матеріалів. Регулярно пише про військову техніку, історію вогнепальної зброї, кібербезпеку, політику та міжнародні справи. Пітер також є автором статей для Forbes і Clearance Jobs. Ви можете стежити за ним у Twitter: @PeterSuciu. Напишіть автору на електронну пошту: [email protected].