"Слава Україні, я з Чечні": на Олімпіаді-2024 російські журналісти рвались за коментарем к українцям, а влада Парижа вивезла всіх безхатченків

Олімпіада-2024 в Парижі поставила перед Францією чимало викликів, адже організатори хотіли багато що робити вперше, як от відкриття поза межами стадіону. А також здавалось, що вони намагались справити незабутнє враження на увесь світ, як своїми розкішними локаціями, так і рівнем організації головних змагань чотириріччя. І багато в чому амбіційні французи таки досягли своєї мети. 

Але, як виявилось, не обійшлося без крадіжок, росіян на змагальних аренах і нестачі м'яса.

ПИЛЬНУВАЛИ, АЛЕ ГОДИННИК ВКРАЛИ. Олімпіада пройшла без бійок, терористичних атак і гучних скандалів з вини організаторів. Французи не аби як хвилювались через відкриття поза межами стадіону, силовики ледь не відверто називали такий план божевіллям. За кілька днів до початку довелося перекривати увесь центр Парижу уздовж Сени, а кілька станцій метро в центрі так і не відкрили до кінця Олімпіади.

За безпекою слідували десятки тисяч озброєних поліцейських і військових, особливо це стосувалося районів навколо арен. Вулицями регулярно їздили патрулі, а над Парижем та його передмістям кружляли гелікоптери. Після пожежі на коліях у день відкриття, що призвело до певних проблем з транспортом у місті через затримку рерів, більше якихось інцидентів не виникало.

Через посилені заходи безпеки вхід на арени і для глядачів, і для журналістів міг зайняти певний час. Коли намагались потрапити на "Стад де Франс", то перевіряли навіть воду, яку ти з собою несеш. Тобто просили зробити кілька ковтків, аби пересвідчитися, що це справді вода, а не якась небезпечна рідина.

Задля комфорту туристів французька влада намагалася максимально очистити місто, однак ближче до закриття Ігор в Париж почали повертатися безхатченки і жебраки. До цього їх ми бачили лише одного разу і досить далеко від якоїсь з арен. А в останні дні Олімпіади деякі особливо безстрашні окупували для сну лавки на крупних станціях метро та RER, але це було, звісно, до найближчого поліцейського патруля.

Також по дорозі на закриття були помічені перекупники, які спочатку запитували, чи потрібен квиток, а потім цікавились, чи є зайвий у тебе. Але межу ніхто не перетинав. У колі наших журналістів навіть почали жартувати, що немає атлетів з-за поребрика і немає проблем, але в останній день Олімпіади представник агресорки, так званий журналіст "Спорт Експрес", видерся на Ейфелеву вежу і вивісив свій триколор.

Про крадіжки в Олімпійському селищі стало відомо вже після закриття змагань і повернення наших атлетів додому.

"З неприємних моментів Олімпіади – вкрали годинник. У деяких хлопців викрали гроші та особисті речі. Швидше за все, прибиральниці в олімпійському селі. Ближче до від’їзду, щоб не було часу на розголос. У Бразилії крали протягом усієї Олімпіади, тут обережніші злодії", – розповів у соціальних мережах бронзовий призерОІ-2024 з греко-римської боротьби, депутат ВР Жан Беленюк.

"СЛАВА УКРАЇНІ". "Слава Україні" стало своєрідним обов'язковим вітанням і навіть таємним паролем. Адже от стоїте ви десь біля базиліки Секре Кер, і до вас неочікувана підходить людина і російською каже: "Добрий день". А ще ти помічаєш легкий акцент, можливо, півдня РФ. І не одразу розумієш, що відповідати. Але у туж саму мить він тобі каже: "Слава Україні!" І все, ти відповідаєш "Героям слава" і трохи розслаблюєшся.

Правда, потім на питання, звідки він, молодик відповідає, що з Чечні. І ти знову намагаєшся не втратити пильність. Але він пояснює, що вже більше 9 років мешкає в Парижі. І тоді одразу відмічаєш, що він не сказав, що з РФ чи Росії, а саме з Чечні, і нинішній терористичний режим у Москві залишив без домівки не тільки мільйони українців...

Стосовно підтримки України – я їхала до Франції без особливих ілюзій, адже допомога на рівні держави і заяв у ЗМІ – то одне, а думка пересічних громадян – зовсім інше, особливо коли парижани масово їхали з міста, плюс в країні багато мігрантів, яким не до наших проблем, а деякі втікачі з ісламських держав і їх нащадки, нас, м'яко кажучи, недолюблюють. Тому у ці райони я намагалась навіть не заходити, щоб не додавати роботи місцевій поліції.

Але глядачі на трибунах зустрічали наших спортсменів дуже тепло і навіть підтримували, наче своїх. Особливо це стосується Ольги Харлан, коли переповнена "Гран Пале" скандував "Ольга! Ольга!", просто мурахи йшли по шкірі. На вулицях чи навіть у громадському транспорті до нас підходили і люди і казали: "Ми з вами".

Якось в метро підійшла жінка і ламаною англійською сказала: "Добре, що тут ви, а не росіяни". Дуже багато знають "Слава Україні", а ми вже вчили їх продовженню. Наприклад, після матчу Марти Костюк один із волонтерів на арені сидів поруч із нами, а після перемоги киянки повернувся до нас і сказав "Слава Україні!". А ми вже навчили його відповідати "Героям слава!"

До мене досить часто підходили іноземні журналісти, багато хто з них бував в Україні і писав про наших спортсменів. Один репортер підійшов і каже: "Мені дуже прикро, що у вас таке відбувається". А місцевий мешканець, якого я зустріла у кафе, здивував тим, що читав історію України та знав, що коли вже Київ був розвиненим містом, то Москви ще навіть не існувало.

БЕЗ РФ ТА ПОПЛІЧНИКА. Звісно, було приємно, що ці Ігри пройшли без Росії та Білорусі, без "победобесія" і натовпу п'яних фанатів із зображенням двоглавої курки. Про росіян у розмові з нами згадували лише в контексті війни. Але, на жаль, певна кількість "нейтральних" безпрапорних все ж таки пролізла і навіть взяла медалі, що дещо зіпсувало враження від цього свята спорту.

Так золоту медаль виграв білоруський батутист Іван Литвинович, який підтримує Лукашенко і війну в Україні. А росіянки Шнайдер і Андрєєва стали срібними призерками в парному змаганні у жінок. І якщо білоруських журналістів ми у Парижі не бачили, або, можливо, просто не помічали, то російські масово тусувались на кортах "Ролан Гаррос" і, як жалілись колеги, іноді спеціально намагались привернути до себе увагу надто гучними розмовами.

Також представники ЗМІ РФ відвідували й інші змагання і навіть намагались взяти коментар у наших атлетів. При мені в мікс-зоні один з росіян звертався до відомої борчині Оксани Лівач і навіть кричав, що згоден на коментар українською мовою. Але спортсменка зробила вигляд, що просто його не помічає і попрямувала в роздягальню.

РОЗКІШ ВЕРСАЛЯ. Маючи відомі на увесь світ історичні пам'ятки, було б просто злочином не використати їх для такої події. Мабуть, саме подумали і організатори Ігор, тому для більшості олімпійських об’єктів обирали відомі розкішні місця або легендарні спортивні локації. Чого тільки варте змагання брейкерів у самісенькому центрі Парижу на площі Конкорд, борців і дзюдоїстів розмістили на Марсовому полі, а пляжний волейбол фактично у підніжжя Ейфелевої вежі.

І навіть в садах легендарного Версальського палацу проходили змагання з кінного спорту та сучасного п'ятиборства. Відверто зачарував всіх "Гран Пале", який став фартовим для наших шаблісток. Височезні скляні стелі і старовинний балкон, з якого виходили на бій фехтувальники, справляв неймовірне враження. І атмосфера там була така, що просто мурашки по шкірі.

"Насправді, він не старовинний, його будували до Всесвітньої виставки 1900 року", – розповів нам один з працівників поки ми чекали на Ольгу Харлан після перемоги у бронзовій сутичці. Насправді у рамках тією виставки пройшла й друга сучасна Олімпіада у столиці Франції. А ми зійшлись на тому, що змагання у величному "Гран Пале" організатори тонко і навіть душевно поєднали мистецтво і спорт.

До речі, щоб втілити задум "найзеленіших Олімпійських ігор" в історії організатори майже не будували нових арен, а використовували наявні. Лише декілька об’єктів було збудовано пізніше: Олімпійське селище вартістю 1,45 млрд євро, водний центр для стрибків у води і синхронного плавання за 172 млн євро та гімнастичний і бадмінтонний комплекси, які обійшлися у 136 млн євро.

ЗАРОБИТИ МІЛЬЯРД. І ще дуже важливий момент: щоб не казали про дуже високі ціни на квитки в Парижі, на всіх змаганнях, де ми встигли побувати за участі українських спортсменів і не тільки, арени були забиті – будь то 77-тисячний "Стад де Франс" під час легкої атлетики чи 5-тисяний центр скелелазіння Ле-Бурже. Навіть на важкій атлетиці нелегко було знайти в залі вільне місце.

"Ми теж хотіли би потрапити на змагання, але дешеві квитки швидко розлетілися. Чекаємо, коли з'явитися можливість", – розповідав у черзі за кебабом у турецькому ресторанчику в Малабрі один з місцевих мешканців, скоріш за все, натякаючи на перекупників або, можливо, і на зниження цін. Хоча останнє навряд чи, адже він бажав потрапити на фехтування, яке просто обожнюють нащадки мушкетерів, а арена "Гран Пале" постійно була забита.

Найдешевшими на Олімпіаді були квитки на футбол, ціни на які стартували від 15 євро. Більш менш доступними були перепустки на водне поло чи веслування на байдарках – початкова вартість від 24 євро. А ось за дуже популярні змагання зі спортивної гімнастики та плавання, де чотири золоті нагороди зібрав 22-річний у улюбленець французів Леон Маршан, доводилось викласти кругленьку суму, починаючи від 100 євро.

Вартість найдорожчого квитка першої категорії на легку атлетику на вечірню сесію сягала до 990 євро. І трибуни "Стад де Франс" були переповнені. А коли ми поспішали на фінал боксерського турніру за участю українця Олександра Хижняка, який відбувався на "Ролан Гаррос", то під касами шукали зайвий пропуск чимало і наших земляків, і іноземців. Тоді квитки на півфинали і поєдинки за "золото" коштували від 150 до 600 євро. І більшість була розкуплена ще за два-три місяці до події.

Загалом тільки за рахунок квитків Франція повинна була покласти до державного бюджету майже 1,2 млрд євро.

НЕ РОЗЖЕНЕШСЯ. До недоліків столиці Франції, звичайно, можна віднести ціни. Зрозуміло, якщо ти знайшов кошти для поїздки на Олімпіаду, то маєш не порожній гаманець. Але якщо ти не журналіст чи участник змагань і не отримав проїзного чи транспорту від організаторів, лише пересування Парижем і його передмістям влетять тобі в копієчку.

Наприклад, разовий квиток на будь-яку зону столиці Франції коштує 6 євро. Тому, якщо ви приїхали не на один день, не на один вид спорту і не мешкаєте поруч з ареною, вам потрібен проїзний або дуже гарний план економії.

Їжа у перерахунку на наші гроші, особливо біля арен, обходилась недешево, наприклад, тарілка зі смаженою куркою та гарніром у вигляді картоплі і риса біля "Стад де Франс" стартувала від 20 євро. Любителям пиво доводилось викласти 5 євро за склянку 0,25 мл і 10 євро за пів літри.

Окрім екологічності французи на Олімпіаді багато пропагували здоровий спосіб життя і, зокрема веганство. І в перші дні на аренах у м'ясоїдів фактично не було вибору, окрім холодного бутерброда з сиром і шинкою в булці. На "Гран Пале", де змагались фехтувальники, не можна було знайти навіть каву з молоком. А потім вже "намалювались" і хот-доги, і кіши, і піца.

Якось взагалі не зустрічала під час Олімпіади торговців з печеними каштанами, якими колись так славився Париж. Зато для тих, хто любить випічку і картоплю фрі, це був би рай.

Раніше OBOZ.UA повідомляв про чемпіона світу з РФ розповів, який "ховався" від українців на Олімпіаді-2024.

Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!