Острів Оболонський: як замість ремонту семи лавок витратили майже 200 мільйонів із бюджету Києва

Дискусії щодо розважального парку на острові Оболонський у Києві не вщухають. Це «подарунок» на День міста, за який кияни заплатили у війну майже 200 млн грн із бюджету.

Роботи на острові Оболонський свідчать, що через систему Prozorro можна провести закупівлі самочинного будівництва. Запобіжників немає. І це далеко не єдина претензія.

Парк побудували на території природно-заповідного фонду із численними порушеннями екологічного законодавства, про що «Голка» раніше вже писала на ZN.UA. За результатами екологічного аудиту, виконаного Київським еколого-культурним центром, виявлено знищення популяцій і біотопів різних рослин, кажанів і птахів, які занесені до Червоної книги й охороняються Бернською конвенцією.

На будівництво розважального парку не було жодних дозволів, Київрада навіть земельної ділянки під будівництво ніколи не передавала. Без цього єдині законні будівельні роботи на острові — це капітальний ремонт семи лавок і одного «мусоросборника». Громадська ініціатива «Голка» вирішила розібратися, як під вивіскою «капремонт» міг з’явитися новий розважальний парк.

Капремонт VS самочинне будівництво

Столичне комунальне підприємство «Плесо» здійснювало капремонт без документів на землю, містобудівних умов та обмежень і дозволу на будівництво. Все робилося під виглядом відновлення елементів благоустрою в раніше побудованому розважальному парку.

При цьому «Плесо» у своєму повідомленні зазначило про наміри побудувати «парк площею понад 1 га». Такого парку на острові не було, тому мова лише про нове будівництво.

І хоча в документах ідеться саме про розважальний парк, керівник департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату Київської міської державної адміністрації Олександр Возний переконує, що острів — це рекреаційна зона, а не розважальний парк:

«Ми намагалися створити комфортне місце, де наші захисники і їхні родини, кияни та гості міста могли би відновитися та перезавантажитися на природі в спокійній і затишній атмосфері. Судячи з відгуків, нам це вдалося. Щодо бюрократичних питань, то облаштування тут здійснювалося згідно із законом на підставі проведених досліджень, експертних висновків, відповідних розпорядчих документів КМДА. Облаштували острів частково за кошти вітчизняних меценатів, а частково — за рахунок міського бюджету. На острові відсутні капітальні споруди, а при виконанні ремонтних робіт особлива увага приділялася збереженню природи острова. З кінця травня острів відвідали понад пів мільйона гостей, про це свідчать камери спостереження», — розповів О.Возний.

На території острова були відсутні будівлі, споруди та інші об’єкти інфраструктури.

Тут офіційно значилися лише сім лавок і один «мусоросборник».

От ці об’єкти, якщо вони не були вигадані для створення ілюзії існування «зони відпочинку» на острові, комунальне підприємство «Плесо» і мало право ремонтувати. А побудований розважальний парк — це самочинне нове будівництво. На нього пішли, бо «Плесо» не могло отримати право користування цією ділянкою.

Київрада могла передати ділянку під будівництво у разі наявності плану зонування чи детального плану території (стаття 24 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності»). Але таких планів немає. Розробити детальний план території можна було без проблем. Для острова площею 14 га його вартість не перевищила б 100 тис. грн. На це знадобилося б десь чотири місяці.

Та була проблема — обов’язкове проведення громадських обговорень і стратегічної екологічної оцінки. А це означало неможливість приховати руйнівний вплив на екологію, що при самочинному будівництві приховали шляхом фальшування змісту оцінки впливу на довкілля.

Тобто на порушення містобудівного законодавства пішли, аби приховати порушення екологічних вимог.

Як порушили бюджетне законодавство?

Будівництво парку виправдовують рішенням Київради, що передбачало створення рекреаційного маршруту з будівництвом мостових переходів між Оболонською набережною, островом Оболонська коса та півостровом Собаче гирло (Програма соцекономрозвитку на 2018–2020 роки). Але це не відповідає дійсності. Про будь-яке будівництво парку на острові Оболонський там не йшлося.

Київрада прийняла рішення саме про створення рекреаційного маршруту, передбачивши видатки на капітальні вкладення (а не на капітальний ремонт) для розвитку житлово-комунального господарства (а не організації благоустрою) департаменту житлово-комунальної інфраструктури (а не екології) і комунальному підприємству «Київбудреконструкція» (а не «Плесо»).

Розроблений на виконання такого рішення проєкт передбачав на острові лише прокладання пішохідних і велодоріжок для прогулянок.

І найважливіше: від реалізації такого будівництва Київрада відмовилася ще наприкінці 2020 року, не передбачивши його і в наступній Програмі на 2021–2023 роки. Щоправда, встигли витратити 1,9 млн грн із бюджету на розробку ескізного проєкту, що потрапив до смітника. Основна закупівля КП «Київбудреконструкція» була 2016 року на 1,2 млн грн і ще 700 тис. на додаткові роботи 2019-го.

Проте КП «Плесо» у відповідь на запит ГО «Голка» надало пояснення, відмінне від наявного в документації на будівництво. Відповідно до нього, в результаті наради щодо будівництва «моста-хвилі» заступник голови КМДА Валентин Мондриївський наприкінці 2020 року доручив розробити ескізний проєкт благоустрою острова Оболонський.

А вже через два дні розпорядженням КМДА було змінено перелік об’єктів «капремонту елементів благоустрою зон відпочинку» і додано роботи на острові Оболонський із запланованим бюджетом у 120 млн грн.

У подальшому будівництво нового розважального парку тривало під виглядом капремонту, і гроші виділялися спочатку розпорядженнями КМДА, а під час дії воєнного стану — наказами управління екології КМДА як головного розпорядника коштів.

Отже, відбулося грубе порушення бюджетного законодавства. Київрада ніколи не виділяла грошей на капітальні вкладення для будівництва парку, його будували з нецільовим використанням коштів бюджету, виділених Київрадою на капітальні ремонти існуючих елементів благоустрою інших зон відпочинку.

Як порушили містобудівне законодавство?

У листопаді 2020 року комунальне підприємство «Плесо» оголосило закупівлю розробки ескізного проєкту за спрощеною процедурою. Вже через місяць воно уклало договір із дніпровським ТОВ «Солід-Проект», яке запропонувало найвищу ціну. Суттєво дешевші пропозиції інших учасників було відхилено.

Проєктувальник уже на підготовчому етапі достовірно знав: мова йде про незаконне нове будівництво під виглядом капремонту неіснуючих елементів благоустрою, але погодився стати співучасником.

На початку 2021 року «Плесо» уклало договір на проведення експертизи ескізного проєкту з ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Міжрегіональна будівельна експертиза». І вже за тиждень отримало від експертної компанії відповідь із численними зауваженнями, в яких, зокрема, йшлося, що це не капремонт, а нове будівництво, і що проведення експертизи за законодавством неможливе через відсутність результатів оцінки впливу на довкілля.

Після доопрацювання проєкту за окремою закупівлею та сама експертна організація влітку дає вже позитивний звіт. І є всі підстави стверджувати, що було надано завідомо недостовірний звіт. Громадське обговорення звіту з оцінкою впливу на довкілля розпочалося вже після експертизи, а висновок управлінням екології було надано 22 вересня 2021 року. Тому на момент надання експертного висновку порушення із видом будівництва нікуди не поділись, а процедура оцінки впливу на довкілля ще не була завершена, тож неможливо було провести обов’язкову перевірку врахування її результатів у проєкті.

Важливо зазначити, що замовляли проєкт із орієнтовною кошторисною вартістю 120 млн грн, проте його було розроблено з кошторисом, на 17 млн грн більшим (+14%). Коли йдеться про бюджетні кошти, «Плесо» мало повернути проєкт на доопрацювання, а не приймати роботу.

Підтримку оборудці забезпечив і департамент містобудування та архітектури КМДА, який у серпні 2021-го надав листа, що для проєктування такого об’єкта не потрібні містобудівні умови та обмеження. Свою позицію він пояснив проведенням капітального ремонту будівель і споруд, хоча відповідно до своїх повноважень мав достеменно знати про відсутність забудови на острові.

У липні 2021 року КП «Плесо» оголосило торги на розробку робочого проєкту, а наприкінці серпня уклало договір з їхнім переможцем ТОВ «Дніпровський проектно-вишукувальний інститут «ДПВІ».

Це грубе порушення вимог до розробки проєкту, адже ескізний проєкт є підставою для розробки робочого проєкту виключно після його схвалення (пункт 13 Порядку розроблення проєктної документації), а його буде схвалено розпорядженням КМДА лише через кілька місяців.

У цьому випадку подібне порушення є принциповим — за бюджетні кошти замовляли розробку проєкту із кошторисом, суттєво більшим за заплановану суму фінансування.

Наприкінці 2021 року КП «Плесо» уклало на неконкурентних засадах договір на проведення експертизи з дніпровською філією ТОВ «Експертиза ЗО» і майже відразу отримало позитивний висновок. Знову є всі підстави прямо казати про надання завідомо недостовірного висновку. Звіт про додаткову оцінку впливу на довкілля було оприлюднено перед повномасштабним вторгненням, тому теоретично неможливо було при здійсненні експертизи перевірити врахування результатів такої оцінки, шо є обов’язковим згідно із законодавством.

За результатами експертизи, вартість будівництва зросла ще на 45 млн грн — до 182 млн. Вочевидь, зростання ціни на третину лише за п’ять місяців ніяк не може бути пов’язано з інфляцією, а є наслідком штучного роздування кошторису.

Через тиждень ескізний проєкт з «капітальним ремонтом» і ціною у 137 млн грн легалізував своїм розпорядженням про схвалення Віталій Кличко як голова КМДА. Нагадаємо, що за законодавством лише після цього можна було замовляти розробку робочого проєкту, про який сказано вище.

У передостанній день 2021 року КП «Плесо» оголосило закупівлю самого будівництва за 174 млн грн, виходячи із проєкту кошторисною вартістю 182 млн. Хоча такі кошти з бюджету на той момент узагалі не були заплановані: КМДА погодила ескізний проєкт на 137 млн грн, а в розпорядженні про розподіл коштів на капремонти все ще було передбачено лише 120 млн.

Переможцем у лютому 2022 року було визначено ТОВ «Гідробуд Лімітед». Але договору вчасно не уклали через повномасштабне вторгнення.

Незаконне будівництво нового парку за бюджетний рахунок явно не на часі в розпал війни, тож міська влада могла б скасувати результати торгів, посилаючись на зміну обставин. Проте договір на будівництво було укладено майже відразу після того, як з області витіснили окупантів, — 15 квітня 2022 року. А ще через тиждень управління екології КМДА на основі сфальшованого звіту про оцінку впливу на довкілля визнало нормальним будівництво розважального парку на території природно-заповідного фонду.

Оборудку з «капремонтом» і роздутими у півтора разу витратами в серпні легалізував і дав відмашку на початок незаконного будівництва своїм розпорядженням про затвердження проєкту начальник Київської міської військової адміністрації Микола Жирнов.

Прикриваючись цим, 9 вересня начальник управління екології КМДА Олександр Возний затвердив змінений перелік об’єктів капремонту коштом бюджету, в якому збільшив заплановані витрати на острів Оболонський із 120 млн грн до 182 млн.

Чергове порушення вимог законодавства зі зростанням ціни будівництва відбулося наприкінці минулого року, коли КП «Плесо» уклало договір на додаткові роботи вартістю 13 млн грн із ТОВ «Гідробуд Лімітед».

Зазначені роботи оформили як окремий капремонт, обґрунтований дефектними актами обстежень неіснуючих елементів благоустрою. Таким чином, не лише були порушення як аналогічні основним роботам, а й додалися нові. Подібні додаткові роботи нерозривно пов’язані з основним «капітальним ремонтом», тому все це мало оформлятися як коригування вже існуючої проєктної документації. До нових порушень законодавства вдалися, щоб уникнути перезатвердження проєкту розпорядженням начальника КМВА та не проводити нової оцінки впливу на довкілля.

Також важливо, що виділення цих додаткових 13 млн грн бюджетних коштів не було передбачено навіть відповідними наказами департаменту захисту довкілля КМДА, і загальну вартість планованих робіт досі встановлено у розмірі 182 млн грн. Проте кошти за ці роботи з бюджету міста було сплачено.

Як свідчить цей аналіз, через систему Prozorro відкрито та публічно можна провести закупівлі самочинного будівництва. І жоден запобіжний механізм із боку держави не спрацював. Це при тому, що київська міська влада під керівництвом Віталія Кличка перебуває в постійному протистоянні з офісом президента, і рівень контролю з боку держави за законністю її дій має бути підвищеним.