Транзит газу, Суджа, "Північний потік". У чому РФ намагається переконати Захід?

НОВА СПЕКУЛЯЦІЯ ПРО ПІВНІЧНИЙ ПОТІК-2: НАВІЩО І ЧОМУ САМЕ ЗАРАЗ

Американське видання опублікувало версію підриву "Північних потоків" у 2022 році. Начебто операція була спланована та реалізована українцями: за версією видання, Зеленський санкціонував операцію, а потім наказав скасувати, але Залужний не відступив і реалізував — зусиллями чотирьох водолазів, туристичного вітрильника і жінки, яка відволікала увагу. Навіть не вдаючись у деталі, вже звучить комічно, розуміючи масштаб руйнувань, якого зазнали три міцні труби: розрив завдовжки в кількадесят метрів.

Не треба серйозно сприймати цю версію лише через те, що інформацію поширило американське видання: в листопаді 2023-го інше видання у США вже оприлюднювало дуже схожу версію. Водночас на початку 2023 року один американський журналіст тиражував версію, що підрив влаштували влада США та Норвегії. А ще були й версії про Польщу.

Тож чому знову і чому саме зараз? Переконаний, що цей вкид не випадковий — росіяни намагаються переконати Захід, передусім Німеччину, що саме Україна здійснила диверсію на газопроводах, вважаючи, що саме зараз слушна нагода.

Яка логіка окупантів? Дуже проста.

Перший крок. Зважаючи на неочікуваність і певною мірою навіть зухвалість Курської операції, з’являється підґрунтя переконувати, що українські сили оборони можуть проводити складні й неочікувані операції. Так аудиторію підводять і до того, що умовно чотири водолази могли підірвати газопроводи.

Другий крок ворожої логіки: Захід, а передусім Німеччина, вірить, що це зробили саме ми. Як наслідок, росіяни пробиватимуть зниження підтримки України. Зрештою, російські медіа вже качають цю історію.

Третій крок: підбивання європейських країн відмовитися від українського маршруту транзиту і повернутися до використання обхідних газопроводів. Окрім того, вони використовуватимуть і той факт, що єдина газовимірювальна станція, через яку сьогодні йде транзит, — Суджа, зараз контролюється Силами оборони і "розташовується в епіцентрі бойових дій".

Нагадаю, що сьогодні, окрім українського маршруту, Німеччину (та інші європейські крани) та Росію поєднують ще два газопроводи: "Ямал-Європа" (пролягає через білоруську територію, Польщу та з’єднується з німецькою газотранспортною системою) і вціліла нитка "Північного потоку-2".

Не зовсім зрозуміло, в якому стані зараз вціліла нитка "Північного потоку-2". Але й газопровід не був сертифікований, що унеможливлює його використання з юридичного погляду. Проте, власне, росіяни можуть спрямувати свої зусилля, щоб повернутися до використання цього газопроводу. "Ямал-Європа" перебуває під російськими санкціями, тому тут теж треба "стежити за руками" та кремлівськими заявами.

Може, комусь видасться дивним, але у вересні 2022 року саме росіянам був вигідний підрив газопроводів. До речі, після аварії кілька країн повідомляли, що за кілька днів до вибухів у цій зоні перебували російські військові кораблі.

Чому вигідно? По-перше, вони шукали юридичні підстави, щоби скоротити поставки газу в Європу, що було елементом енергетичного шантажу. Спершу використовували надумані приводи: вимоги платити в рублях, а не євро, далі — ремонт "Північного потоку", "розлив мастила" на компресорі, неможливість отримати турбіну начебто через санкції та багато інших. Метою шантажу було спровокувати енергетичну кризу в Європі та припинити підтримку України.

Прогалиною в їхньому плані було те, що надуманість приводів здавалася очевидною, тож, як наслідок, на горизонті було застосовування штрафних санкцій та арбітражі, які згодом "Газпром" почав програвати. Тобто підрив газопроводу можна було подати як справжній форс-мажор. Тільки от одна із чотирьох труб уціліла, що давало росіянами поле для маневру у відновленні постачань Балтійським морем.

Тож зараз Кремль намагатиметься переконувати Європу, що Україна підірвала "Північні потоки", а відтак намагатиметься відновити постачання іншими газопроводами, в обхід України, та вкотре силкуватиметься зменшити підтримку України.

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело