Клаустрофобний горор 2010 року наповнений адреналіном: жахунчик "Диявол" змусить глядача гадати, хто є хто

Клаустрофобія – це один із найглибших страхів, який може змусити серце битися частіше, а легені – стискатися. У кінематографі вона стає особливо потужним інструментом для створення напруги та тривоги.

Одним із фільмів, який майстерно грає на нервах, – це "Диявол" 2010 року. Про нього детальніше розповів Collider.

Автор ідеї М. Найт Ш’ямалан, відомий своїми незабутніми сюжетними поворотами, подарував кінематографу багато культових фільмів, які досі змушують затамовувати подих. Серед робіт, до яких він приклав руку, є справжні шедеври, наприклад, психологічний горор "Диявол", що вийшов на екрани в 2010 році.

Цей фільм, знятий Джоном Еріком Даудлом, не лише втілює в собі всю майстерність цього режисера, а й захоплює своєю незвичайною атмосферою. За 80 хвилин він занурює глядача в непередбачуваний світ, наповнений клаустрофобією та напругою, де кожен момент змушує сумніватися, хто є хто.

Сюжет

Випадкові збіги приводять різних людей у ліфт: охоронця, механіка, старшу жінку, молоду жінку та бізнесмена. Коли він застрягає, технічний персонал намагається допомогти, але марно. Напруга всередині зростає, і коли світло починає мерехтіти, стається перший жахливий напад.

Сюжет фільму, на перший погляд, здається простим: п’ятеро людей застрягли в ліфті, і один з них може бути серійним вбивцею. Але насправді з кожною сценою жахливі та таємничі події змушують замислитися про те, що винуватцем заплутаної історії є сам диявол.

Елементи фільму, які залишають в напрузі до самого кінця

Основною перевагою "Диявола" є його здатність створювати напружену атмосферу. Ліфт як місце дії сам по собі створює відчуття обмеженості і неминучості, а операторська робота вміло підкреслює цей ефект. Камера постійно змінює ракурси, знімаючи з різних кутів, що змушує глядачів почуватися дискомфортно.

Звуковий дизайн також відіграє важливу роль у створенні страхітливої аури. Початкові мелодії, які грають у ліфті, здаються мирними, але з часом їх змінює важкий і тривожний саундтрек, що супроводжує фільм до самого кінця. Цей контраст створює враження постійної наростаючої небезпеки, що змушує глядача бути напоготові протягом всього перегляду.

Окрім психологічного напруження, фільм додає релігійні та сатанинські мотиви, які ще більше підсилюють його вплив. Охоронець Рамірес, один з персонажів фільму, постійно згадує про давні легенди, які розповідала йому мати. В них йшлося про те, як диявол приходить на Землю, щоб покарати грішників. Ці розповіді додають сюжету містичної нотки та змушують глядача сумніватися у раціональності подій.

Раніше OBOZ.UA публікував топ-10 фільмів на усі смаки, аби правильно попрощатися з літом.