Маємо бути готовими: чи можуть росіяни помститися за знищення моста на Курщині

Руйнування моста на Курщині викликало обурення у російських військкорів, які обурюються, чому Росія не руйнує мости в на території України. Голова Ради резервістів Сухопутних військ Іван Тимочко сказав 24 Каналу, що росіяни напевно намагалися завдавати ударів по таких об'єктах в Україні. Однак питання в тому, що їм не вдалося влучити в усі визначені цілі.

Тактика росіян змінювалась

Україні також вдається насичувати системи протиповітряної оборони, завдяки чому наші сили збивають велику кількість ворожих ракет.

Тактика росіян змінювалась впродовж війни. На її початку ворог завдав ударів військових об'єктах, адже його ціллю було захопити Україну. Коли росіяни почали втрачати війська і відступати, їх метою стало викликати гуманітарну катастрофу в Україні, тому вони били, зокрема, по системах енергозабезпечення.

Противник розраховував, що зможе надламати ЗСУ, і потім наші мости використовувати як основні логістичні шляхи для наступу на країни НАТО. Тому він не розглядав ці об'єкти як основні цілі,
– пояснив Тимочко.

Коли у ворога з'явились плани щодо знищення нашої логістики та, зокрема, мостів, минув час і Україна отримала від партнерів певну кількість систем ППО, а у росіян зменшилися можливості виробництва великої кількості ракет через західні санкції.

Тому якщо сьогодні окупанти визначають цілі, то вона має бути гарантовано уражена, а поцілити в міст надзвичайно складно – потрібно запускати декілька ракет. Вартість ракет, якими зруйнується міст, дуже часто не еквівалентна результату від його втрати,
– зауважив він.

Також в Україні величезна мережа покриття твердих доріг та гарно розвинута залізниця, тому у разі пошкодження мостів, за його словами, ми завжди знайдемо способи відновити логістику.

Були не готові до спротиву

В Росії інша ситуація, адже країна – географічно велика та рідко населена відносно своїх територій. Тому у перші години прориву на Курщині окупанти виявились не готовими до спротиву і не могли забезпечити свою логістику в тилах.

"Водночас українська тактика ведення бою передбачає невелику кількість особового складу та асиметричну дію, тому просування наших військ пов'язано одразу з розбудовою мережі логістики, налагодженням комунікації. Ми розуміємо, що рано чи пізно ворог спробує контратакувати серйозними силами, і до цього моменту маємо бути готовими, щоб втримати удар", – наголосив Іван Тимочко.