Блогер-священник Олексій Філюк: Коли хейтерів довго немає – треба бити на сполох

Отець Олексій Філюк – настоятель храму Успіння Божої Матері у крихітному селі Шушківці Тернопільської області. Два роки тому він уже розповідав Коротко про за своє служіння, активну громадську діяльність, допомогу переселенцям та усиновлених дітей. А сьогодні ми поговорили з отцем Олексієм про незвичайну для священника діяльність – блогерство. Незважаючи на невелику парафію, отець Олексій може проповідувати майже всьому світу. А все завдяки соцмережам.

Коли розпочався коронавірусний карантин, отець Олексій вирішив нести Слово Боже онлайн, наприклад, у прямих ефірах у Fasebook, Instagram та Tik-Tok. Потім почав викладати коротенькі відео у форматі «питання-відповідь».

Також, каже священник, він намагається не залишити поза увагою жодне з повідомлень, які щодня сотнями приходять йому в директ. У нього просять поради, молитви – і він нікому не відмовляє. Про служіння, блог, хейтерів та запитання парафіян отець Олексій розповів Коротко про.

Вже у дитячому садку "хрестив", "вінчав", "благословляв" інших дітей

- Отче Олексію, чому ви вирішили створити блог? З якого часу з головою пішли у онлайн-проповіді?

- Покликання стати священником з'явилося в мене років із 5-ти. Я народився під дзвін церковних дзвонів: пологовий будинок знаходився неподалік церкви. Медсестра одразу сказала: "буде священиком!".

У дитинстві моїй вже покійній мамі снився сон: мою люльку освітлювало світло з неба і долинав Голос: "Іди проповідуй!" Повірив у Бога я теж рано. Вже з 5 років почав молитись. У дитсадку «хрестив», «вінчав», «благословляв» інших дітей. У школі бажання стати священником тільки міцніло, мене навіть називали Альоша-батюшка. Були й ті, хто глузував з мого бажання стати священником, а сьогодні ці люди беруть у мене благословення.

Не знаю, звідки це взялося, у роду не було священників. Сьогодні моя мрія дитинства приносить користь людям.

Коли настав час соцмереж, не став упускати такої можливості. З 2014 року почав робити анонс богослужінь, розповідав про речі, які цікаві людям. Вже тоді сприймав соцмережі як обов'язок. Впевнений, якби апостоли могли проповідувати через інтернет, вони б також це робили.

Блог в інтернеті – гарний спосіб для проповіді Євангелія. Паралельно з Facebook почав вести Instagram, а цього року завів TikTok. У своїх блогах я розвінчую міфи, забобони – відео набирають мільйони переглядів – і людям так набагато легше жити. Незважаючи на те, що я живу в маленькому селі, вся Україна (і не тільки) може брати участь у наших онлайн-богослужіннях.

«Моє завдання – вести просвітницьку діяльність»

- Напевно, у TikTok у вас набирається найбільша кількість переглядів, підписників та лайків?

- Ні, поки що найбільше підписників у мене в Facebook – понад 360 000 осіб. І я більше за інші люблю цю соцмережу - працюю в ній максимальну кількість часу. П'ятий рік поспіль щодня о 21:00 роблю прямі включення слова Божого. Разом із моїми підписниками ми читаємо Євангеліє, молимося, співаємо пісні.

Після початку повномасштабного вторгнення проповіді та відповіді на питання стали гострою потребою. У своїх ефірах хочу підбадьорити людей – зі словом Божим легше проживати труднощі і не так страшно у темні часи.

- У своєму блозі ви відповідаєте на запитання людей і кажете, що часто це питання не про Бога, а якісь міфи та забобони. Чому так?

- На жаль, статистика така, що людей більше цікавить тілесне, ніж небесне. Але так завжди було. І сьогодні, і 100 років тому, і за часів апостолів та Христа.

Наприклад: чи можна в жіночі дні йти до храму? Відповідаю: можна й треба!

А чи обов'язково приходити у хустці? А чи можна бути у церкві у штанах? А чи треба закривати дзеркала на похороні? А перевертати стільці? У селах ще існують такі традиції. Усіх цікавить, як вчинити, щоби їх не засудили ближні. Люди зазвичай “біснуються”, більшість питань - побутові.

Моє завдання – вести просвітницьку діяльність. Щодня мені в месенджері пишуть тисячі людей. Намагаюся відповісти на всі листи. Єдине, що в TikTok не відповідаю, там, напевно, вже сотні тисяч повідомлень.

«Вечірній ефір переглядають 100 000 людей»

- Що б вам хотілося донести до людей завдяки своєму блогу?

- Те, що я хочу, щоб люди почули, розповідаю щовечора о 21.00. А саме: читайте Слово Боже, Біблію, пізнайте Господа – і вам буде легше жити, з вашого життя зникнуть забобони. Але часто люди лінуються.

Проте вечірній ефір переглядають 100 000 осіб протягом доби. Не лише з України, з усіх куточків світу – з Канади, США, Японії, країн Європи.

Питання про забобони може переглядати до мільйона людей. З вечірніми ефірами все стабільно – це близько 100 тисяч глядачів.

- Чи багато молоді завдяки вашим соціальним мережам прийшло до вас у храм?

– На хуторі, у селі Шушківці, у нас мешкає неповна сотня мешканців, а молоді тут немає взагалі. Однак це не заважає мені проповідувати на всю Україну і навіть увесь світ. І те, що я хочу донести до людей, я доношу.

– І ви це робите безкоштовно?

- Так, звичайно.

- Чи можна монетизувати ваш блог? Адже на таку роботу, напевно, йде багато часу?

- Монетизувати можна, але я не хочу, щоб до людей вискакувала реклама. У мене монетизовано лише YouTube, але він приносить буквально копійки.

Часу на блоги дійсно йде дуже багато. Потрібно вести соцмережі, щовечора привітатись зі своїми підписниками, а до цього моменту перечитати всі листи та відповісти на запитання. Листів – тисячі щодня, тому я та мої діти (нещодавно отець Олексій забрав із притулку третю дитину, всіх трьох виховує один. – Авт) пишемо відповіді з трьох телефонів. Це дуже складна робота.

Діти озвучують питання – я відповідаю, вони надсилають повідомлення – так обробляємо запити. І все це заради того, щоб донести слово Боже. Головна мета, щоб люди жили за Євангелієм – це моє покликання та робота як священника.

"Люблю часом відповідати хейтерам - якась віддушина"

- А хейтери у вас є? Як ви на них реагуєте?

- Звісно. Хейту відносно багато. Але я люблю часом відповідати хейтерам: якась віддушина. Хтось мені пише: "Бога немає". Я відповідаю: "Мужик, у тебе немає розуму".

Коли хейтери довго не пишуть – треба бити на сполох. Бо Христа не хвалили. І якщо тобою тільки захоплюватимуться і говоритимуть тобі: “ура! ура!” – стає тривожно. Отже, він намагається приспати твою пильність.

Наявність хейтерів – це нормально, вони мають бути. Хейтери були у Христа, у мене та в усіх, хто служитиме Господу.

- А у зв'язку з війною яка ситуація у вашому селі, у вас відносно спокійно?

- Так, спокійно, але не завжди. Але я звик, спокійного життя не бачив із дитинства.

Коли почалася війна – заселяв у нас біженців, співпрацював із волонтерами, підтримував фронт, час від часу збирав донати на ЗСУ. Є волонтери, котрі постійно збирають кошти, а я це роблю час від часу, але в точку. А взагалі я працюю в агрокомпанії менеджером і зараз говорю з вами з роботи.

«Іноді емоційно вигоряю. У такі моменти звертаюсь до Бога»

- Чи можна священникові мати роботу “у миру”?

- Це вимушений захід. За прихід у Шушківцях отримую 1600 грн на місяць, а у Білозерця, де я служу у храмі святого Архістратига Михаїла, – 3000 грн. За ці гроші нереально одягнути та нагодувати дітей, тому пішов працювати до агрофірми.

Мені пропонували стати священником у більшому селі, але я не хочу: Шушківці – моя родина. Як можна уникнути сім'ї? Мені добре з ними, а їм, дай Боже, добре зі мною.

- Що стосується особистих повідомлень, чи сьогодні багато питань, пов'язаних з війною?

- Дуже багато. У тому числі, пов'язаних із загибеллю родичів на війні. Наприклад: як нам молитися за нього? Або: мама загинула під час прильоту, як нам тепер жити? Тисячі запитань від людей. На багато хто з них я відповідаю на обласному телеканалі, де я теж іноді працюю.

Все встигнути досить складно, часом емоційно вигоряю. У такі моменти звертаюсь до Бога: "Врятуй, допоможи!" Але, знову-таки, мене оновлює Біблія. Всім рекомендую її читати: там є відповіді на всі питання – від створення світу і до сьогодні.

- Що б ви порадили у сьогоднішні непрості часи, як зберігати спокій під час війни?

- Візьміть на озброєння слова молитви "Отче наш" - "Хай буде воля Твоя". Хай буде Божа воля у нашому житті. Не слід боятися, адже Бог завжди з нами. Моліться зі своєю сім'єю – це даруватиме вам спокій.

У нас є молитва оптінських старців: «Господи, що б не приніс мені цей день, хай я прийму це, бо на це Твоя воля». І в Біблії є слова царя Соломона: "Немає нічого нового під сонцем". Завжди були війни, конфлікти, а сьогодні просто все повторюється.

А що ще

Крім соціальних мереж, отець Олексій Філюк – досвідчений садівник, кухар та бджоляр.

Нещодавно священник також видав унікальний співочий збірник “365 християнських пісень кожного дня”, в якому зібрав 365 християнських пісень з різних регіонів України.