Помер Ален Делон: топ-9 культових фільмів актора, які час переглянути

Культовий актор французького кіно Ален Делон помер у віці 88 років. Про це пише Le Monde. Про важку втрату повідомили в неділю, 18 серпня, троє його дітей, які були поруч з актором в останні дні його життя. Фокус згадує найяскравіші кінострічки актора, які варто переглянути просто зараз. За матеріалами collider і матеріалами tasteofcinema.

Ален Делон — одна з тих нечисленних знаменитостей, які стали відомі в багатьох країнах світу. Хоча в кожній кіноіндустрії в кожній країні є свої знакові актори, зовсім небагато з них мають щастя вийти за межі своєї країни та стати загальними іменами на іншому кінці світу. Можна сміливо констатувати, що французький актор Ален Делон — один із них.

Завдяки своїй яскравій зовнішності, що запам'ятовується, універсальності в найрізноманітніших ролях і жанрах, а також тому факту, що він активно працює вже понад 60 років, він став частиною або основною ланкою в багатьох культових фільмах. Непросто згадати всі його знакові роботи єдиним списком, тому згадуємо 9 найкращих фільмів, у яких Делон знявся в 1960-х і 1970-х роках, включно з головними і другорядними ролями.

"На яскравому сонці" /"Пурпурний полудень" 1959 рік

Франко-італійська екранізація — перша постановка роману Патриції Гайсміт "Талановитий містер Ріплі" режисера Рене Клемана. Мало кому відомо, що спочатку Тома Ріплі мав зіграти Жак Шаррьє — майбутній чоловік Бріжит Бордо. Він був на піку популярності після успіху фільму "Ошуканці" 1958 року. Зйомкам передувало знайомство з акторкою у фільмі "Бабетта йде на війну", на зйомках якого Шарр'є познайомився з майбутньою дружиною, яка майже відразу завагітніла. Ця обставина змусила Жака Шарр'є присвятити себе сімейним справам і, згодом, розбиратися з судовими позовами від продюсерської компанії. У результаті, роль дісталася Делону і картина стала прохідним квитком Алена у велике кіно, адже раніше фільми з ним вважалися просто стрічками з "тим красивим хлопцем". "На яскравому сонці" став відомий у всьому світі, як і сам Ален Делон, якому вдався образ хитромудрого шахрая чудово.

"Рокко і його брати" 1960 рік

Масштабна, майже тригодинна епопея про сім'ю мафіозі, яка, на думку багатьох, стала основою і натхненням для іншої саги — "Хрещений батько" Френсіса Форда Копполи, що вийшла на екрани 12 років по тому, "Рокко та його брати" стала одним з перших великих проривів Алена Делона як актора і послідувала після картини "На яскравому сонці".

Делон грає Рокко, і, як зазначено в назві, йдеться про нього та його братів (їх у нього четверо). Вони щосили намагаються звести кінці з кінцями в житті, іноді вдаючись до злочину, і ситуація стає ще більш напруженою і складною, коли Рокко і один з його братів Симона закохуються в одну й ту саму дівчину. Це довгий і емоційно напружений, навіть трагічний фільм, але він добре тримається і демонструє, що від самого початку своєї кар'єри Делон був одним з акторів, за яким варто було стежити.

"Затемнення" 1962 рік

Останній чорно-білий фільм Мікеланджело Антоніоні — знаменитий шедевр. Щоправда, на момент виходу і показу картини — її не особливо помітили, як глядачі, так і критики.

Винятком, мабуть, стала Японія, де фільм мав абсолютний успіх. Кіно оглядач Роберто Бенто називає картину "радше артефактом для справжніх любителів італійського кіно".

За словами оглядача, "Затемнення" стало для Скорсезе джерелом великого натхнення: ще до того, як воно стало відомим режисером, Антоніоні вже вчив глядачів зробити свої власні висновки за підсумками перегляду фільму. До слова, останні сім хвилин фільму були виключені в американських кінотеатрах через відсутність діалогів.

"Леопард" 1963 рік

"Леопард" — італійський фільм з американським актором Бертом Ланкастером у головній ролі. У ньому він грає главу багатої сім'ї, яка щосили намагається утримати їх (і себе) на плаву в 1860-ті роки; час великих політичних потрясінь і змін в Італії.

Делон грає у фільмі другорядну роль як племінник персонажа Ланкастера, ефективно зображуючи наступне покоління багатих італійців, які мають прийти до влади після смерті старших. Можливо, нелегко дбати про таку драму.

По суті, фільм розповідає про цю людину, яка експлуатує трагедію, хоча ускладнення виникають, коли її сприймають за іншу людину з таким самим ім'ям: єврея, який став жертвою Голокосту. У фільмі розповідається про (часто марні) спроби Кляйна довести свою особистість, що призводить до похмурої кульмінації. Це далеко не веселий фільм, але він насичений і добре зроблений, у якому витончено розкрито дуже складні теми.

"Самурай" 1967

У своїй, мабуть, найзнаковішій ролі Ален Делон грає холоднокровного і розважливого вбивцю в "Самураї" (до слова, англійська назва — "Хрещений син"). Це стильний і продуманий фільм, але він затягує завдяки гіпнотичним візуальним ефектам і ритму, а також спокійній і зібраній грі Делона.

Фільм не особливо насичений діалогами, їх замінюють рухи і міміка героя: вони являють собою загадковий спосіб спілкування, який глядачі повинні розшифрувати, використовуючи якусь інтуїтивну конотацію.

Те, як Делон одягає капелюх у "Самураї", по праву посідає місце в "архіві" культових сцен в історії кінематографа. Спілкування за допомогою кількох слів — дуже складне завдання, і Делон легко впорався з ним, використовуючи мову тіла, щоб висловити смисли персонажа. "Самурай".

"Басейн" 1969 рік

"Басейн" — повільний, але красивий фільм, дія якого розгортається в розкішному особняку, а постійно сонячна погода частково приховує похмуру історію, що лежить в основі фільму.

У цьому фільмі Ален Делон і Ромі Шнайдер грають коханців на відпочинку, але напруга зростає, коли до них приєднуються двоє людей. Це статечний, стильний французький трилер, який запам'ятовується завдяки візуальним ефектам і деяким ризикованим (для свого часу) сценам.

"Борсаліно" 1970 рік

"Борсаліно" — кримінальний фільм, у якому Ален Делон грає в дуеті з іншою іконою французького кіно Жаном-Полем Бельмондо. Вони грають суперників, які на початку фільму б'ються через дівчину, але незабаром розуміють, що хочуть одного й того ж у житті, і прагнуть створити свою власну кримінальну імперію, замість того, щоб працювати на місцевих босів гангстерів, як від них очікують.

"Містер Кляйн" 1976 рік

"Містер Кляйн" — похмурий трилер, дія якого відбувається під час Другої світової війни. Роль у картині вважається однією з найпохмуріших і найзловісніших у кар'єрі Алена Делона: він грає аморального торговця творами мистецтва, який отримує зиск від тих, хто відчайдушно намагається покинути Францію. Вони продають свої твори мистецтва зі значною знижкою через свій відчай, на чому Кляйн безсовісно наживається.

По суті, фільм розповідає про цю людину, яка експлуатує трагедію для власного збагачення. Але складнощі для нього починаються, коли його приймають за іншу людину з таким самим ім'ям: єврея, який став жертвою Голокосту. У фільмі розповідається про марні спроби Кляйна довести свою особистість, що призводить до похмурої кульмінації. Це далеко не веселий фільм, але він насичений і добре зроблений: у ньому витончено розкрито дуже складні теми.

"Червоне коло" 1970 рік

"Червоне коло" — один із тих рідкісних фільмів про пограбування, який знятий за всіма канонами жанру. Делон грає людину, яка щойно вийшла з в'язниці, але швидко знову втягується у злочинний спосіб життя, який заприсягнувся залишити позаду. Він з поплічниками починають планувати великомасштабне пограбування коштовностей, тоді як комісар поліції відстежує кожен рух героя Делона.

Тривалість фільму становить 140 хвилин, але він ніколи не набридає завдяки стильній режисурі, напруженим саспенс-сценам і чудовій сцені пограбування. Це далеко не єдиний хороший фільм про пограбування, в якому Делон знявся за перші кілька десятиліть своєї кар'єри, але він майже напевно найкращий.

Раніше Фокус писав про смерть французького актора Алена Делона.