Безпека та відбудова: мешканці деокупованих територій розповіли про найбільші потреби

Питання безпеки та відбудови житла й інфраструктури є ключовими потребами для мешканців деокупованих громад Харківської, Херсонської та Миколаївської областей.

Про це сказала аналітикиня Школи політичної аналітики НаУКМА Ярослава Шапорда, презентуючи в Укрінформі результатами фокус-групових дискусій удеокупованих громадах Харківщини, Херсонщини та Миколаївщини.

«Перша потреба — безпека, яка складається з двох ключових частин — це розмінування, оскільки значна частина деокупованих територій досі є замінованою. І, на жаль, трапляються нещасні випадки за участю і дорослих, і дітей, які підриваються. Також замінована значна частина сільськогосподарських угідь, через що неможливо людям працювати...», - сказала Шапорда.

Інша частина у питанні безпеки — забезпечення громад укриттями, адже за словами респондентів, у деяких громадах вони некомфортні й не можуть умістити необхідну кількість осіб.

«Також це відбудова житлової інфраструктури та інфраструктури загалом. Звісно, що ступінь руйнувань залежить від окремих громад, але загалом запит на це є всюди... Загалом є сподівання на те, що із залученням держави і власними силами все вдасться відбудувати», - додала аналітикиня.

Вона уточнила, що до необхідності відбудови інфраструктури респонденти відносять і питання стану доріг, що особливо актуально для віддалених районів та населених пунктів.

«Дуже важлива проблема, про яку говорили практично в усіх громадах, і яка зараз є не менш важливою, ніж безпека та відбудова — це освіта дітей», — зауважила Шапорда.

Окрім того, підкреслила вона, респонденти наголошують на необхідності економічного відновлення, яке пов’язано з процесом розмінуваннями, оскільки заміновані землі неможливо обробляти.

«Можна зрозуміти, що у респондентів від виживання фокус більше перейшов на повноцінне повернення громади міста або села до життя. І звісно ж це неможливо без функціонування ключових підприємств. Далі — доступ до послуг, в першу чергу — медичних і юридичних. Велика проблема із забезпеченням лікарень у громадах», - повідомила аналітикиня.

Окрім того, за її словами, для мешканців деокупованих територій важливою потребою є психологічна допомога.

Зупинилася Шапорда на потребі у підтримці певних груп населення, зокрема — пенсіонерів, внутрішньо переміщених осіб, ветеранів тощо, адже дехто з респондентів зазначав, що «держава починає потихеньку про них забувати — менше видають гуманітарки, не вистачає волонтерів, які допомагають вразливим групам населення».

«Якщо порівняти це (результати другої хвилі - ред.) з попередньою групою, значно виросла потреба у освітніх закладах, тому що громади починають потихеньку повертатися до життя. І з усіх відповідей респондентів можна зробити висновок , що вони дуже очікують повернення тих, хто виїжджав, і дуже хочуть бачити свої громади, свої рідні міста і села такими, які вони були до повномасштабного вторгнення і чекають повноцінного повернення до життя», - підкреслила Шапорда.

Водночас наукова директорка Школи політичної аналітики НаУКМА Анна Осипчук зауважила, що «люди розуміють неможливість відновити все так, як було до вторгнення у громадах, які так чи інакше перебувають під обстрілами».

«Це результати другої хвилі. Ми проводили цю другу хвилю у квітні 2024 року, а перед цим у жовтні 2023 року у нас була перша хвиля», - нагадала Осипчук.

За її словами, опитування проводили у 15 фокус-групах, загальне число учасників у яких склало близько 150 осіб.

«Ми намагалися, щоб учасники групи відбивали структуру населення, щоб всі не були з одного типу зайнятості, одного віку, щоб були і чоловіки і жінки, тож вік ( респондентів — ред.) від 18 до 65 років. Фокус -група - це близько двох годин часу, людині старшого віку може бути важко витримати таку активну залученість , ще й через технічні прилади», — пояснила Осипчук.

Вона додала, що наступну хвилю опитування в межах проєкту планують провести до кінця жовтня поточного року.

Проєкт втілюється Школою політичної аналітики НаУКМА за підтримки Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні.