Внутрішня імперія: як китайське та індійське кіно забирає сотні мільйонів доларів та доганяє Голлівуд

Пандемія і творча криза найбільших американських студій з виробництва блокбастерів дещо похитнули статус американського кіновиробництва як беззаперечного лідера. І хоча зараз ніхто не  може зрівнятися ані в бюджетах, ані в касових зборах з американським кіном, є дві країни, які поступово збільшують свою значущість в економіці світової кіноіндустрії ― Індія та Китай. Наприклад, у 2021 році Китай став найбільшим у світі ринком касових зборів, вперше обігнавши США. А у 2023 році касові збори в Китаї сягнули 7,8 млрд ― для порівняння, у США в той самий рік зібрали більше 9 млрд. Суми вже зіставні, і ринок продовжує розвиватися. Індія поки суттєво відстає в цій гонці, але вже зараз має найбільший у світі комплекс кіностудій і виробляє більше фільмів на рік, ніж Китай і США. MediaSapiens розповідає про те, як влаштована  кіноіндустрія цих країн, і про бюджети та касові збори найбільш популярних китайських та індійських фільмів.   

У Китайській Народній Республіці проживає понад 1,4 млрд людей, у Республіці Індія ― приблизно так само, і навіть дещо більше за даними останніх років. Загалом, у цих двох азійських країнах мешкає більш ніж третина населення Землі. Крім цього, й Індія, і Китай мають довгу історію, великі амбіції в міжнародній політиці, унікальні традиції та культури. Все це не може не впливати на особливості національного китайського та індійського кінематографу. У цих країнах протягом більш ніж за ста років розвивалося національне кіно, яке в обох випадках з плином часу стало свого роду феноменом світової індустрії розваг.

У Китаї, одному з найбільших ринків у світі за касовими зборами, є так само найбільший кіновиробничий комплекс у світі ― Oriental Movie Metropolis. Також варто згадати про China Film Group Corporation ― найбільшу та найвпливовішу китайську кінокомпанію, що належить Центральному відділу пропаганди Комуністичної партії Китаю та має державну монополію, з якою повинні співпрацювати всі виробники імпортних фільмів. А ще китайське кіно відоме своєю цензурою: у країні заборонені фільми про подорожі в часі (але для «Месники: Завершення» зробили виняток), одностатеві стосунки (з «Богемна Рапсодія» вирізали будь-які згадки про гомосексуальні зв’язки Фредді Мерк'юрі), оголення (прибрали сцену малювання Рози з 3D-версії «Титаніка»), злодії-китайці (вирізали лінію Сяо Феня з «Піратів Карибського моря: На краю світу») та багато всього іншого.

В Індії є аж три великі центри національної кіноіндустрії: Боллівуд у Мумбаї, де розміщені студії, які знімають фільми на гінді, одній з двох (разом з англійською) державних мов у країні; Коллівуд, у якому знімають фільми тамільською мовою; і Толлівуд, де роблять фільми на мові телугу. Також в Індії розташовано найбільший комплекс кіностудій у світі ― Ramoji Film City, центр виробництва фільмів на телугу. 

Загалом в Індії знімають близько 1500ー2000 повнометражних фільмів на рік (або навіть 2500), що значно більше, ніж у Китаї, де виробляється на рік приблизно 500ー800 кінострічок, або ж у США ― за різними підрахунками від 800 до 1300. 

Боллівуд. Джерело

Для того, щоб зрозуміти особливості кіноіндустрії в обох країнах, ми проаналізуємо бюджети та збори найбільш дорогих та касових фільмів Китаю та Індії.

Бюджети

Китайські фільми на мандаринській мові (група діалектів китайської, яку часто називають першою у світі за кількістю носіїв) у списку найдорожчих у виробництві неангломовних фільмів посідають перші три місця: військова драма «Битва на озері Чанцзінь» (200 млн доларів, 2021 рік),  фентезі «Полювання на монстрів 2» (143 млн, 2018) та комедія «Детектив Китайський квартал 3» (117 млн, 2021). 

До того ж лише п’ять неангломовних фільмів мають бюджет понад 100 млн доларів: чотири з них представники китайського кінематографу ― крім уже згаданих, ще є епічне фентезі Асура (113 млн, 2018). Єдиний некитайський фільм з бюджетом понад 100 млн ― це «Астерікс на Олімпійських іграх» (113 млн, 2008), третя частина пенталогії за серією французьких коміксів «Астерікс» та найдорожчий франкомовний фільм в історії. 

«Битва на озері Чанцзінь» ― найдорожчий неангломовний фільм у світі. Джерело

При цьому навіть пропагандистський фільм «Битва на озері Чанцзінь», який був створений на замовлення та за гроші Центрального відділу пропаганди Комуністичної партії Китаю в рамках святкування 100-річчя партії, не може сперечатися з бюджетами голлівудських блокбастерів. Наприклад, будь-який з останніх п’яти фільмів про всесвіт «Зоряних воєн» за витратами на виробництво (від 232 до 447 млн доларів) переважає найдорожчий фільм, коли-небудь створений у Китаї. 

Більше того, середньостатистичний блокбастер за коміксами Marvel або DC, від якого ще до виходу не очікують особливих касових успіхів (у порівнянні з іншими кінокоміксами про ці всесвіти), мають бюджет більший, ніж «Битва на озері Чанцзінь»: приміром, «Марвели» (220 млн, 2023) або «Аквамен і загублене королівство» (205 млн, 2023).

Індійські фільми мають менші бюджети, ніж китайські. Три найдорожчі кінострічки в історії індійського кіна ― це науково-фантастичний «Калкі, 2898 рік нашої ери»  (72 млн, 2024) та два фентезі ― «Адипуруш» (за різними даними 60-84 млн, 2023) і RRR (66 млн, 2022). Перші два зняті мовою телугу, останній ― гінді й телугу. Водночас науково-фантастичний «2.0», відомий в Україні під назвою «Робот 2.0» (за різними оцінками 48-87 млн, 2018) має найбільший бюджет серед фільмів тамільською мовою. 

«Калкі, 2898 рік нашої ери» все ще показують у кінотеатрах. Джерело

З якими англомовними кінострічками можемо порівняти бюджети індійського кіно? Якщо казати саме про фільм цієї категорії, тобто високобюджетні блокбастери, то підійде хіба що не зовсім коректне (без урахування поправки на інфляцію) зіставлення з фільмами більш ніж тридцятирічної давнини: «Міцний горішок 2» (62-70 млн, 1990) або «Бетмен повертається» (50-80 млн, 1992). 

Тобто китайські та індійські фільми загалом не мають бюджетів, подібних до голлівудських; їх радше варто порівнювати з витратами на виробництво французького кіна ― наприклад, з уже згаданою відомою франшизою «Астерікс», де окрім «Астерікс на Олімпійських іграх» ще є четверта частина «Астерікс і Обелікс: На службі Її Величності» (78 млн, 2012) та п’ята частина «Астерікс і Обелікс: Шовковий шлях» (72 млн, 2023), або ж із французьким анімаційним мюзиклом «Леді Баг і Супер-Кіт: Фільм» (84 млн, 2023). 

Але при цьому  витрати на зйомки, костюми, персонал, рекламу та багато всього іншого, як у Китаї, так і в Індії, можуть істотно відрізнятися від англомовних країн або тієї ж Франції. Все це треба враховувати при подібних умовних порівняннях. 

Збори

Втім, на відміну від витрат на виробництво, прирівнювати китайські фільми за зборами потрібно саме до найбільш касових фільмів у світі, тобто до голлівудських блокбастерів. 

Найдорожчий неангломовний фільм «Битва на озері Чанцзінь» зібрав у прокаті 913 млн доларів: це зробило його як найкасовішим китайським фільмом усіх часів, так і найкасовішим фільмом, знятим не англійською мовою. 

У кінопрокаті 2021 року ця китайська воєнна драма посіла друге місце після «Людина-павук: Додому шляху нема» (1,9 млрд), обігнавши навіть останнього Бонда з Деніелом Крейгом «007: Не час помирати» (774 млн) та дев’яту частину франшизи «Швидкі та люті» / «Форсаж» (726 млн). 

Найкасовіші фільми 2021 року. Джерело

Великі збори мав не лише «Битва на озері Чанцзінь».  Наприклад, бойовик «Вовки-воїни 2» (870 млн, 2017) посів сьоме місце серед найкасовіших фільмів 2017 року. Разом із цією кінострічкою, яка мала бюджет 30 млн доларів, у десятці були лише американські блокбастери від Disney, Universal, Sony та Warner Bros. Китайський фільм у всьому світі обігнав за заборами «Вартових галактики 2» (869 млн) Джеймса Ганна і стрічку «Тор: Раґнарок» (865 млн) Тайки Вайтіті. 

Ще одним цікавим прикладом може бути комедія «Привіт, мамо» (841 млн, 2021), яка стала третім найкасовішими фільмом 2021 року, після «Людина-павук: Додому шляху нема» та «Битва на озері Чанцзінь». При цьому з бюджетом 60 млн доларів він ще й довгий час був найкасовішим сольним фільмом жінки-режисера (китаянки Цзя Лін), до того як у минулому році «Барбі»  Грети Гервіґ не зібрав майже півтора мільярди. 

Режисерка Цзя Лін також відома тим, що схудла на п’ятдесят кілограмів заради головної ролі у своєму фільмі «Yolo» (2024). Джерело

Якщо не враховувати англомовні кінострічки, то китайські фільми мають найбільші касові збори: навіть такі суперхіти як японське аніме «Клинок, який знищує демонів: Нескінченний поїзд» (507 млн, 2020) та французька комедія «Недоторканні» (426 млн, 2011) не можуть конкурувати з виторгом від продажу квитків китайських фільмів. 

Проте є одна важлива особливість китайського кіно, яка безпосередньо впливає на касові збори: у Китаї проживає понад 1,4 млрд людей. Все це напряму пов’язано з фінансовою успішністю китайських фільмів. І фактично прокат за межами країни майже не впливає на касовий успіх стрічки.

Той же фільм «Битва на озері Чанцзінь» 855 млн зі своїх рекордних 913 млн доларів зібрав у внутрішньому прокаті, а, наприклад, п’ятий найкасовіший китайський фільм ― науково-фантастичний «Мандрівна Земля» (2019) з 700 млн загальних зборів у внутрішньому прокаті зібрав 690 млн.

Netflix придбав права на показ фільму «Мандрівна Земля» за межами Китаю. Джерело

Список найкасовіших фільмів у Китаї лише підтверджує орієнтацію китайського кінематографу саме на внутрішній ринок: навіть «Месники: Завершення» (2019), другий найкасовіший фільм в історії, посідає лише восьме місце в переліку, а загалом у першій п’ятдесятці лише десять зарубіжних фільмів (усі ― американські блокбастери). 

Індійські стрічки, як і у випадку з бюджетами, поступаються китайським за зборами, але з помітно більшою різницею. 

Найбільш касовий індійський фільм ― знята на гінді спортивна драма «Боротьба», також відома як «Дангал» (340 млн, 2016). Ще одна кінострічка, яка зібрала неабиякі за мірками індійського кіно касові збори та потрапила до 50-ки найкасовіших неангломовних фільмів, ― це фентезійний бойовик «Бахубалі: Завершення» (280 млн, 2017), який знімали мовами телугу і тамільською. 

Обидва фільми є суперхітами індійського кіно, але за касовими зборами вони значно поступаються як голлівудським блокбастерам, так й багатьом китайським фільмам. Через кількість населення країни індійські фільми також зорієнтовані на внутрішній ринок, хоча й значно менше, ніж китайські. До того ж, це стосується далеко не всіх кінострічок індійського виробництва. 

«Бахубалі: Завершення» ― найкасовіший фільм внутрішньоіндійського прокату: 210 зі своїх 280 млн доларів ця кінострічка зібрала саме в Індії. А ось із «Дангал» ситуація зовсім інша: 240 з 340 млн доларів спортивна драма про боротьбу отримала на закордонних ринках. Цікаво, що більш ніж половину зборів (200 млн) по всьому світу «Дангал» заробив у Китаї. 

Індійський «Дангал» ― єдиний неамериканський фільм, який входить до найкасовіших іноземних кінострічок у Китаї. Джерело

Третій найкасовіший індійський фільм ― це фентезі «RRR»,  один з найдорожчих в індійському кіновиробництві: він має 180 млн доларів зборів, з яких дві третини були зароблені в індійському прокаті.

Китайське та індійське кіно виділяються поміж інших не тільки своїми пропагандою та цензурою або колоритом, але ще й підходом до виробництва фільмів, бюджетами та касовими зборами. 

В обох випадках ідеться про створення фільмів з розрахунком саме на багатомільйонну внутрішню авдиторію. При цьому індійські фільми в цьому плані можуть сподіватися також і на закордонні ринки. 

Кіностудії або ж навіть уряди цих азійських країн можуть виділяти немалі бюджети на виробництво кінострічок, але їх аж ніяк не потрібно прирівнювати до англомовних голлівудських блокбастерів, що мають значно більші витрати на виробництво (включно з неабиякими гонорарами зірок) та розраховані на авдиторію по всьому світу. Втім, деякі китайські та індійські актори також отримують чималі гонарари: наприклад, ще у 2017 році в десятці найбільш високооплачуваних акторів світу були Джекі Чан і три індійські актори: Шахрух Хан, Салман Кхан та Акшай Кумар.

При цьому китайські фільми можуть здобувати величезні касові збори, що дозволяє деяким із них навіть ставати за цим показником в один ряд з найвідомішими американськими фільмами. А ось індійські кінострічки можна порівняти хіба що з найкасовішим фільмом Південної Кореї ― «Паразити» (262 млн, 2019) або ж із деякими хітами японського аніме, такими як «Твоє ім'я» (380 млн, 2016) та «Судзуме, що зачиняє двері» (316 млн, 2022). 

Колаж: Микола Шиманський, «Детектор медіа»