Хто голосував проти заборони російської церкви в Україні і чим відомі противники закону: усі подробиці

У Верховній Раді України 20 серпня ухвалили історичне рішення: депутати підтримали в цілому законопроєкт про заборону московської церкви в Україні. За припинення діяльності на території нашої держави афілійованих з державою-агресоркою релігійних організацій виступили 265 народних обранців, ще 29 нардепів проголосували проти, а четверо – утрималися.

Результатів поіменного голосування на сайті українського парламенту поки немає, однак деякі імена захисників московської церкви в Україні вже відомі. Кому не муляє діяльність одного з найпотужніших центрів впливу РФ в Україні під час повномасштабної війни, розповідає OBOZ.UA.

Вдень 20 серпня народні депутати нарешті ухвалили доопрацьований законопроєкт №8371 щодо заборони діяльності на території України релігійних організацій, зокрема пов’язаних з РФ. У народі його прозвали "законом про заборону московської церкви". Вже за 30 днів після опублікування цього закону він набуде чинності, водночас громадам УПЦ МП, як пояснив народний депутат України Ярослав Железняк, законодавці залишили 9 місяців на те, аби розірвати зв'язки з РПЦ, в іншому разі їхня діяльність на території України буде визнана незаконною.

За таку заборону у другому читанні виступили 265 депутатів. Водночас частина народних обранців не вбачає у діяльності цього потужного центру російського впливу в охопленій війною Україні нічого поганого: таких, за даними системи "Рада", набралося 29 осіб, що представляють різні фракції та депутатські групи. Ще четверо нардепів, судячи з даних на електронному табло, під час голосування утрималися.

Цілком прогнозовано проти згаданого закону практично у повному складі проголосували депутати від сформованої з уламків забороненої "Опозиційної платформи – За життя" депутатської групи "Платформа за життя та мир": червону кнопку натиснули 17 з 19 депутатів. Куди дивнішим стало те, що там знайшовся один депутат (Юрій Загородній), який заборону підтримав.

Не відбулося сенсацій також у голосуванні представників фракцій ВО "Батьківщина", "Європейської Солідарності", "Голосу", партії "За майбутнє" та депутатської групи "Довіра": там заборону московської церкви в Україні підтримали одностайно. Щоправда, деякі нардепи – Олексій Гончаренко (ЄС), Мар'яна Безугла, Сергій Іонушас ("Слуга народу") та Наталія Піпа – подали заяви про те, що їхні голоси за було не враховано під час голосування.

Однак представники деяких фракцій та груп відзначилися голосами проти запровадження заборони. Серед них, зокрема, й президентська фракція партії "Слуга народу".

"Слуги" не свого народу

У найбільшій парламентській фракції політичної партії "Слуга народу" знайшлося четверо захисників московської церкви в Україні.

За даними ЗМІ, проти заборони УПЦ МП виступив, зокрема, нардеп Артем Культенко. Він, пишуть журналісти, очолював групу захисників УПЦ МП усередині "Слуги народу". Серед "досягнень" вихідця з Черкащини Культенка за час каденції – голосування наприкінці 2022 року скандальної містобудівної реформи (законопроєкт № 5655), яка відстоювала інтереси забудовників і нівелювала вплив громадян на відбудову України. Ця реформа не підписана президентом України Володимиром Зеленським.

А у квітні 2024 року Культенко привернув увагу команди Bihus.info, що проводила розслідування щодо діяльності мережі ,яка протидіє забороні УПЦ МП. У цьому напрямку, встановили розслідувачі, цей нардеп співпрацював зі ще одним, вже колишнім "слугою" – любителем московської церкви Артемом Дмитруком, а також з підозрюваним у державній зраді кліриком Новокаховської єпархії УПЦ МП Сергієм Чертиліним.

За даними ЗМІ, з 2016 року Культенко був послушником Київської духовної семінарії Української православної церкви (Московського патріархату).

Виступив проти заборони московської церкви також "слуга" Павло Халімон з Чернігова. Ще у 2020-му він став фігурантом корупційного скандалу: журналісти проєкту "Схеми" оприлюднили записи, на яких чоловік з голосом, схожим на голос нардепа, вимагає хабар у розмірі 40 мільйонів гривень за сприяння у веденні аграрного бізнесу на Чернігівщині. Детективи НАБУ вивчили записи і звернулись до генпрокурора Венедіктової з проханням порушити кримінальне провадження, однак тодішня очільниця Генпрокуратури відмовила у відкритті провадження.

А у 2023-му журналіст Михайло Ткач опублікував розслідування, в якому розповів, що Халімон придбав під час повномасштабного вторгнення рф до України маєток на Печерську по заниженій в п'ять разів вартості, оформивши його на дружину. Після цього САП звернулася до генпрокурора з проханням відкрити справу щодо нардепа Халімона за фактом незаконного збагачення, а у НАЗК, промоніторивши спосіб життя цього нардепа, виявили ознаки корупційного кримінального правопорушення, які можуть свідчити про незаконне збагачення на 10 млн грн.

Халімон також голосував за скандальну містобудівну реформу.

Проти заборони московської церкви в Україні голосував також киянин Євген Брагар. Відстоювати цей осередок ворожого впливу нардепу не завадив навіть диплом історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка: вочевидь, деякі уроки історії він засвоїв украй погано.

Так, після обрання у 2019 році Брагар в етері телеканалу "Рада" заявив, що Україні не варто фінансувати кінематограф патріотичного спрямовування.

Серед скандалів, у які втрапляв Брагар за час депутатства – "порада" пенсіонерці продати собаку, аби сплатити комуналку, яку нардеп дав жінці у прямому ефірі одного з телеканалів у лютому 2020-го. А за місяць до того громадськість обурила подана "слугою" заява до поліції на двох волонтерок, які, повертаючись з похорону вбитого на Донбасі воїна, вимагали від водія автобуса вимкнути російський серіал. Брагар назвав дії дівчат "неприйнятними і дискримінуючими".

Тим часом у липні 2021 року патрульні, що зупинили авто нардепа через відсутність підсвітки державного номера, запідозрили, що він перебував за кермом у стані наркотичного сп'яніння. На правоохоронців Брагар тоді написав заяву. Медекспертиза згодом не підтвердила, що він вживав наркотики.

Четвертим "слугою", що відстоює московську церкву в Україні, виявився мажоритарник з Рівненщини Сергій Литвиненко. "Прославився" від самого початку каденції тим, що увійшов до перших "кнопкодавів". Згідно з аналітикою Руху ЧЕСНО, Литвиненко увійшов до списку прогульників серед народних депутатів Верховної Ради 9 скликання. За даними дослідження, від початку 2022-го до травня 2023-го року цей народний обранець пропустив 45% голосувань.

У 2020 році Литвиненко заявляв про бажання провести вибори на тимчасово окупованих військами РФ територіях Донецької та Луганської областей. Через це 24 червня 2020 року у Рівненьській області на виборчому окрузі депутата сталася бійка між партією Національний корпус та представниками Литвиненка.

Як і Брагар та інші однопартійці-однодумці з питання московської церкви, Литвиненко був серед тих, хто голосував за містобудівну реформу в інтересах забудовників. А у листопаді 2021 року підтримав законопроєкт 5289, який мав на меті зробити необов’язковими спрощені закупівлі для більшості замовників. Запропоновані зміни фактично дозволили би більшості замовників укладати договори напряму замість проведення спрощених закупівель і виводило б з під Prozorro 40 млрд гривень на рік.

Ще троє "слуг" під час голосування утрималися: це Георгій Мазурашу, якого журналіст LIGA.net Юрій Смирнов назвав "автором найбезглуздіших законопроєктів у цій каденції парламенту", випускник Російського державного соціального університету у Москві Роман Каптєлов та колишній інженер-механік Вигоднянського комбінату хлібопродуктів та докер-механізатор Одеського морського торгового порту Степан Чернявський.

Хто виступив за збереження російського впливу під ширмою "Відновлення України"

Знайшлися любителі російської церкви й у депутатській групі "Відновлення України", до якої увійшли переважно колишні представники фракцій ОПЗЖ та "Слуги народу".

Зокрема, проти заборони московського патріархату проголосував Анатолій Бурміч, що до парламенту пройшов за списками ОПЗЖ під номером 20. Є фігурантом Реєстру зрадників через поширення російської пропаганди та звинувачення США та ЄС у війні на Донбасі.

Відомий, зокрема, тим, що виступив одним з ініціаторів подання до Конституційного Суду України у серпні 2020-го щодо відповідності Конституції низки положень антикорупційного законодавства. Після цього звернення 28 жовтня того ж року у КСУ оприлюднили скандальне рішення, що призвело до скасування відповідальності за недостовірне декларування і самого електронного декларування.

Уже після початку повномасштабного вторгнення, у лютому 2022-го, Бурміч продовжував поширювати улюблену тезу проросійської "п'ятої колони" в Україні про "зовнішнє управління". Нардеп звинуватив США у тому, що вони нібито спричинили російське вторгнення, щоб "українці ненавиділи росіян, а Європа розсварилася з росією". Заперечував агресію рф тим, бо це їй "точно не выгодно". Українську владу Бурміч звинуватив у тому, що вона не погоджується на переговори "будь-де" (а фактично – відмовляється капітулювати) та планує "загинути вся разом".

Як і личить співзасновнику будівельної компанії "Престиж-кепітал" і девелоперської "Нью Кепітал", Бурміч підтримав містобудівну реформу.

Абсолютно очікувано проти заборони московського патріархату виступив одесит Артем Дмитрук, що фігурував разом зі "слугою" Культенком у розслідуванні Bihus.info. До ради пройшов як мажоритарник від "Слуги народу" по одному з округів Одещини.

Упродовж усієї каденції Дмитрук демонстрував яскраво виражену проросійську позицію і постійно втрапляв у скандали.

Так, у 2020 році з колегою Олексієм Леоновим він демонстративно покладав квіти до будівлі Будинку профспілок, де 2 травня 2014 року загинула група сепаратистів, що перед тим вбили кількох прихильників Євромайдану, що йшли мирною ходою уцентрі Одеси. Наступного року, перед виключенням з фракції, взяв участь взяв участь у фільмі Шарія щодо подій в Одесі 2014 року та дав цьому пропагандисту інтерв'ю з тезами про "розчарування" у "Слузі народу".

Також у 2020-му у парламенті Дмитрук побився з депутатом від "Батьківщини" Сергієм Власенком, коли останній спробував підійти до місця спікера. "Аргументи" у вигляді кулаків він взагалі застосовує регулярно. Так, 25 січня 2022 року під час бійки в Одеській міськраді за участю Дмитрука постраждали 10 людей, двоє було госпіталізовано з діагнозами перелом щелепи та закрита черепно-мозкова травма. Тоді за допомогою "групи підтримки" Дмитрук пройшов до зали на другому поверсі, де почав зривати засідання: бігати по столах і ламати меблі.

А у 2023 році Дмитрук спільно з нардепом Олександром Куницьким побили людину в центрі Києва. За цим фактом генеральна прокуратура відкрила кримінальну справу проти нардепів.

Дмитрук послідовно ставав на захист УПЦ МП під час розгляду її заборони через зв’язки з РФ, виступав із провокативними заявами на підтримку російської мови в Україні, а також вніс заставу за Павла Музичука, ієродиякона УПЦ МП та фігуранта Реєстру зрадників, затриманого СБУ за підозрою у виправдовуванні збройної агресії РФ проти України.

У 2023-мужурналісти Bihus.info встановили, що Дмитрук після початку повномасштабної війни придбав собі авто вартістю не менше $35 тис.

Ще один представник "Відновлення України", колишній представник ОПЗЖ Володимир Мороз, що відзначився підтримкою московської церкви, за час депутатської каденції так і не спромігся виконати жодної своєї обіцянки, з'ясувало "Слово і Діло".

Мороз був одним із ініціаторів подання до Конституційного суду щодо відповідності Конституції низки положень антикорупційного законодавства, завдяки рішенню суду відповідальність за недостовірне декларування та саме електронне декларування було скасовано

У жовтні 2023-го разом з Дмитруком намагався вчинити бійку під час У голосування за законопроєкт №8371 щодо заборони діяльності в Україні релігійних організацій, пов’язаних з Росією, з нардепами, що дотримувалися протилежної позиції. Зокрема, Мороз назвав самовисуванця Ігоря Гузя, який активно виступає за заборону УПЦ МП в Україні, "розкольником" і "чортом "йо***ним".

Також деякі ЗМІ згадували ім'я Мороза у контексті з кількох скандальних історій, зокрема, й корупційного характеру. 

Народний депутат Анатолій Гунько до Ради пройшов як мажоритарник від "Слуги народу" на довиборах у  208 окрузі. Після обрання через Печерський суд у грудні 2020-го відсудив у правоохоронних органів два мільйони гривень моральної компенсації через  кримінальне переслідування за підозрою в привласненні землі ДП "Радіопередавальний центр" у Броварах. Справу за рік до того було закрито через брак доказів. Свою моральну шкоду Гунько оцінив у 10 млн грн.

Під час локдауну у квітні 2021-го авто Гунька світилося біля одного зі столичних ресторанів.  А у перший день повномасштабного вторгнення нардеп отримав  у подарунок від свого помічника годинник марки "Breguet" за понад 10 тисяч доларів, через що на Гунька у серпні 2022-го було складено адмінпротокол НАЗК.

Втім, не адмінпротоколами єдиними, як то кажуть. 

У квітні 2023 року суд визнав Гунька винним у порушенні вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів. Нардеп порушив закон, написавши депутатське звернення у власних інтересах. Суд встановив, що Гунько надавав вказівки органу досудового розслідування у своєму депутатському зверненні до начальника ГУ НП в Чернігівській області.

А у серпні того ж року НАБУ та СБУ спіймали Гунька та двох його спільників на отриманні хабаря за виділення землі, коли вони отримували перший транш – 85 тисяч доларів. Загалом хабар мав становити 221 тис. доларів. За даними слідства, за гроші Гунько обіцяв бізнесмену допомогти отримати в оренду державні землі, що належать Національній академії аграрних наук.

Нардепу повідомили про підозру за статтею про одержання неправомірної вигоди (ч. 4 ст. 368 ККУ). Йому загрожує до 12 років в’язниці з конфіскацією. Після цього його виключили з фракції "Слуги народу".

Ще один "захисник" московського патріархату – мажоритарник від ОПЗЖ з Луганщини Олександр Лукашев.

Упродовж 2019-2022 років взяв участь у десятках  ефірів пропагандистських токшоу проросійських телеканалів ZIK, "112", NewsOne, Перший незалежний, Ukrlive і "Наш". Поширював проросійську та антизахідну пропаганду. Закликав "провести вибори на непідконтрольних територіях", а вже потім "встановити контроль над кордоном". Також брав участь у телемості з луганським сепаратистом Родіоном Мірошником в ефірі каналу "Наш".

Лукашев голосував за містобудівну реформу та виступив співініціатором подання до КСУ щодо відповідності Конституції електронного декларування та відповідальності за недостовірні відомості у деклараціях.

Лави любителів московської церкви поповнив також Євген Шевченко, включений до Реєстру зрадників через озвучування тез російської пропаганди та підтримку самопроголошеного "президента" Білорусі Олександра Лукашенка. Зокрема, Шевченко вітав білоруського диктатора з "перемогою" на "виборах" у 2020 році, у квітні 2021-го їздив до Лукашенка на зустріч, а у травні того ж року хвалив диктатора за примусову посадку літака Ryanair та затримання опозиціонера Романа Протасевіча, що перебував на борту. Після цього був виключений з фракції "Слуга Народу".

Відзначився отриманням у січні 2022 року 20 тис.грн компенсації за житло. Шевченко регулярно відвідував ефіри проросійського телеканалу 112 обвинуваченого у державній зраді Віктора Медведчука, а у 2019-му він долучався до пропагандистського ефіру на "Первом канале" з розповіддю про "поганих націоналістів" в Україні.

Вже під час повномасштабної війни з Росією, у березні 2022-го, співробітники СБУ затримали Шевченка під час спроби перетину кордону з Польщею. За даними Чесно, він у період з 24 лютого по 1 червня 2022 року пропустив усі засідання Ради, щодо яких є дані. Входить до найбільших прогульників парламенту (від початку 2022-го по травень 2023-го пропустив 53% голосувань).

 У 2023 році Євгеній Шевченко вів таємні переговори із самопроголошеним президентом Білорусі Олександром Лукашенком на прохання українських спецслужб.

Проти заборони московської церкви віддав голос нардеп Євген Яковенко, що балотувався від ВО "Батьківщина". 

Відзначився підтримкою скандальної містобудівної реформи, а також тим, що 6 червня 2022 року прикордонна поліція Молдови затримала народного депутата України Євгена Яковенка за запитом Білорусі. До бази Інтерполу білоруські силовики внесли його за звинуваченням у "хабарництві та корупції".

Також серед противників заборони УПЦ МП засвітилася позафракційна нардепка Вікторія Гриб з Луганщини, що обиралася від ОПЗЖ.

Відома підтримкою містобудівної реформи, а також тим, що 21 червня 2022 року під час голосування за Стамбульську конвенцію, була одною з 6 народних депутатів, які проголосували проти. Цю конвенцію, що має на меті запобігання  насильству стосовно жінок, Україна підписала ще в 2011 році, однак до 20 червня 2022 року вона залишалася нератифікованою.

Нагадаємо, 20 серпня у Раді підтримали законопроєкт про заборону діяльності РПЦ в Україні. За кілька днів до того за таку заборону виступила Всеукраїнська рада церков.

Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!