Крах кліматичної системи Землі: як зміниться світ до 2050 року і скільки заплатять люди

Кліматична криза перестала бути чимось, чим людство лякали в осяжному майбутньому — вона вже тут. Вчені офіційно оголосили про те, що Земля переступила з ери "глобального потепління" в еру "глобального кипіння", внаслідок чого світ зіткнувся з неймовірними хвилями спеки, посухи та лісових пожеж.

Останні дослідження вчених показують, що кліматична криза торкнулася буквально всіх можливих середовищ на планеті: крижані щити планети втрачають лід, у той час, як океан невблаганно нагрівається і втрачає здатність поглинати вуглець, створюючи водночас ідеальні умови для появи екстремальні погодних умов — прикладом став цьогорічний сезон ураганів в Атлантиці, який буквально розпочався з рекордів.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

У результаті вчені дедалі більше зосереджуються на тому, як зміниться кліматична система Землі в майбутньому, які зміни на нас чекають і хто опиниться в зоні ризику, якщо нам не вдасться стримати посилення глобального потепління планети.

Що відбувається з кліматом Землі

Дедалі більше досліджень вказують на те, що Земля перебуває на порозі нових кліматичних катастроф, але ніхто не може спрогнозувати, коли саме це станеться. Наприклад, дані нового аналізу екстремальної спеки від Climate Central свідчать про те, що антропогенна зміна клімату є основною причиною виникнення потужних хвиль спеки, що обрушилися на світ. Дослідники вважають, що екстремальні хвилі тепла фактично є породженням деяких видів людської діяльності, зокрема вирубки лісів і спалювання вугілля.

Учені впевнені, що планета перебуває на межі перетину точок неповернення, проте ніхто не може спрогнозувати, коли це може статися. Раніше 2024 року команда з Мюнхенського технічного університету і Потсдамського інституту досліджень впливу клімату спробували з'ясувати, коли може настати колапс кліматичної системи Землі. Учені дійшли висновку, що світ може переступити межі фактично в будь-який час протягом наступних 6000 років.

І все ж у своїх сценаріях вчені, як правило, розглядають три періоди розвитку кліматичної кризи Землі:

• короткостроковий — до кінця десятиліття, 2030 року;
• середньостроковий — до середини століття, 2050 року;
• довгостроковий — до кінця століття, 2100 року.

Погані новини полягають у тому, що кліматична криза Землі фактично зачіпає всю планету, зокрема сушу й океани, а також живі організми в них. Крім того, підвищення температури планети може обернутися підвищенням рівня океану, а отже, кліматичну кризу Землі також варто розглядати в розрізі сфери продовольства, медицини, безпеки та економіки.

Клімат Землі та його вплив на світовий океан

На жаль, кліматична криза планети буквально зачепила всі "сфери життя" Землі: неймовірні хвилі спеки обрушилися не лише на суходіл, а й також прокотилися і в океані. Унаслідок чого більшість коралових рифів пережили найбільше масове знебарвлення — торік вчені були змушені оголосити евакуацію на третьому за величиною кораловому рифі у світі.

Підвищення температури поверхні океану також призводить до того, що його води буквально кишать токсичними й небезпечними організмами. Раніше вчені помітили безпрецедентне цвітіння токсичних організмів у Беринговій протоці на Алясці, свої спостереження вони описали в журналі Limnology and Oceanography Letters.

Спостереження показують, що площа цвітіння небезпечних мікроорганізмів сягнула неймовірних 600 кілометрів, а вчені вважають, що подібні ситуації, ймовірно, ставатимуть лише більш поширеними в міру закипання океану. Дослідження показують, що чим теплішою ставатиме вода, тим швидше і частіше розмножуватимуться мікроорганізми, при цьому їхня концентрація вже перевищує допустиму в неймовірні 100 разів.

Ще одна небезпека полягає в тому, що головна "артерія" Атлантичної меридіональної перевернутої циркуляції (АМОС), яка вважається одним з основних кліматичних переломних моментів планети, невблаганно сповільнюється. Дослідження, результати якого були опубліковані в журналі Nature Geoscience, дійшло висновку, що сьогодні Гольфстрім перебуває у своєму найслабшому стані за останні 1000 років.

У своїй роботі вчені зосередилися на тому, щоб спрогнозувати, що станеться, якщо Гольфстрім коли-небудь повністю зупиниться. По-перше, кліматичні моделі передбачають, що це може статися в період між 2030-2050 роками. По-друге, крах Гольфстріму і всієї системи АМОС, як показує дослідження, призведе до значного зниження температури в Європі — у середньому на 3,4 °C. При цьому найбільше похолодання, як вважають учені, чекає на Шотландію. Небезпека також криється в тому, що крах АМОС, імовірно, обернеться різким підвищенням рівня моря, а отже, постраждають прибережні райони та спільноти.

Кліматична криза і крижані щити планети, що тануть

Не секрет, що внаслідок нагрівання планети страждають також і крижані щити Землі. Дослідження показують, що внаслідок глобального потепління планети на межі зникнення здавалися дві третини льодовиків на планеті, ба більше, їхню загибель пророкують уже наприкінці століття. Вчені навіть ухвалили рішення створити перше у світі Кладовище льодовиків, яке повинно служити нагадуванням про те, в яку ціну обходиться використання викопного палива.

Нещодавнє дослідження гляціологів з Університету Макгілла показало, що єдиний повністю вкритий льодом континент Землі, Антарктида, втрачає лід з неймовірною швидкістю. Ба більше, вчені також виявили, що через втрату льоду континент підіймається з вищою швидкістю, ніж очікувалося раніше.

Результати дослідження показують, що надалі події можуть розвиватися за двома сценаріями: у кращому разі внесок Антарктиди в глобальне потепління планети скоротиться приблизно на 40%, однак у гіршому — кліматична ситуація Землі лише стрімко погіршиться.

Але цвітіння океану, підвищення температури його поверхні й навіть втрата крижаних шапок планети не найстрашніше, що відбувається. Нещодавно вчені помітили, що один з океанів планети буквально втрачає здатність поглинати вуглекислий газ. Це особливо важливо, враховуючи, що океан є найбільшим поглиначем вуглецю.

При цьому, близько половини всього вуглецю, що поглинається Світовим океаном, припадає на Південний океан, який, як показує нове дослідження, опубліковане в журналі Climate and Atmospheric Science, втрачає здатність його утримувати. Автори дослідження зазначають, що важливу роль у цьому процесі відіграють шторми та тепер ми принаймні знаємо, як саме це відбувається.

Зростання смертності через кліматичну кризу

Нещодавня велика щорічна оцінка, проведена провідними дослідниками та установами й опублікована міжнародним дослідницьким проєктом The Lancet Countdown, свідчить про те, що в найближчі десятиліття клімат на планеті зміниться настільки, що кількість смертей через спеку зросте в рази. Вчені припускають, що до середини століття від спеки, ймовірно, загине в 5 разів більше людей, ніж сьогодні.

Дослідники зазначають, що основними причинами зростання смертності через спеку є нездатність людства відмовитися від використання викопного палива, яке лише нагріває планету і загрожує здоров'ю людей.

Інші дослідження також показують, що кліматична криза зробить посухи на планеті частішими та тривалішими, що призведе до голоду, поширення комарів та інфекційних хвороб. Водночас системам охорони здоров'я буде надзвичайно складно впоратися з цим тягарем

Учені вважають, що до 2050 року близько 520 мільйонів людей відчуватимуть помірну або гостру нестачу продовольства. Водночас інфекційні захворювання, що переносяться комарами, ймовірно, розширяться на нові райони.

Не менш тривожно виглядають і заяви про те, що до середини століття людство, ймовірно, вичерпає запаси прісної води на Землі. Згідно з дослідженням, опублікованим у журналі Nature, людство черпає з надр планети значно більше води, ніж слід було б.

Під час дослідження команда з Тихоокеанської північно-західної національної лабораторії використовувала комп'ютерне моделювання видобутку підземних вод у 21 столітті. Результати роботи дослідників передбачають, що 8 басейнів будуть спустошені в наступні 25 років з імовірністю в 98%.

У скільки обійдеться кліматична криза Землі

В останньому дослідженні команда вчених Потсдамського інституту досліджень впливу на клімат Макса Коца зосередилася на тому, щоб зрозуміти, якими будуть фінансові втрати внаслідок кліматичної кризи. Свої висновки вчені опублікували в журналі Nature.

Результати роботи команди пророкують, якщо людству не вдасться стримати кліматичну кризу планети, спричинену діяльністю людини, вже до середини століття світовий ВВП скоротиться приблизно на 38 трильйонів доларів США. Для розуміння масштабів, це майже п'ята частина глобального доходу людства. Але навіть це ще не все, команда дійшла висновку, що світ зазнає фінансових збитків попри те, наскільки агресивні методи запобігання кліматичній кризі людство використовуватиме в майбутньому.

Результати роботи дослідників також передбачають, що в довгостроковій перспективі, до 2100 року, економічні наслідки кліматичної кризи можуть збільшитися в рази — модель пророкує, що втрати зростуть на десятки трильйонів доларів.

Водночас економісти та дослідники все ще не дійшли спільного знаменника щодо розміру бюджету, закладеного на кроки для запобігання кліматичній кризі. Дехто вважає, що інвестувати варто вже зараз, тоді як інші радять почекати розвитку технологій.

Що стосується регіонів Землі, найбільш вразливими в економічному плані виявляться тропічні країни, які вже страждають від "кліматичної шкоди". Цікаво, що ці країни насправді також несуть найменшу відповідальність за зміни клімату, спричинені діяльністю людини. Науковці вважають, що регіональні втрати тропічних країн становитимуть близько 60%, тоді як країни з вищими викидами вуглецю зазнають на 40% менше втрат.

Раніше Фокус писав про те, що вчені вважають, що до 2100 року Земля зміниться до невпізнання.