Лінкор класу Iowa: найгрізніший бойовий корабель всіх часів

Лінкори класу Iowa — одні з найбільш знакових кораблів у військово-морській історії, що втілюють пік інженерної думки та вогневої потужності лінкорів. Закладені 1940 року для протидії всемогутнішому японському флоту, ці масивні кораблі завдовжки 262 метри і водотоннажністю 58,460 тонни стали найбільшими та добре озброєними лінкорами з коли-небудь побудованих.

Фокус переклав статтю журналіста Гаррісона Касса про американські лінкори класу Iowa, що увійшли в історію як одні з найпотужніших кораблів.

• Озброєні дев'ятьма 16-дюймовими гарматами Mark 7, здатними стріляти 1,2-тонними снарядами на відстань до 39 км, кораблі класу Iowa були грізними в бою.
• Завдяки восьми котлам Babcock & Wilcox вони могли розвивати швидкість понад 59 км/год. Попри те, що таких лінкорів побудовано лише чотири, їхній вплив був величезним: вони брали участь у конфліктах від Другої світової війни до "Бурі в пустелі".

Лінкори класу Iowa: морські гіганти, що сформували історію

Одним із найбільш знакових кораблів в історії військово-морської війни є лінкор. З кінця ІХ до середини ХХ століття лінкор був головним військовим кораблем і стрижнем найпотужніших військово-морських сил світу. Образ лінкора, увічнений у настільній грі Battleship від Hasbro, вийшов за межі військової культури і закріпився в суспільній свідомості.

Саме лінкор уявляє собі широка публіка, коли думає про військовий корабель. І з усіх різновидів лінкорів — від Німеччини до Америки, від Британії до Японії — найбільш знаковим, мабуть, став клас Iowa.

Досьє класу Iowa

Клас Iowa був великим кораблем. Маючи довжину 262 метри по ватерлінії, ширину 33 метри футів і осадку 11,2 метра, його водотоннажність становила 58 460 тонн. Фактично, кораблі були настільки великі, що порушили б міжнародний договір, який обмежував водотоннажність лінкорів 45 700 тоннами, якби не пункт про елеватори Другого Лондонського військово-морського договору. Це застереження давало змогу будувати більші кораблі, з огляду на вихід Японії з початкового договору.

Iowa був не тільки великим, а й добре озброєним, оснащеним цілою низкою найпотужніших знарядь. З усіх лінкорів, які коли-небудь виходили в море, Iowa був озброєний краще за всіх.

Вперше закладений 1940 року, клас Iowa проєктували на противагу грізним і всебільшим можливостям японського флоту. Кораблі оснащувалися дев'ятьма 16-дюймовими (406 мм) гарматами Mark 7 50 калібру з казенною частиною. Вони розміщувалися в трьох тригарматних баштах: дві башти попереду і одна позаду, в конфігурації "2-A-1".

Довжина кожної з гармат Mark 7 становила 20 метрів — у 50 разів більше, ніж їхній 16-дюймовий ствол. Тільки дві третини гармати Mark 7 було видно спостерігачеві, оскільки турель закривала третину, що залишилася. Mark 7 були дійсно масивними, їхня вага становила близько 108,5 тис. тонн. Кожне знаряддя могло вести вогонь бронебійним снарядом вагою 1,2 тонни з початковою швидкістю 762 метри на секунду на відстань до 39 км.

Mark 7 був не єдиним знаряддям, розміщеним на палубі "Айови". Компанію йому складав Mark 12. Незважаючи на менші розміри, ніж у Mark 7, Mark 12 важив 1,8 тонни, а довжина ствола становила 4,8 метра. Mark 12 стріляв снарядами зі швидкістю 762 метри на секунду і був класифікований як "знаряддя подвійного призначення", або DP, оскільки його можна було перемикати для стрільби по надводних і повітряних цілях.

Як силову установку на "Айові" використовували вісім котлів Babcock & Wilcox і чотири турбіни з подвійним редуктором, кожна з яких приводила в рух один вал. Потужність силової установки становила 212 тисяч кінських сил, що давало змогу рухатися зі швидкістю понад 59 км/год. Щоб підтримувати роботу силової установки, лінкори класу Iowa мали нести 9 тисяч тонн палива, що забезпечувало дальність ходу в 29 450 км.

Було побудовано лише чотири лінкори класу Iowa, але вони зчинили величезний вплив на перебіг бойових дій, беручи участь у Другій світовій війні, Кореї, В'єтнамі та "Бурі в пустелі".

Про автора

Гаррісон Касс — журналіст, який пише про оборону і національну безпеку, на рахунку якого понад 1 000 статей на теми, пов'язані з міжнародними проблемами. Адвокат, пілот, гітарист і професійний хокеїст, Гаррісон служив льотчиком-стажистом у ВПС США, але був демобілізований за станом здоров'я. Здобув ступінь бакалавра в коледжі Лейк-Форест, ступінь доктора юриспруденції в Орегонському університеті та ступінь магістра в Нью-Йоркському університеті. Гаррісон слухає гурт Dokken.