Рада заборонила Російську церкву: що передбачає закон і яка доля чекає на УПЦ МП

ТСН.ua розбирався у тонкощах нового закону і в тому, якою буде подальша доля УПЦ МП.

У вівторок, 20 серпня, Верховна Рада проголосувала за законопроєкт №8371 про регулювання діяльності релігійних організацій, що мають керівний центр у Росії. Документ відкриває шлях до заборони діяльності УПЦ Московського патріархату. Проте це не означає, що УПЦ МП кудись зникне уже завтра.

У тонкощах нового закону і в тому, якою буде подальша доля УПЦ МП, розбирався ТСН.ua.

Трішки з історії

Для наших читачів, які погано розбираються у нюансах релігії і далекі від церковного життя, нагадаємо, що наразі в Україні діє дві православні юрисдикції – Правовславна церква України (ПЦУ) на чолі з митрополитом Епіфанієм, яка була створена на Об'єднавчому соборі у грудні 2018 року і отримала Томос про автокефалію від Вселенського патріархату, і УПЦ Московського патріархату. Зупинемося на останній.

Офіційна юридична назва цієї конфесії досі – УПЦ, проте для зрозумілості називатимемо її УПЦ МП.

УПЦ МП виникла внаслідок Харківського собору у червні 1992 року. Тоді переважна більшість єпископів України, що була у складі МП, відмовилася від курсу на незалежність, який відстоював тодішній очільник УПЦ митрополит Філарет Денисенко (в подальшому глава УПЦ КП патріарх Філарет).

"В УПЦ протягом зими-весни 1992 р. склалася ситуація, подібна до Криму в лютому-березні 2014-го чи на Донбасі в квітні-червні того ж року. Є глава Церкви – митрополит Філарет, який підтримує незалежність, є одноголосне рішення Собору УПЦ 1-3 листопада 1991 р. про автокефалію – але з Москви ведеться індивідуальна робота з єпископами щодо поновлення їхньої лояльності "Центру". Як з кримськими та донецькими можновладцями і "елітами". І коли вона проведена – здійснюється переворот.

Псевдособор в Харкові 25 років тому був організований за тією ж схемою, що і "рішення ВР АР Крим про референдум" у лютому 2014-го. Легітимні депутати Верховної Ради Криму під охороною кремлівських спецслужб за закритими дверима проголосили беззаконне рішення. Бо з ними "попрацювали". Бо Москви вони боялися більше, ніж Києва. Так і існує МПвУ досі: як люди в Криму і ОРДЛО під російською окупацією. Хтось цьому щиро радіє, хтось терпить, хтось просто закриває очі, а хтось щиро чекає визволення", – розповідав митрополит ПЦУ Євстратій (Зоря).

Таким чином від 1992 року і донині в Україні існує УПЦ Московського патріархату. Серед її прихильників і лобістів були відверто проросійські сили – Партія регіонів, а пізніше ОПЗЖ, "кум Путіна" Медведчук та інші одіозні особи. У сан протодиякона в УПЦ МП був висвячений олігарх Вадим Новинський, а диякона – ексголова Харкова Михайло Добкін, відомий українцям за відеороликом "тєкст по дібільному напісан".

Самі ж клірики УПЦ МП регулярно стають фігурантами різноманітних скандалів – від п'яних дебошів, запідозрень у педофілії, до підтримки окупаційних військ, коригування ворожих ударів і шпигунства на користь РФ.

УПЦ не МП?

Варто зауважити на плутанину з назвою. Наразі керівництво УПЦ МП вперто продовжує називати себе просто УПЦ і запевняти, що вони порвали всі зв'язки з РПЦ і кривавим Z-патріархом Кирилом. 27 травня 2022 року Собор УПЦ МП навіть заявив про відмежування від Москви, а також про незгоду з позицією патріарха Кирила щодо війни в Україні. Проте офіційно автокефалію (незалежність) так і не оголосив.

Своєю чергою предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній розтлумачив, на його думку, хитрість УПЦ МП щодо "незалежності" від московського Кирила-"вбивці".

Ще у грудні 2018 року Верховна Рада VIII скликання ухвалила Закон № 2662-VIII про зміну назви релігійних організацій, керівний центр яких розташований в країні-агресорі. Документ не містить конкретної прив’язки до якоїсь із конфесій. Мінкульт тоді провів експертизу і визнав УПЦ МП такою, що підпадає під дію закону.

Проте УПЦ відмовилася змінювати свою назву навіть попри рішення Конституційного суду у грудні 2022 року.

Тривала "епопея" з ухваленням

Уряд подав законопроєкт №8371 ще в січні 2023 року. Документ зустрів опір серед частини нардепів. Крім традиційно колишньої "ОПЗЖ", вагалися і "слуги народу". Особливо після шантажу лобіста УПЦ МП Роберта Амстердама, котрий пригрозив, що проти кожного нардепа, що підтримає цей закон, на Заході введуть санкції і заберуть американську візу.

Минулої осені Роберт Амстердам дав інтерв’ю колишньому ведучому FoxNews Такеру Карлсону, що нещодавно взяв інтерв’ю у Путіна. У інтерв’ю Такеру Роберт Амстердам, зокрема, заявив, що в Україні нібито триває “переслідування християн”, “заборона церков” і "священиків кидають за ґрати".

Навесні 2024 року, коли у США загальмували надання допомоги України у війні проти Росії, деякі представники республіканської партії почали говорити про переслідування вірян в Україні.

"Коли американські лідери розглядають це як війну за демократію та права людини, було б добре, якби одержувач допомоги був трохи обережнішим щодо прав людини, включаючи релігійні свободи", – заявляв у березні сенатор Джей Д. Венс, який потім стане напарником Трампа на виборах і кандидатом від республіканців у віцепрезиденти. Венс тоді заявляв, що "Україна робить досить погані речі", говорячи про конфесійну політику.

Різкий розворот в ОП

Як пише ВВС-Україна, на початку серпня до США з'їздила велика парламентська делегація, яка спілкувалась з представниками обох партій. За інформацією видання, нардепи повернулися із впевненістю, що чутки про негативне ставлення Вашингтона до заборони УПЦ МП явно перебільшені.

"Венс може й буде турбуватись, але їм зараз не до попів, мають великі проблеми у своїй кампанії", розповідали депутати у розмові із журналістами на умовах анонімності.

10 серпня президент Володимир Зеленський, який від минулого року не акцентував на релігійному питання, неочікувано у вечірньому зверненні заявив "про духовну незалежність".

13 серпня майже непоміченим для українців залишився візит на Фанар, до Вселенського патріарха Варфоломія, глави ПЦУ митрополита Епіфанія у супроводі представниці ОП. Крім церковних діячів у зустрічі брали участь заступниця керівника Офісу Президента Олена Ковальська та голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський.

І хоча офіційно це не було підтверджено, на думку релігійних експертів, на зустрічі обговорили подальшу долю УПЦ МП.

Незадовго до голосування в Раді чи не вперше церковне питання прокоментував і керівник ОП Андрій Єрмак.

"Церква в Україні буде позбавлена московського впливу", – здивував різкою заявою Єрмак, який до цього не особливо коментував проблеми церкви.

Вже вчора голова Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв анонсував, що у парламенті вистачить голосів для заборони УПЦ МП. І як виявилось, не обманув.

Про що йдеться у новому законі

Закон набирає чинності через 30 днів із дня його опублікування. Відповідно до нього громади упц мп матимуть 9 місяців на те, щоб розірвати зв'язки з РПЦ.

Нардеп і ексголова УІНП Володимир В'ятрович назвав сьогоднішнє рішення парламенту історичним.

За його словами, через тридцять днів після підписання президентом і опублікування Державна служба етнополітики і свободи совісті отримає можливість перевіряти релігійні організації України на предмет афілійованості з московською церквою.

Якщо хоча б одна з 7 визначених законом ознак пов’язаності релігійної організації з РПЦ буде виявлена, така організація отримає припис про усунення цього зв’язку протягом 30 днів. Якщо зв’язок з Москвою не буде розірвано, держава звернеться до суду з позовом про заборону такої організації.

Судові процедури заборони почнуться через 9 місяців після опублікування закону.

Через три місяці  з дня опублікування закону, протягом яких уряд має ухвалити необхідні підзаконні акти, релігійні організації зможуть також оцінюватися на предмет причетності до пропаганди "русского міра". Така пропаганда буде підставою для їх судової заборони.

Важливим фактором В'ятрович назвав те, що афілійовані з РПЦ релігійні організації будуть позбавлені права користуватися державним і комунальним майном.

"Якщо вони не розірвуть зв’язків з московською церквою, то протягом двох місяців договори користування храмами, які належать державі чи місцевим громадам будуть розірвані. І це – не про якісь міфічні "переслідування за віру", а про здоровий глузд. Бо храмами, які є власністю українського народу, має користуватися українська, а не московська церква", – пояснив нардеп.

Чому аж 9 місяців знову чекати?

Напередодні ухвалення серед релігійних експертів ширилися чутки, що новий закон приймуть, але з уточненням, що він вступить у силу через рік. Мовляв, так нардепи і ОП хочуть перестрахуватися – якщо до влади у США прийдуть Трамп і республіканці, то документ можна відкласти "поличку", а якщо демократи – реанімувати.

Церковна журналістка Тетяна Деркач зауважує, що хоч і від цієї ідеї відмовилися, але нові норми фактично дають УПЦ МП ту ж саму "фору" в один рік.

"Ми погодилися, щоб судова частина запрацювала через 9 місяців після набрання чинності законом. Сам закон набирає чинності через місяць після підписання, на те, щоб зробили нормативну базу (підзаконні акти – ред.) необхідно ще три місяці. Плюс необхідний місяць на формування комісії. Ще місяць на дослідження після формування комісії та два місяці на виконання припису. Виходить вісім місяців. А де вісім там і дев’ять. Тобто для запуску судової процедури необхідно 9 місяців, а вся підготовча робота, набирає чинності одразу з ухваленням закону. Але навіть після припинення діяльності члени організації мають право заснувати нову, яка вже не буде пов’язана із центром в країні-агресорці", – розповів нардеп Микита Потураєв в інтерв'ю "Укрінформу".

Також він навів причини заборони:

"Державна служба етнополітики та свободи совісті (далі – ДЕСС – ред.) може ініціювати припинення організації сама. Може ініціювати за зверненням державних органів, включно із правоохоронцями. Звернутися до ДЕСС можуть органи місцевого самоврядування та громадські об’єднання. Підставою для звернення може стати фактологічний матеріал в медіа".

Що буде з УПЦ МП

Напередодні голосування глава ПЦУ митрополит Епіфаній закликав очільника УПЦ МП митрополита Онуфрія, кліриків та мирян цієї церкви до об'єднання і діалогу без попередніх умов.

У ВВС зазначили, що спірозмовники журналістів як у владі, так і опозиції, як в УПЦ МП, так і в Православній церкві України, переконані, що закон не приведе до революції у церковному житті.

Релігієзнавець Андрій Смирнов у коментарі виданню прогнозує, що закон полегшить і пришвидшить процес переходу частини парафій УПЦ до ПЦУ.

Зокрема, громади, які мають в користуванні храми-пам’ятки державної власності, будуть вирішувати, переходити або шукати нові приміщення.

“Але допоки УПЦ керує митрополит Онуфрій, об’єднання з ПЦУ не відбудеться. Тому є кілька сценаріїв: переговори з Вселенським патріархатом і судова тяганина з державою, а потім перехід у підпілля і маргіналізація”, – каже Андрій Смирнов.

Експерт зауважує, що парафії УПЦ МП із власними храмами не у державній власності навіть після судових заборон і далі зможуть функціонувати.

"Їм нічого не загрожує навіть після припинення реєстрації юридичної особи судом. Громади можуть діяти і без реєстрації, а храми оформити на фізичних осіб. Віряни УПЦ і далі зможуть збиратися і молитися в них", – зазначає Смирнов.

Натомість у самій УПЦ МП ухвалення закону очікувано розцінили як "посилення гонінь".

"Українська православна церква і надалі буде жити як істинна церква, визнана переважною більшістю практикуючих українських вірян та помісних церков світу. Це об’єктивна річ. Будь-які спроби заборонити об’єктивну річ призведуть лише до дискредитації, в тому числі й міжнародної, тих, хто це захоче якось реалізувати", – заявив голова інформаційно-просвітницького відділу УПЦ МП митрополит Климент.