Закон про заборону УПЦ МП ухвалено. Прибічникам Росії час пакувати валізи, парафіянам – зробити свій вибір

Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт №8371 "Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності в Україні релігійних організацій", більш відомий як "закон про заборону УПЦ МП". Про те, які релігійні організації, афілійовані з Росією, можуть потрапити під заборону насамперед і чи почнуться різні провокації прихильників УПЦ (як це було півтора року тому в Києво-Печерській лаврі), розповідає OBOZ.UA.

Провокацій із боку прихильників УПЦ не повинно бути

Заборона діяльності релігійних організацій, керівний центр яких перебуває у державі, яка здійснює збройну агресію проти України (усім зрозуміло, що йдеться про УПЦ МП), – подія набагато серйозніша, ніж бажання повернути у власність держави будівлі чоловічого монастиря Києво-Печерської лаври. Адже тоді, у квітні 2023 року, це викликало серію досить серйозних провокацій. Що буде тепер?

"Сьогодні парламент ухвалив справді історичне рішення – в Україні буде заборонено діяльність російської церкви. Важливо розуміти, що це не є питання віри, це питання національної безпеки нашої країни. І, звичайно, після ухвалення цього закону варто очікувати різних провокацій. Бо церква для Росії – це ще один аспект впливу, дуже важливий. І тепер вони його втрачають", – каже OBOZ.UA народний депутат, віцепрезидент комітету Парламентської асамблеї Ради Європи з міграції та біженців Олексій Гончаренко.

"Росія точно почне готувати якісь провокації, вони намагатимуться максимально розгойдати наше суспільство – каже, зі свого боку, у коментарі OBOZ.UA директор Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" Максим Остапенко.

Але з подібними думками – що розпочнеться ескалація – згодні далеко не всі.

"Ми, звісно, можемо очікувати на якісь провокації, але тепер, коли закон ухвалено, я впевнений, їх стане набагато менше. Прості парафіяни розуміють, що все, рішення прийняте. І вони, і прості священники тепер думатимуть про своє майбутнє, про свій новий шлях. А не виконуватимуть провокаційних вказівок ієрархів УПЦ та РПЦ. До речі, організації, які мають зв'язок з РПЦ, не повинні користуватися храмами України. Усі договори має бути розірвано", – каже OBOZ.UA голова парламентського Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв.

З ним повністю згодна й завідувачка відділу філософії та історії релігії Інституту філософії імені Г. С. Сковороди Людмила Філіпович.

"Думаю, особливих провокацій не буде. Так, там може й лишилися радикальні люди, але більшість узагалі не розуміє, навіщо їм усе це. Хто тепер підтримуватиме керівництво УПЦ – абсолютно незрозуміло", – говорить у розмові з OBOZ.UA релігієзнавець.

До судів залишається дев'ять місяців

Варто зазначити, що УПЦ МП є не однією монолітною релігійною організацією, а складається з тисяч начебто не пов'язаних із собою юридичних осіб. На заборону яких можуть піти роки. Виникає питання – а хто має найбільше шансів бути закритим?

"На мій погляд, насамперед треба розібратися з керуючими центрами. Митрополит УПЦ був у синоді РПЦ, до нього входили й інші вищі чини проросійської церкви. Одним словом, найголовніші прихильники московської церкви – вони там. І з ними будуть найсерйозніші розбірки. А решта, коли побачать, що відбувається, самі зроблять правильні висновки", – каже Микита Потураєв.

Через 30 днів після набрання чинності закону №8371 Державна служба України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) зможе почати перевіряти релігійні організації на ознаки афілійованості з російською церквою. Така процедура може розпочатися або з власної ініціативи ДЕСС, або на підставі звернень державних чи місцевих органів влади. Або навіть окремих громадян.

Якщо такі ознаки будуть встановлені, то ДЕСС виносить припис. Після цього релігійній організації надається 30 днів для усунення порушень. Якщо припис виконано, то питань не буде. Якщо ні – ДЕЕС має право звернутися до суду про припинення діяльності такої релігійної організації в Україні. Це право виникає через дев'ять місяців після ухвалення закону", – розповідає Олексій Гончаренко.

Чому саме через дев'ять місяців, розповідає Микита Потураєв: "ДЕСС спочатку напрацьовуватиме нормативку. Потім дослідити питання щодо конкретної організації, і потрібен час, щоб виявити зв'язок із РПЦ. Потім виставити розпорядження, потім чекати місяць на виконання розпорядження. Тільки потім, якщо що, суд. Тож у будь-якому разі ДЕСС раніше ніж за 7-8 місяців не зможе подати до суду. А для релігійних громад є чіткий горизонт – вирішити, як вони житимуть далі. Можуть приєднатись до ПЦУ, можуть існувати самостійно. Це за їхнім бажанням. Головне – не з Москвою".

До речі, законопроєкт №8371 було подано на розгляд до Верховної Ради ще 19 січня 2023 року. Рівно через дев'ять місяців, 19 жовтня, документ було ухвалено у першому читанні 267 голосами. Проти було 15 осіб, не голосувало 17, утрималися від голосування двоє.

Потім, 23 липня 2024 року, коли законопроєкт мали розглянути у другому читанні, справа ледве не дійшла до розколу парламентської більшості – багато хто просто відмовився голосувати. Але сьогодні результати голосування були такі: за – 265 голосів, проти – 29; не голосували – 24 депутати, утрималося від голосування четверо.

Словом, сьогоднішнє голосування проти УПЦ МП депутатів знову згуртувало.