"Навала шпигунів" до Європи через угорський кордон: чи будуть санкції Угорщині через масовий наплив росіян та білорусів

Недавнє рішення Угорщини спростити в'їзд для власників російських та білоруських паспортів викликало хвилю невдоволення в середині ЄС. Такий крок спричинив заклик виключити Угорщину із Шенгенської зони, адже європейці вбачають в таких діях загрозу для своєї безпеки. Єврокомісія (ЄК) звернулася до Будапешта за офіційними роз'ясненнями. Країні відвели строк до 19 серпня, щоб прояснити свої дії стосовно лібералізації візового режиму для громадян РФ та Білорусі, заздалегідь натякнувши на штрафні заходи, якщо відповідь не влаштує Брюссель.

"Якщо їхня схема легкого доступу становить ризик, ми діятимемо",— пригрозили в ЄК. Водночас 70 депутатів Європарламенту звернулися з листом до президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляйєн із проханням вжити жорстких заходів, якщо Угорщина відмовиться від зміни візової політики.

Тим часом очікувати виправдань від угорської влади, яка давно вже суперечить політиці ЄС, було б наївно. У Будапешті лише одного разу прокоментувати скандал навколо віз для росіян та білорусів, назвавши обвинувачення "абсурдними та лицемірними" і додавши, що саме в Угорщині міграційна система є "найсуворішою" у всьому союзі.

Так чи інакше, але Угорщина не відповіла ЄК в зазначений термін з приводу того, що спрощення видачі робочих віз для громадян РФ та РБ загрожує національній безпеці країн Шенгенської зони. У ЄС зазначають, що питання про візові послаблення Угорщини та її ймовірне покарання буд розглянуто на зустрічі міністрів закордонних справ та міністрів оборони країн ЄС наступного тижня.

Про те, що стоїть за рішення Угорщини впустити до Європи тисячі росіян та білорусів та реакцію на такі дії ЄС – у матеріалі OBOZ.UA.

Навала шпигунів?

На початку липня громадяни Росії та Білорусії офіційно підпали під дію так званої національної карти Угорщини, яка дає право на полегшений в'їзд у країну з метою працевлаштування з видом на проживання на два роки та правом його продовження ще на три роки. Примітно, що такий крок стався буквально за кілька днів після московського візиту прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, де він нібито розмовляв з російським диктатором Путіним про "мирне врегулювання" в Україні.

Розширення дії національної карти на росіян та білорусів, раніше відкритої для заявників з Молдови, Сербії, Чорногорії, Боснії та Герцеговини, Північної Македонії та України у Будапешті пояснили тим, що багато хто з них буде зайнятий на будівництві двох нових реакторів на АЕС "Пакш-2", які допомагає будувати "Росатом". Згідно з публічною інформацією, РФ вкладає в проект 10 мільярдів євро.

Так чи інакше, але для Європейського Союзу безконтрольний наплив росіян суттєва причина для тривоги, оскільки спеціалістів будь-якого підприємства Росії, а особливо такого як "Росатому", в Європі безпосередньо пов'язують із роботою російської військової розвідки.

Щодо перевірок росіян та білорусів, то закон прямо не говорить, як саме в Угорщині перевіряють претендентів на національну карту. Тому наскільки ретельно національні спецслужби цієї країни насправді з'ясовуватимуть ризики, пов'язані з кожним окремо взятим громадянином РФ чи Білорусі, ніхто точно не знає. Та зважаючи на тісні зв’язки Орбана з цими країнами, навряд це відповідатиме європейській безпеці.

Враховуючи, що власник виданого в Угорщині документу має право безперешкодно пересуватися країнами Шенгенської зони, є більш аніж реальна загроз, що до Європи ринуть потоки росіян і білорусів, яких ніхто серйозно не буде перевіряти на предмет загрози національній безпеці Євросоюзу.

Саме тому після початку повномасштабного вторгнення Росії, ЄК оприлюднила нові рекомендації для структур внутрішніх справ європейських держав, згідно з якими вони мають максимально суворо оцінювати російських громадян, які планують отримати шенгенську візу та перевіряти їх особливо ретельно вже на кордоні. Такі кроки призвели до того, що загальна кількість віз, виданих росіянам у ЄС, скоротилася вдесятеро. Якщо у 2019 році консульства країн союзу видали понад чотири мільйони віз із пропорцією відмов у 1,5%, то вже у 2023 році ця цифра становила близько 449 тисяч віз із пропорцією відмов понад 10%.

Країни, які мають спільний кордон з Білоруссю та РФ, а серед них Фінляндія, Польща та держави Балтії, займають ще більш жорсткішу позицію щодо в'їзду російських та білоруських громадян. Ці держави припинили видачу віз росіянам ще 2022 року, залишивши винятки для гуманітарних віз. У результаті, в тій таки Естонії кількість віз, виданих росіянам, скоротилася в 17 разів, а в Латвії майже вп'ятеро.

Загроза для нацбезпеки

Те, що дії Угорщини реально несуть у собі дуже великі ризики для безпеки ЄС, першим звернув увагу голова найбільшої у Європарламенті Європейської народної партії Манфред Вебер, який направив голові Європейської ради Шарлю Мішелю листа з вимогою обговорити на рівні лідерів європейських країн запроваджені Будапештом "сумнівні" нові правила, які "створюють серйозні лазівки для шпигунської діяльності" і можуть дозволити "великій кількості росіян в'їжджати до Угорщини, що становить серйозну загрозу національній безпеці іншим державам союзу".

Після того, як про лист повідомили ЗМІ на сполох забило й МВС Німеччини, яке попередило, що громадяни РФ, які отримують можливість вільно в'їжджати до Угорщини, зможуть звідти безперешкодно проникати на територію інших країн Шенгенської зони, і закликало керівництво ЄС вжити заходів проти Будапешта.

Треба покарати

Значні потенційні загрози через дії Угорщини спровокували різку критику з боку країн ЄС, особливо держав Балтії та Північної Європи, які вже певний час ведуть боротьбу проти напливу росіян на власну територію. Адже для них перебування громадян РФ вже давно еквівалент підвищення ризиків провокацій, саботажу, диверсій та шпигунства.

Найрадикальніші заклики пролунали з Фінляндії, яка весь останній рік старанно відгороджувалась від РФ. Представники фінського парламент вимагають виключити Угорщину з Шенгенської зони.

Те ж саме закликали вчинити і у Європарламенті. Група парламентарів схиляється до того, щоб виконавча влада ЄС вжила заходів проти Будапешта, включаючи можливе виключення Угорщини з Шенгенської зони. Також інші країни ЄС можуть не визнавати угорські візи, заявляють євродепутати.

"Ми закликаємо Європейську комісію вжити термінових заходів щодо розслідування рішення Угорщини, оскільки воно може являти собою лазівку та потенційно поставити під загрозу загальне функціонування Шенгенської зони та її роль як безпечного простору для громадян. Якщо угорський уряд відмовиться змінити свою політику, Комісія і всі представники ЄС мають поставити під сумнів угорську присутність у Шенгенській зоні, ввівши нові заходи щодо захисту європейських громадян, включаючи, за необхідності, нові заходи контролю на угорських кордонах", — йдеться у заяві.

"Угорщина показала, що вона не віддана загальним цінностям та правилам гри. Це має стати достатнім стимулом для країн-членів запровадити статтю 7 Договору про ЄС, яка дозволить позбавити Угорщину права голосу в раді",— депутат Європарламенту від Фінляндії Марія Охісало.

Єврокомісія відреагувала на сигнали європейських політиків. Єврокомісарка із внутрішніх справ Ільва Юханссон направила до МВС Угорщини листа, де висловила сумніви щодо законності нещодавніх змін у системі надання угорської національної карти та попросила Будапешт роз'яснити по пунктах своє рішення про полегшення візових вимог для громадян Росії та Білорусії, для яких конфлікту в Україні їх, навпаки, посилив.

"Росія становить загрозу безпеці. Нам треба підвищити, а не послабити пильність. Надання потенційним російським шпигунам та диверсантам легкого доступу в ЄС підірве безпеку всіх нас", – зазначила у своєму листі Юханссон.

Змін не буде

19 серпня сплив термін для відповіді на запит єврокомісарки, але Угорщина офіційно так нічого і не відповіла на всі звинувачення. На сьогодні є лише заява глави МЗС країни Петера Сіярто, який на своїй сторінці у Facebook, 18 серпня, заявив, що "уряд Віктора Орбана не планує скасовувати плани запровадити для осіб із російськими й білоруськими паспортами так звані національні карти для в'їзду до країни", стверджуючи, що жодних загроз для безпеки держав Шенгенської зони це не створить. Паралельно Сіярто звинуватив країни Північної Європи й Балтії у "кампанії брехні проти Угорщини". Мовляв, вони нібито "засліплені пропагандою війни".

Угорщина не уникне санкцій

"Угорщина продовжує грати кремлівську гру, причому, на жаль, свідомо. Включення росіяни та білорусів у програму отримання робочих віз, а вони ще й дозволяють цим громадянам подорожувати всіма країнам ЄС, дійсно, сколихнула союз, враховуючи, що проти РФ і Білорусі вживає багато серйозних європейських санкцій. До слова, які часто офіційний Будапешт блокує. Такі кроки як мінімум викликають подив, а як максимум, повинні бути ретельно вивчені та проаналізовані, адже потенційно несуть у собі загрози для безпеки ЄС. Про це сьогодні й говорять більшість країн Європи", – таку думку в ексклюзивному коментарі OBOZ.UA висловив український дипломат, посол України в Хорватії та Боснії і Герцеговині у 2010-2017 роках Олександр Левченко.

На думку диплома, цей крок угорців шкодить безпековим інтересам ЄС, бо призведе до безконтрольного в’їзду росіян і білорусів, серед яких може бути значна кількість шпигунів та диверсантів, адже Росія часто використовує свої громадян для такої діяльності. Звісно, це є небезпека, тому що це не просто шпарина, це такий широкий отвір, який окрім того б’є і по єдності Євросоюзу.

"Країни, які мають кордон з РФ та знають її манеру використання своїх громадян, першими забили тривогу. Північна Європа та держави Балтії заявили про те, щоб Будапешт відмовився від даного рішення. В той же час на офіційний лист Єврокомісії до міністра внутрішніх справ Угорщини, з проханням до 19 серпня вказати, яким чином все-таки буде переглянуто це рішення, письмової відповіді так на сьогодні і немає. Є тільки коментар міністра закордонних справ Угорщини Сіярто, який каже, що північні країни перебільшують та нагнітають ситуацію щодо небезпеки російських і білоруських громадян, тому Угорщина вважає, що ніяких змін робити не потрібно. Як бачимо, поки що позиція Угорщини незмінна", – підкреслив Левченко.

При цьому Олександр Левченко відзначає, що одна справа – заявити якусь позицію усно, а інша – письмова відповідь, яка все ж таки буде надана Будапештом. Саме після цього і будуть прийматися відповідні рішення.

"Якщо офіційна відповідь буде такою як заявив Сіярто, то це 100% не сподобається офіційному Брюсселю. І тоді вже буде реакція більш серйозна. Питання буде заслухано на засіданні Європарламенту в жовтні місяці. І там, коли буде прийматися відповідна резолюція, більш за все, що до Угорщини будуть вживатися дуже серйозні заходи впливу.

Очевидно, що найближчими днями будуть додаткові пояснення європейської позиції на дії Будапешта, адже всі все бачать та розуміють і складають мозаїку політичних дій Будапешту щодо підтримання чи не підтримання європейської єдності в контексті міграційної, зовнішньої та безпекової політики. Врешті-решт Євросоюз не хоче виставляти себе як якась бездіяльна організація, де один член може фактично блокувати діяльність такого важливого політико-економічного утворення. Тому засоби впливу будуть застосовуватися", – впевнений Олександр Левченко.