Рада ратифікувала Римський статут: що це означає для військових ЗСУ та злочинів РФ

Народні депутати підтримали законопроєкт щодо ратифікації Римського статуту, який 15 серпня подав у Верховну Раду президент України Володимир Зеленський. Перед голосуванням у парламенті відбулась дискусія щодо того, чи слід підтримувати таке рішення і чи не є воно загрозою для українських військових під час війни. Заступниця глави Офісу президента Ірина Мудра пояснила, що небезпеки немає, а ратифікація є однією з умов вступу у Європейський Союз. Про деталі голосування парламентарів нардеп Ярослав Железняк написав у Telegram-каналі.

Железняк повідомив про результати голосування за законопроєкт №0285 щодо ратифікації Римського статуту. З його слів, ратифікацію підтримали у Генштабі ЗСУ та голова ГУР Міноборони Кирило Буданов: у Раді зачитали відповідні листи. В підсумку, нормативно-правовий акт підтримали. Голосів "за" — 281, "проти" — 1, утримались — 22, не голосували — 24. Хто саме був "проти" та ігнорував голосування поки що не відомо, оскільки результати ще не оприлюднили на порталі парламенту.

Римський статут — деталі

Ірина Мудра на порталі видання "Європейська правда" пояснила, що означає приєднання України до Римського статуту. Римський статут — угода між країнами щодо створення спеціального Міжнародного кримінального суду (МКС), який буде розслідувати та розглядати певні види злочинів. У переліку — "злочини агресії, злочини геноциду, злочини проти людяності та воєнні злочини". Судді МКС уповноважені призначити покарання особам, які будуть визнані винними у таких діях.

Посадовиця перелічила ще п'ять пунктів, важливих для розуміння подій у Раді щодо МКС.

1. В Угоді про асоціацію про ЄС є пункт 8, у якому ідеться про ратифікацію Римського статуту. Тобто це — умова вступу у європейську спільноту.
2. Україна отримає більше можливості для покарання російських воєнних злочинців. Зокрема, буде легше передавати важливу інформацію, співпрацювати з іншими країнами, переконувати закордонних урядовців реагувати, наприклад, на ордери про арешт. МКС видав ордери на арешт президента РФ Володимира Путіна, ексміністра оборони Сергія Шойгу, начальника штабу Валерія Герасимова — їх буде простіше затримати, наголосила Мудра.
3. Українські представники зможуть брати участь у роботі Асамблеї держав, які ратифікували Римський статут. Наприклад, долучитись до виборів суддів та розподілу коштів, пропонувати відкрити кримінальні провадження проти злочинців тощо. Крім того, можна буде захищати і власних громадян, якщо ними зацікавиться МКС.
4. Українці, які постраждали від російських злочинів, зможуть отримати компенсаційні виплати зі спеціального фонду МКС.
5. Не слід боятись, що МКС буде мати зауваження проти українських військових. Мудра навела три аргументи. По-перше, судді зосереджені на топцілях, а не пересічних громадянах. По-друге, українці постануть перед цим судом лише у випадку, якщо національне судочинство відмовиться розглядати такі справи. По-третє, Україна ратифікувала статут з поправкою до статті 8 про воєнні злочини — ця стаття не діятиме сім років після моменту, коли країна стане повноправним членом спільноти МКС.

Зазначимо, у нормативно-правовому акті, прийнятому 21 серпня, дійсно вказано, що стаття у статуту ратифікується з поправками. У текст Римського статуту, опублікованому на порталі Ради, у статті 8 перелічено з пів сотні різних видів злочинів, за які МКС міг би карати військових, але не каратиме.

Процедура ратифікації — що відомо

Україна підписала угоду про приєднання до Римського статуту 20 січня 2020 року. Щоб він став чинним, його слід було ратифікувати у Раді. Це рішення відклалось до 2024 року, поки 15 серпня Володимир Зеленський не вніс його на розгляд парламентарів.

Також у тексті закону про ратифікацію вказано, що він стане чинним після прийняття законопроєкт №11484 — про внесення відповідних змін у Кримінальний та Кримінально-процесуальний кодекс. Серед іншого, має з'явитись нова стаття 31-1, у якій ідеться про відповідальність командирів та військових. Відповідні пропозиції подали у Раду 15 серпня 2024 року.

Хто протестував проти ратифікації Римського статуту

Ярослав Железняк написав 21 серпня, що перед голосуванням відбулась "важка дискусія" щодо законопроєкту. З його слів, виступав народний депутат і чинний військовослужбовець СБУ Центру "А" Роман Костенко. Аргументи Костенка не наведені. На сторінці Facebook політика поки що немає відповідних коментарів чи пояснень.

Тим часом інший народний обранець, Олексій Гончаренко, перелічив ті ж аргументи, що й Мудра. На його думку, Римський статут дасть можливість більше ефективно притягувати до відповідальності російських воєнних злочинців.

Міністр юстиції Денис Малюська у перші місяці війни дав коментар "Радіо Свобода" щодо ратифікації. Зі слів посадовця, ратифікація "мало що змінює" у юрисдикції і нічим не загрожує українським військовим.

Зазначимо, 1 лютого 2024 року Вірменія ратифікувала Римський статут, писав Фокус. Ця країна стала 124 членом спільноти держав, на чиїй території працює МКС. Мета вірмен — притягнути до відповідальності Азербайджан, який міг чинити злочини під час війни в Карабасі.

Нагадуємо, 9 серпня виникло питання, чи арештує Мексика Володимира Путіна, якщо він там з'явиться під час інавгурації нового президента.