Українські безпілотники "проклали дорогу" до Москви ще влітку 2023 року. Російська влада хотіла тоді зробити "захисний купол" над столицею, але проєкт так і залишився на папері. Фокус розібрався в наслідках і цілях найбільшої атаки безпілотниками на місто.
Влада Москви заявила про одну з наймасштабніших атак безпілотниками на місто вночі 21 серпня. Мер російської столиці Сергій Собянін повідомив про знищення підрозділами ППО десяти дронів на підльоті до цілей.
Спершу один, а потім ще два БПЛА збили в міському окрузі Подольськ на півдні Московської області. Жертв і постраждалих вдалося уникнути, у деяких будинках вибило скло і пошкодило фасади, зазначає газета "Коммерсант".
Міноборони Росії звинувачує в атаках Київ, українська сторона не поспішає підтверджувати успішність пусків. За версією військових чиновників, над Московською, Брянською, Бєлгородською, Калузькою та Курською областями чергові засоби ППО нейтралізували 45 безпілотників літакового типу.
Остання велика атака на Москву сталася влітку 2023 року, безпілотники двічі влучили в будівлю бізнес-центру "Москва-Сіті". На небезпеку дронових атак звертав увагу Олексій Рогозін, син екс-глави Роскосмосу Дмитра Рогозіна. Щоб впоратися з постійними нальотами українських БПЛА на столицю Росії він пропонував зробити "контур суцільного захисту — своєрідний купол". Але судячи з результатів на сьогодні, ініціативу не реалізували.
Удари по оборонних заводах і нагнітання страху: навіщо атакувати Москву
Джерела газети "Коммерсант" запевняють, що розрахунок нападу був на перекидання частини засобів ППО з Курської області ближче до Московського регіону. Не виключено, що дрони запустили з території Росії.
На думку провідного наукового співробітника Державного музею авіації України, авіаексперта Валерія Романенка БПЛА мали влучити по низці оборонних підприємств у Підмосков'ї. Спеціальні заряди на українських дронах можуть завдати значних пошкоджень заводам.
У місті Корольов Московської області розташована ракетно-космічна корпорація "Енергія", одне з провідних підприємств космічної промисловості СРСР і Росії. Ще одна можлива мета — склади російської промислової корпорації "Оборонпром" під Москвою. Не виключено, що планувався удар по військовому аеродрому "Чкаловський", що знаходиться на відстані 31 кілометра на північний схід від Москви.
"Наприкінці 2023 року сенс атаки на Москву був у тому, щоб відтягнути зенітні засоби ППО і комплекси РЕБ з лінії фронту в Україні. Мету виконали: всі системи "Панцир-C1" і "Тор" розставили навколо Москви і Петербурга", — пояснює фахівець Фокусу.
Наразі додатковими ЗРК С-400 посилили повітряний захист на території парку "Лосиний острів", лісового масиву на території Москви, додав Романенко.
За оцінками генерал-майора запасу СБУ, військового експерта Віктора Ягуна, закрити небо над Москвою і Підмосков'ям повністю не вдасться, скільки б окупанти не перетягували засобів ППО з фронту.
Радянська, а тепер і російська система ППО створювалася з урахуванням загроз західних міжконтинентальних стратегічних ракет, тому малі цілі не завжди видно. Добре прикритий лише урядовий квартал і Кремль, комплекси "Панцир-С" ставили на будівлю Міноборони і біля резиденції президента Володимира Путіна.
Ймовірно, перевірка роботи російських систем ППО і стеження за ними триває. Важливим фактором є і психологічний тиск на росіян, щоб вони звикли жити в постійній небезпеці незалежно від регіону, говорив аналітик.
Нагадаємо, увечері 27 травня 2024 року в місті Балашиха Московської області було знищено дрон, але уламки вразили житловий будинок. Жителів евакуювали, постраждалих не було.
Агентство Bloomberg раніше писало про чотириразове збільшення попиту у 2023 році на системи ППО в Росії. Причиною такого ажіотажу стали українські безпілотники.