Кінець ресурсів. Чи може російсько-українська війна зайти у глухий кут і коли

Висновки розвідуправління штаб-квартири Міноборони США, які свідчать про ймовірний глухий кут в російсько-українській війні наводить Bloomberg. Згідно з оцінками Пентагону, Україна все ще не має у своєму розпорядженні достатньої кількості боєприпасів, щоб зрівнятися зі здатністю РФ випускати близько 10 тисяч артилерійських снарядів на день, навіть після того, як Конгрес США у квітні розблокував нову військову допомогу.

Своєю чергою Росія, констатують у Пентагоні, прийняла стратегію на виснаження України і зможе підтримувати буферну зону, захоплену її військами, але не має достатньо сил "для загрози більш глибшого просування на підконтрольну Україні територію, таку як місто Харків". "Таким чином, Україна і Росія не володіють достатніми військовими ресурсами, що може свідчити про те, що обидві сторони рухаються до глухого кута", — підсумовують у Пентагоні.

Водночас експерти, з якими поспілкувався Фокус, дещо розійшлися в оцінках, які стосуються прогнозів американських розвідників.

Чому союзники прагнули звести допомогу Україні нанівець

Зокрема, політолог Олександр Кочетков у розмові з Фокусом зазначає наступне: "Я дуже скептично ставлюся до прогнозів союзників, в тому числі, американських. Ми, нагадаю, у 2022 році неодноразово чули від них про те, що ЗСУ неспроможні в принципі протистояти російській армії більш, аніж два тижні. Нещодавно ж вони постійно наголошували, що, мовляв, конфлікт вичерпується, бо просування Росії не надто помітне, а Україна своєю чергою не може знайти необхідний мобілізаційний ресурс. Тобто, максимально розкручувалася тема про "заморожування", що складає умови для переговорів щодо припинення бойових дій не на найкращих для нас умовах. Втім, Курська операція багато що змінила, в тому числі підходи наших союзників, які ще вчора шепотілися про необхідність звести допомогу Україні нанівець, бо це, мовляв, нічого не дає".

Підкресливши, що ключовою ціллю РФ є знищення України як такої, Олександр Кочетков додав: "З урахуванням мети росіян, ми змушені робити все, щоб вижити у цій екзистенцій війні. На жаль, росіяни в будь-який момент можуть провести мобілізацію. Мобілізація в Росії, до речі, і це дуже важливий момент, викликає незадоволення, але аж ніяк не спротив. Тому, людський ресурс у Путіна точно буде. Не слід також забувати й про тактичну ядерну зброю, яку вони поки не готові застосувати на практиці, але можуть використовувати цей тематичний кейс задля ескалації конфлікту".

З іншого боку, додає політолог, дуже хочеться, щоб західні союзники, врешті-решт припинили обмежувати Київ в умовах використання наданого озброєння. Якщо таке рішення буде ухвалено, то, переконаний Олександр Кочетков, ні про який глухий кут мова не йтиме в принципі, оскільки у нас теж з’являться ресурси та можливості, які дозволятимуть ефективно протистояти ворогу.

Говорити про те, що наразі сили і ресурси для подальшого ведення війни вичерпані, недоречно, вважає політолог. Крім того, додає експерт, Курська операція помітно змінює "траурний" настрій, який мав місце у Європі та США щодо можливостей України.

"Звісно, повністю перебіг війни Курська операція не змінить, але переведе її на новий етап, на якому глухий кут поки що не проглядається", — підсумовує Олександр Кочетков.

Чи змусять Путіна проблеми в економіці сісти за стіл переговорів

Своєю чергою виконавчий директор центру прикладних політичних досліджень "Пента" Олександр Леонов у розмові з Фокусом звертає увагу на наступний момент: "Вельми показовими тут є висновки Пентагону щодо Росії, оскільки про те, що Україна критично залежна від допомоги союзників говориться багато. Власне, ми цю залежність бачили і на практиці, адже коли була заблокована допомога від США, у нас були величезні проблеми з технікою та боєприпасами. А ось щодо Росії, то це дійсно досить цікавий нюанс. Виходить, що радянські запаси у них вичерпуються, а те, що залишилося на складах — скоріше запчастини і тільки".

Наголосивши на тому, що техніка з Північної Кореї також є обмеженим ресурсом для РФ, експерт констатував: "У своїх висновках Пентагон зауважує, що Росія неспроможна на серйозні наступальні операції, тому питання полягає в тому, наскільки РФ буде готовою замістити можливості наступати за допомогою техніки на живу силу. Власне, тут постає руба питання загальної мобілізації в Російській Федерації, але той факт, що після початку операції на Курщині Путін не пішов на це, свідчить про обмеженість у прийнятті цього рішення. При цьому, це було б , скажімо так, природним кроком з тим, аби пояснити суспільству, ось мовляв, вітчизна в небезпеці, всі бігом швиденько до зброї і вперед! Але ж ні, Путін на це не пішов".

Економіка Росії, констатує Олександр Леонов, наразі теж перебуває в "достатньо недоброму стані", що також може зіграти досить серйозну роль. "Річ у тім, що в Російської Федерації, серед багатьох інших економічних викликів, спостерігається і великий дефіцит робочих кваліфікованих кадрів. Виходячи з цього, можна вважати, що прогнози про готовність РФ воювати десятиліттями не відповідають дійсності. Росія може вести війну ще максимум два роки, не більше", — прогнозує Олександр Леонов.

Таким чином, на його думку, існує достатньо висока вірогідність того, що РФ вдасться всадити за стіл переговорів, в тому числі за допомогою Китаю, який не зацікавлений у Росії, "яка повністю загинається в усіх сенсах цього слова". "Китайці, наприклад, фактично захопили російську автопромисловість і вочевидь КНР потрібно, щоб люди Росії мали можливість купувати їхні автомобілі", — аргументує експерт.

Політолог також припускає, що саме економічні важелі можуть змусити Росію суттєво зменшити свої "непомірні і неадекватні ультимативні апетити" і сідати за переговорний стіл, попри те, що Путін наразі відкидає цю можливість.

Як і коли можуть відбутися мирні переговори

Тим часом президент Чехії Петр Павел поділився своїми міркуваннями щодо того, коли може закінчитися російсько-українська війні. У подкасті PoliTalk чеський лідер зазначив наступне: "Війна в Україні триватиме доти, доки не знайдеться достатньої сили, щоб переконати обидві сторони у неможливості досягти своїх політичних цілей військовим шляхом. Це може статися цього року, наступного, а може і через багато років. Не виключено, що конфлікт може перейти з гарячої фази в заморожену, яка теж може тривати роками. Але я радше вважаю, що через декілька років обидві сторони зрозуміють, що далі йти неможливо, і переговори відбудуться".

На переконання чеського лідера, з тим, аби переговори між Києвом та Москвою відбулися, світові держави, зокрема, не тільки США, але й Китай, "повинні зробити значний внесок у це", підштовхуючи повсякчас обидві країни політично, економічно і дипломатично.

Про мирні переговори висловилися і на Банковій. Зокрема, радник глави ОП Михайло Подоляк в ефірі телемарафону наголосив, що, серед всього іншого, Курська операція має на меті повернути концепцію справедливого переговорного процесу, який влаштує українську сторону.