Політичний імідж та індульгенція авансом. 8 запитань про Римський статут

Верховна Рада підтримала ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду (МКС) та поправок до нього. Це подія, до якої Україна йшла 25 років і яка досі є дискусійною.

Чому приєднання України до юрисдикції МКС викликає як оплески, так і критику, що змінить і на що не вплине ратифікація Римського статуту – з цих та інших питань Коротко про консультують політолог Володимир Фесенко і голова правління Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко.

1. Що таке Римський статут?

Це міжнародний договір, яким, власне, і був заснований Міжнародний кримінальний суд. Документ встановлює чотири основні міжнародні злочини: геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини і злочини агресії.

Статут був ухвалений 17 липня 1998 року в результаті голосування представників 120 держав. З них 7 висловилися проти, 21 держава утрималася.

На сьогодні Римський статут МКС ратифікували 124 держави (поки не враховуючи Україну). Не підписали і не ратифікували, зокрема, Китай, Індія, Туреччина, Казахстан, Білорусь, Ізраїль. Росія та США були підписантами, але згодом підписи відкликали.

Україна підписала Римський статут на початку 2000 року, але без ратифікації.

2. Чи правда, що Римський статут протирічить Конституції України?

- Цей аргумент, яким послуговувалися противники ратифікації, з’явився ще в 2001 році, коли тодішній президент Леонід Кучма подав звернення до Конституційного суду. КС дійшов висновку, що Римський статут протирічить нашому Основному закону, оскільки Україна визнає національні органи правосуддя, а Міжнародного кримінального суду в цьому переліку немає, - пояснює Володимир Фесенко.

Однак ця позиція давно спростована, наголошує політолог, як де-факто, так і де-юре.

- Ми визнаємо юрисдикцію щодо України Європейського суду з прав людини, хоча його теж немає в переліку національних судів. Крім того, 30 червня 2019 року набула чинності частина 6-та статті 124 Конституції, в якій говориться, що «Україна може визнати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду на умовах, визначених Римським статутом Міжнародного кримінального суду».

3. Чому ми не приєдналися до МКС після Революції гідності?

До 2014 року питання ратифікації Римського статуту не мало актуальності. На порядку денному воно з'явилося після анексії Криму і початку військових дій на Донбасі. Україна звернулась до МКС із двома заявами, але на цьому поки зупинилися.

- Міжнародний кримінальний суд притягує до відповідальності не країну, а конкретних осіб, - звертає увагу Володимир Фесенко. - Були певні побоювання, що звинувачення можуть з’явитися і щодо громадян України. Зауважимо також, що Росія формально тоді не воювала, бойові дії велися з так званими “ДНР” та “ЛНР”.

4. Чому погодилися на ратифікацію, не дочекавшись кінця війни?

Про те, що ратифікація Римського статуту несе ризики для українських військових, говорили як під час АТО – ООС, так і після початку великої війни. “Можуть бути необережні дії, які можуть бути використані не на користь наших військовослужбовців», - заявив народний депутат Федір Веніславський у березні 2023 року в інтерв’ю Radio NV. Такі побоювання залишаються понині.

- Однак ми побачили, що МКС діє достатньо рішуче, послідовно і системно в намірі покарати російських високопосадовців. Вже видані ордери на арешт шести осіб, зокрема, Путіна, Герасимова та Шойгу. Тобто частково юрисдикція МКС щодо України уже діє. Ми погодилися на ратифікацію, бо для нас важливе повноцінне приєднання і співробітництво, - каже Володимир Фесенко.

5. Чи дозволить ратифікація покарати Росію за агресію від 24.02.2022?

Юристи неодноразово підкреслювали, що МКС розслідує в Україні тільки воєнні злочини – скоєні військовими проти мирного населення. За напад на наші кордони, окупацію територій Росія не буде покарана, бо не був ратифікований Римський статут. Ухвалення ініційованого президентом закону в цьому питанні, на жаль, також нічого не змінить.

- Щодо злочинів агресії ця ратифікація ні на що не вплине. Так звані Бангалорські додатки до статуту вимагають, щоб він був ратифікований обома державами - учасницями конфлікту, - пояснює Олександр Павліченко. - Тільки після того МКС матиме юрисдикцію розглядати цей злочин. На момент агресії ні Росія, ні Україна не ратифікували Римський статут і, відповідно, Бангалорські додатки. Навіть якби Росія сьогодні теж ратифікувала статут, а цього ніколи не станеться, все одно це стосувалося б тільки подій, які починаються “від”, а не “до”. Ратифікація не має зворотньої дії.

6. Чому Україна не визнаватиме юрисдикцію Міжнародного кримінального суду протягом 7 років?

Це запобіжник, який дозволяє застосовувати статтю 124 Римського статуту. Мається на увазі, коли держава не певна, що зможе виконати взяті на себе міжнародні зобов’язання, то на деякий час вона від них звільняється, щоб підготуватися. Така собі індульгенція наперед.

- Це дуже негативно, що ми беремо собі такий захист, - вважає Олександр Павліченко. - До ратифікації МКС міг розслідувати злочини, теоретично скоєні українськими військовими, але ми розслідували їх самі, і такі випадки не були системними. Міжнародний кримінальний суд не мав до України претензій. Тепер виходить, що ми ніби плануємо вчиняти дії, які будуть тягти на воєнні злочини. Це виглядає погано: ми вас визнали, а ви нас тепер не чіпайте. Однак така умова була предметом торгу і компромісу з військовими, коли обговорювався законопроєкт про ратифікацію.

7. Що зміниться після ратифікації Римського статуту?

- Юридично – нічого, - запевняє Олександр Павліченко. – Ратифікація ні на що не вплине. Те, що МКС розслідував, починаючи з дня широкомасштабного вторгнення, не посилиться і не послабиться. Рішення має політичну силу, воно є іміджевим. Я не згоден з тими, хто каже, що ми поспішили. Ми запізнилися як мінімум на десять років. 

7. Які аргументи на користь ратифікації?

- Україна зможе брати участь в Асамблеї держав-учасниць МКС і формувати політику МКС, - перераховує Володимир Фесенко. – Ми отримаємо право висувати свого кандидата на посаду судді, брати участь у виборах прокурора, затвердженні розподілу бюджету МКС, розробці змін до Римського статуту. Крім того, матимемо доступ до фонду МКС, що може полегшити відшкодування потерпілим від воєнних злочинів Росії.

І плюс - крок у евроінтеграцію. Ратифікація Римського статуту є одним із зобов’язань вступу України до ЄС.

8. Коли ратифікація набуває чинності?

Власне закон про ратифікацію набуває чинності після того, як депутати ухвалять, а президент підпише супутній законопроєкт – про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України у зв’язку з ратифікацією Римського статуту Міжнародного кримінального суду та поправок до нього. Документ був зареєстрований у Раді 15 серпня і нині знаходиться на розгляді профільного комітету.

Римський статут набере чинності для України у перший день місяця, який настає після 60-го дня з дати вручення на зберігання генеральному секретарю Організації Об’єднаних Націй ратифікаційної грамоти. Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук на брифінгу висловив сподівання, що це станеться у "найближчому майбутньому", проте орієнтири не окреслив.