Вчені знайшли в надрах Землі «схованку» з трильйонами тонн алмазів

Вчені з Массачусетського технологічного інституту та інших університетів заявили про те, що глибоко в мантії Землі може знаходитися схованка з квадрильйоном тонн алмазів. Разом з тим, вони знаходяться на глибині понад 160 кілометрів, що набагато глибше, ніж будь-коли досягала будь-яка бурова експедиція, повідомляє SciTechDaily.

Ця «схованка» може бути розкидана в кратонних коренях — найстаріших і найнерухоміших ділянках породи, які лежать під центром більшості континентальних тектонічних плит. Форма кратонів нагадує перевернені гори, вони можуть сягати більш ніж 300 кілометрів у глибину в земну кору і мантію. Геологи називають найглибші ділянки кратонів «коренями».

У ході нового дослідження вчені підрахували, що кратонні корені можуть містити 1-2% алмазів. Враховуючи загальний об'єм кратонних коренів в Землі, команда підрахувала, що близько квадрилліону тонн алмазів розкидані в цих стародавніх породах на глибині від 150 до 240 кілометрів під поверхнею.

«Це показує, що алмаз, можливо, не такий вже й екзотичний мінерал, але в [геологічному] масштабі речей він відносно поширений. Ми не можемо до них дістатися, але все одно існує набагато більше алмазів, ніж ми коли-небудь думали», — заявив Ульріх Фол, науковий співробітник кафедри наук про Землю, атмосферу і планети Массачусетського технологічного інституту.

До своїх висновків Фол та його колеги дійшли після роздумів над аномалією у сейсмічних даних. Протягом десятиліть агентства, як-от Геологічна служба США, вели записи сейсмічної активності по всьому світу. По суті, вони записували сейсмічні хвилі, які спричиняють землетруси, цунамі, вибухи та інші джерела струсу землі. Завдяки таким даним вчені, наприклад, можуть визначити джерело землетрусу.

Вчені також можуть використовувати ці сейсмічні дані для побудови зображення того, як виглядає внутрішня частина Землі. Звукові хвилі рухаються з різною швидкістю залежно від температури, щільності та складу порід, якими вони проходять. Дослідники використовували цей зв'язок між сейсмічною швидкістю та складом порід для оцінки типів порід, які складають земну кору та частину верхньої мантії, також відому як літосфера.

Але вчені не могли пояснити одну аномалію: зазвичай, сейсмічні хвилі прискорюються під час проходження крізь корені древніх кратонів. Відомо, що кратони холодніші і менш щільні, ніж мантія, що має прискорювати сейсмічні хвилі, але не настільки сильно.

У ході дослідження вчені хотіли з'ясувати склад кратонних коренів, який міг би пояснити сплеск швидкостей сейсмічних хвиль. У результаті вони визначили тільки один тип каменів, який показував такі результати: він містить 1-2% алмазів на додаток до перидотиту (переважний тип гірських порід верхньої мантії Землі) і незначної кількості еклогіту (що являє собою субдуковану океанічну кору).

Тобто в надрах Землі знаходиться приблизно в 1000 разів більше алмазів, ніж вважалося.

За словами вчених, 1-2% алмазів у породі достатньо для того, щоб сейсмічні хвилі рухалися на більш високих швидкостях. Ця невелика частка алмазу також не змінить загальну щільність кратону, який за своєю природою менш щільний, ніж мантія.

Раніше вчені заявили, що виверження алмазів на земну поверхню також пов'язане з рухами тектонічних плит у контексті розпаду надконтинентів.