Як операція ЗСУ у Курській області впливає на можливі переговори: на що сподівається Київ та Москва

Чи не з перших днів Курської офензиви у суспільстві, медіа, експертних колах заговорили про вплив неочікуваної операції Збройних сил України на переговори з Росією. Просування українських військ вглиб території країни-агресорки, яке супроводжується поступовим розширенням захоплених територій, втратами особового складу російської армії і поповненням обмінного фонду, на якому постійно наголошує президент України Володимир Зеленський, потенційно може покращити майбутню переговорну позицію Києва. Фокус проаналізував, чи може стати плацдарм України у Курській області тим самим переломним моментом, який посадить Кремль за стіл переговорів, але на умовах Києва.

Досі Путін не бачив Україну суб’єктом переговорного процесу і заявляв про бажання домовлятися з колективним Заходом на російських умовах. Нині Україна "зламала" умови, які нав’язував російський президент, і посилила власні майбутні переговорні позиції. Принаймні так вважають у Центрі протидії дезінформації.

До початку Курської операції на Заході не вірили у спроможність України відвоювати території і вийти на переговори з Москвою з позиції сили. Але навряд чи вони розглядали сценарій наступу армії держави, яка захищається від агресора, на території самих же окупантів. Зрештою західні лідери, принаймні публічно, зізнаються, що про операцію ЗСУ нічого не знали і вона стала для них несподіванкою.

Останні пів року Україна дедалі частіше чула натяки на необхідність негайно починати перемовини. 17 травня Зеленський в інтерв’ю французькому інформагентству AFP фактично підтвердив тезу про те, що західні союзники були б не проти, якби Київ якомога швидше сів за стіл переговорів, а війна припинилася. Партнери не штовхають Україну на переговори з Росією, заявив президент, хоча "в атмосфері світу це є".

Американський аналітик і стратег Реджан Менон у колонці для Foreign Policy 3 червня писав, що Україні для вдалої переговорної позиції необхідно припинити російський наступ, розпочати власний контрнаступ, повернувши собі більше території. На його думку, будь-які переговори з РФ варто розпочинати з позиції сили.

З огляду на події останніх двох тижнів у Курській області можна стверджувати, що Україна перебуває на шляху до цієї позиції сили, але питання полягає у тому, як довго вона зможе втримувати свої позиції, чи коштом нових здобутків може програти битву за Покровськ і головне — чи розглядає Путін втрачені російські території достатньою підставою для того, щоб домовлятися про мир з Україною. Заяви, які лунають з Кремля вказують поки на протилежне.

Чи готова Москва сідати за стіл переговорів

Ще 7 червня президент РФ Володимир Путін заявляв, що Москва готова вести переговори з Україною. Однак вони повинні ґрунтуватися на переговорному процесі 2022 року.

"Ми готові до цих переговорів. Але тільки на тих умовах, про які ми домовлялися ще починаючи ці переговори в Мінську і потім у Стамбулі, а не на якихось "вигадках", — сказав Путін.

Через два місяці, на сьомий день прориву Збройними силами України російського кордону у Курській області, очільник Кремля виключив можливість мирних переговорів з Києвом. Він зазначив, що Україна і її союзники своїми діями в Курській області намагаються поліпшити переговорні позиції.

"Про які переговори взагалі може йтися з людьми, які без розбору завдають ударів по мирному населенню, по цивільній інфраструктурі або намагаються створити загрози для об'єктів ядерної енергетики? Про що з ними взагалі можна говорити?" — заявив російський президент.

Після цих слів Путіна з Москви почали лунати абсолютно ідентичні заяви, які традиційно озвучують одні й ті ж російські політики. Міністр закордонних справ Сергій Лавров повторив слова Путіна про те, що "після вторгнення на територію Курської області, про жодні переговори мови бути не може".

Помічник російського президента з питань зовнішньої політики Юрій Ушаков сказав, що "мирні пропозиції" Путіна залишаються чинними та не "анульовуються", але "на даний момент зовсім було б недоречно вступати у переговорний процес". Як довго затягнеться ця "пауза" він не знає.

Звісно, не залишився осторонь можливості прокоментувати переговори колишній президент РФ, а нині заступник голови Радбезу Російської Федерації, Дмитро Медведєв. Він заговорив про небезпеку "переговорного капкана", у який могла потрапити Росія "при певному збігу обставин". Однак тепер не буде ніяких мирних переговорів "до повного розгрому ворога".

За даними Times Росія контратакує ЗСУ у Курській області наприкінці жовтня. Політичний оглядач Тім Шипман зазначив, що президент Зеленський припустив, що Курська операція мала на меті забезпечити проведення майбутніх мирних переговорів на умовах України. Але ніхто не думає, пише аналітик, що "переговори можливі не раніше весни та, ймовірно, не раніше осені 2025 року".

Яких переговорів хоче Україна

12 серпня Україна офіційно підтвердила, що проводить операцію у Курській області. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський доповів президенту, що українські війська контролюють майже тисячі квадратних кілометрів. З того часу Сили оборони продовжують просуватися територіями Курщини. 20 серпня Сирський заявив, що територія підконтрольна ЗСУ збільшилась до 1263 кв. км. Для розуміння це приблизно як площа Києва (839 кв. км) і Дніпра (409,7 кв. км) разом узятих.

У традиційних вечірніх зверненнях Володимир Зеленський наголошує на тому, що ЗСУ досягають поставлених цілей у рамках операції в Курській області.

18 серпня глава держави повідомив, що в плани України входить створення "буферної зони" в Курській області. Тобто, на цих територіях прибирається російська військова присутність.

"Усе, що завдає шкоди російській армії, російській державі, їхній оборонці та їхній економіці. Все це допомагає нам не допускати розширення війни і наближати справедливе закінчення цієї агресії. Справедливий мир для України", — зазначив він.

Варто зазначити, що ні в Офісі президента, ні в Генштабі досі не оголосили, яка ж насправді мета української операції в Курській області. Зеленський особисто не коментував перспективу переговорів з РФ на тлі операції у Курській області і не говорив про те, що захоплені території можуть стати розмінною монетою під час перемовин з Москвою.

На дев'ятий день Курської офензиви радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк в інтерв'ю російському виданню "Медуза" заявив, що "ніхто не вестиме переговори з Путіним на умовах Путіна".

"Україна вважає, що переговорний процес із Росією можливий, лише якщо вона розумітиме, що ціна війни для неї зростає. Це означає, що мають працювати інструменти примусу. Один із цих інструментів — це військова поразка Росії. Те, що відбувається в Курській області, — ще одна військова поразка Російської Федерації. Чи працюватиме цей інструмент з примусу Росії і чи призведе до переговорів? Окремо ні, а разом із іншими чинниками — так", — зазначив він.

Під іншими чинниками Подоляк мав на увазі надання союзниками Києву ще більше зброї.

21 серпня радник Єрмака сказав, що Курська операція вбиває концепцію "великих миротворців" і повертає до справедливого переговорного процесу, що має базуватися на повазі до суверенітету і територіальної цілісності країн.

Зірвані переговори у Катарі

Наступ на Курську область зірвав таємні переговори між Москвою і Києвом, які мали відбутися цього місяця у Досі, писало видання The Washington Post. За інформацією журналістів, у Катарі мали укласти історичну угоду, яка б припинила удари по об’єктах енергетики з обох сторін. Як повідомив співрозмовник, знайомий з переговорами "після Курська росіяни відступили".

Лаврову довелося публічно спростувати підготовку таких переговорів. Він назвав чутками повідомлення про "приховані контакти" між Києвом та Москвою за посередництва Катару і Туреччини.

Натомість народний обранець з депутатської групи "Відновлення України" Анатолій Бурміч підтвердив спроби провести такі переговори. Він посилався на власні джерела. Україна на офіційному рівні ці заяви не коментувала.

Українські високопосадовці в Києві мали змішані очікування щодо того, чи можуть ці перемовини стати успішними. Були ті, хто оцінював шанси на успіх у 20 відсотків, інші ж передбачали ще гірші перспективи. Але Україна завдяки захопленню територій покращила свою майбутню переговорну позицію, сказали джерела видання.

Переговори будуть?

Оглядачі The Washington Post вважають, що ймовірність швидких мирних переговорів зменшилася, адже Путін публічно пообіцяв не пом'якшувати свою позицію щодо переговорів через напад на територію РФ.

Американська газета The New York Times зазначає, що українська операція в Курській області не сприятиме швидкому початку переговорів та припиненню бойових дій. Видання повідомляє, що в Москві розраховували на можливість припинення вогню вже цього року, імовірно на їхніх умовах. А Київ робить ризиковану ставку, адже росіяни, очікують від Путіна, що він завдасть удару у відповідь, вважаючи, що його військові мають перевагу в особовому складі та озброєнні. Американське видання береться стверджувати, що вже є ознаки того, що зусилля щодо припинення вогню зазнали невдачі.

Нагадаємо, 22 серпня стало відомо, що бійці Третьої окремої штурмової бригади пішли в контрнаступ у Харківській області. Вони просунулися вглиб фронту на два квадратні кілометри.