В ОП пояснили, чому Україна пішла на компроміс під час ратифікації Римського статуту

Про це вона сказала в коментарі кореспонденту Укрінформу в Гаазі.

За її словами, через розповсюдженість фейків про Римський статут Україні довелось йти на компромісне рішення - ратифікувати із заявою за ст. 124 Римського статуту, згідно з якою Міжнародний кримінальний суд не матиме юрисдикції щодо громадян України за статтею про воєнні злочини протягом 7 років.

"Тобто з ратифікацією Римського статуту ми знімаємо наявний ризик для наших громадян. Це не застереження, а заява, можливість якої прямо передбачена в Статуті, і якою скористались раніше Франція і Колумбія”, - пояснила вона.

Мудра зазначила, що “ця заява не означає безкарність для наших громадян". Українські та іноземні органи правопорядку (за універсальною юрисдикцією) і так можуть розслідувати ймовірні злочини, вчинені українцями. Проте, за її словами, про такі випадки досі не відомо.

Також заступниця керівника ОП пояснила, що після ратифікації Римського статуту, Росія не зможе подавати позови про злочини, які нібито вчиняються українськими військовими.

"У МКС нема позовного провадження. Ніхто не може подати позов проти України. Росія точно нічого не передаватиме в МКС, бо вона його не визнає, а навіть "заяви" від інших джерел МКС не буде оцінювати без консультацій з Україною, відповідно до принципу компліментарності. В будь-якому випадку, цей ризик, навіть як би й був реальним, з’явився б 10 років тому, коли ми визнали юрисдикцію. Але за 10 років ніхто чомусь нас ніякими позовами не завалив", - сказала Мудра.

Зазначимо, що у середу, 21 серпня, український парламент підтримав ратифікацію Римського статуту, на базі якого працює Міжнародний кримінальний суд у Гаазі.

Що таке Римський статут

17 липня 1998 року на дипломатичній конференції ООН у Римі 120 держав погодилися створити Міжнародний кримінальний суд (МКС) і підписали Римський статут, який регулює його роботу, зокрема, встановлює коло діяльності, юрисдикцію і структуру суду.

МКС має повноваження розслідувати та притягувати до відповідальності за вчинення міжнародних злочинів на території країн, які визнали його юрисдикцію. 

Римський статут встановлює чотири основні міжнародні злочини: геноцид, злочини проти людяності (систематичні вбивства, катування, викрадення тощо), воєнні злочини (напади на цивільну інфраструктуру, приниження противника, позбавлення військовополонених права на справедливий суд тощо) та злочини агресії. Проте в процесі переговорів були розглянуті для внесення й інші злочини, зокрема, екоцид. 

Римський статут набув чинності, а відповідно, суд у Гаазі (Нідерланди) почав роботу через 4 роки, коли документ ратифікували перші 60 країн.  

Станом на листопад 2023 року Римський статут підписали 137 держав (Україна – 20 січня 2000 року), але ратифікували лише 124 держави. Україна стала 125-ю. Є держави, які не тільки не ратифікували статут, а й відкликали свій підпис під ним. Зокрема, це зробили США у 2002 році. Президент Джордж Буш-молодший заявив, що МКС суд загрожує американським військовим і порушує національний суверенітет.

У 2016 році Володимир Путін своїм указом заборонив ратифікацію Римського статуту в Росії – після того, як офіс прокурора МКС почав попереднє розслідування ситуації в Україні після 2014 року.

Прихильники ратифікації Римського статуту в Україні наголошують, що це необхідно, аби повноцінно приєднатися до роботи Міжнародного кримінального суду. Крім того, ратифікація Римського статуту – одна з умов подальшої євроінтеграції України, адже всі члени ЄС є учасниками МКС.

Ті, хто виступає проти, зазначають, що статут несе ризики для українських військових і пропонували дозволити його ратифікацію лише після завершення воєнного стану.