Україна потрібна ЄС більше, ніж здається: як дипломати спростовують російські міфи

Навколо процесу євроінтеграції України циркулює чимало міфів, які активно використовуються в інформаційній війні. Росія особливо активно просуває деякі з них, щоб дискредитувати євроатлантичні прагнення України й наростити внутрішній песимізм українців.

До Дня Незалежності в Центрі спільних дій зібрали найбільш поширені та небезпечні міфи про рух України до ЄС, аби продемонструвати – реальність набагато оптимістичніша, ніж іноді може здаватися. І висновки підтверджують посли європейських держав.

Щодня Україна відстоює свій європейський вибір, перебуваючи в епіцентрі боротьби тоталітарного минулого та демократичного майбутнього. І в День Незалежності важливо не лише вкотре згадати масштаби викликів, а й усвідомити, що Україна насправді має велику підтримку на своєму непростому шляху, та подякувати за неї.

"Втома від України" – один із найдавніших російських наративів

Одним із найбільш стійких є міф про втому ЄС від України – Росія послідовно культивує його ще з 2014 року. Мовляв, Європа втомилася від війни, санкцій, запитів на допомогу, біженців і необхідності їх підтримувати. Пані посол Естонії в Україні Аннелі Кольк спростувала це твердження.

Немає втоми від України в Європейському Союзі. Є 27 країн, і багато держав мають власні інтереси в деяких інших регіонах. Тож цілком зрозуміло, що часом їм доводиться мати справу з іншими темами. Але це не загроза,
– наголосила вона.

Творці наративу про втому від України часто маніпулюють, акцентуючи на суперечностях між політичними гравцями. Однак твердження про те, що Захід "втомився" від України суперечить фактичній підтримці, яку Європейський Союз надає нашій державі. Європейські країни приймають мільйони українських біженців, надають значну гуманітарну допомогу та забезпечують військову підтримку. Спільнота країн ЄС розробила механізми для надання довгострокової допомоги у повоєнній відбудові України, що демонструє стратегічний інтерес до стабільності та розвитку країни.

Важливо також усвідомлювати: не у всіх країнах ЄС завжди був консенсус щодо надання зброї Україні. Для більшості це було складним питанням з початку великої війни й залишається таким зараз. Відповідно, кількість допомоги залежить від майстерності нашої дипломатії і її вміння переконати у вигідності інвестицій в ЗСУ. Подвійна складність полягає в постійній протидії російської агентури нашим зусиллям.

На це звернув увагу і посол Латвії в Україні Ілгварс Клява.

Я думаю, що Європа проходить через фундаментальні зміни. Якщо поглянути на Німеччину, наприклад, то там відбулися тектонічні зміни з лютого 2022 року. Вони пройшли шлях від доктрини "не постачати зброю до зони конфліктів", а що тепер? Йдеться про цю чи ту ракетну систему: дамо її зараз чи пізніше?
– сказав Ілгварс Клява.

Але що тоді вже десятиліття живить міф про "втому" Заходу від України? Експерти аналітичного центру RAND Corp вважають, що, наприклад, для деяких коментаторів теза про "втому від війни" – це легкий спосіб спростити складну зовнішньополітичну тему до проблеми внутрішніх політичних дебатів. Звісно, є ще група щирих прихильників Росії, які невтомно повторюють, як сильно Захід "стомився" допомагати Україні та українцям, розраховуючи, що одного дня так і станеться. Утім, факти свідчать про протилежне.

Євросоюз продовжує надавати допомогу Україні / Фото Валентина Поліщук, 24 Канал

По-перше, ми маємо групу країн, де стабільно видатки на допомогу Україні складають майже 1% від ВВП. Це Литва, Латвія, Естонія і Фінляндія. В Данії ці видатки сягають майже 2% ВВП. Це свідчить про те, що Україна змогла не просто переконати Захід надавати допомогу, а сформувати пул надійних союзників. По-друге, підривна робота проросійського лобі не змогла зірвати надання великих траншів допомоги. Наприклад, так було з передачею 1,4 мільярда євро в обхід думки Угорщини. Тобто Європа усвідомлює нагальність підтримки України та навіть готова долати заперечення країн-членкинь, які з цим не погоджуються.

Я вже не бачу жодних тріщин з боку Європи в бюджетуванні, я маю на увазі фінансову підтримку України. І це ознака того, що немає втоми, ніхто не втомився. Звичайно, є велика дискусія щодо Угорщини і їхніх маневрів, є національна політика, але Європейський Союз досконало знайшов шлях, як розв'язати це питання і як рухатися вперед,
– підсумував посол Латвії Ілгварс Клява.

Звісно, українцям хотілося б, щоб процеси підтримки були сталими та лінійним, але на темпи надходження допомоги впливають настрої виборців, економічна ситуація, результати компромісів між політиками в десятках держав.

Європейський Союз відомий тривалими процесами ухвалення рішень. Але через російську агресію проти України деякі стратегічні моменти вирішувалися так швидко, що, на мою думку, це й досі велика несподіванка для хлопців у Москві,
– підкреслив посол Румунії в Україні Александру Віктор Мікула.

На його думку, Україні варто активно вибудовувати діалог зі скептиками, щоб перетворювати їх на своїх адвокатів й ефективно спростовувати дезінформацію про себе.

Від "Європа не зацікавлена в Україні" до "ЄС руйнується, а Україна приєднується до невдахи"

Не менш поширеним є міф про те, що Європі не потрібна країна, зруйнована війною і з незавершеними реформами. Посол Польщі в Україні Ярослав Гузи спростував цей ворожий наратив.

Україна є рушійною силою, щоб об'єднати Європу та визначити її кордони. Адже Європа закінчується на кордоні України з Росією. Ми говоримо про географічні кордони Європи, а також про політичні та культурні сенси. Де є Росія, там немає Європи,
– сказав дипломат.

Росія усвідомлює важливість України для майбутнього ЄС, і саме тому її пропаганда зображує Україну як другорядного гравця, якого не сприймають серйозно, а використовують лише як буферну зону проти Росії. Це також формує уявлення, начебто євроінтеграція не принесе реальних вигод Україні.

Однак Європейський Союз не лише раз у раз повторює, що зацікавлений у стабільній та успішній Україні як важливому партнері на сході Європи, а й підтверджує це діями. Так, ЄС надає значну фінансову допомогу, сприяє реформам і допомагає інтеграції України в європейську спільноту.

Посол Румунії Александру Віктор Мікула також звернув увагу на те, наскільки насправді пришвидшилась європейська бюрократія задля допомоги Україні.

Я думаю, що Москва була дуже розчарована, що переговори щодо багаторічних фінансових рамок зайняли лише кілька місяців, а не цілий рік,
– розповів він.

Це якнайкраще свідчить, що "незацікавленість ЄС Україною" – видавання Росією бажаного за дійсне.

Європейські партнери тверезо оцінюють ситуацію і масштаби збитків від російської агресії. Вони знають про кількість замінованих територій і шкоду, завдану довкіллю. Про міста і села, перетворені на попіл. Про вплив щоденних обстрілів, які стирають з лиця землі прифронтові населені пункти. Парадоксально, це не зупиняє їх від бажання прийняти Україну в європейську родину, вони знають, що українське членство посилить Союз, а не буде тягарем. Наприклад, допоможе модернізувати політики самого ЄС.

Входження України до Європейського Союзу обговорюється в той момент, коли ми готуємося до наступної багаторічної фінансової рамки, яка розпочнеться після 2027 року. У цей момент ми вже досить просунулися у рішеннях модернізувати деякі класичні політики ЄС. Через паралельні переговори, на мою думку, інтеграція України до Європейського Союзу в майбутньому буде полегшена,
– вважає посол Румунії.

Ще в листопаді 2023 року Єврокомісія подала українській стороні звіт щодо оцінки успішності реформ. В ньому йшлося, що ми виконали 90% необхідних реформ. У червні 2024 року Єврокомісія підтвердила, що ми виконали все, що необхідно для початку перемовин про вступ. Це свідчить про серйозні наміри щодо інтеграції України в ЄС – процес є перспективним, хоча і складним.

Важливо розуміти, що російська пропаганда намагається дискредитувати не лише Україну, а й сам Європейський Союз. Мовляв, він на межі колапсу. Звісно, ЄС стикається з певними викликами: Brexit, економічні кризи чи міграційні питання. Але це не означає, що ЄС "руйнується". Якраз навпаки – він залишається одним із найстабільніших та найуспішніших політичних і економічних союзів у світі й розвʼязує свої проблеми через механізми співпраці й діалогу. На думку Аннелі Кольк, ЄС єднається дедалі більше, адже бачить, звідки насправді йде загроза.

Російська пропаганда стверджує, що Євросоюз перебуває на межі колапсу / Фото Shutterstock

"Україна ніколи не стане членом ЄС, а якщо й і стане, то лише як сировинний придаток"

Це переконання підважує мотивацію Європи і стверджує, що Україна корисна тільки як джерело сировини й дешевої робочої сили. Цей конструкт підкреслює відчуття меншовартості, нав'язане українцям століттями життя під культурним, політичним і соціальним імперським ярмом Російської імперії, а пізніше – СРСР.

Насправді відносини між Україною та ЄС значно ширші, ніж просто постачання сировини. Угода про асоціацію включає розділи про торгівлю товарами та послугами, гармонізацію законодавства, захист прав інтелектуальної власності, підтримку малого та середнього бізнесу, науково-технічну співпрацю тощо. Тобто євроінтеграція відкриває можливості для розвитку власного виробництва та експорту продукції з доданою вартістю.

ЄС підтримує малі й середні підприємства, що є основою економіки багатьох країн – забезпечує фінансування, навчальні програми, доступ до ринків і технологій. Такий підхід якраз сприятиме зменшенню залежності від експорту сировини, тобто логіка процесів прямо протилежна до тієї, яку Росія намагається "посіяти" на благодатному ґрунті комплексу національної меншовартості. Україна може повноцінно інтегруватись у західний світ і працює над цим щодня, особливо під час війни.

На думку пані посла Аннелі Кольк, інтеграція України до ЄС буде навіть простішою, аніж в Естонії.

Коли я бачу всі ці реформи, які Україна вже зробила під час війни, я думаю, що ваш шлях може бути значно швидшим, і у вас зараз більше друзів в Європі, які готові допомогти вам на цьому шляху,
– сказала вона.

Про що ще важливо пам'ятати?

Це далеко не вичерпний перелік наративів, якими Росія намагається завадити європейській інтеграції України. Як цьому протидіяти? Рецепт простий, але ефективний: замість того, щоб сприймати подібні твердження на віру, важливо звертати увагу на фактичні дії та заяви союзників.

На думку Аннелі Кольк, основною ціллю перемоги над Росією є членство України в Європейському Союзі. Тож варто розуміти, що Москва зробить усе, аби цьому перешкодити, але і наші західні партнери не сидять, склавши руки.

Я не бачу жодних шансів на те, що Росія може досягти своїх цілей в Україні. Я просто не вірю в це. Я не вірю, що це можливо. Я не бачу, як Росія може досягти своїх цілей в Україні. Це просто неможливо,
– переконаний посол Латвії в Україні Ілгварс Клява.

До слова, 21 серпня, після 24 років від підписання Україна ратифікувала Римський статут, що передбачає доєднання до Міжнародного кримінального суду. Ратифікація статуту відповідатиме зобов'язанням України згідно з Угодою про асоціацію з ЄС та Планом заходів Європейської Комісії.