Коли люди вперше почали готувати їжу

Приготування їжі дуже важливе для нашого виду. Деякі дослідники вважають, що саме воно дозволило нашим предкам вивільнити додаткові калорії, необхідні для росту мозку. Точний час цього переходу невідомий, але є дані, що свідчать про те, що люди готували їжу щонайменше 50 000 років тому і навіть 2 мільйони років тому. Ці докази походять з двох галузей: археології та біології.

Які докази дає археологія

Одним із археологічних доказів кулінарії є приготовані зерна крохмалю, знайдені в зубному камені (затверділому зубному нальоті). Вчені знаходять ці свідчення в зубах, яким 50 000 років.

Але якщо говорити про більш ранній період, то докази менш чіткі. Як правило, вчені шукають докази того, що люди контролювали вогонь. Але докази контрольованого вогню не обов'язково свідчать про приготування їжі: люди могли використовувати вогонь для обігріву або, наприклад, для виготовлення інструментів чи відлякування тварин.

Свідчення про вогонь є в усіх археологічних джерелах. Але проблема полягає в тому, щоб розрізнити, чи це був контрольований вогонь, чи вогонь, який розгорався природним чином – наприклад, лісова пожежа.

У нас є лісова пожежа, яка рухається ландшафтом, і у нас є гомініди, які можуть підняти тліючу гілочку й скористатися нею, щоб, можливо, обробити інструменти або приготувати їжу,
– каже Бетан Лінскотт, археолог-геохімік з Оксфордського університету.

Лінскотт додає, що однією з ключових речей, яку шукають вчені, намагаючись довести приклади контролю над вогнем, є фактична структура горіння – можливо, каміння, розташоване по колу, а потім трохи попелу в середині, або фітоліти (кремнеземні структури, залишені давно відмерлими рослинами) чи обгорілі артефакти й інші речі.

Дослідники знайшли ці артефакти в багатьох місцях, які існували до появи Homo sapiens, а це означає, що більш ранні гомініни також використовували вогонь:

• Команда дослідників у печері Кесем в Ізраїлі знайшла докази вогнища віком 300 000 років поруч із рештками убитих тварин.
• Упечері в Саффолку, Англія, було знайдено вогнище віком 400 000 років, яке містило обгорілі кістки та кремінь, що використовувався для виготовлення інструментів.
• Працюючи на місці під назвою Гешер Бенот Яаков в Ізраїлі, дослідники знайшли переконливі докази приготування їжі 780 000 років тому: там були не лише кола з каміння, що вказували на вогнище, а й риб'ячі кістки, які свідчили про те, що їх нагрівали.
• Ще раніше попіл у печері Вандерверк у Південній Африці змусив вчених запідозрити, що приготування їжі відбувалося 1 мільйон років тому. Печера настільки глибока – близько 30 метрів завглибшки, – що це не могло бути природним процесом, який утворив цей попіл мільйон років тому.
• Існують навіть докази того, що 1,6 мільйона років тому в Кенії існував контрольований вогонь.

Які підказки дає біологія

Біологічні докази того, коли почалося приготування їжі, існують у процесі еволюції людського організму.

Ми як вид відрізняємося від усіх інших видів на Землі, тому що ми біологічно пристосовані до вживання вареної їжі. Тож виникає питання: коли це сталося?
– каже Річард Ренгем, колишній професор біологічної антропології Гарвардського університету.

Наприклад, під час дослідження людей, які сиділи на сироїдінні, вчені виявили, що учасники, як правило, втрачали вагу, а у третини жінок припинялися менструації.

На думку Ренгема, це могло початися ще до появи сучасної людини. Homo erectus був першим гомініном, який мав менш схожі на приматів і більш схожі на людину пропорції тіла, і деякі з цих особливостей дозволяють припустити, що вони, можливо, були першими, хто почав готувати їжу.

Однією з головних відмінностей між людьми та нашими родичами-приматами є розмір нашого кишківника. Оскільки приготування їжі вимагає від нас менше травлення, наш кишечник менший, ніж у приматів.

Наш товстий кишечник, останній відділ кишечника, становить приблизно дві третини від того розміру, який він би мав, якби ми були шимпанзе, бонобо або горилою,
– пояснив Ренгем.

Щоб вмістити більший кишківник, нелюдські примати мають широкий таз і розгорнуті ребра. Наші людські предки втратили ці риси близько 2 мільйонів років тому. Тобто ми повинні були б почати готувати їжу ще раніше, щоб еволюційні процеси на це поступово зреагували й підлаштували під це наші тіла.

Ще одна річ, яка сталася приблизно в цей самий час (1,8 мільйона років тому), – це найбільше зменшення розміру жувальних зубів в історії людської еволюції. І знову ж таки, це дуже добре вписується в ідею про те, що раптом щось змінилося в дієті. Зокрема, їжу стало легше пережовувати, вона стала м'якшою.