Навіщо в СРСР запровадили неперервний робочий тиждень і чому ідея ганебно провалилася

В історіїРадянського Союзувистачає незвичних ідей та експериментів, які прагнули змінити суспільство та економіку. Однак більшість із них ганебно провалилися.

Одним із таких експериментів став неперервний робочий тиждень, або "безперервка", що був запроваджений у СРСР наприкінці 1920-х років. Про цілі та причини провалу ініціативи розповідає OBOZ.UA.

27 серпня 1929 року в СРСР скасували вихідний день в неділю та замінили семиденний тиждень "п'ятиденкою". Відтоді робітники мали чотири робочі дні і один вихідний, але завжди на п'ятий день.

Кожен робочий день почали відзначати своїми кольорами та символами: пшеничний сніп, червона зірка, серп та молот, книга та будьонівка. Саме за ними робітники повинні були орієнтуватися, визначаючи, коли у них буде вихідний.

Причини введення "безперервки"

Неперервний робочий тиждень був задуманий як спосіб забезпечити безперервну роботу підприємств. Оскільки у робітників були індивідуальні графіки, заводи та фабрики могли працювати без зупинок, що, на думку радянського керівництва, мало суттєво підвищити продуктивність і сприяти прискоренню індустріалізації.

Проте неперервний робочий тиждень викликав труднощі в організації виробничих процесів. Складність у координації робітників, постійні зміни у графіку та відсутність спільних вихідних призводили до зниження ефективності.

Крім того, нові календарі були надзвичайно заплутаними, громадський транспорт залишився працювати за старими правилами, а техніка на підприємствах неймовірно швидко зношувалася через постійну роботу. Все це призвело до того, що ефективність праці впала до рекордно низького рівня.

Після того як остаточно стало зрозуміло, що експеримент з тріском провалився, 26 червня 1940 року було відновлено звичний семиденний цикл.

Боротьба з релігією та сімейні зв’язки

З моменту запровадження безперервного робочого тижня, вихідні дні у кожного були різними, тому члени сімей, друзі та колеги рідко могли відпочивати разом. Люди втратили можливість святкувати традиційні свята, ходити до храмів, проводити час зі своїми рідними. Це все послаблювало зв’язки між ними та викликало суспільне невдоволення.

Також нова система зробила майже неможливим релігійне поклоніння. Назви днів тижня замінили на номери, тому християни, євреї чи мусульмани не могли відвідувати службу без звичних п’ятниць, субот та неділь. Однак навіть ці жорсткі обмеження не допомогли повністю викорінити віру. До того ж певні категорії населення, наприклад селяни, все ж лишилися жити за старим графіком.

Оскільки ефективність праці знижувалася, а робітники під час "безперервки" мали навіть більше вихідних днів в рік, ніж при звичайному режимі, деякі дослідники вважали, що основною метою нововведення було знищення релігійного та сімейного життя населення. Таким чином людьми було б легше керувати та знищувати їхню ідентичність.