Бомбардувальник F-111 Aardvark — літак на прізвисько "Шепіт смерті"

F-111 Aardvark, новаторський надзвуковий багатоцільовий літак, служив ВПС США майже тридцять, а Королівським ВПС Австралії – сорок років.

Фокус переклав статтю про цю машину, автором якої є оглядач американського журналу National Interest Гаррісон Касс.

• З'явившись 1964 року, F-111 вирізнявся інноваційними технологіями, такими як стрілоподібна конструкція крила, форсажні камери на турбогвинтових двигунах і системи наведення на місцевості.
• Незважаючи на перші невдачі під час війни у В'єтнамі, він отримав прізвисько "Шепіт смерті" за свою ефективність у бою. США зняли F-111 з озброєння 1996 року, а Австралія зберегла їх до 2010 року. Спадщина літака продовжує жити попри його безславне поховання через небезпеку азбесту.

F-111 Aardvark: інноваційний літак, що змінив військову авіацію

F-111 був новаторським літаком. Прозваний "Aardvark" ("трубкозуб") через свій довгий ніс і здатність наведення на місцевості, F-111 був надзвуковим багатоцільовим бомбардувальником середньої дальності, який служив у ВПС США майже три десятиліття (і чотири десятиліття в Королівських ВПС Австралії).

F-111, який вперше злетів 1964 року, мав цілу низку нових технологій.

F-111 Aardvark: історія

Спочатку F-111 Aardvark був розроблений у варіанті A для ВПС США і у варіанті B для ВМС США.

Варіант B було скасовано до початку виробництва, а от варіант A надійшов у виробництво, ставши вже знайомим нам довгоносим Aardvark. У ньому були представлені нові для того часу технології, що стали згодом основоположними в конструкції літаків. Появу F-111 цілком можна назвати переломним моментом у розвитку аерокосмічної галузі.

F-111 став першим в історії літаком зі стрілоподібним крилом. Стрілоподібне крило – це крило, яке в польоті можна рухати вперед-назад, щоб змінити форму літака. Таким чином, літак зі стрілоподібним крилом користується перевагами як прямого (маневреність на малій швидкості), так і стрілоподібного (надзвукові швидкості) положення крила, у міру необхідності.

Крила Aardvark могли повертатися на кут від 16 до 72,5 градусів. Незважаючи на те, що F-111 мав перше стрілоподібне крило в історії, ця конструктивна особливість найтісніше пов'язана з F-14 Tomcat, який вийшов за межі аерокосмічної сфери і став іконою поп-культури, з'явившись у найкасовішому фільмі 1986 року: "Топ Ган".

Сама технологія стрілоподібних крил так і не стала загальноприйнятою в аерокосмічному дизайні, хоча кілька відомих військових літаків, зокрема Су-17, МіГ 23, Ту-22М, Су-24, Ту-160, B-1 Lancer і Panavia Tornado, оснащені цією функцією.

Окрім стрілоподібних крил, F-111 також мав форсажні камери на турбогвинтових двигунах і систему наведення за рельєфом місцевості – всі ці елементи сьогодні широко поширені. Aardvark також оснащувався рятувальною капсулою для катапультування екіпажу з двох осіб.

Попри безліч застосованих нових технологій, можливості F-111 в основному нагадують його сучасника A-6. Як і A-6 Intruder, F-111 керував екіпаж із двох осіб, які сиділи пліч-о-пліч. F-111 був призначений для роботи за будь-яких погодних умов, прориву оборони противника, наведення за рельєфом місцевості та доставки боєприпасів. Звісно, A-6 був дещо повільним і задумливим, тоді як F-111 міг відкинути крила назад, увімкнути форсаж і перейти на надзвук.

F-111 вирушає на війну

Перше розгортання F-111 пройшло невдало: у конструкції літака виявили приховану проблему.

Вперше поставлений у ВПС США 1967 року, F-111 дебютував у березні 1968 року, коли війна у В'єтнамі тільки розгоралася. До кінця березня було втрачено два F-111. Причина катастроф так і залишилася загадкою, оскільки уламків так і не знайшли. Потім, у квітні, розбився третій F-111. Застосування літака в бойових операціях припинили. Третя аварія була нарешті правильно діагностована: шток гідравлічного клапана управління горизонтальним стабілізатором призвів до неконтрольованого крену літака.

Під час перевірки решти літаків виявили, що ще 42 літаки мають такий самий недолік конструкції. Цілком імовірно, що цей дефект призвів до загибелі перших двох F-111 у березні. Флот літаків F-111 відновили тільки 1971 року.

Через ефективну доставку боєприпасів до цілі під час операцій Linebacker і Linebacker II північнов'єтнамці прозвали Aardvark "Шепотом смерті".

Вихід на пенсію

ВПС США зняли з озброєння свій парк F-111 1996 року. Однак австралійські RAAF залишили Aardvark на озброєнні до 2010 року.

Близько дюжини австралійських Aardvark зберігаються в музеях, але 23 літаки довелося захоронити. Під час виготовлення фюзеляжу Aardvark використовували азбест, тому безпечніше і дешевше було просто поховати старі літаки. Таким був безславний кінець технологічного першопрохідця.

Про автора

Гаррісон Касс – журналіст, який пише про оборону і національну безпеку. На його рахунку понад 1000 статей на теми, пов'язані з міжнародними проблемами. Адвокат, пілот, гітарист і професійний хокеїст, Гаррісон служив льотчиком-стажистом у ВПС США, але був демобілізований за станом здоров'я. Здобув ступінь бакалавра в коледжі Лейк-Форест, ступінь доктора юриспруденції в Орегонському університеті та ступінь магістра в Нью-Йоркському університеті. Гаррісон слухає гурт Dokken.