Чому давньоримські статуї часто не мають голови: відповідь не така проста, як здається

Музеї намагаються показати твори мистецтва в цілому вигляді. Але коли йдеться про давньоримські статуї, то часто на обличчях відсутні носи, вони можуть бути без рук і навіть без голови. Чому ж так багато статуй зі Стародавнього Риму безголові? Причини назвали вчені для видання Live Science.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

За словами Рейчел Куссер з Бруклінського коледжу, Нью-Йорк, США, для того, щоб зрозуміти, чому статуя опинилася без голови, потрібно провести археологічне розслідування. Хоча часто неможливо точно дізнатися, як статуя втратила голову, подібні розслідування дозволили археологам знайти найголовніші причини відсутності цієї частини тіла.

Однією з головних причин того, що давньоримські статуї опиняються без голови, є те, що шия традиційно є слабким місцем на тілі людини. Коли статуя падає після багатьох років експонування, або її перевозять з місця на місце, то шия ламається насамперед. Але відбувається це випадково.

Водночас відомо, що в Стародавньому Римі навмисно статуї позбавляли їхніх голів. Або ж наносили статуям сильні пошкодження. У Стародавньому Римі існувала особлива форма посмертного покарання для людей, які виявилися неугодними владі. Це називалося "damnatio memoriae" або "прокляття пам'яті". Римські сенатори могли проголосувати за те, щоб стерти пам'ять у народу в, наприклад, нелюбимого імператора після його смерті. У такий спосіб ухвалювалося рішення про те, щоб стерти ім'я імператора із записів і пошкодити його портрети та статуї. За словами Куссер, сумнозвісний римський імператор Нерон був одним із таких прикладів, і багато хто з його портретів і статуй були пошкоджені.

За словами Кеннета Лапатіна з Музею Гетті в Лос-Анджелесі, США, іноді скульптори в Стародавньому Римі спеціально створювали статуї зі знімними головами. Це давало змогу використовувати для створення тіла й обличчя різні матеріали, а також запрошувати для створення однієї й тієї самої статуї різних скульпторів. Також це давало змогу в майбутньому замінити голову статуї.

Такі статуї легко впізнати, адже в тілі є отвір, куди скульптор міг вставити голову і шию. При цьому на шиї видно гладкі краї, а не щербини, як якби голова відвалилася випадково або ж була відрубана навмисно.

Існують рідкісні випадки, коли в недалекому минулому торговці старожитностями відокремлювали голови від статуй, щоб продати не один, а одразу два давньоримські артефакти. Таким чином можна було б заробити більше грошей, кажуть учені.

Наприклад, Музей Гетті 1972 року купив статую римської жінки, у якої не було голови. Але архівні фотографії показали, що у скульптури була голова раніше. Учені змогли виявити відсутню голову на ринку старожитностей і з'єднали її з тілом.

Фокус уже писав про те, які артефакти підняли із затонулого "Титаніка". Експедиції до місця загибелі "Титаніка" тривають — на сьогодні дослідники зібрали багату колекцію особистих речей пасажирів затонулого корабля.

Також Фокус писав про те, що археологи виявили жахливу причину занепаду стародавнього міста сапотеків. Стародавнє місто Мітла є унікальним місцем поєднання двох стародавніх культур Мезоамерики. Тепер ученим вдалося виявити, чому воно занепало.