33 минуты "Шахеда" в Польше, детали обвинений по Telegram, рекордный штраф Uber: новости дня

Росія знов здійснила масований удар по Україні.

Кулеба закликає Захід ухвалити два рішення, які мають посилити протиповітряну оборону України.

Одне з них – це згода на збиття на території України ракет і безпілотників, що наближаються до їхнього повітряного простору.

Хоча, схоже, що і країни НАТО мають проблеми з протиповітряною обороною.

А ще: ризики російських диверсій, дрони з Литви, хамство Білорусі і багато іншого!.

Про все важливе і цікаве за понеділок, 26 серпня, – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Масована атака РФ по Україні.

26 серпня під російськими ударами опинились 15 регіонів України.

Росіяни цілили по критично важливих об'єктах цивільної інфраструктури та енергетичній системі.

Через масовану атаку по Україні Польща піднімала авіацію.

Пізніше стало відомо про порушення кордонів Польщі "повітряним об'єктом" під час ранкової атаки РФ.

За словами командувача оперативного командування збройних сил Польщі Мацея Кліша, ймовірно, йдеться про безпілотник.

Кліш додав, що об'єкт зник приблизно через 25 км на польській території.

"Через атмосферні умови я не зміг дати команду на боротьбу з ним", – додав командувач.

За даними RMF FM, російський "Шахед" пробув над територією Польщі 33 хвилини і "зник з радарів".

У Молдові після російського удару по Україні фіксували перебої в енергосистемі.

В Румунії, в районі міста Тульча встановили надсучасний радар, який спроможний відстежувати цілі за понад 450 км.

За словами заступника генсека НАТО Мірча Джоане, надсучасний радар розмістили тому, що російські атаки з повітря на українські міста над Дунаєм очікувано продовжаться.

"Я радий, що на запит Румунії командування підтримало таке рішення", – зазначав Джоане.

Мірча Джоане довгий час вважався фаворитом президентських перегонів – поки через низку скандалів не втратив лідерство.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба після масованого ракетного удару РФ заявив, що союзники можуть ухвалити два рішення, які допоможуть покласти край російському терору.

"Існує два конкретних рішення, які наші партнери можуть прийняти, щоб допомогти нам швидше покласти край російському терору.

По-перше, підтвердити право України на далекобійні удари по всіх легітимних військових цілях на території Росії.

По-друге, згода на використання можливостей ППО партнерів для збиття ракет і безпілотників, що наближаються до їхнього повітряного простору", – підкреслив він.

Посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова закликала надати Україні більше засобів протиповітряної оборони.

Міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс, коментуючи масовану ракетну атаку РФ на українські міста, зазначив, що це лише посилює його мотивацію продовжувати підтримувати Україну.

"Це посилює мою мотивацію продовжувати підтримувати Україну засобами протиповітряної оборони (в т.

винищувачами F16)", – підкреслив Брекельманс.

Посол Британії Мартін Гарріс вважає, що тактика Росії знищувати цивільну інфраструктуру України не досягне успіху проти "залізної волі українського народу".

Генсек Ради Європи Марія Пейчинович-Бурич заявила, що рішуче засуджує жахливі атаки Росії по енергоінфраструктурі України.

"Я найрішучішим чином засуджую сьогоднішній напад на енергетичні об'єкти, в результаті якого загинули цивільні особи.

Ці жахливі атаки повинні припинитися", – написала Пейчинович-Бурич в соцмережі Х (Twitter).

Хамська відповідь Білорусі.

Міністерство закордонних справ України заявило про накопичення Білоруссю значної кількості військових і техніки біля кордону з північчю Київщини під виглядом навчань.

Під виглядом навчань там зосереджують "значну кількість особового складу, зокрема Сил спеціальних операцій, озброєння та військової техніки, включно з танками, артилерією, РСЗВ, засобами ППО та інженерною технікою", також там помітили членів колишньої ПВК "Вагнер".

"Застерігаємо, що у разі порушення державного кордону України з боку Білорусі, наша держава вживе всіх необхідних заходів у порядку реалізації гарантованого Статутом ООН права на самооборону.

При цьому всі скупчення військ, військові обʼєкти і шляхи постачання на території Білорусі будуть законними цілями для Збройних Сил України", – додали в МЗС.

Речник білоруського МЗС Анатолій Глаз заявив, що офіційний Мінськ не отримував звернень від української сторони стосовно відведення військ "у жодному вигляді", а повідомлення МЗС України вони бачили "на просторах інтернету", де "вистачає всякого".

Глаз повторив тезу білоруської пропаганди про нібито запущені над Білоруссю українські дрони та "постійні провокації" з українського боку, через що білоруські збройні сили змушені виконувати "завдання із забезпечення безпеки території Білорусі та наших громадян".

"Але ви ж розумієте, що це в межах класичної логіки.

А якою логікою керується українська сторона, ми не знаємо.

Можливо, тут присутня якась хитра гра, розрахована на внутрішнє споживання або на отримання овацій із Заходу.

Однак головне в такій грі – не перехитрити самих себе", – додав він.

На жаль, загинув радник агентства з питань безпеки Раян Еванс.

Ще двоє журналістів агентства отримали поранення.

24 серпня 2024 року о 22:35 російські війська вдарили по місту, ймовірно, ракетою "Іскандер-М", повідомили у Донецькій обласній прокуратурі.

Прем'єр-міністр Чехії Петр Фіала заявив, що не варто очікувати значних змін на полі бою в Україні.

Фіала підкреслив, що Росія й надалі зосереджуватиметься на підриві критичної та цивільної інфраструктури України, а також на спробах створити хаос у світі.

Дрони з Литви та снаряди ініціативи Чехії.

За словами чеського прем’єра, Україна отримує десятки тисяч боєприпасів щомісяця в контексті чеської ініціативи.

Литва закуповує дрони на 8 млн євро у місцевих виробників для себе та України.

Зокрема, Агентство оборонних ресурсів країни підписало контракти з п'ятьма литовськими компаніями: Dangolakis, RSI Europe, Ltmiltech, Granta Autonomy і Unmanned Defense Systems.

Литовській армії буде поставлено понад 2,3 тисячі FPV-дронів за 3 млн євро, а Збройним силам України – майже 5 тисяч дронів того ж типу за 5 млн євро.

Дрони як для України, так і для литовської армії закуповують з усім додатковим приладдям, обладнанням і навчанням.

Планується, що перші дрони будуть доставлені в Україну наприкінці вересня цього року.

Усі дрони будуть доставлені як Збройним силам України, так і литовській армії до кінця цього року.

Крім того, у Литві відкривається школа пілотів FPV-дронів з інструкторами, що переймали досвід в Україні.

Країна буде готувати і українських операторів дронів.

Ризики російських диверсій.

Як пише NTV, на авіабазі НАТО в німецькому Гайленкірхені минулого тижня посилювали заходи безпеки через ризик диверсії РФ.

Інформація про ризики ймовірного російського диверсійного акту з використанням безпілотника надійшла від однієї з іноземних розвідувальних служб.

Другий найвищий рівень безпеки через можливу загрозу на базі НАТО в Північному Рейні-Вестфалії діяв майже добу, нагадало видання.

У Гайленкірхені дислокуються літаки спеціального призначення, які наразі використовуються переважно для спостереження за повітряним простором у східній зоні Альянсу.

Крім того, сьогодні у Німеччині на території підприємства з виробництва газів спалахнула пожежа.

У Норвегії розповіли, що Росія вербує місцевих злочинців для диверсій.

26 "друзів" Урсули.

Майбутня очільниця дипломатії ЄС прибула в Брюссель напередодні затвердження.

Вона замінить на цій посаді представника Іспанії Жозепа Борреля.

Каллас на Заході називають "новою Залізною леді", а вдома в Естонії – "принцесою війни" за безкомпромісну позицію у ставленні до Росії і підтримці України.

Літо добігає кінця, і це не про сезон відпусток, а про формування нової виконавчої влади Євросоюзу.

Крайній термін для визначення кандидатів нових єврокомісарів на посади спливає наприкінці серпня, тож лишилися лічені дні – та попри це, п’ять держав досі не визначилися, кого делегувати до складу Єврокомісії.

Цей крайній термін майже напевно буде зірваний, що гальмуватиме увесь процес зміни влади у ЄС.

І навіть коли усі кандидати нарешті будуть затверджені на рівні країн – проблеми не зникнуть.

Про те, хто керуватиме у Брюсселі наступні 5 років та на що розраховувати Україні, читайте в статті редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка.

Затримання засновника Telegram.

У Франції продовжили термін перебування під вартою для засновника Telegram Павла Дурова.

Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що затримання не має під собою політичних підстав.

Французький президент наголосив, що Франція підтримує свободу вираження поглядів, але у правовій державі свободи в соціальних мережах "реалізуються в межах, встановлених законом для захисту громадян і дотримання їхніх основних прав".

"Саме суди, в умовах повної незалежності, мають забезпечувати дотримання закону", – додав Макрон.

Засновнику Telegram Павлу Дурову інкримінують недостатнє реагування на злочини, що відбуваються за допомогою месенджера.

Решта новин.

Слідом за ЄС та США Канада планує мита на електромобілі та сталь з Китаю.

Уряд Нідерландів просять допомогти зі стягненням з українців плати за притулки.

Польща виділяє понад 1 млрд євро на будівництво першої в країні АЕС.

У Нідерландах Uber отримала рекордний штраф від регулятора на 290 млн євро.

Данія посилить співпрацю з Африкою та запропонує альтернативу російському впливу.

Німеччина пожертвує 100 тисяч доз вакцини для боротьби зі спалахом віспи в Африці.

У Німеччині поліції довелось рятувати жінку від агресивної домашньої кішки.