Радіоактивний мул, загроза повені та інші міфи: чи може Росія зруйнувати Київську ГЕС

Ворог під час масштабної атаки 26 серпня вдарив по Київській ГЕС, дим від пожежі було видно з багатьох куточків столиці. Через російську атаку в Києві та інших регіонах було відсутнє постачання електроенергії.

У липні Росія погрожувала "провокаціями" на Київській та Канівській ГЕС. Зазвичай після подібних погроз "під чужим прапором" ворог намагається реалізувати їх власноруч. Це й трапилося вранці у понеділок.

Київська ГЕС – давня загроза для столиці. Ще з моменту її побудови в 1960-х роках існує міф про те, що гребля не витримає і вода з Київського водосховища затопить столицю. Чорнобильська катастрофа додала історію про те, що на дні лежать радіоактивні відходи. А з часу повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році гребля перебуває під безпосередньою загрозою обстрілів.

24 Канал розповідає про міфи й правду щодо Київської гідроелектростанції.

Що сталося з Київською ГЕС під час атаки 26 серпня

Вранці 26 серпня у Києві та навколишніх населених пунктах було чутно прольоти російських ракет та роботу ППО. Один із ворожих снарядів зачепив споруди ГЕС у Вишгороді, відео з пожежею розійшлося каналами у соцмережах.

Водночас у КОВА повідомили про два пошкоджених енергооб'єкти на Київщині, а опосередковано удар по ГЕС підтвердили й у ЦПД РНБО.

Згодом голова Київської ОВА Руслан Кравченко повідомив, що проїзд дамбою Київської ГЕС має відкритися приблизно о 16:00 – 17:00, якщо не буде нових повітряних тривог і атак. Також Кравченко в ефірі телемарафону повідомив, що Київська ГЕС не зазнала критичних ушкоджень. За словами Кравченка, енергетики працюють над відновленням енергопостачання: "Вони проаналізують наслідки, наскільки швидко можна усе відновити, і поступово будемо підключати усіх абонентів".

У лютому – березні 2022 року поблизу Вишгорода та ГЕС проходила лінія фронту, над водоймою збивали російські гелікоптери.

Історія Київської ГЕС та найпопулярніші міфи про неї

Задовго до повномасштабного вторгнення Росії, в часи побудови великих житлових районів у заплаві Дніпра – Оболоні, Русанівки, Лівобережної тощо, існував міф про те, що греблю та шлюзи ГЕС прорве і величезна хвиля накриє столицю.

В Укренерго спростовують ці твердження.

Кожні 5 років всі споруди станції перевіряє Міжвідомча комісія, яка проводить комплексне обстеження і надає висновки щодо стану гідротехнічних споруд та механічного обладнання станцій. Таке обстеження Київської ГЕС було проведено у 2019 році. За його результатами гідротехнічні споруди та обладнання Київської ГЕС знаходяться в працездатному стані, відповідають вимогам проєкту і можуть виконувати своє функціональне призначення,
– мовиться на сайті компанії.

В Укренерго також додають, що побудова греблі і водосховища якраз і покликана стримувати велику воду і регулювати її хід. Крім того, Київська ГЕС підвищує ефективність управління водними ресурсами та розподілом річкового стоку, а нові екологічно чисті гідротурбіни зменшують потрапляння турбінного мастила у води Дніпра.

Київська ГЕС / Фото Укргідроенерго

У 1986 році після катастрофи на Чорнобильській АЕС на дні Київського моря утворився осад з радіоактивного мулу з цезієм-137. У 2020 році, під час підготовки до створення річкового шляху E40 з Балтійського моря до Чорного, було актуалізоване питання поглиблення дна водосховища.

Як повідомляло GreenPost media, МАГАТЕ рекомендувало залишити мул у спокої, бо інакше це наразить на ризик людей, які прямо або опосередковано користуються Київським водосховищем та можуть зазнати впливу високого рівня радіації.

Восени 2020 року, за даними Національного фонду досліджень України, бралися проби води та мулу біля ЧАЕС, у Прип'яті, Київському водосховищі та Дніпрі на предмет радіонуклідів.

Чи є загроза знищення греблі Київської ГЕС

Велика війна з російськими ракетними атаками актуалізувала питання безпеки ГЕС. У липні 2024 року представниця МЗС Росії Марія Захарова заявила, що Україна нібито хоче зруйнувати дамби Київської та Канівської ГЕС.

В Україні заперечили таку небезпеку, адже Росія не контролює ГЕС, на відміну від знищеної у 2023 році Каховської.

Керівник "Укргідроенерго" Ігор Сирота в інтерв'ю Forbes розповів, що найгірший сценарій можливого ураження Київської та Канівської ГЕС – мінімальні підтоплення, відсутність генерації електроенергії та подачі прісної води.

Наші станції надійно захищені. Найбільші українські ГЕС практично неможливо зруйнувати ззовні. Лише якщо скинути на них кілька авіаційних бомб – для цього росіяни мали б залетіти на територію України на літаках,
– зазначив посадовець.

У НАН стверджують, що раптовий і неконтрольований викид води з водосховища може призвести до матеріальних збитків, затоплення значних територій, загибелі та травмування мешканців столиці.

Вчені наводять три сценарії можливого прориву греблі:

• малоймовірний прорив завдовжки 400 метрів;
• більш реалістичний сценарій – повне руйнування греблі завдовжки 280 метрів;
• часткове руйнування греблі завдовжки 100 метрів, реалістичний сценарій.

Можливі затоплення внаслідок прориву завширшки 280 метрів (ліворуч) та 100 метрів (праворуч) / Інфографіка НАН

Цікаво! ПрАТ "Укргідроенерго" уклало договір з ПрАТ "Укрсталь конструкція" про влаштування протидронового захисту Київської ГЕС.

За угодою, до кінця 2024 року підрядник має звести огорожі, змонтувати поручні та захисні засоби. Вартість робіт – близько 12 мільйонів гривень.

Після удару по ГЕС, 26 серпня, керівник Центру протидії дезінформації РНБО Андрій Коваленко зазначив що загрози руйнування греблі Київської ГЕС відсутні.

Зруйнувати її ракетами неможливо. Порівнювати з Херсонщиною не варто – там був підрив зсередини. Росіяни інформаційно використовують цю тему для нагнітання паніки, не більше,
– написав Коваленко.

Для руйнації греблі Київської ГЕС потрібна велика кількість вибухівки, розповідав Громадському радіо гідролог та географ Віктор Вишневський.

За його словами, перепад рівня води між верхнім і нижнім б'єфом водосховища становить близько 11,5 метрів – це на чотири метри менше, ніж було у Каховському водосховищі.

Вишневський нагадав, що 18 серпня 1941 року радянська армія заклала у греблю ДніпроГЕС 20 тонн вибухівки – це вага вантажівки.

Зрозуміло, 20 тонн доставити на будь-який гідровузол, який охороняється, вкрай малореально… Самі оці лякалки, що може бути зруйнована Київська ГЕС, не дуже мене лякають, бо більша частина Києва знаходиться на вищих позначках, ніж рівень води у водосховищі, й потрібна величезна кількість вибухівки. Поки мені не відомо, щоб 20 тонн могли нести на своєму борту ні крилаті ракети, ні дрони,
– додав гідролог.

На відміну від Каховської ГЕС, Київську ГЕС Росії не вдасться знищити, адже агресор просто не може закласти у зали станції вибухівку, як це було в Новій Каховці. Тож, вочевидь, агресор намагатиметься знищити гідроелектростанцію біля столиці, доки в нього вистачатиме на це сил та засобів.

Що робити киянам у випадку повені чи раптового підтоплення

Попри це, в КМДА надали такі поради киянам у разі підтоплення чи повені:

• уважно слухати інформацію та інструкції, довіряти лише офіційним джерелам;
• не користуватися без потреби телефоном, щоб він був вільним для зв'язку;
• підготувати документи, одяг, медикаменти, речі першої необхідності, запас харчів та питної води, зберігати документи та павербанки у водонепроникному пакеті;
• зберігати спокій, попередити сусідів, надати допомогу людям з інвалідністю, дітям та людям похилого віку;
• від'єднати всі електроприлади від електромережі, вимкнути газ;
• перенести цінні речі та продукти на верхні поверхи або підняти на верхні полиці;
• подбати про домашніх тварин і підготувати їх до можливої евакуації;
• знайти інформацію про місце збору мешканців для евакуації (на офіційному порталі Києва та на офіційному порталі свого району);
• піднятися на верхні поверхи чи у горішні приміщення;
• до прибуття допомоги залишатися там та сигналізувати рятівникам;
• потрапивши у воду, варто зняти з себе важкий одяг і взуття, знайти поблизу предмети, за допомогою яких можна залишитися на плаву.