Мобілізацію в Росії можуть оголосити 6 вересня, у планах - набрати близько 800 тисяч осіб - Гудков

Росія майже готова до нової мобілізації і планує призвати на війну жителів Москви, Санкт-Петербурга та інших мегаполісів, сказав Геннадій Гудков.

Сили оборони України проводять успішну військову операцію в Курській області, яка показує, що українці здатні проводити блискавичні наступальні операції навіть за умов, коли армія змушена вести війну одразу на декількох фронтах з російськими окупантами. Агресор Росія нарвалася на перший з часів Другої світової війни інцидент, коли збройні сили іншої держави опинилася на її території. Тепер Кремль, схоже, вивчає можливість проведення нової хвилі мобілізації, щоб спробувати купірувати ситуацію на Курщині та посилити своїх загарбників на українській території.

В інтерв'ю Главреду колишній депутат Держдуми, російський опозиційний політик Геннадій Гудков розповів, як у Росії готуються до мобілізації та назвав дату, коли її можуть оголосити, оцінив масштаби нової хвилі мобілізаційної кампанії, пояснив, з якими наслідками зіштовхнулися Кремль та росіяни у зв'язку з операцією ЗСУ на Курщині, окреслив проблеми зміни влади у Росії та пояснив, чому з Путіним категорично не можна вести перемовини.

Журналісти Bloomberg і Bild раніше публікували повідомлення про те, що Росія може оголосити нову мобілізацію. Згідно з припущеннями американських журналістів, мобілізація можлива до кінця поточного року. На думку Bild, очікується масштабний, але "таємний" призов на війну. Яка ваша думка? Наскільки ймовірна мобілізація в РФ найближчими місяцями?

Генеральний штаб Росії і військові комісаріати готують можливу мобілізацію. Військкоматам дали команду бути готовими з 6 вересня оголосити мобілізацію. Я не кажу про те, що вона обов'язково почнеться з цієї дати, але така команда військкоматам від Генштабу надійшла. Військкоматам доручили з'ясувати інформацію про призовників, підготувати приймальні пункти, списки і провести інші мобілізаційні заходи. Міністерству внутрішніх справ, місцевим адміністраціям та іншим відомствам скомандували надати підтримку в реалізації таких планів.

І тепер військкомати завершують цю роботу. Їм потрібно ще 10-12 днів, щоб до початку вересня доповісти Генеральному штабу про готовність до мобілізації. Військкомати повідомлять приблизну кількість громадян, яких можуть призвати для подальшого навчання і відправки на фронт.

Також розповім про деякі моменти, щоб росіяни розуміли, що на них чекає.

У Генштабі та військкоматах обговорюють питання, чи вистачить ресурсів для мобілізації, і де їх брати. Якщо ресурсу буде достатньо, ним і обмежаться. Але якщо людей не вистачатиме, на війну можуть забрати і студентів. Такі розмови вже йдуть. Наприклад, розглядається можливість призову за мобілізацією студентів старших курсів, які проходили навчання на військових кафедрах за низкою військово-облікових спеціальностей. Обговорюється можливість забирати цих студентів одразу, або після додаткових зборів.

Дивіться відео, в якому Гудков зробив прогноз про терміни мобілізації в Росії:

У тому разі, якщо людей для відправки на війну все одно не вистачить, військкомати і Генштаб можуть запропонувати розглянути питання про скасування відстрочки від служби в армії для студентів певних вищих навчальних закладів. Студентів 1 курсів чіпати не будуть, а ось студенти 2-3 курсів уже можуть залишитися без відстрочок. Тож у бій можуть піти студенти. Особливо актуальним це питання може стати для студентів комерційних, а не державних ВНЗ.

Дискусії про можливу мобілізацію студентів тривають на рівні керівників різних структур військових комісаріатів. Це серйозні організаційні обговорення між військкоматами та Генеральним штабом, який курує мобілізацію.

Утім, ми поки що не знаємо, чи з'явиться 6 вересня політичне рішення щодо оголошення мобілізації, чи воно буде перенесене на жовтень або листопад. Проте останні події показали, що мобілізація можлива раніше, ніж наприкінці року. Наступ українських збройних сил у Курській області продемонстрував відсутність у російської армії серйозного бойового ресурсу і гнилу військову систему. З'ясувалося, що будь-яка добре підготовлена і озброєна армія проходить до Росії, як ніж у масло - без жодних проблем, не зустрічаючи жодного серйозного опору.

Саме ця ситуація може підштовхнути Кремль провести мобілізацію раніше запланованих термінів. Я переконаний, що Росія вже зараз на 90% готова оголосити нову хвилю мобілізації.

Яку кількість військовослужбовців планує призвати Росія в рамках нової хвилі мобілізації?

Точних цифр я не знаю, але мені відомо, що доручили деяким військкоматам у містах. Розмах дилетантський - планують мобілізувати приблизно 800 тисяч осіб або навіть більше. Але співрозмовники кажуть, що військкомати, схоже, таку рознарядку не виконають, бо їм дали занадто мало часу. У військкоматах уже кажуть: хлопці, таку кількість ми не можемо перетравити. Їх же треба чимось годувати, обмундирувати, забезпечити нічліг. Куди їх усіх дівати? Ви ставите нереальні терміни і цифри.

Але цифри дійсно великі. Акцентую увагу на тому, що нова хвиля мобілізації готується в найбільших мегаполісах Росії: Москві, Московській області, Санкт-Петербурзі, Ленінградській області, Краснодарі, Єкатеринбурзі, Новосибірську та інших великих містах.

Ось така картина щодо мобілізації в Росії. Це все нам відомо від багатьох товаришів, які певною мірою причетні до цих процесів. Росія на дев'яносто відсотків готова оголосити мобілізацію. Далі - лише політичне рішення.

Що чекає на правлячий у Кремлі режим у разі мобілізації Росії? Адже її можуть оголосити на тлі й інших резонансних подій, таких як операція ЗСУ в Курській області та тотальне цензурування Інтернету.

Ми з колегами і сином (Дмитром Гудковим, колишнім депутатом Держдуми, учасником Антивійськового комітету, - ред.) сперечаємося і активно обговорюємо ситуацію. Наприклад, макроекономічні показники вказують на наявність у Путіна великих резервів. У нього достатньо грошей, підприємств і гарматного м'яса, щоб вести війну необмежений час. Не сперечаюся з економістами - мабуть, коли йдеться про цифри, вони мають рацію.

Проте коли йдеться про аналіз звичайного рівня життя людей, здається, що проблем набагато більше, ніж з точки зору макроекономічних показників. Ми часто захоплюємося економікою, але забуваємо про людей. Війну ведуть люди, а не роботи. Роботизовані системи вже на полі бою, але усім керують люди, все залежить саме від них. І ось зараз, на мій погляд, у суспільстві накопичуються негативні передумови: втома, моральна пригніченість і прийняття того, що безглузда війна - надовго. Усе це позначається на настроях в окопах, а російська армія в інтенсивних боях зазнає величезних втрат.

У філософії є закон, згідно з яким кількість різних дій призводить до якісних процесів і нових явищ. І я думаю, що зараз усередині Росії якраз таки накопичуються кількісні передумови, які можуть призвести до зміни якості ставлення до війни, правлячого режиму і особисто Путіна.

Крім того, ми знаємо, як різко впав рейтинг довіри до влади, коли була перша хвиля мобілізації. Путін не пішов на ще одну хвилю, тому що в суспільстві швидко виникло невдоволення. У підсумку рішення було таким: відкупитися, заплатити гробові, і дати допомогу. У Московській області вже новий рекорд - там платять за підписання контракту з Міноборони понад 2 мільйони рублів, що еквівалентно сумі приблизно в 22 тисячі доларів. Стільки платять людині, яка ще навіть не отримала зброї та не поїхала на навчання. Путін купує чужі життя, оцінюючи їх, грубо кажучи, в одноразову виплату плюс зарплату в 300 тисяч рублів на місяць.

Путін пішов на такі витрати лише тому, що не хотів, щоб нова хвиля мобілізації породжувала різке зростання негативних настроїв щодо влади і війни. Але зараз, схоже, гарматне м'ясо закінчується. Влада буде до останнього розігрувати мобілізацію за гроші, але потік людей, готових за 22 тисячі доларів продатися, втратити здоров'я або життя, вичерпується. Це підтверджується планами, спрямованими на оголошення другої хвилі мобілізації.

Операція Сил оборони України на Курщині стала тригером негативних для Кремля подій. На вашу думку, наскільки це вагомий удар по кремлівському режиму? Там уже стали звикати до того, що відбувається, чи думають, що все лише починається?

Все-таки треба звернути увагу на те, як на ситуацію можуть вплинути люди. Курську область через війну залишили близько 150 тисяч осіб, ще приблизно стільки ж виїхали з Бєлгородської області. Грубо кажучи, 300 тисяч осіб - це люди, які несуть правду про те, що насправді відбувається.

Звичайно, у них немає таких трибун, як у Маргаритки Симоньян, але це така інформація, яка проникає в усі осередки суспільства. І ось відомості про те, що людей кинула адміністрація в Курській області, про бардак, зраду і гнилість режиму, розповсюдять 300 тисяч осіб. Інформація повільно проникатиме в суспільство і сприятиме появі іншого розуміння війни. Комусь може знадобитися більше часу, щоб зрозуміти все, що відбувається.

Росія - чемпіон з VPN. Десятки мільйонів росіян шукають способи, як обійти обмеження і дізнатися, що пишуть у соціальних мережах замість того, щоб дивитися рунет або нісенітницю кремлівської пропаганди. Тому інформація все одно проникає в суспільство. Не так швидко, як раніше, тому що певні можливості, такі, як нормальний перегляд YouTube, усе-таки втрачені.

Курська область - це, звичайно, скалка в дупі Кремля. Причому дуже хороша скалка. Така скалка може не становити небезпеки для життєдіяльності режиму, але вона позбавляє Кремль комфортного відчуття буття. Вона дуже сильно ускладнює владі життя. Адже курська операція позитивно вплинула на морально-психологічний стан України і західної коаліції. Війна в Україні знову у фокусі суспільної уваги. Люди бачать, що відбуваються нові події, і цікавляться тим, що буде далі.

Події в Курській області чинять тиск на російське суспільство. Нехай невелика, але частина області взята Збройними силами України. Це всі розуміють, таке не приховаєш. Українські війська ведуть успішні бойові дії, росіяни потрапляють в оточення, у полон або гинуть. Це війна, яка повернулася до Росії. І провина за неї лежить на Путіні, тому що Україна проводить курську операцію, щоб себе захистити. Дії України вкладаються в логіку війни - ЗСУ завдали контрудару і увійшли до Курської області. На адресу тих, хто дивується, треба сказати таке: а як ви хотіли? Ви хотіли 2,5 року проводити окупацію України, "прасувати" народ і руйнувати міста, не чекаючи відповідних дій? Ось вам і прийшла відповідь.

Українці змушені були вдатися до таких дій, і це в Росії починають розуміти. Звичайно, є й ті росіяни, які кажуть, мовляв, у них війна з 6 серпня, а за попередні роки війни нібито не було. Але тепер вони тікають всередину Росії і кажуть, що в них війна.

Можливо, зараз, коли вони виїхали зі своїх рідних і насиджених місць, розлучилися з добром і нажитим господарством, для них щось проясниться. Причому їм потрібно розуміти, що Росія в Курській області обов'язково почне бомбити все підряд. Зокрема, житлові будинки і споруди. Можливо, людям уже нікуди буде повертатися. Мародерів там теж багато - були відео, як кадирівські воїни під шумок грабували магазини.

Загалом, люди з Курської області покинуті. Усі вони різні: одна частина - це заручники, друга підтримувала Путіна, третя частина не схвалювала дії кремлівського режиму. Багато з них стали жертвами війни, провина за яку повністю лежить на Путіні.

Під час повномасштабної війни Росії проти України можна було спостерігати різні події, які вказували на лінії потенційного розколу режиму. Наприклад, ми бачили заколот Пригожина і чистки у Міноборони, після яких Путін призначив керувати відомством своїх прямих креатур. Журналісти проєкту Важливі історії пишуть, що тепер готуються зміни в керівництві ФСБ. Яких подій слід чекати надалі?

Головна подія, яка має відбутися в Росії - це внутрішньоелітний переворот. Але ніхто не працює над реалізацією такого сценарію. Натомість говорять про перемовини з Путіним.

Наприклад, глава європейської дипломатії Боррель вважає, що потрібно зняти всі обмеження на удари західною зброєю в глибину Росії, щоб Путін сів за стіл перемовин. Але, на мій погляд, перемовини з Путіним у нинішніх умовах неможливі. Світ може припуститися глобальної помилки, подібної до тієї, яка призвела до подій 1939 року. Тоді весь світ - політики, уряди, дипломати, розвідники - все втратили. Вибачте, вони довели світ до Світової війни, коли намагалися умиротворити Гітлера. Тоді була величезна помилка, лише Черчилль виявився кременем.

Світ не завжди вчиняє правильні й логічні дії. Мені здається, що заклик до перемовин із Путіним не лише легітимізує його політичну фігуру, знімаючи міжнародну ізоляцію, а й надає йому козирну можливість сказати: я переміг у цій війні весь світ, ось такий от я найкрутіший, треба ніколи не здаватися, скоювати злочини, вбивати величезну кількість людей і не відступати. Такий от "приклад" візьмуть на озброєння Китай, Північна Корея, людожерські режими і диктаторські тиранії в Африці, Азії та в інших точках планети. Ці режими вважатимуть, що треба мати ядерною зброєю і не шкодувати життя людей, щоб, врешті-решт, добитися свого від світу, поставити його на коліна і шантажувати.

Саме тому я не думаю, що перемовини з Путіним - це правильні дії.

Мені здається, що потрібно думати про розкол "еліт" Росії, який підігрівається міжклановою боротьбою. Адже міжкланова боротьба - гарне тло для загострення протиріч усередині російського суспільства. От що говорять з питання зміни влади у Росії у світі? Ні в кого немає плану і серйозного розуміння того, що робити з Росією і Путіним. Світ не розуміє, чим має закінчитися війна. Перемовини - хороша демократична звичка. Але говорити з дикуном-мракобісом, у якого менталітет того, хто лише вчора з пальми зліз - це наївні мрії. Путін розуміє лише мову сили.

Питання зміни влади у Росії не менш важливе, ніж перемога України у війні. Це має бути спільна робота разом з Україною. Можливо, у довгостроковій перспективі зміна влади у Кремлі має бути першою метою. Тому що Путін у Кремлі - це джерело світової війни. Поки Путін у Кремлі, загроза ядерного апокаліпсису нікуди не дінеться. Ситуація буде лише погіршуватися.

Перемовини з Путіним - це нова Мюнхенська угода. Складається критична ситуація, зокрема, і тому, що ніхто не готовий чітко відповісти на запитання щодо того, яким має бути фінал війни, що таке перемога, як надалі вибудовуватиметься світ і яка система безпеки на нас чекає.

В одному з політичних кабінетів мені сказали приблизно таке: слухай, у нас серйозна програма, спрямована на переозброєння і зміцнення НАТО. Сказали, що фінансування потребуватиме 10-12 трильйонів євро. А я у відповідь запитав, чи не легше взяти 100 мільярдів доларів, щоб заохотити людей всередині Росії запустити там зміну влади. Домовитися про все, надати гарантії і провести потрібну роботу. Можливо, це було б дешевше й ефективніше, ніж ядерне стримування. Адже до чого призвело ядерне стримування вже до кінця 1970-х років? Два рази рятували світ від випадковості ядерного апокаліпсису. А якби не врятували? Скільки тоді загинуло б людей...

Можливо, світу потрібне не ядерне стримування Росії, а інша влада в Кремлі? Заходи, які включають допомогу росіянам в усвідомленні необхідності таких заходів і їх запуск. Хоча б постаратися почати цей процес. Але поки що цього немає. Саме тому Путін все ще почувається набагато спокійніше, ніж міг би.

Володимир Путін навряд чи буде біля керма РФ більше однієї-двох каденцій. Альтернативи йому там не спостерігається. Напевно всередині режиму це розуміють. Які там орієнтири? На що вони розраховують?

Взагалі не розумію позиції дуже багатьох посадовців. Невже вони думають, що режим буде вічним? Ні, режим зникне разом із Путіним. Кажуть, путінізм - не лише Путін. Але ні, це тільки Путін. Режим персоналізувався, він є головним паханом, розводилою, гарантом певних інтересів корупційних груп та інших процесів. Тому будь-яка зміна влади у Росії призведе до найсерйозніших змін, реформ, і зрештою, ліквідації путінізму.

Раніше я весь час жартував, що якщо Патрушев захоче вийти з гри, він привезе Путіна до Гааги Патрушеву назвуть умови: припиняй війну, виводь війська з України, ми даємо гарантії і певний період. І він погодиться. Звісно, це жарт, і Патрушев цього не зробить. Проте будь-яка політична фігура, будь-яка група людей може отримати індульгенцію. Можна заздалегідь про це домовитися.

Проте групи впливу в Кремлі навіть у такій ситуації не розуміють, що їм робити надалі?

Вони не розуміють, що робити далі, тому що в них немає виходу. До того ж немає діалогу. Російський істеблішмент бентежить вислів "хороший росіянин - мертвий росіянин", але в України на політичному рівні цього немає. Захід же їм каже, що не знає, що робити з Путіним, і жодної стратегії зі зміни режиму в Росії немає. Ось і виходить, що хто в ліс, хто по дрова.

Єдиного плану зі зміни влади і РФ немає, і цим чудово користується Путін. Він контактує з усіма тиранами і об'єднує їх у єдину коаліцію боротьби проти демократії та цивілізації. І все йде до того, що в остаточному підсумку світ постане перед глобальною війною між демократіями і тираніями вже в умовах серйозного апокаліпсису, коли будуть застосовуватися всі види озброєнь. Адже подивіться, що відбувається на планеті: у Латинській Америці війна, Африка - суцільні перевороти, в Азії мракобісся, Іран і терористи паралізують величезну частину Азії, Близького Сходу і Червоне море. Кім Чен Ин створив ядерний потенціал і погрожує всім війною, а Китай погрожує повернути Тайвань у 2025 році. Але чи готовий світ до війни демократій і тираній? І покласти на вівтар перемоги сотні мільйонів життів? І що тоді? Цивілізації в такому разі не буде - вона буде відкинута щонайменше на початок ХХ-го, якщо навіть не в ХIХ століття.

Ось тому я вважаю, що ситуація критична. Зараз усе залежатиме від того, щоб буде з Росією і Путіним. Росія знову визначає світові тренди історичного розвитку. І, на жаль, у негативному сенсі цього слова.

Що буде з Путіним, то і з рештою світу. Одні скажуть, що вони не хочуть повторювати сумні долі Гітлера і Путіна, а інші вважатимуть шлях диктатур правильним. Скажуть приблизно таке: Путін нам показав, що ми можемо отримати невеликий ядерний арсенал і диктувати світ на своїх умовах, і нічого, з тобою навіть будуть вступати у перемовини, пропонуючи на розмін якісь території. Мовляв, так і треба діяти.

І так тиранії і діятимуть. Тому що для них головне - утримання влади за будь-яку ціну. Такий принцип роботи системи в Ірані, Північній Кореї, реакційних африканських і арабських режимах, і терористичних організаціях, які загрожують цивілізації знищенням.

На мій погляд, ситуація дійсно дуже складна. Ми ж бачимо, що світ збожеволів. Будь-яка країна стикається із серйозними проблемами. Гігантські проблеми у США, у Британії криза, Франція програла Путіну всю Африку. Різні події відбуваються в Лівії, Сирії, Лівані та Ізраїлі...

Загалом, зазначу, що добро має бути з кулаками. Припустімо, перемовини з Путіним були б можливі, але плювати він хотів на будь-які міжнародні норми, що вже й показав. Тим, хто виступає за перемовини з Путіним, хочеться сказати: намагайтеся, хлопці, виправити його на 73-му році життя. Перевиховуйте. Якраз таблетку від старості винайшли, тож можна перевиховувати Путіна ще декілька десятиліть...

Я вірю в перемогу і розум, але мені дуже хочеться дочекатися, коли ми побачимо вирішення всіх проблем на практиці.