"Терпіння Путіна має межі" і НАТО під Курськом: які фейки про операцію ЗСУ поширює Росія

Росія після двох тижнів "української спеціальної воєнної операції" (СВО) в Курській області нарешті розробила стратегію реагування на неї в інформаційному просторі. Вона полягає в ігноруванні теми в самій Росії та максимальному роздмухуванні "ситуації" (як її називає Путін) силами власних медійних агентів впливу в Європі та світі.

Російська пропаганда у своєму експортному варіанті поширює фейки на будь-який смак і шукає серед них хоч якийсь, який би міг болюче зачепити. Що це за фейки – читайте в матеріалі 24 Каналу.

Наратив 1. НАТО під Курськом

Серед головних лякалок російських пропагандистів є залучення НАТО до СВО на Курщині, а також применшення стратегічного успіху ЗСУ.

"Спутнік-Африка" у редакційній статті від 16 серпня 2024 року стверджує, що атака на Курську область Росії "була спланована за участі НАТО".

Попри те, що всі провідні видання світу написали, що українська СВО на Курщині готувалася у надзвичайній таємниці й навіть українські солдати та офіцери за добу до початку прориву не знали, що будуть робити, російські пропагандисти намагаються переконати своїх африканських читачів у протилежному.

Головним аргументом є заява російського конспіролога і радника Путіна Ніколая Патрушева. Того самого, який раніше доповідав про "золотий мільярд" і "рептилоїдів". Нині він розповідає про "руку НАТО".

Конспіролог заявив, що США брешуть про свою непричетність до українського наступу на Курську область. За словами колишнього секретаря Ради безпеки Росії, Вашингтон постійно говорить одне, а робить інше. Нібито без участі й підтримки США, Київ не ризикнув би розпочати операцію на російській території, – як стверджує Патрушев.

Саме Захід створив нинішній режим в Києві. Країни НАТО постачають Україні зброю, військових інструкторів і розвіддані, а також командують її армією,
– сказав Патрушев.

Звісно, розгром росіян на Курщині міг відбутися лише з дозволу США і НАТО. Ага, так все й було.

За даними розвідки, операція Збройних сил України на Курщині готувалася за участю спецслужб США, Великої Британії та Польщі. Підрозділи, які беруть у ній участь, пройшли підготовку у військових навчальних центрах Великої Британії та Німеччини. Військові консультанти з країн НАТО допомагають в управлінні Збройними Силами України, а також у використанні українцями західної техніки. Альянс також надає українським військовим дані супутникової розвідки про дислокацію російських військ на їхній території,
– видання "Правда" переклало статтю з російського пропагандистського ресурсу "Царьград".

Відомий маргінал-комуніст Драго Босніч на канадському франкофонному порталі Mondialisation.ca намагається загасити паніку своїх колег, які вбачають, що вже Росія, а не Україна опинилась в небезпеці. Босніч ставить, як йому здається, риторичне питання: "А чи дійсно Росія програє". Для цього він пропонує забути, що ЗСУ вже наступають на міжнародно визнаній території Росії, та згадати, що наступ Росії на Донбасі триває, а Путін досі обіцяє, що всі цілі його СВО "будуть виконані".

І хоча перед Боснічем стояло завдання принизити успіх українців, мимоволі вийшло в нього все навпаки.

…операція, яку неонацистська хунта і її натівські куратори планували в Курській області, була дуже добре виконана і включала в себе координацію багатьох рухомих частин. Це також свідчить про те, що київський режим засвоїв деякі цінні уроки після свого хваленого контрнаступу минулого року. Він нарешті зрозумів, що немає жодного сенсу оголошувати про будь-яку велику акцію з великими фанфарами за кілька тижнів або місяців до її початку і давати противнику достатньо часу для підготовки адекватної оборони. У цьому відношенні підготовка до вторгнення в Курську область була майже бездоганною з точки зору висвітлення в ЗМІ, тому що її не було. Навіть OSINT (розвідка з відкритих джерел) не могла передбачити цю операцію. Не визнавати цього було б просто нерозумно і саморуйнівно, що призвело б до поразки в досягненні мети.

Крім допомоги НАТО, Босніч бачить причину успіху ЗСУ на Курщині... "в наркотиках".

…неможливо було здійснити таку атаку з менш ніж 10 000 – 20 000 солдатів, які перебувають або під впливом наркотиків, або просто достатньо суїцидальні, щоб пожертвувати собою заради чергової "піар-перемоги".

Також не обійшлося без дещиці "зради":

Крім того, існувала негласна домовленість не чіпати цей район через газопровід Єлець – Курськ – Диканька. Однак, як завжди, сумнозвісна неонацистська хунта вкотре довела, що їй не можна довіряти.

Утім, довелося пропагандисту визнати й те, що на "путінському сонці" також є плями:

З російського боку, безумовно, могли бути деякі помилки, як з точки зору місцевої розвідки, так і з точки зору тактичної розвідки, але в реальності не було регулярних підрозділів, здатних зупинити це вторгнення.

Босніч відверто бреше, коли стверджує, що Росія провела "роботу над помилками" та зупинила український наступ. Насправді він триває й на 10-й день після виходу його статті. Тому слова про російську "переможеньку" виглядають зовсім смішно.

…як тільки Кремль відповів регулярними частинами, ці війська отримали неприємний сюрприз. І справді, все пекло вибухнуло, як тільки російська армія вступила в бій з ворожими силами. Бронетехніка радянських часів і поставлена НАТО була знищена на відстані. … Тож ця авантюра в Курській області не принесла великих результатів, особливо з огляду на втрату дорогоцінних резервних військ, які неонацистській хунті буде важко замінити. І все ж українці продовжують гинути за "піар-перемоги".

Платити ж за "деякі помилки" доведеться не росіянам (до них взагалі немає ніякого діла), а Угорщині та Словаччині, які тепер залишаться без російського газу. І саме це, як пише Босніч, є головною ціллю української СВО.

…це також пояснює, чому Сполучені Штати та НАТО підтримали б таку атаку. Адже в їхніх прямих інтересах перервати всі поставки російського природного газу до Європи, оскільки це змусило б кілька інших країн купувати непомірно дорогий американський СПГ.

Французьке проросійське видання Le Media 4-4-2 словами Александра Келлера (колишнього автора "Спутніка" і RT) нагадує фантазії вже згаданого конспіролога Патрушева і називає українську СВО "терористичним актом" і "фатальною помилкою".

Москва назвала вторгнення в Курську область "фатальною помилкою" і запевнила, що Україна "гірко пошкодує" про цю акцію. На засіданні в ООН Дмитро Полянський заявив, що "останні підготовлені військові резерви на цей момент ліквідуються". Ця заява підкреслює рішучість Росії завдати сильного удару у відповідь.

Що ж, це дійсно дуже страшно. От тільки з часу написання статті (16 серпня) минуло вже 10 днів, а Росія все так само зазнає поразки на Курщині, втрачає нові території й так само відступає зі значними втратами.

Наратив 2. Це не українці, а іноземні легіонери

Цікаво, що частина проросійських пропагнадистів в Європі все ж намагається зняти відповідальність із ЗСУ за СВО на Курщині. Наприклад, бразильський автор видання Mondialisation.ca Лукас Лейруш ле Алмейда стверджує, що розгром в Росії та переляк кадирівців влаштували "іноземні найманці".

Зазначимо, що статтю де Алмейди передрукувала ледь не вся проросійська мережа пропагандистів, а це означає, що агенти Кремля вважають текст програмним.

Іноземні найманці відіграли головну роль в українському вторгненні в Курськ. Український солдат (нібито воїн 80-ї бригади Руслан Полторацький), який здався в полон росіянам, розповів правду про українські війська, залучені в Курській операції. За його словами, серед солдатів багато іноземців, зокрема з країн НАТО. Це ще один яскравий приклад того, як Київ використовує міжнародних найманців у своїх основних бойових підрозділах, ще більше посилюючи інтернаціоналізацію конфлікту.

Де Алмейда вважає, що така глобалізація незабаром призведе до розвалу українських сил.

Ця ситуація має тенденцію породжувати все більше і більше проблем. Ми можемо прогнозувати, що найближчим часом буде хвиля невдалих операцій, коли оперативні помилки будуть допущені через труднощі у спілкуванні між самими солдатами. Фактично, трагічне вторгнення в Курськ показало, що Україна більше не здатна здійснювати будь-яку військову діяльність самостійно і повністю залежить від підтримки незаконних найманців. Хоча вони допомагають Києву мати достатньо військ для ведення бойових дій, масова присутність іноземців створює серйозні проблеми, головним чином з точки зору комунікацій і логістики, показуючи, що Київ далекий від того, щоб знайти "рішення" своїх військових потреб шляхом наймання іноземних злочинців.

Дійсно, змальована картина має жахати франкомовних читачів російської пропаганди.

Нерідко на передовій гинуть американські та французькі громадяни, що викликає занепокоєння з боку західної влади щодо приховування цих смертей.Що стосується поляків, то їхня участь в Україні вже стає напівофіційною. Польські війська стали звичним явищем на полі бою з 2022 року, ці найманці спричинили велику кількість жертв під час дій під проводом росіян. На практиці Польща вже є фактичним учасником війни, будучи одним з найбільших постачальників військ для київського режиму, а також через неї проходить найбільший маршрут постачання зброї НАТО в зону конфлікту. Грузія перебуває в тій же ситуації, що і Польща. Хоча вона не є членом НАТО, Грузія є одним з головних постачальників найманців для України. Це можна пояснити сильними русофобськими настроями частини грузинського населення, адже ця кавказька країна є однією з найбільш постраждалих від психологічних операцій НАТО з промивання мізків. Історичний реваншизм і русофобія спонукали багатьох грузинів вступити на захист України, а найбільшою грузинською проукраїнською воєнізованою організацією є "Грузинський легіон" – терористичне угруповання, заборонене в Росії і відоме в усьому світі завдяки публікації відеозаписів катувань росіян.

Особливо автор закликає шкодувати нещасних поляків і грузинів. От тільки є одна проблема – це все брехня. Грузинські добровольці дійсно воюють в складі ЗСУ, але їхня кількість, на жаль, така сама, як і наша русофобія. Тобто недостатня.

Цікаво, що попри те, що московити на Курщині відступають, вони не забувають отримувати величні звитяги, яким б позаздрили самі "діди".

Так, франкомовне видання пропагандистів Le Media 4-4-2 передрукувало статтю російських воєнних злочинців з видання "Репортер" від 10 серпня 2024 року про розгром на Курщині "французького іноземного легіону". Нагадаємо, в цей самий час російські військові сотнями здавалися у полон українським військовим. Все це є на відео, чого не скажеш про російські звитяги.

Ядерний шантаж

Ще одна ціль російської пропаганди – переконати, що метою СВО на Курщині було захоплення Курської АЕС. Таким чином, агенти Росії хочуть створити наратив "НАТО захоплює російську АЕС". Зокрема, про це пише московський політтехнолог Юрій Баранчик, якого цитує нова колиска російської пропаганди "Правда".

Наступ на Курську область – це операція НАТО. НАТО намагалося захопити російську атомну електростанцію. За кричущою зухвалістю плану, безумовно, стирчать британські вуха. Це наштовхує на питання, чи не настав для нас час підняти рівень ескалації. Причому так, щоб вона торкнулася не тільки території України, а й безпосередніх кураторів київського режиму.

Шоправда, наразі ми маємо два випадки захоплення АЕС, але це не російські, а українські АЕС в Чорнобилі та Енергодарі на Запоріжжі. Їх окупували росіяни на початку вторгнення в лютому 2022 року й утримують до сих пір. Тому заяви про ядерну небезпеку та цинічні перестороги – це відверто пусті слова.

Голоси війни

Традиційно ці меседжи розганялися у соцмережах провідних російських "голосів війни".

Особливо росіяни носилися зі заявами своєї зірки Скотта Ріттера. Той розповідав, що на Курщині розбиті ледь не всі війська НАТО.

Терпіння Путіна має межі?

Також пропагандисти натякали, що терпіння Путіна має межі і він нібито страшно відповість. Можливо, навіть по об'єктах "справжніх ляльководів". Для цього пропагандисти навіть знайшли голову, що говорить та "вангує" нарешті удари по "центрах ухвалення рішень". Такого собі Жан-Жака Муньє. Цікаво, чи випадковим є співпадіння імені "експерта" з назвою відомого українського алкогольного напою?

…західні провокації повинні каратися ударами по об'єктах на території країн НАТО. Жан-Жак Муньє також переконаний, що необхідний точковий удар по об'єктах, де базуються літаки F-16. Вони стали символом надії Києва на перемогу в конфлікті.

Але оскільки страшною відповіддю були лише вправи дитини в тирі у Чечні, хоч і з золотими кулеметами, то цей наратив російської пропаганди не отримав максимального розгону та зійшов на манівці. Виявилось, що терпіння Путіна не має меж, а це означає, що доведеться терпіти і всім росіянам. Ну, а поки вони терплять, українська СВО на Курщині триває.

На даний момент президент Путін все ще відмовляється оголосити війну, хоча територія Росії була захоплена, а росіян вбивають на їхній території війська НАТО. І більш прямі атаки НАТО можуть бути заплановані. Поки що Вашингтону "вбивство" сходить з рук; в буквальному сенсі, – цей висновок 2 тижнів СВО на Курщині від видання mondialisation.ca звучить немов пісня.