Дві мети диктатора. Що означають нові заяви Путіна щодо війни та майбутнього РФ

За словами Путіна, на "успішне завершення спеціальної військової операції", зокрема "зміцнення економічної бази" для потреб армії, має бути націлена економічна політика уряду Росії протягом найближчих шести років.

На цьому тлі синхронно прозвучала заява путінського спікера Пєскова, який зазначив наступне: "Ви знаєте, тема переговорів зараз, вона неабияк втратила свою актуальність".

Власне, так Пєсков відповів на питання щодо можливих переговорів між Києвом та Москвою, про які днями повідомляла газета The Washington Post. За даними видання, якраз у двадцятих числах серпня Україна та Росія мали відправити делегації у Доху для переговорів щодо укладення "історичної угоди, яка б припинила удари по енергетиці та енергетичній інфраструктурі з обох сторін".

Між тим у понеділок, 26 серпня Росія завдала масованого ракетного удару по Україні і переважну кількість цілей склали саме об’єкти енергетики.

Експерти, з якими поспілкувався Фокус, переконані, що, вмикаючи платівку про безальтернативність війни, а відтак – неможливість переговорів як таких, Кремль переслідує одночасно кілька цілей.

Чому Путін прив’язав майбутнє Росії до своїх злочинів

Зокрема, політолог Ігор Чаленко у розмові з Фокусом зауважує наступне: "Прив’язка Путіним "СВО" до економічного благополуччя Російської Федерації – це, з одного боку констатація того, що економічні санкції проти РФ все ж таки діють і Кремль дуже велику ставку робить на те, що в нього знайдуться методи для подальшого обмеження цих санкцій різними шляхами. З іншого ж боку, путінські слова свідчать про те, що заявлені на початках цілі так званої спеціальної воєнної операції, такі як демілітаризація, денацифікація та інший шлак, не мають під собою жодного підґрунтя. Тобто, Путін своїми злочинами проти українського народу фактично підв’язав майбутнє Росії".

Акцентувавши на тому, що останні заяви Путіна вкотре підкреслюють той факт, що війна носить екзистенційний характер, експерт додав: "Війна з Україною насправді була потрібна Путіну задля утримання президентської влади безпосередньо всередині РФ. Тому, Путін, говорячи, що успіх "СВО" дорівнює успіху Росії майбутнього фактично показав, що усі його "денацифікаційні" заяви є абсолютно безглуздими і це має стати чітким та недвозначним сигналом для наших союзників з тим, аби вони врешті-решт припинили з острахом дивитися на Кремль, не шкодуючи фарб для малювання червоних ліній".

Політолог переконаний, що останні заяви Путіна мають витверезити союзників і, по-перше, спонукати зняти свої табу на застосування їхніх ракет на російській території, по-друге, закривати очі на запуск РФ ракет з західними запчастинами по Україні.

"Досить вже союзникам займати ганебну позицію страуса, коли, наприклад, на 25 кілометрів їх території заходить російський "Шахед", а вони кажуть, що не змогли його збити начебто через погану погоду. Союзники мають припиняти ці ігри і, називаючи речі своїми іменами, ставити чіткі діагнози і призначати ефективне лікування. Україна сьогодні абсолютно доречно закликає партнерів зняти обмеження щодо застосування далекобійного озброєння західного виробництва по території РФ. Плюс — потрібно активізувати тему застосування західних систем ППО на території країн НАТО для захисту прикордоння, тому що чим далі, тим Путін все більш нахабнішає, що чітко показала ракетно-дронова атака 26 серпня", — наголошує Ігор Чаленко.

Путін, констатує політолог, цинічно демонструє, що задля збереження влади здатен прив’язати війну в Україні до подальшої долі РФ, а відтак він і надалі буде вчиняти злочини проти людяності.

В умовах, що склалися, найбільш ефективним варіантом експерт вбачає паритет спроможностей для України, оскільки РФ розуміє виключно мову сили.

"Чим більше Росія втрачає або під час військових дій в Україні безпосередньо, або при впровадженні українських спецоперацій в тилу, тим більше вона намагається йти на контакт. А це свідчить про те, що паритет спроможностей необхідно забезпечувати усіма силами – як західною підтримкою, так і розвитком вітчизняного ВПК. Це – єдиний шанс, який зараз існує задля досягнення якнайшвидшого миру", — підсумовує Ігор Чаленко.

Як Путін намагається досягти мети у війні

Зі свого боку політолог Ігор Рейтерович у розмові з Фокусом робить наступний акцент: "Фактично від самого початку повномасштабного вторгнення Україна систематично заявляє про те, що Путін є недоговороспроможним і буде намагатися усіляко затягти "СВО", а відтак, як кажуть в РФ – не миттям, так катанням досягти результатів, на які сподівається. Зрозуміло, що ці результати вже дуже сильно модернізовані в порівнянні з 2022 роком, але, тим не менше, вони хочуть в той чи інший спосіб їх втілити. Але слід зважати на дуже важливий момент: усі ці хворобливі заяви, які озвучує Путін та представники його режиму – це своєрідний елемент тиску на західні країни і водночас елемент торгу".

На переконання експерта, Путін постійно намагається максимально підняти планку, а потім, дещо знизивши її, подати це так, наче Москва пішла на певні поступки.

"Кремль постійно так діє – спочатку висуває якийсь ультиматум з відверто неадекватними "хотєлками" і в результаті може досягти певного їх задоволення. Гарним прикладом тут може послугувати зернова угода. Росіяни спочатку висували одні вимоги, а потім їх опустили і угода зрештою була реалізована в практичній площині. Так, потім РФ вийшла з цієї угоди, але певний час вона діяла і на той момент для нас це була дуже і дуже важлива історія. Зараз же Путін намагається діяти аналогічно. Зокрема, заявляючи про те, що успіх російської армії у війні проти України є головною умовою подальшого розвитку Російської Федерації, він з одного боку намагається мобілізувати внутрішній електорат, а з іншого – передає певний сигнал, що домовлятися зі мною можна, але на тій базі, яка є для мене принципово важливою", — зауважує Ігор Рейтерович.

Путіну, вважає експерт, попри те, що "успіх" його "СВО" вже повернувся бумерангом у Курську область, надзвичайно важливо повсякчас демонструвати впевненість. Саме цю впевненість і намагається демонструвати Путін, заявляючи, що РФ доведе розпочате до "успішного завершення".

Між тим, з наявним пропагандистським апаратом Кремля, на думку Ігоря Рейтеровича, "успішність" може бути подана росіянам в будь-якому форматі і під будь-яким соусом.

"Якщо росіянам завтра за Орвеллом скажуть, що ціллю "СВО" був недопуск іноземних військ на, як вони говорять, історичну територію РФ і до того моменту ЗСУ вийдуть з Курської області, то це буде для них велика перемога і достатній результат. Тобто, з тлумаченням "успішності" у Путіна проблем не має. Він може результати чи наслідки війни подати як завгодно і в нього станом на сьогодні достатньо ресурсу, щоб переконати в цьому росіян", — констатує політолог.

На його думку, лише дуже невелика кількість мешканців РФ буде задавати питання на кшталт, а навіщо Кремль своєю політикою вбив економіку, а головне — сотні тисяч своїх громадян.

Що ж стосується розуміння ситуації з боку союзників України, то, на думку Ігоря Рейтеровича, у значної частини з них воно є, але ключова проблема полягає в тому, що до їхньої низки наразі не можна зарахувати Сполучені Штати, політика яких продовжує залишатися надмірно обережною щодо Росії. Цілком можливо, припускає експерт, ситуація бодай частково зміниться ще до виборів президента США 5 листопада, оскільки Байден, користаючись тим, що руки в нього вже повністю розв’язані, може ухвалити якісь неординарні рішення з тим, аби надати додаткового імпульсу кампанії Камали Гарріс. В будь-якому разі, переконаний політолог, Вашингтон також рано чи пізно дійде до усвідомлення того, що Путін – це абсолютно недоговороспроможна людина, яку змусити до перемовин можна виключно силовим способом.