Німеччина повільно віддаляється від Китаю, але є нюанси — Politico

Німеччина повільно, але поступово стає “менш одержимою” Китаєм. Через рік після того, як канцлер Олаф Шольц підтримав заклик G7 до зменшення ризиків у відносинах із Пекіном, Берлін поступово реагує на виклики, які кидає Китай, пише Politico.

Від висловлення здебільшого риторичної незгоди з загальноєвропейськими тарифами на китайські електромобілі до арештів німецьких громадян за підозрою у шпигунстві на користь китайської держави — Берлін намагається надіслати політичний сигнал Пекіну: розквіт епохи “бізнес понад усе” колишнього канцлера Ангели Меркель закінчився, і стратегічна конкуренція залишається.

Мабуть, найбільші зрушення відбуваються у сфері безпеки й оборони. А найповільніші? Потужна німецька автомобільна промисловість побоюється, що її можуть витіснити з величезного китайського ринку.

Протягом декількох тижнів Шольц має вирішити, чи будуть два військові кораблі, які зараз виконують місію в Індо-Тихоокеанському регіоні, проходити через Тайванську протоку — крок, який розлютить Китай. Німеччина не буде першою західною державою, яка зробить це — американські, британські, французькі, голландські й канадські військові кораблі вже проходили через протоку, але для Берліна це буде перший такий маневр за останні два десятиліття.

Німеччина також активізувала військові навчання з Японією, найближчим союзником Заходу в Східній Азії. Минулого місяця головнокомандувач німецьких ВПС перебував у Японії, де очолив навчання з японськими колегами, які дедалі більше занепокоєні китайсько-російською присутністю в регіоні.

У сфері технологій Шольц також грає в іншу гру, ніж Меркель — об'єднавши зусилля з найвідомішим корпоративним гігантом Тайваню. Разом з іншою німкенею — президентом Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн Шольц відвідав Дрезден минулого тижня, щоб запустити великий технологічний проект, очолює який тайванська корпорація з виробництва напівпровідників TSMC.

У певному сенсі, це не дивно. TSMC є провідним світовим гравцем у виробництві передових мікрочипів, а вразливість ланцюжка поставок, спричинена геополітичною напруженістю, може завдати серйозної шкоди виробничій потужності Німеччини.

Проте фотографії Шольца, фон дер Ляєн і глави TSMC Сі Сі Вея стала ще однією ознакою тісніших відносин Тайваню з континентом, який довгий час намагався триматися осторонь того, що Пекін називає “суто внутрішнім конфліктом”.

За словами провідного німецького законодавця з питань зовнішньої політики від Соціал-демократичної партії Шольца Нільса Шміда, “йдеться дуже багато в чому про якісне зменшення ризиків”

Далі — кількісна частина. 

За останні пів року торговельні показники Німеччини продемонстрували цікаву тенденцію: експорт до Польщі перевищив поставки до Китаю на тлі ослаблення китайської економіки, яка потерпає від фінансових наслідків проблем на ринку нерухомості.

“Те, що Польща обігнала Китай у торгівлі з Німеччиною, просто вражає. Завжди існувало викривлене уявлення про Китай як провідного торговельного партнера німецької економіки. Насправді це завжди був ЄС і такі великі партнери, як Польща”, - сказав Шмід.

Автомобільна промисловість, яка є основою експортно-орієнтованої економіки Німеччини, все ще дуже обережно ставиться до “відходу” від Пекіна.

Китай залишається найважливішим ринком для галузі, попри появу місцевих конкурентів у сфері електромобілів.

“У Німеччині все ще існує значний розрив між риторикою та реальністю щодо зменшення ризиків з боку Китаю”, - сказав Ноа Баркін із дослідницької групи Rhodium Group.

“Існує... геополітичний ризик. Компанії повинні оцінити його для себе. Вони не будуть приймати рішення на основі заяви Міністерства закордонних справ”, - сказав керівник відділу зовнішньої торгівлі Німецької промислово-торговельної палати Фолькер Траєр.

Це, вочевидь, було відсиланням до травневих висловлювань міністра закордонних справ Німеччини Анналени Бербок, коли вона заявила, що Берлін зробить висновки зі своїх помилок, пов'язаних з енергетичною залежністю від Росії, і не піддасться спокусі китайського ринку.

Однак поки що німецька автомобільна промисловість не прислухається до такого заклику - навіть попри те, що німецька продукція втрачає свою привабливість для китайських споживачів.

Як Volkswagen, так і BMW зіштовхнулися з падінням продажів у Китаї —  їхньому найбільшому ринку. Близько 97% респондентів у нещодавньому опитуванні AlixPartners у Китаї заявили, що їхній наступний автомобіль буде електричним.

Мало того, що китайські споживачі роблять ставку на електромобілі, то ще й їхня купівельна спроможність слабша, ніж раніше, на тлі уповільнення економіки Китаю.

Проте, як найприбутковіший ринок, Пекін залишається критично важливим для європейських лідерів та їхніх стратегій переходу на електромобілі.

Представники автомобільної промисловості виступили проти рішення Єврокомісії про тарифи на імпортні китайські електромобілі, побоюючись, що Пекін рано чи пізно ще більше скоротить їхню частку на ринку.

Це також “відбиває бажання” вищих посадових осіб, включаючи Шольца, йти на більш жорстку політику щодо Китаю через слабку німецьку економіку, кажуть аналітики. Зокрема, демонстрацією цього є домовленість між німецьким урядом і телекомунікаційними операторами цього літа щодо ролі китайських постачальників у німецькій мережі 5G.

“Попри всі розмови уряду про захист критичної інфраструктури, зрештою, саме оператори диктували умови цієї угоди, і Huawei вийшов великим переможцем. На вищих рівнях німецького уряду не хочуть накладати економічні витрати на компанії заради посилення рівня безпеки”, - сказав Баркін із дослідницької групи Rhodium Group.

Китай майстерно використовує весь арсенал наявних на сьогодні можливостей, аби м’яко просувати власне бачення спільної долі для людства й свої глобальні ініціативи, які суперечать цінностям західної цивілізації. Про настрої й тенденції співпраці деяких країн, що намагаються зберегти вигідні відносини з Пекіном, розповідала Юлія Климишин у статті “Колискова Китаю для Європи”.