Огляд Star Wars Outlaws. Ubisoft нарешті змогли?

Зі свого анонсу Star Wars Outlaws викликала бурхливу реакцію гравців та блогерів (здебільшого західних). Критикували цінову політику компанії, зовнішній вигляд героїні та деякі ігрові умовності показані в трейлерах. Все це перетворилося у справжні сніжну кулю, що чим ближче до релізу гри, тим більше накочувала негативу на гру та її видавця. Але нарешті гра підійшла до релізу і ми можемо поділитися власними думками про Star Wars Outlaws після ознайомлення з грою наочно, а не після перегляду трейлерів.

Не Ган Соло

Кей Вес з дитинства виживала тим, що займалася крадіжкою на вулицях рідної планети. Вже в дорослому віці дівчина вирішує докорінно змінити своє долю шляхом грабунку великого цабе, що дасть можливість почати нове, безбідне життя.

Після такого прологу ми опиняємося на планеті Тошара, де й починається наша пригода та шлях до заробляння репутації серед картелів, між якими поділена бандитська влада в далекій галактиці.

Кей, звичайно, не зрівняється з харизмою Гарісона Форда (а хто рівня?), але їй вдається зацікавити своєю легкістю та юною невимушеністю. Про її вдачу ми дізнаємося з діалогів з іншими персонажами, імпровізацій, коли її ставлять, у здавалося б, глухий кут та готовності до авантюрних завдань. Навіть не усвідомлюючи наслідки своїх дій і не розуміючи на що саме підписується, Кей вдається виходити сухою з води, навіть з найскладніших ситуацій. Типова шукачка долі, яка в першу чергу реагує на вигоду для себе. Що в контексті пригодницького жанру не є недоліком.

За настроєм Star Wars Outlaws більше схожа до перших частин Uncharted. Як і молодий Нейтан Дрейк Кей не обтяжена сімейним життям та відповідальністю за когось, окрім себе (і Нікс). Тому й атмосфера гри і сама історія мають легку, невимушену форму. Хоча інколи розробники ставлять перед вибором, що впливатиме на долю цілого народу. Але навіть в такі моменти відчувається, що відповідальність дещо занижена, бо цей вибір впливає на когось іншого, а не саму героїню.

Однією з проблем, які не дають повноцінно насолодитися пригодницькою історією, є анімації обличчя. Актори відіграють свої ролі дуже впевнено та емоційно, до них жодних претензій, але на екрані все виглядає так, наче персонажі говорять з закритим ротом. І це у катсценах, а не у простих розмовах чи коментарях поки ми бігаємо світом.

Основним сюжетом гри є збір нової та професійнішої команди, яка має допомогти вдруге пограбувати багатія, скасувати винагороду за свою голову та нарешті почати нове життя. Члени команди, як правило зостаються на кораблі, а супроводжує нас у мандрах вірний друг та напарник Нікс. Звірятко не тільки миле та має хороший потенціал принести великі суми з продажу мерчу, але й відіграє важливу роль в ігроладі.

Стріляй першою

Нікс може піднести будь-який предмет, від ресурсів до зброї, навіть під час запеклої перестрілки з ворогом. Відкрити двері чи відволікти ворога, що дає змогу прокрастися в іншу кімнату, або ж оглушити його без підняття тривоги. Також Нікс з легкістю може скинути погано підвішений предмет прямо на голову противнику чи влаштувати диверсію підірвавши балон з газом або зіпсувати панель для виклику тривоги. Йому навіть під силу напасти на одного противника поки ви розбираєтеся з іншим. Якщо розбиратися з ігроладних механік, то Нікс володіє ледве не більшим функціоналом, аніж головна героїня.

У Кей основним аргументом на шляху до бажаного є бластер, гранати та спритність. Бластер має нескінченний запас набоїв, але перегрівається. Окрім вже стандартних поліпшень типу швидшого перезаряджання, бластер можна прокачати до стрільби різними типами снарядів. Наприклад, електричні розряди чудово розправляються з андроїдами та на кілька секунд виводять з ладу живих істот.

Іншою зброєю героїня не володіє, але може підбирати противників, щоправда, до моменту поки не скінчиться її боєзапас, або не потрібно буде кудись пролізти. Спочатку це трохи збиває з пантелику, але бластер доволі потужна зброя. Ще таким чином розробники наближають Кей не до потужного Рембо, а до хвацького Гана Соло, який, як ми знаємо, першим не стріляє.

Це класичний екшн тільки у відкритому світі. Ми самі визначаємо ступінь нашої пригоди та її розлогість виконанням другорядних квестів. Отримані ресурси за проходження додаткових завдань дозволяють покращити зброю, байк та корабель, або ж знайти одяг чи амулети з бонусами для Кей, на кшталт поступового відновлення здоров’я. Наявність подібних бонусів додасть трішки комфорту та можливо зробить простішим проходження окремих епізодів. Особливо це стосується бонусів до скрадання та непомітності Кей.

Саме квести розширюють наявні механіки та відкривають доступ до нових. Наприклад, стандартним способом злому замків є звукова головоломка. Але виконавши додатковий квест, отримаємо ще один спосіб зламу з підбором іконок. Він не використувується в сюжетних місіях до певного моменту, але виконавши його одразу дозволить відкрити скрині з ресурсами та двері, які можуть полегшити просування базами противника на початкових етапах гри. І це приємно, що гра винагороджує не тільки додатковими ресурсами, але й механіками. Це ж стосується зброї та поліпшень корабля і мотоциклу. 

Здібності Кей відкриваються та покращуються виконанням додаткових умов. До прикладу, тихо знешкодивши противників п’ять разів відкриються вміння заговорити вартового, якщо нас впіймають. Це дає вікно у кілька секунд, що б розібратися з ворогом допоки нас не заарештують. Використавши цю механіку кілька разів, нам відкриють доступ до ще однієї. І так з усіма здібностями героїні, жодних очок прокачки та рівнів.

Ця система відчувається абсолютно ненав’язливою завдяки не обов’язковості цих поліпшень. Так, вони покращують наше життя у ворожому світі, але якщо ви вирішите пробігти максимально швидко сюжет ігноруючи всі додаткові механіки, гра не буде вставляти палиці в колеса, а дозволить це зробити.

Свої перки також має Нікс, але активним може бути лише один. Працюють вони як їжа, яка дає відповідні бонуси. Відкриваються вони в ресторанах, після чого їх дають змінювати в меню. Замовлення кожної страви супроводжується інтерактивною сценкою, дуже милою та веселою.

Також порадувала варіативність проходження завдань. На бази можна проникнути двома способами. Перший, це шумно розстрілюючи кожного зустрічного ворога, при цьому погіршуючи репутацію, якщо напад відбувається на картель. Другий варіант тихіший і почасти має кілька шляхів підступу. При чому про деякі з них дізнаєшся коли вже намагаєшся покинути місце проникнення. Це ж стосується завдань всередині міст та поселень.

Механіка стелсу тут базова. Ховаємося за ящиками, пробираємося по вентиляції, відволікаємо вологів за допомогою Нікс, або ж приманюємо свистом. Головне, що розробники надають цю варіативність, і це нагадує Deus Ex чи Dishonored, що вже є компліментом.

Поєднання механік стрільби, стелсу, паркуру та зламу замків змусило мене практично зачисти всю першу планету, на що у мене пішло близько 10 годин, якщо не більше. Проте загалом ігролад у Star Wars Outlaws важко назвати ідеально вивіреним екшеном. Це просто добре зроблена гра, яка дає на вибір кілька механік кожна з яких зроблена не ідеально, але достатньо добре, що б якісно розважити гравця.

Репутація понад усе

Важливим аспектом гри є репутація Кей серед синдикатів. Найбільший вплив це має саме на ігролад. При позитивній репутації відкриваються торговці, які ще й дають знижку на товари, бонусні предмети для Кей та Нікс, можливість спокійно прогулюватися територією клану. А якщо репутація опускається до рівня ворожості, то члени синдикату починають робити засідки та нападати, як тільки шевелюра Кей з’явиться на горизонті.

На першій планеті, Тошарі, головує клан Пайків, але Crimson Dawn (Багряний світанок) дихає їм у спину й намагається відгризти свій шмат цього підпільного пирога. Прокачавши репутацію з Пайками можна трішки спростити собі життя. Цей синдикат тримає контроль над планетою, а тому  нам відкриються телепорти майже в кожний куточок Тошари. Хороша репутація з Багряним світанком не дає такого бонусу і це цілком логічно обумовлено ієрархією кланів на момент нашого прибуття, хоча кілька телепортів теж буде.

Відкрита конфронтація з кланом трішки зіпсує з ним репутацію, а от знешкодження противників скраданням ніяк не вплине на наші стосунки. Найбільший вплив на репутацію має вибір в місіях, особливо в сюжетних.

Поза основних квестів покращити репутацію можна Контрактами, які пропонують усі Картелі. Це прості завдання типу встановити жучок прослуховування на території ворожого Картелю, зламати систему захисту чи доставити вантаж з однієї точки в іншу. Останній тип завдань в кінці навіть дає можливість правомірно виконати завдання чи злити місце доставлення суперницькому клану. Деякі контракти мають лише один шанс на виконання. Якщо Кей зловлять, то завдання вважається проваленим.

Також дієвий спосіб трішки покращити ставлення до себе це здавати важливу інформацію. Наприклад, про пересування імперців. Зустрічаються ці дані не дуже часто, тому краще подумати з ким вигідніше підвищити репутацію в цей момент.

Окремо від кланів стоїть Імперія, яка вважає себе понад усіх інших. Вони тут законна влада і стосунки з ними будуються на кшталт поліції з серії GTA. Якщо біля патрулів або аванпості Імперії сильно нахабніти, або ж взагалі відкрито їх атакувати, то починає зростати наш рівень розшукуваності. Якщо нас спіймають, то отримаємо штраф. Але як вийде втікти, то можна відкупитися у продажного офіцера в місті за невелику платню.

Загалом система репутації виглядає цікавою надбудовою для гри у відкритому світі, що додає йому живості. Але, на жаль, розробники не розвинули її на максимум. Репутація по суті не впливає на основну історію, а йде паралельно їй.

Вносять крихту розчарування і баги. В один момент механіка працює по однім правилам, а в наступний вже по іншім. І спочатку не зрозуміло, це баг, зміни внесені з патчем чи система просто поламана. Подібне може трапитися раз чи два за гру, але на загальні враження трішки впливають.

Смак пригоди

Відкритий світ тут дещо відрізняється від класичного розуміння цієї побудови світу, адже події розгортаються на кількох планетах. Планети, як пиріг, умовно можна поділити на три шари:  атмосфера, відкрита локація планети та велике місто. Хоча друга, зимна, планета позбавлена відкритих просторів.

Порадувало, що приземлення на планету та відліт у відкритий космос відбувається без швів, завдяки інтерактивній катсцені, в якій ми можемо злегка маневрувати кораблем допоки той злітає. Корабель має просту фізику, керується легко, а перестрілки з ворожими екіпажами виглядають динамічно та захопливо. Особливо, коли пролітаєш повз уламки великих крейсерів чи з туману, а прямо перед носом виринає велетенська брила льоду.

На перший погляд, відкриті локації виглядають великим, але подорожувати ними швидко та зручно. В містах є кілька точок швидкого переміщення до основних перехресть, які відкриваються одразу ж по прибутті. Відкритий світ їх теж має, але все залежить від клану з яким у нас хороші стосунки. Та навіть без них пересування на байку швидке й дозволяє зайвий раз поринути у невеличку пригоду. 

Перше здивування прийшло після відкриття мапи гри. Вона була абсолютно чистою, жодних знаків запитань та інших активностей, лише взяті завдання та відкриті торговці.

Додаткові активності, знаки запитання, бази та секрети з’являються на радарі тільки коли ми натрапляємо на них подорожуючи відкритим світом.

Атмосферу пригоду підсилюють невеличкі події, які підштовхують до пошуків скарбів та ресурсів. Можна зайти в абсолютно непримітне придорожнє кафе, підслухати розмову двох контрабандистів, які обговорюють де заховали товар. Або ж хлопчина з радістю, за кілька монет, поділиться місцем розташування цінного артефакту. При цьому в ці ж місця можна натрапити випадковим чином просто звернувши не туди.

Є у грі й більш пасивні способи відпочинку. У містах та невеличких поселеннях можна зустріти аркадні автомати, або ж зробити ставку на верхові перегони. Є й своя карткова гра, Сабак. Правила відносно прості, але азарту викликає чимало. Особливо майстерних гравців навіть запрошують до окремих VIP-столиків в закритих приміщеннях. Як і в анонсуючому трейлері, Нікс може підглянути карти противників. Виглядає цей процес досить кумедно, але користь свою має. Якщо ж спалитися, то противники почнуть прискіпливіше ставитися до нас, а якщо занадто нагліти, то можуть навіть викинути з за столу. Тоді доведеться трохи зачекати перш ніж нас знову підпустять до гри.

Я грав на PS5 і художньо гра має чудовий вигляд, від пустельних рівнин до засніженого міста та наповнених водою річок та струмків. Все псує використання в агресивній формі технології FSR (FidelityFX Super Resolution). Це стає помітно на відкритих локаціях, коли кущі, каміння та вода змішуються в незрозумілу кашу, особливо коли на швидкості подорожувати світом. В містах та локаціях з меншою кількістю дрібних об’єктів ця проблема практично не відчувається. Також вона менш помітна при використанні режиму Якості з обмеженням до 30FPS, але якщо у вас є потужний ПК, то раджу звернути увагу саме на цю версію гри, вона й дешевша.

Гірше, ніж раніше

Другим неприємним сюрпризом стали баги. Жодна гра їх не позбавлена, але в останніх іграх в які мені доводилося грати здебільшого це були візуальні глітчі та невеликі технічні проблеми, які загалом не псують враження від проходження гри. У Star Wars Outlaws мені траплялися баги, що виходили за межі дозволеної норми.

До прикладу, в один момент персонажка постійно перебувала в режимі бою, що не давало можливості для швидкого чи ручного збереження. Помітив я це, коли помер при спробі пограбувати одну з баз клану, через що мене покарали та я відкотився до найближчого збереження. В моєму випадку це коштувало втрати приблизно 20 хвилин ігрового прогресу. Також енергетичні двері перестали відкриватися після перезавантаження збереження, хоча до цього все працювало добре. Показово, що попередня гра студії, Avatar: Frontiers of Pandora, була позбавлена таких серйозних технічних проблем.

Збереження самі по собі теж не ідеальні. Вони дивно зберігають проміжний прогрес. Ресурси та зламані термінали відкочуються назад, але знайдені на базах скрині зі скарбами залишаються знайденими. В результаті все одно доводиться бігати по базі та повторно збирати усі ресурси відключаючи камери спостереження та турелі.

Також в деяких місіях проміжних збережень дуже мало, а зберігатися вручну не завжди дозволяють.

Для багатьох також було спірне рішення щодо широкоформатності зображення, в якому нам демонстрували гру. В меню можна повернутися до класичного 16:9. На консолях «кіношний» формат лише додає каші, але не збільшує кут огляду. Судячи з відео про особливості ПК-версії, там саме збільшується кут огляду по горизонталі, що робить зображення схожим, наче воно зняте на анаморфний об’єктив. З недавніх ігор цей візуальний спосіб використаний в Hellblade 2.

Star Wars Outlaws — класична пригода з усіма перевагами та недоліками жанру. Харизматичні персонажі потрапляють у небезпечні ситуації, причиною яких самі ж і є. Проте розробникам вдалося відійти від вже класичної Ubisoft-формули відкритих світів та створити майданчик, на якому гравець почувається як дослідних, та де за кожним рогом очікує маленька пригода. Це аж ніяк не нове слово в жанрі, а просто гарна, місцями захоплива, пригода. Не більше, але і не менше.