Розробники дронів: На передовій наземний робот має служити у кожному взводі

Війни завжди були своєрідним двигуном технологічного прогресу. Нинішня - не виняток. І головним її нововведенням стало застосування безпілотників. Першими, які істотно знизили значення інших видів техніки, стали повітряні БпЛА. За ними свою значущість довели морські дрони, що практично закрили в бухтах Чорноморський флот РФ. Зараз експерти говорять про прорив у сфері наземних апаратів.

Те, що не так давно здавалося фантастикою - на полі бою боротимуться роботи, сьогодні – це вже реалії, справа цілком реального майбутнього. Як триває роботизація ЗСУ і коли бойові машини зможуть замінити солдатів, Коротко про розповіли провідні розробники у цій галузі.

Кожна сучасна армія потребує великої кількості дронів

Заступник голови ГО «Вовчий Яр» Ігор Проценко вважає українські розробки одними з найкращих у світі.

- Пане Ігорю, яка зараз роль наземних дронів на полі бою?

- Її складно переоцінити. Насамперед через те, що там, де працюють роботи, наші воїни не ризикують власним життям. Ми вважаємо, що скрізь, де тільки можна під ворожими обстрілами замінити людей роботами, треба це робити. Сьогодні це вже не якась фантастика, а реалії життя. Це необхідність в сучасній цивілізованій армії. Роботи рятують поранених, працюють розвідниками, перевозять прилади РЕБ, тягнуть на собі БК та інші необхідні вантажі. В ідеалі на передовій хороший наземний дрон має служити у кожному взводі. А то й не один. Забезпечити це може тільки серійне масове виробництво, як це вже трапилось з літаючими або морськими дронами.

- Чи зросло їх значення з моменту появи на передовій?

- Наш народ завжди вражав світ своєю неповторною суто українською креативністю. Тому різноманітних моделей наземних дронів сьогодні пропонується доволі багато. Тут головне - враховувати реальні потреби військових. Добре знати і розуміти вимоги сучасного поля бою. Саме вони формують, так би мовити, ідеальний наземний дрон, його габарити, вагу, мобільність, ходову частину, потужність та автономність акумуляторів, швидкість пересування, зручність та простоту управління, дальність керування, засоби безпеки, нескладність ремонту в польових умовах, можливість швидкого переобладнання для нових завдань тощо.

І все це має вироблятися з доступних на ринку комплектуючих. Ціна на готовий продукт, до речі, теж має бути максимально доступною. Адже не секрет, що дрони купляють для військових здебільшого саме волонтери на народні гривні. Наш гусеничний дрон відповідає всім цим вимогам на 100 %, тому ми недарма назвали його «Стохід». Хоча ми не забуваємо й про те, що не існує меж для досконалості. Тому наші інженери щодня наполегливо працюють над тим, щоб зробити наш дрон ще кращим.

- Як вам роботи-собаки, яких засвітили на Курському напрямку?

- Мені важко оцінити, наскільки доречно створювати роботів, подібними до людей чи тварин. Кожен інструмент має максимально працювати на вирішення цілком конкретних задач у цілком реальних умовах. Щоб належним чином оцінити таку відповідність, треба мати можливість коректно тестувати його роботу, мати доступ до всіх оціночних параметрів. Хтось використовує колеса, хтось імітує ходу собак, ми обрали для нашого робота перевірену, традиційну, надійну гусеничну ходу в жорстких умовах реального бою. Але задачі війни дуже різноманітні, тому різноманітними мають бути й засоби для їхнього рішення. Чим їх більше, тим краще для всіх!

- Як іноземні армії працюють на цьому напрямі'? Чи почалась гонка переозброєння?

- Дронами називається усе, що працює на дистанційному керуванні, тому не вимагає присутності людей безпосередньо на своєму борту. Дистанційність, автономність, розумність, можливість бачити ситуацію очима роботів, а сьогодні ще й адекватно оцінювати її через засоби ШІ - все це дає можливість не жертвувати людьми. Тому кожна сучасна армія має велику кількість дронів, які працюють у повітрі, на воді та на землі.

Сьогодні вони можуть вражати будь-які цілі, шпигувати, охороняти кордони. Не можу оцінити, яке саме місце тут посідає Україна. Але, судячи з наших фантастичних досягнень на Чорному морі або у знищенні російської військової інфраструктури, наші досягнення вражають світ і обов’язково стануть підґрунтям високого авторитету української сучасної роботизованої зброї. Наша перевага в тому, що ми маємо практичний, а не теоретичний досвід масштабної війни. А, як відомо, критерієм істини завжди була і буде саме практика. Наш практичний досвід неоціненний!

Ведеться технологічна гонка за кращі характеристики

Розробник дронів Євген Гнаток впевнений, що на виробництві та модернізації дронів зараз зосереджені всі країни у світі.

- Пане Євгене, чи ефективні наземні дрони у ролі, наприклад, камікадзе?

- Основна роль наземних дронів наразі - мінування, евакуація та підвіз БК. Також застосовуються дрони з турелями та камікадзе для розмінування, але турелі дорогі, тому їх мало, камікадзе - це втрата дрону, тож використовуються менше.

- Які цікаві рішення розробники сьогодні пропонують?

- В основному рішення однакові, підхід різний.

- А як вам собака-розвідник в вигляді робота? Ефективно?

- Я не розумію сенсу цієї собачки, окрім розвідки, що доволі дороге задоволення, та і авіація впоралася б краще, але, звісно, все залежить від ситуації.

- Як за кордоном працюють над розробками наземних роботизованих систем?

- Усі провідні держави вже давно займаються виробництвом дронів як наземних, так і авіації, морських і навіть підземних. Гонки особливої немає, йдуть розробки по збільшенню дистанції керування, функціоналу, ну і, звісно, захищеного зв'язку та машинного зору.

Наземні роботи зараз дуже вразливі

Віктор Локотков, представник компанії Airlogix, відмічає вразливість наземних дронів перед fpv-дронами.

- Пане Вікторе, які наземні дрони зараз використовуються на війні?

- Зараз у наземних дронів ролі такі, як і були – це розмінування, евакуація поранених, доставка провізії, віддалене мінування об’єктів, також використовуються і дрони-камікадзе для ураження бліндажів. А також розвідники у вигляді робо-собак. Це і є основні наземні види, які зараз використовуються.

- Зросла важливість наземних дронів на полі бою?

- Поки що ні, тому що з’являлись різні варіанти, і дорогі турелі, і різні системи, але наземні роботи зараз дуже вразливі перед fpv-дронами. Якщо він не маневрений і не швидкий, то його не складно вбити за допомогою дуже дешевого і маневреного FPV-дрона. А наземні роботи – вони дорожчі. Тому це економічно не вигідно. Тому зараз все частіше використовуються або маленькі мінувальники і ударники, або евакуаційні наземні роботизовані системи, які працюють не під вогнем.

- Які цікаві розробки вже є у нас?

- Є український виріб віддаленого мінування. Він дуже маленький. І їздить на 8 км, а за допомогою ретранслятора на "мавіку" може їздити і на 30 км і віддалено мінувати об’єкти. Була навіть ситуація, коли наші військові замінували танк, який стояв і до нього ніяк не могли долетіти. Тож цим дроном доїхали, замінували, вранці русня вирішила поїхати і підірвалась на встановленій міні. Є і цікаві роботи-розміновувачі, які ціпками б’ють. Просто красота. Не треба для цього залучати людей.

- А як вам собака-робот?

- Це цікава розробка. Чим? Тим, що вони недорогі. І при цьому звертають на себе увагу: коли ворог бачить такого собаку, він починає по ньому стріляти. Наші військові бачать, звідки ведеться цей вогонь, і вже розуміють, куди потрібно відповісти по ворогу, не розкриваючи свою позицію першими. І ці собаки не просто скачуть, а ще й багато що бачать за допомогою камери. Вони класні розвідники в умовах малого простору – в місті чи коли треба в бліндаж залізти. Ще вони дуже стійкі. Колісні і гусеничні дрони мають проблеми, і вони не всюди можуть пройти. Робо-собаки мають більше можливостей і можуть в різні місця залізти чи застрибнути. Там більше варіантів при керуванні таким дроном. А з часом до них можна буде додати вибухові елементи і використовувати їх як собаку-камікадзе.

- Чи є гонка переозброєння?

- Так. На міжнародних виставках видно, що це є. Багато роботизованих систем вже є. Але, скажу так, Україна зараз попереду всього світу. Дуже допомагають наші партнери з Литви, Латвії, Естонії, Польщі – у них все добре, бо вони тестують все в Україні і таким чином можуть швидко перероблювати, дороблювати і покращувати свої розробки. А у тих, хто не використовують роботизовано системи на полі бою, у тих є проблеми.