Стало відомо, як зміни клімату в Україні вплинуть на економіку

Земля нагрівається. Ледь не щомісяця у світі фіксують температурні рекорди, а кліматичні аномалії завдають збитків на мільярди доларів. Зміни, які ще недавно були предметом суперечок між вченими та скептиками, стали очевидним фактом. Про це повідомляє Економічна правда, пише agronews.ua.

У 2024 році українці сповна відчули наслідки глобального потепління: переживати спеку складніше, коли не працюють кондиціонери через відключення світла.

Спекотне літо, м’яка безсніжна зима, посухи, повені та інші стихійні лиха поступово стають частиною життя людей, попереджають кліматологи.

Хоча глобальне потепління перебуває у фокусі уваги вчених і політиків світу, в Україні йому приділяли мало уваги. Донедавна майже не було ґрунтовних досліджень, які б описували, яким може бути український клімат у майбутньому.

Проте напередодні за підтримки ЄС кліматологи розробили стратегії адаптації до змін клімату в Миколаївській, Львівській та Івано-Франківській областях. Зокрема вчені спрогнозували, яким може бути клімат в Україні до 2100 року.

Очікується, що до 2040 року середньорічна температура повітря в Україні зросте на 1 градус, а до кінця століття – на 2-4 градуси залежно від обсягів викидів парникових газів. Це означає, що літо ставатиме дедалі спекотнішим.

У Миколаївській області в середині століття кількість днів з екстремальною спекою зросте на 20-26 днів, а максимальна добова температура влітку підвищиться на 1,7-2,4 градуса. Те саме очікує і західні області.

Зростання середньорічної температури означає не лише посилення літньої спеки, а й пом’якшення зими. Кількість морозних днів зменшиться, а мінімальна температура буде вищою, ніж зараз. Опадів узимку стане суттєво менше. До 2040 року на Миколаївщині випадатиме снігу на 3,4-12,9 мм менше, у західних областях – на 7,8-45,2 мм, а до кінця століття на заході – на 20 см.

Загалом опадів в Україні випадатиме більше, але вони будуть нерівномірні. Тривалих періодів, коли дощ може йти протягом кількох днів, ставатиме менше. Натомість почастішають різкі зливи, грози та град. Посушливих періодів буде більше. На Миколаївщині тривалість безперервних посух становитиме 46-70 днів.

Детальніше спрогнозувати інтенсивність опадів складно, каже Краковська. За її словами, Україна розташована між двома кліматичними зонами. Та, що на півдні, з часом ставатиме сухішою, а та, що на півночі, отримуватиме більше опадів.

“Спрогнозувати, де буде майбутня межа між цими зонами, украй складно. Наразі похибка становить до 200 кілометрів”, – додає вона.

Зміни клімату впливають на світову економіку. За оцінками Всесвітнього економічного форуму, погодні аномалії, спричинені глобальним потеплінням, завдають світу в середньому по 16,3 млн дол збитків щогодини.

Проте зміни клімату мають і більш довгострокові економічні наслідки. Їх зазвичай поділяють на фізичні (прямі) та перехідні (вплив на економіку регуляцій, покликаних запобігти подальшим змінам клімату).

Сільське господарство – це сфера, на яку зміни клімату впливають безпосередньо. Тут глобальне потепління матиме двоякі наслідки.

З одного боку, тепліша погода в перспективі може підвищити ефективність українських земель. Так, вегетаційний період (з температурами повітря +5 градусів і вище) до 2040 року подовжиться на 10-12 днів, а до кінця століття – на три місяці. У перспективі це дозволить збирати кілька врожаїв за сезон.

З іншого боку, цьому можуть завадити посухи та аномальна спека. Ці ж причини можуть стимулювати агрокомпанії згортати діяльність на певних територіях.

“У довгостроковому періоді для України характерне зміщення природних зон з півдня на північ. Земля і погодні умови стають менш придатними на півдні”, – розповідає менеджерка із сталого розвитку Kernel Марта Трофімова.

Ще одна причина для переходу агробізнесу в північні області – великі інвестиції в іригацію, яких потребуватиме сільське господарство на півдні, додає вона.

Крім аномальної спеки та посухи, які ставатимуть звичними на всій території країни, сільське господарство страждатиме і від інших стихійних лих, наприклад, граду, більшого за тенісний м’яч, злив і навіть смерчів. Ці ж стихійні лиха впливатимуть на роботу інших секторів, зокрема енергетики.

Так, град, діаметр якого перевищує 2,5 см, може вивести з ладу сонячні панелі. Ба більше, ефективність їх роботи суттєво падає під час аномальної спеки.

“Підвищення температури повітря спричиняє деградацію кремнієвих елементів, погіршення їх коефіцієнта корисної дії. Оптимальна температура для роботи СЕС – близько 25 градусів”, – пояснює генеральний менеджер з організації консультативних послуг із “зеленого” переходу DiXi Group Вячеслав Панов.

Страждатиме від змін клімату і атомна генерація, оскільки внаслідок вищих температур нагріватиметься вода в ставках-охолоджувачах. Через це доведеться зменшувати потужність реакторів. Менша кількість снігу взимку негативно впливатиме на весняне водопілля, а отже, буде потерпати гідроенергетика.

Коливання температури навколо нуля взимку, коли вночі спостерігається незначний мороз, а вдень – уже плюсова температура, сприятиме частому обледенінню дротів енергомереж, що буде призводити до аварій.

Такий температурний режим негативно впливатиме і на якість доріг та іншої інфраструктури. Влітку через аномальну спеку на дорогах почне плавитися асфальт. Це явище вже спостерігається в українських містах. Аби вберегти покриття доріг, там обмежують рух вантажівок. Справжнім випробуванням для транспортної інфраструктури стануть інші стихійні лиха, зокрема часті повені.

На туристичну сферу глобальне потепління впливатиме неоднозначно. З одного боку, тепліша погода здатна подовжити пляжний сезон, а з іншого – менша кількість снігу може поставити хрест на гірськолижному відпочинку в Україні.

Вплив кліматичних змін відчуватимуть й інші сектори економіки. Витрати бізнесу та держави на локалізацію наслідків стихійних лих зростатимуть, при цьому ефективність роботи працівників може скорочуватися через спеку. Додатковим тягарем для економіки стане регулювання, яке впроваджуватимуть уряди.

“Реагування на зміни клімату здійснюється через впровадження регулювань та ринкових механізмів, які мають на меті стимулювати приватний сектор зменшувати викиди парникових газів шляхом встановлення вартості кожної утвореної тонни вуглекислого газу”, – пояснює Трофімова. Приклад такого регулювання – торговельні обмеження ЄС щодо “брудних” товарів.

“На великий меткомбінат фізичні зміни клімату майже ніяк не впливають. Хіба що в нього можуть виникнути проблеми з нестачею води для технологічного процесу. Однак перехідні кліматичні ризики впливають набагато більше. Уже з 2026 року Україна зіткнеться з тим, що ЄС запровадить додаткове мито на експорт українського металу, при виготовленні якого здійснювалися значні викиди парникових газів”, – каже директор з розвитку DiXi Group Андрій Кітура.

Ще одна важлива європейська регуляція, яку доведеться імплементувати Україні, – ринок карбону. Кожне підприємство в ЄС має певну квоту на обсяги викидів. Якщо компанія провела модернізацію і продукує менше викидів, ніж становить її квота, то надлишок дозволів вона може продати на ринку. Якщо ж обсяги викидів підприємства більші за дозволену квоту, то йому такі дозволи потрібно придбати.

“У ЄС це ринок, де укладають біржові контракти, є деривативи. Вартість тонни карбону становить 50-100 євро. Для порівняння: в Україні є екологічний податок на викиди CO2, розмір якого не перевищує 1 євро за тонну”, – каже Кітура.

Київщина має великий потенціал для розвитку гідротехнічної меліорації – AgroNews