Вибухнути може будь-коли: хто і чому провокує війну на Балканах. Чи зможуть США її загасити

Західні Балкани – місце, де от-от може спалахнути міжетнічний або територіальний конфлікт, адже небезпечні настрої й досі панують у регіоні, що робить його вкрай вразливим перед намаганнями Кремля "підпалити" Європу. Стурбованість можливою кризою спонукала Вашингтон оприлюднити секретні дані щодо розвитку подій у цій частині Балкан. У доповіді управління національної розвідки зазначено, що у 2024 році тут очікується "підвищений ризик" міжетнічного насильства. Генсек НАТОСтолтенберг наприкінці минулого року також попередив, що Росія планує дестабілізувати ситуацію в регіоні.

Про чергову загрозу, яка існує сьогодні, свідчить той факт, що несподівано Боснію, Сербію та Косово відвідав директор ЦРУ Вільям Бернс. Головні теми переговорів – "сепаратистська активність президента Республіки Сербської Мілорада Додіка" та запобігання новій ескалації навколо косовсько-сербського конфлікту. Зважаючи на заяви усіх сторін після цього візиту, Бернс висловив серйозні претензії усім сторонам потенційного конфлікту й, судячи з усього, вказав на небезпеку будь-яких кроків щодо дестабілізації у Боснії та Косові поряд із попередженням, що це призведе до "серйозних виховних наслідків" з боку США.

Про те, що сьогодні відбувається на Західних Балканах і хто стоїть за розхитуванням ситуації, – у матеріалі OBOZ.UA.

Боснія: пропозиція, від якої не відмовляються

На початку свого турне Західними Балканами Вільям Бернс відвідав Боснію та Сербію. Як зазначає міністр закордонних справ Боснії і Герцеговини Конакович, "візит директора ЦРУ спричинений серед іншого стурбованістю сепаратистською діяльністю президента Республіки Сербської Мілорада Додіка та його уряду". За його словами, боснійці отримали ще одне підтвердження повної підтримки територіальної цілісності й суверенітету БіГ та засудження сепаратистських заяв і кроків.

Тим часом перейматися є через що. Адже сьогодні країна розділена на три основні етноконфесійні групи – мусульман-боснійців, сербів та хорватів. Наприкінці минулого року лідер боснійських сербів Мілорад Додік, союзник Росії, пригрозив, що його напівавтономний регіон, Республіка Сербська, відокремиться від країни, що фактично зруйнує її. Потім ця частина об'єднається з Сербією, створивши велику Сербську державу. Такий крок означав би лише одне – повноцінну війну.

Існують певні кроки, які натякають на підготовку до такого розвитку подій. Наприклад, прем’єр Угорщини Віктор Орбан під час свого візиту до Боснії і Герцеговини кілька місяців тому, коли він зустрівся з Додіком, привіз Республіці Сербській під виглядом "інвестицій у соціальну сферу" аж 100 мільйонів євро. Зважаючи на те, що Угорщина переживає не найкращі економічні часи та залежить від дотацій із бюджету Євросоюзу, ці 100 млн видаються дивними й більше схожі на гроші для Додіка від когось спроможнішого та зацікавленішого, наприклад, від Кремля.

Скидається на те, що головний американський розвідник передав чітке та зрозуміле послання від адміністрації США. Принаймні, як повідомляють місцеві журналісти, після спілкування з Бернсом Мілорад Додік оголосив: "Республіка Сербська ніколи не заперечувала суверенітету й цілісності БіГ відповідно до Дейтонської мирної угоди, а відділення ніколи не було нашою політикою".

Косово: ситуація небезпечна

Директор ЦРУ відвідав і столицю Косова – Приштину. У колишньому регіоні Сербії й досі перебувають кілька тисяч миротворців НАТО. І не випадково, адже остання серйозна провокація тут сталася у вересні 2023 року, коли тридцять добре озброєних етнічних сербів, котрих, як стверджує Косово, забезпечила саме Сербія, здійснили напад на косовський поліцейський патруль, унаслідок чого загинуло четверо людей. Ситуація тоді розвивалася вкрай загрозливо. Сербських військових було приведено в стан підвищеної бойової готовності після того, як унаслідок заворушень, влаштованих етнічними сербами в Косові, постраждало близько 100 солдатів НАТО. Це змусило Альянс спрямувати туди ще кілька сотень миротворців.

За підсумками нинішніх переговорів в адміністрації косовського прем'єра оголосили, що візит директора ЦРУ є "історичним моментом для відносин Косова та США" і що "він підтверджує міцні й стабільні зв'язки між двома країнами". Про те, що говорив під час переговорів сам Вільям Бернс, у повідомленні косовського прем'єра немає жодного слова, що навряд чи є випадковістю. Адже американський посол у Приштині Джефф Ховенієр, який був присутній на зустрічі, заявив незадовго до її проведення, що США мають претензії стосовно низки питань до уряду Косова. Останні рішення косовської влади щодо закриття відділень "Пошти Сербії" і відкриття мосту в Косовській Митровиці США та інші західні країни жорстко розкритикували, назвавши їх "односторонніми та неузгодженими". Тобто спокійно споглядати на косовські провокації Захід також не буде.

Хто розхитує Сербію?

Відвідування Белграда головою ЦРУ було прикрите щільною завісою таємності, без жодних повідомлень та інформації щодо тем й учасників переговорів. Навіть президент Сербії Александар Вучич лише через кілька днів після зустрічі підтвердив проведення перемовин. Вважається, все це вказує на те, що серби просто незадоволені підсумками переговорів, під час яких, напевно, було висловлено низку ультимативних вимог щодо ситуації регіоні. Подібну думку озвучив колишній посол Сербії у США Іван Вуячич: "Владі Сербії було, судячи з усього, вказано на небезпеку будь-яких кроків щодо дестабілізації Боснії чи Косова поряд із попередженням, що це матиме серйозні наслідки для відносин із США".

Щодо ймовірних тем для переговорів, то можна припустити, що їх було дві. Перша – масові акції протесту в Сербії проти проєкту з видобутку літію, які змусили Александара Вучича навіть скликати кризову нараду уряду. Кілька днів тому десятки тисяч мітингувальників вийшли на вулиці на знак протесту проти відкриття літієвої копальні. Європейська промисловість прагне забезпечити постачання найважливішої сировини для акумуляторів електромобілів, тому проєкт був офіційно підтриманий ЄС. Канцлер Німеччини Олаф Шольц та віцепрезидент Європейської комісії Марош Шефчович підписали угоду, яка надає автовиробникам ЄС, таким як німецький Mercedes-Benz і франко-італійський автовиробник Stellantis, ексклюзивний доступ до сербського літію.

Проте представники сербського уряду назвали протести "політично вмотивованими" та заявили, що вони є спробою скинути президента й уряд. Вучич у своїй промові навіть зазначив, що російські спецслужби повідомили йому про підготовку державного перевороту проти нього "за участю західних спеціалістів". Після цих подій у Москві побував віцепрем'єр Сербії Александар Вулін, якого вважають проросійським політиком і проти якого запроваджено санкції США. У Москві Вулін обговорював "активну участь зовнішніх сил у штучному нагнітанні напруженості" у Сербії. Все це підштовхує Белград до подальшого зближення з Росією, яка бачить у Сербії свого стратегічного партнера, що, звісно, не влаштовує США.

Ще одна мета візиту голови ЦРУ до Белграда – бажання запобігти новій ескалації в Косові та Боснії. У нинішніх непростих умовах зростання глобальної напруженості США хотіли б вчасно припинити будь-яку політичну нестабільність на Балканах, яка могла б вийти з-під контролю.

США намагаються підтримувати стабільність

"Балкани завжди вважалися "пороховим погребом" Європи. Власне, коли ми говоримо про ці протиріччя, які там існують століттями, то переважно ми думаємо саме про Західні Балкани, які традиційно більш вразливі. Тож коли згадуємо про цей регіон і звіт американської розвідки, то якби вона заявила, що конфлікт міг би виникнути тут у 2023 році, вона б не помилилася, як і у 2022-му, і у 25-му не помилиться також. Там у будь-який момент може спалахнути цей конфлікт", – таку думку в ексклюзивному коментарі OBOZ.UA висловив дипломат, посол України в Хорватії та Боснії і Герцеговині у 2010-2017 роках Олександр Левченко.

На думку дипломата, є кілька реперних точок, де все це може розпочатися досить швидко. Найгостріші – Боснія і Герцеговина та Косово, точніше Північне Косово, де здебільшого живуть етнічні серби. Загалом регіон складний, і найбільше його зараз дестабілізує президент Республіки Сербської Додік. Він уже багато років поспіль активно проводить промосковську лінію, хоча починав як прозахідний політик. Останнім часом він активно розкручує тему, що Республіка Сербська має виходити зі складу БіГ, що вона в чужій країні, і треба приєднатися до Сербії, тощо. За словами Олександра Левченка, офіційний Белград, у принципі, був би не проти, щоб Республіка Сербська приєдналася, але все ж розуміє, що це означає ще одну велику війну в Європі.

"Треба відзначити, що Росія тисне, щоб саме так і було, тобто конфлікт або ж у Косові, або у Боснії таки розпочався. Кремль там усіх підштовхує, мовляв, давайте, вперед, заявляйте і так далі. Поки що Заходу вдавалося балансувати, щоб це не перейшло у великий конфлікт. Додіка попереджали, але він не дуже боїться європейців. Усе це офіційному Вашингтону починає набридати. І, як бачимо, відбувся візит директора ЦРУ. Це не та людина, яка вмовляє і до чогось закликає. Він приїхав поставити того ж Додіка просто перед фактом – або заспокоюєшся, або ж будуть інші важелі впливу застосовано.

Берн був заступником держсекретаря США, послом, зокрема в Москві. Тому він знає всіх і хто на кого впливає. Він знає, скільки Додік узяв грошей, у кого тощо. І вже президент Республіки Сербської заявив, "ви що, ви неправильно зрозуміли мене. Нікуди ніхто не збирається". Тобто американці досить впевнено та швидко провели виховну роботу", – зазначив Олександр Левченко.

Що стосується візиту Бернса до Сербії, яка для США головний гравець у цьому регіоні, то, на думку Левченка, для Заходу Белград є важливим тим, щоб він не перейшов під повний вплив Росії і Китаю.

Щодо ситуації з видобутком літію і протестами, то, за словами Олександра Левченка, ситуація у цьому напрямі досить цікава. Наприклад, Китай сподівався, що цей літій дістанеться саме йому, але в останній момент боротьбу виграла Німеччина, член Євросоюзу та НАТО. І тут починаються протести проти розробки.

"Росіяни кажуть, що це Захід організував маніфестації. Але ж Захід від цього має великий зиск. Тобто абсолютне нестикування. Водночас, чи Росія задоволена, що літій переходить у руки ЄС? Ні. Чи задоволений Китай? Абсолютно незадоволений. Чи задоволена Німеччина, що вона розробляє? Абсолютно задоволена. Чи зацікавлена Москва, аби там спалахнула війна чи конфлікт? Звісно, зацікавлена. І я про це пишу постійно в боснійських ЗМІ, в хорватських, у чорногорських, періодично нагадуючи про бажання Росії відкрити ще один фронт на Балканах.

Росія фактично через Додіка продовжує питання широкої війни на Балканах, оскільки, якщо почати з Боснії, Сербія, яка зараз вагається, просто змушена буде підтримувати своїх. Тому Берн, найімовірніше, і приїхав попередити про те, чи є це національним інтересом Сербії, що принесе загибель тисяч, якщо не десятків тисяч людей. Враховуючи, що Додік публічно відхрестився від планів щодо виходу зі складу Боснії, а до цього 15 років говорив, що виходить, це серйозна зміна риторики й певне заспокоєння ситуації за участю США. Чи надовго, покаже час", – зазначив Олександр Левченко.