Москва не має достатньо резервів, щоб витіснити ЗСУ з Курської області – АР

Після трьох тижнів боїв Росія все ще намагається витіснити українські війська з Курської області, але реагує дуже повільно та стримано. Зважаючи на те, що основна частина російських військ веде наступальні дії всередині України, Кремль, схоже, поки що не має достатніх резервів, щоб витіснити сили Києва, пише Associated Press.

Агентство зазначає, що, ймовірно, російський президент Владімір Путін не розглядає цю атаку як достатньо серйозну загрозу для того, щоб вивести війська з Донбасу, який є його пріоритетною ціллю.

«Путін зосереджений на розпаді української держави, що, на його думку, автоматично зробить будь-який територіальний контроль неактуальним», - вважає  старший науковий співробітник Центру Карнегі Росія-Євразія Тетяна Станова.

У свою чергу співробітник Міжнародного інституту стратегічних досліджень  Найджел Гоулд-Дейвіс додав, що мобілізуючи сили для відбиття вторгнення ЗСУ, Росія робить все можливе, щоб не відволікати підрозділи від власного наступу на Донбасі.

«Наразі Росія вважає, що може стримувати загрозу на своїй території, не ставлячи під загрозу свою найважливішу мету в Україні», - зазначив він.

«Росія дуже зацікавлена в тому, щоб продовжувати наступати на Покровськ і не відволікати ресурси від Покровська до Курська», - вказав старший науковий співробітник вашингтонського Центру аналізу європейської політики Ніко Ланге.

Так, говорячи про Курськ під час телевізійних зустрічей із офіційними особами, Путін описав операцію України в Курській області як спробу Києва сповільнити російську кампанію в Донецькій області та запевнив, що  російський наступ там лише прискорився.

«Замість того, щоб згуртувати населення проти загрози для батьківщини, Кремль прагне применшити значення вторгнення», - прокоментував ситуацію Гулд-Дейвіс.

Підконтрольні державі ЗМІ представили атаку на Курськ як свідчення агресивних намірів Києва і ще один доказ того, що Росія мала право вторгнутися в Україну 24 лютого 2022 року. Російські державні ЗМІ намагались відвернути увагу від очевидної військової поразки, зосередившись на зусиллях уряду, спрямованих на допомогу біженцям з Курської області.

«Хоча це, безумовно, удар по репутації Кремля, він навряд чи спричинить значне зростання соціального чи політичного невдоволення серед населення. Навпаки, українська атака може призвести до зростання антиукраїнських і антизахідних настроїв у РФ», - вважає Станова.

Аналітики вказують, що на відміну від статичної лінії фронту в Донецькій області, ситуація в Курській області є мінливою, а українські підрозділи можуть пересуватися регіоном, не встановлюючи постійної присутності в багатьох населених пунктах, які беруть під контроль. Водночас Росія не має достатньо добре скоординованих ресурсів, щоб переслідувати українські сили в Курську.

«Зусилля Москви з протидії новому українському наступу, схоже, обмежуються перекиданням підрозділів з усієї Росії, включаючи нерегулярні сили», - вказує старший науковий співробітник з питань наземних війн в Інституті стратегічних досліджень Бен Баррі.

Коментатори зауважили, що Путін на разі не хоче призивати більше резервістів, побоюючись внутрішньої дестабілізації, як у 2022 році. Але для витіснення українських сил з Курської області йому потрібні десятки тисяч військових.

«Очевидно, що Росії бракує ресурсів для такої масованої операції, і наразі вона зосередилася на стримуванні глибшого просування українських військ, перекриваючи дороги і націлюючись на резерви Києва - тактика, яка виявилася частково успішною. Тим часом Україна збила з пантелику російських військових, зруйнувавши мости через річку Сейм, порушивши логістику для деяких російських підрозділів у регіоні і створивши умови для встановлення кишені контролю», - зазначає агентство.

Ланге прогнозує, що українські війська можуть використати річку для створення буферної зони та взяти під контроль ще низку логістичних та інфраструктурних російських об’єктів.

Захопивши шматок російської території, Україна поставила Кремль у незручне становище і перекроїла поле бою, але відволікання одних із найбільш боєздатних сил країни зі сходу є ризикованою грою для Києва.

«Все це несе в собі значний ризик, особливо якщо спроба перенапружити російські сили призведе до перенапруження менших за чисельністю українських сил», - вважає Баррі.

Зокрема, спроба закріпитися в Курську призведе до розширення і так більш ніж 1000-кілометрової лінії фронту.

«Російська система дуже ієрархічна і жорстка, тому їм завжди потрібен значний час, щоб адаптуватися до нової ситуації. Але ми ще побачимо, як Україна зможе вистояти там, коли Росія адаптується і прийде з повною силою», -  прогнозує Ланге.

На Покровському напрямку тривають важкі бої. Що стоїть за цією тезою? Нестача зброї, людей, проблеми з фортифікаціями, необдумані дії командування чи все вищеперелічене разом? Та які чіткі паралелі з Першою світовою війною можна провести, аналізуючи бої поблизу Покровська? Відповідь на всі ці запитання — у статті Віталія Кононученка «Битва за Покровськ. Чи стане Донбас українським Верденом?».