Не такі, як усі раніше знайдені: археологи розкопали дивні поховання в Норвегії

Під час будівництва дороги у Він'єрі, селі в центральній Норвегії, археологи розкопали три стародавні поховальні споруди залізного віку та епохи вікінгів. Проте, як розповіли дослідники, знайдені гробниці не містили жодних людських останків, пише Arkeonews.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтеся, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Ці поховальні споруди, датовані 500-950 роками н. е., дають можливість більше дізнатися про давні поховальні практики Норвегії. Дослідження під керівництвом доктора Реймонда Соважа та доктора Річарда Макфайла заглиблюється у розкопки та аналіз цих трьох поховальних споруд.

Дохристиянське кладовище, спочатку виявлене у 1996 році під час пробного шурфу, додатково дослідили під час наступних розкопок. Нещодавнє відкриття трьох поховальних будинків, прилеглих до вирівняних курганів, було несподіваним, відкриваючи новий рівень складності цих давніх ритуалів.

Поховальні будинки, невеликі споруди, які зазвичай зустрічаються на стародавніх кладовищах, часто містили могили або кремовані останки. Ці будинки слугували не лише місцем останнього спочинку, але й місцем, де живі могли вшановувати своїх предків через підношення та ритуали.

Особливістю поховальних будинків Він'єри є відсутність будь-яких постійних людських останків. Попри те, що ці будинки побудовані для померлих, вони залишалися порожніми, з дверима і входами, які вказували на те, що вони були доступні для живих.

Доктор Раймонд Соваж висловив здивування відсутністю доказів наявності гробниці або поховання в цих будинках. Наявність дверей і входів вказує на те, що ці споруди були відкриті для відвідування, а витоптаний ґрунт біля порогів підтверджує часте використання жителями.

Найстаріший із трьох будинків датується 450-600 роками нашої ери — періодом, коли кремація вважалася основною поховальною практикою. Другий будинок, побудований між 600 і 800 роками нашої ери, знаменує перехід до поширеніших практик поховання, тоді як третій, побудований між 800 і 950 роками нашої ери, відображає повний перехід від кремації до інгумації.

Попри відсутність могил, археологи знайшли всередині будинків такі артефакти, як цвяхи, наконечники стріл і фрагменти кісток. Ці споруди, що нагадують сучасні житла, можуть свідчити про віру в продовження існування померлих у курганах.

Відсутність власне поховань наводить на думку про іншу можливість: ці поховальні споруди могли слугувати тимчасовими місцями спочинку, поки небіжчик очікував на більш постійне поховання, що перегукується з норвезькими ритуалами, описаними мандрівником Ібн Фадланом у Х столітті.

Справжнє призначення норвезьких поховальних будинків залишається загадковим, і для повного розкриття їхніх таємниць потрібні подальші дослідження.

Раніше Фокус писав про найвідомішу спадщину Римської імперії. Серед них, зокрема, артефакти, вартість яких оцінюють в мільйони доларів, та древні споруди, які наслідують і сьогодні.

Також ми розповідали про унікальний скарб, знайдений у Німеччині. Його виявив житель невеличкого містечка на власному подвір'ї.