Повірка лічильників: чи обовʼязкова ця процедура під час війни та як її зробити

До війни повірка лічильника була обов'язковою, проте на початку воєнного стану цю процедуру скасували. Чимало споживачів заспокоїлися цією інформацією і не звернули уваги на іншу: з червня 2023-го обов'язкову повірку побутових лічильників відновили. Що чекає на споживача, який вчасно не зробить повірку лічильників, та що робити тим, хто зараз живе за кордоном?  

Що таке повірка і за чий рахунок

Повірка лічильника – це перевірка працездатності приладу. Лічильник можна порівняти з годинником, який з часом може як «поспішати», так і «відставати». Тому за Законом «Про метрологію та метрологічну діяльність» індивідуальні прилади обліку (ІПО) періодично потрібно перевіряти на придатність.

Закон передбачає, що періодична повірка лічильників електроенергії та газу (включно з їх демонтажем, транспортуванням та монтажем), що є власністю фізичних осіб або спільною власністю співвласників багатоквартирного будинку, здійснюється за рахунок електро- та газопостачальників, якщо результати вимірювань лічильників використовуються для розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну енергію і газ.

Відповідно, саме на електро- і газопостачальників покладено відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки таких лічильників. Витрати облгазів, пов'язані із повіркою лічильників, закладено у тариф на послуги розподілу природного газу. Тобто побутові споживачі, що сплачують за доставку газу, водночас сплачують своєму облгазу і за повірку лічильників газу, незалежно від того, хто є власником таких засобів обліку.

А ось періодична повірка, включно з демонтажем, транспортуванням та монтажем лічильників тепла та води здійснюється за рахунок споживачів. Тобто повірка цих приладів – це суто наші проблеми.

Багато хто вважає, якщо вчасно не пройти повірку, послугу просто відключать – тобто фінансово споживач нічого не втратить. Це не так, і насправді зволікання у цьому разі обернеться втратою чималих коштів. Адже після завершення терміну повірки нарахування проводитимуть за встановленими в Україні нормативами споживання. А це в рази вище вартості реально використаних ресурсів.

Наприклад, норми споживання води для мешканців багатоквартирних будинків складають 4,5 куби холодної води та 3 куби гарячої води на людину на місяць. За тарифами, що діють в Києві, це виливається у суму 430 грн на місяць на людину. Якщо ж у квартирі прописані, скажімо, три людини, доведеться щомісяця сплачувати 1300 грн за послуги, якими ніхто не користувався.

Повірка лічильника тепла: тільки з демонтажем

Періодичність повірки лічильників тепла та води складає чотири роки. Дізнатися про те, що скоро пора проводити повірку, можна в паспорті лічильника, в особистому кабінеті, на офіційному сайті постачальника послуги, а також з попереджень Центру комунального сервісу (ЦКС), які вони, зазвичай, надсилають за місяць до «часу Ч».

Щоб зробити повірку, можна звернутися як до ЦКС, так і до будь-якої з десятків спеціалізованих компаній, які надають такі послуги.

Повірка лічильника тепла виконується з обов’язковим демонтажем. Для виконання самого демонтажу споживач не потрібний – головне, щоб був доступ до лічильника. Тобто, якщо ваш лічильник знаходиться не в квартирі, для початку потрібно подати заявку у будь-яку фірму, що займається повірками, та в день приходу майстра забезпечити доступ до приладу - відкрити шафу з лічильником. Оплату потрібно зробити, зазвичай, після демонтажу.

Щодо ціни, то розпломбування, демонтаж, повірка, монтаж та опломбування коштуватиме близько 1300 грн. Ціну можна зменшити, якщо самостійно зняти та доставити лічильник до офісу та з офісу (750-800 грн), або, наприклад, замовити колективну повірку на весь багатоквартирний будинок (900-1000 грн).

За результатом повірки споживач протягом одного-двох тижнів отримує відповідний документ - свідоцтво про повірку. Потім лічильник ставлять назад, і потрібно ще 3-4 тижні чекати на опломбування, після якого організація видає акти зняття пломб/опломбування.   

Повірка лічильника води: є вибір

Повірку лічильників води можна зробити як з демонтажем (450 грн за один лічильник), так і без демонтажу (700-800 грн). Якщо лічильник стоїть не в квартирі, то, як і з лічильником тепла, майстер може зробити повірку без участі споживача та без доступу в квартиру, просто демонтувавши прилад – потрібно лише заздалегідь відкрити шафу з лічильниками. Процедура буде такою ж, як з лічильниками тепла.

Якщо ж лічильник стоїть у квартирі або споживач не хоче його демонтувати, а потім, відповідно, пломбувати, роботи виконуються на дому у замовника з використанням спеціальної проливної установки. Майстер приїжджає в узгоджений час та робить повірку, яка займає близько 30 хвилин. Відповідно, на повірку двох лічильників (гарячої та холодної води) піде близько години.

Після виконання процедури виконавча компанія видає акт надання послуг.

Результати повірки можна побачити в електронному вигляді на сайті компанії вже через 2-3 дні, а паперовий варіант буде готовий через тиждень. Свідоцтво про проходження повірки можна забрати у компанії або отримати у найближчому відділенні Нової пошти.

Важливий момент: якщо для вас час – це принципово, а 50-100 грн – ні, можна обрати компанію з трохи вищими цінами: черги там, зазвичай, немає. Тож можна замовити повірку хоч на завтра.

Але повірка та опломбування – це ще не все. Потрібно ввести результати повірки в базу. Деякі компанії, що роблять повірку, обіцяють це зробити за 100-150 грн. Але через те що вони це роблять дуже повільно, а іноді взагалі не роблять, краще розраховувати на свої сили. Тим більше, що насправді все не так складно.

Щоб завершити роботу по повірці, потрібно сфотографувати свідоцтво про повірку лічильника та акти (надання послуг, демонтажу та зняття пломб, монтажу та опломбування) і надіслати фото цих документів в ЦКС – у ФБ-месенджері чи в телеграмі. Також потрібно вказати ПІБ, адресу та, власне, написати заяву: «Прошу внести до бази результати повірки лічильника води (або тепла)».

У відповідь має прийти підтвердження внесення в базу.

Якщо споживач за кордоном

Очевидно, що обов’язкова повірка, насамперед, дуже незручна для людей, які виїхали з власних домівок у інше місто або навіть іншу країну. Адже, щоб зробити повірку лічильників, багатьом потрібно подолати сотні, а то й тисячі кілометрів, та ще й витрати чимало грошей на дорогу. Якщо ж цього не зробити, то замість передачі нульових показників за нульове споживання доведеться платити «по повній програмі». Особливо, якщо у квартирі прописано декілька осіб.

Чи можна було це питання якось урегулювати, чи ці повірки дійсно необхідні саме зараз?

Голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко каже, що в Україні повірка лічильників ускладнена існуючою законодавчою базою, згідно з якою відповідальність за передачу показників та повірку приладів поклали на співвласників багатоквартирних будинків. Це зрозуміло, якщо лічильник знаходиться в квартирі, але абсолютно не зрозуміло, якщо йдеться про загальнобудинкові лічильники.

- Сьогодні ситуація ускладнена тим, що згідно з законодавством, у разі неповірки лічильників власники квартир отримуватимуть нарахування за комунальні послуги не по попередньому споживанню, а значно більші, - зазначив експерт у коментарі Коротко про. - І це призводить до вкрай високих нарахувань. Для мільйонів біженців проведення повірки наразі дуже складне або навіть неможливе, тому скасування обов’язкової повірки на початку війни було цілком адекватним. Але рік тому повірки поновили та встановили жорсткі правила провести їх в короткий термін. Це абсолютно не відповідає нинішнім реаліям, і такі умови призвели до того, що сотні тисяч або навіть мільйони споживачів, які не зробили повірки, почали отримувати шалені нарахування за комунальні послуги.

Мабуть, законодавці вважають, що люди мають повертатися з-за кордону, наприклад, у Харківську чи Сумську області тільки для того, щоб повірити лічильники. Щодо сенсу цих повірок, то, каже Олег Попенко, він взагалі незрозумілий. По-перше, багатьох споживачів просто немає вдома, і вони не користуються послугами. По-друге, переважна більшість лічильників абсолютно справні – важко уявити, що всі прилади одночасно зламалися.

Тож, підсумував експерт, це питання можна було урегулювати більш щадним способом, просто подовживши термін дії постанови Кабміну щодо необов’язкової повірки під час війни.

Але сьогодні все як завжди: порятунок потопаючих – справа рук самих потопаючих. Тому проблему доведеться вирішувати самотужки. Виходів тут може бути два. Або домовитися з сусідами чи родичами, щоб вони зробили цю процедуру за вас (звісно, в них має бути не тільки бажання, але й доступ до ваших лічильників, тобто ключі від квартири та шаф), або вирушати в подорож самому.

І тоді потрібно бути готовими до того, що процедура від початку до кінця може цілком затягнутися на півтора-два місяці. Щоб скоротити цей час, краще зробити заявку на повірку заздалегідь. А також попросити когось зі знайомих за пару тижнів після повірки отримати свідоцтва та надіслати їх фото, щоб ви мали змогу внести результати в базу.