Як для Росії завершиться війна: відверте інтерв'ю з Михайлом Подоляком

Радник голови Офісу Президента України Михайло Подоляк в інтерв'ю 24 Каналу зауважив, що така революція призведе до трансформації політичної еліти та зникнення Росії з карти світу на десятки років з погляду впливу. Більше цікавого – далі у матеріалі.

Нагадаємо, що в першій частині інтерв'ю ми писали про план перемоги України у війні. Більше важливих деталей – читайте за посиланням.

Чи можливо примусити Росію до миру

Владімір Путін назвав війну проти України головною умовою економічного розвитку Росії, точніше, що успіх російської армії у війні проти України є головною умовою подальшого розвитку Росії. А після успішного завершення так званої "сво", економічна політика уряду Росії має бути націлена на зміцнення економічної бази для потреб армії. Тобто, якщо забрати складову, яка називається війна, то можна зрозуміти, що на території Росії немає фундаменту. То як у цьому випадку можна змусити Росію до завершення війни?

Почнемо з іншого. Путін нарешті прямо заявив, Росія може існувати тільки в стані війни. Тобто, це і є національна доктрина Росії. Тільки війна, у будь-якому вигляді – все інше для них не підходить. Мовляв, вони взагалі не можуть жити в конкурентних умовах, є технологічно відсталими та й взагалі нікчеми, можуть воювати й так існувати.

Путін чітко всім заявив, що Україна – це тільки одна війна. Для того, щоб вони далі існували, потрібна мілітарна економіка, тільки ВПК і тільки армія, відповідно – війни на інших полях бою, в інших країнах, в інших регіонах. Тобто нарешті Росія говорить, що може існувати тільки в стані війни.

Експансія – це єдиний формат зовнішньої політики Кремля. Безумовно, було б бажано, щоб це почули наші партнери. Було б бажано, щоб вони перестали жити в ілюзіях, що з Росією можна домовитись, підписати якісь угоди тощо. Це неможливо.

Для Росії не існує домовленостей. Вона завжди зможе сказати начебто це ви порушили цю домовленість, тому ми на вас ідемо війною. А чому їм потрібна війна? Тому що це єдиний інструмент контролю над внутрішнім простором. Немає війни – тоді треба відповідати: чому немає демократії, чому немає конкурентної політики, чому немає якості життя, чому до нас ставляться як до вигнанців тощо.

Російська вертикаль завжди може існувати тільки у межах тотального домінування – чи на внутрішньому, чи на зовнішньому ринку. Тоді вони мають зони впливу, спецоперації тощо. Устами Путіна Росія чітко заявляє: "Ми будемо воювати". Путін заявляє, що воюватиме з нами, що "сво" буде успішною…

По-перше, вона дуже "успішна" вже два з половиною роки. Путін настільки обнулився, що, думаю, навіть "славетний" хлопець Кім Чен Ин, вже сміється з цього Путіна. Пам'ятаємо, як Путін сидів за столом 23 лютого і говорив про те, що піде війною, зараз усіх в Україні знищить і буде домінувати. Тепер подивіться на нього, як він сьогодні виглядає. Це і є конкретна характеристика того, наскільки успішним є він і його "сво". Такий "успіх" буде до кінця.

Тепер повертаємось до ключового. Президент України неодноразово казав: "Перестаньте жити в ілюзії". Немає жодної концепції, де є домовленість з Росією, яку вона буде виконувати. Є тільки примус Росії до миру.

Примус Росії до миру може базуватись на трьох речах. Світ має перестати торгувати з Росією. Просто перестаньте. Принаймні, запровадьте набагато жорсткіші санкції; запровадьте вторинні санкції проти країн, які є нейтральними й сьогодні заробляють на Росії. Перестаньте передавати технології в обхід санкцій.

І ключове – приберіть з російського ринку нарешті свої компанії. Це абсолютний цинізм, коли ви допомагаєте нам захищати свої родини, і водночас ваші компанії хизуються тим, що вони збільшили дохідність на російському споживчому ринку. Зупиніться.

Це і є інструментом примусу. Коли олігархи в оточенні Путіна, коли його безпосередні доходи суттєво падатимуть, коли вони не зможуть реалізуватись взагалі, і коли вони будуть обмежені у можливості пересувати свій капітал кудись – це дуже вплине на внутрішньоелітні конфлікти в Росії. А дефіцит грошей в федеральному бюджеті, буде пришвидшувати соціальний розрив у Росії.

Люди бачитимуть, по-перше, війну на своїй території, а по-друге, що в кишенях нічого немає і що єдиний спосіб заробити – це підписати контракт на мільйон федеральних рублів. Зараз у Росії звітують, що в них там дуже "чудова" йде часткова мобілізація, рекрутинг і так далі. Тільки ж настільки чудово, що їм доводиться з федерального бюджету платити вже не 200 тисяч рублів, а 1,9 мільйона рублів.

Це єдиний спосіб отримати гроші, але ці гроші будуть на виплати, як заведено в Росії – після смерті твоїм онукам. Це все впливатиме на соціальні стосунки. Отже: внутрішній елітний конфлікт, соціальний конфлікт – і це примус. Шляхом економіки, шляхом правильно побудованого економічного тиску, якого сьогодні немає.

Друга складова, примус шляхом Курської операції. Президент абсолютно правий, Курщина показала, що при відсутності дефіциту, Україна проводить набагато більше ефективних контрдій, набагато більше знищує російської техніки. Це математично зрозуміло.

Політично та ідеологічно видно, що Росія може воювати і хоче воювати у світі. Але на своїй території – не має "червоних ліній". А математично тепер зрозуміло, скільки потрібно ресурсу, щоб все це масштабувати. Це другий інструмент примусу.

Щойно починається масштабування, з'являються дуже панічні настрої, розумієте, скільки людей починає втікати з лінії фронту? Усі вони повертаються до Росії і ставлять певні питання. І це все, знову ж таки, додається до соціальних конфліктів, які вже спровоковані.

Український військовий допомагає росіянці у Суджі / Getty Images

Нарешті, третій інструмент впливу. У чому зацікавлені, наприклад, Китай, Індія, Бразилія, інші країни Глобального Півдня? Давайте відверто, вони ж зацікавлені у співпраці не тільки з країнами типу Росії, щоб отримати там дешевий енергоносій. Ні.

Вони набагато більше зацікавлені у співпраці, наприклад, з високотехнологічними ринками ЄС та Північної Америки. Вони хочуть отримувати технологічний продукт, технології. Хочуть підвищувати якість життя. Ба більше, що економічно на внутрішньому ринку є проблеми, є кризи. Вони хочуть мати доступ до глобальних фінансових ринків.

Це і є підставами для активної дипломатичної комунікації. Не якоїсь там обережної, мовляв, чи будете ви підтримувати Росію, чи ні. Мають обговорюватися інші питання. Чи хочете ви підвищувати рівень життя у своїх країнах? Чи хочете ви мати доступ до проривних технологій? Чи хочете мати доступ до вільного переміщення капіталу? Це об'ємні дискусії.

Якими будуть відповіді від країн Глобального Півдня? "Так, ми хочемо, але можна ми ще трохи купимо енергоносіїв у Росії?" Можна, але з такими-то обмеженнями, з такими-то ціновими стелями. Взагалі ви можете все, що завгодно купити у Росії, але не можете туди нічого продати. Це також тиск на Росію. Це і є примус.

Коли Росія справді побачить що тут з нею не хочуть спілкуватись, тут в неї обмеження з фінансів, тут поразки по полю бою, тут війна на власній території, а ключовий друг – це якийсь представник ХАМАС чи "Хезболли". Це ж зовсім інша конфігурація, правильно?

Як закінчиться війна з Росією

Президент Володимир Зеленський сказав, що у вересні представить план перемоги України. Як Україна бачить перемогу над Росією?

Абсолютно об'єктивно. Це знову ж таки незворотний процес. На мою думку, поразка Росії – це початок на російській території глобальної революції класичного бунтарського типу, яка призведе до суттєвої трансформації політичної системи, до втечі чи зникнення великої кількості представників нинішньої еліти, включно з Владіміром Путіним. Росія на 10 – 20 років взагалі зникне з мапи світу з погляду впливу.

Така поразка і це об'єктивно, адже Росія пішла ва-банк. Вона зробила ставку "все або нічого", й вона отримує "нічого". Тут не треба думати, що там буде якийсь територіальний розпад. Це будуть об'єктивні процеси.

Наприклад, Північний Кавказ. Там багато відкладених конфліктів, багато крові, яка потребує відповіді. Й вони ці питання поставлять щойно федеральний центр трохи послабне. Але це вже не українська історія, а історія Північного Кавказу. Там дуже круті люди: інгуші, дагестанці, ічкерійці й багато інших народів. Усі вони запитуватимуть, тому що це відкладені обов'язкові питання.

Ми з вами бачимо, що відбувається в Курській області. Люди не хочуть воювати за систему влади, яка сьогодні є в Росії. Водночас коли в Україну заходили окупаційні російські війська, всі починали чинити спротив, адже це захист своєї території, держави, яку ти любиш й заради якої готовий платити певну ціну. У Росії все інакше, росіянам байдуже, що відбувається.

Місцеві у Курській області говорять, що українці класні й вони не будуть чинити спротив. Ба більше, ми ж бачимо події в Дагестані. Там населення підіймає голови й каже, що має відкладені питання.

Радянський Союз довго йшов до економічного занепаду, тому що там була неправильно побудована й структурована планова економіка, яка концентрувалася на військово-промисловому комплексі.

У Росії є такий шанс й Путін хоче повернутися до концепції економіки, де в серцевині є ВПК як було в Радянському Союзі й через 20 років він обвалиться. Просто сьогодні ніхто не дасть Путіну це зробити, тому що війна такого типу як в Україні настільки масштабна й суттєво пришвидшує всі ті ж ерозійні процеси, які були в СРСР.

Там була десятирічна війна в Афганістані, але вона була невелика й далеко від федерального центру Радянського Союзу. Сьогодні все це набагато швидше, зокрема економічний занепад. Однак було б бажано все ж таки й санкції допрацювати, й поразки військові, які обнуляють репутацію, яку скрупульозно вибудовувала Росія протягом останніх 30 років.

Які обмеження є щодо української зброї

У День Незалежності України, 24 серпня, українці дізналися, що у нас з'явилася ракета-дрон "Паляниця". А згодом дізналися про те, що Україна тепер має балістичну ракету власного виробництва. Чи можна це вважати однією з найкращих новин за всю історію України?

Президент вже офіційно сказав, що є ефективний дрон-ракета "Паляниця" та балістична ракета. На мою думку, це гарні інвестиції. Це розуміння, куди ми рухаємо свій військово-промисловий комплекс.

Українська ракета-дрон "Паляниця" / United24

Повернувшись до економічного пункту плану перемоги президента, якраз було б бажано інвестувати у ВПК набагато більше грошей, адже все це можна було б масштабувати. Але деталі ми з вами побачимо й зможемо обговорювати, коли нова зброя працюватиме на полі бою.

Посилаючись на слова президента, ви сказали, що дальність нашої балістичної ракети 600 – 700 кілометрів. Я так розумію, що перевага цієї зброї в тому, що ніхто не може нам завадити використовувати її по цілях, які нам потрібно уразити?

Завадити Україні використовувати свою зброю ніхто точно не зможе, але коли ми говоримо про далекобійні спроможності ЗСУ, то це питання кількості інструментів. Дві – три ракети не розв'язують питання, тому що територія Росії надто велика, військових об'єктів й ресурсу для продовження війни у росіян багато.

Для того, щоб це все мало вплив на Росію, а далекобійність України – це інструмент примусу, ви маєте атакувати системно і великою кількістю інструментів. Умовно три ракети мало, а 300 ракет, які на місяць уразять російські військові об'єкти – це вже норма. Ключова проблема на сьогодні – це кількість.

Потрібні й зняття обмежень, й додаткові постачання ракет від наших партнерів, й інвестиції у власне виробництво, й суттєве нарощування, але є певні виробничі обмеження. Хотілося б, щоб це було все синхронізовано.

Пропагандисти випадково "злили" злочини росіян

Російські телеграм-канали пишуть, що нібито Нідерланди заборонили Україні завдавати ударів за допомогою F-16 по "цивільних об'єктах на території Росії". А ми колись ставили собі таку ціль? Чи це просто так, щоб якусь новину написати?

Ні-ні, це стандартна робота російської пропаганди. У цих текстах немає сенсу, крім одного – пропагандисти хочуть вкорінити думку, що нібито Україна воює як Росія й б'є по цивільних об'єктах.

Росіяни робитимуть спроби дискредитувати хід війни з боку України. Вони навіть не зрозуміли, що робили на початку Курської операції. Тоді пропагандисти говорили, що нібито бачили на Курщині приклади того, що відбувалось в Бучі. Тобто вони самі підкреслили, що в Бучі російські війська вирізали просто цивільне населення. Потім з'ясувалося, що українські військові не поводяться так, як росіяни під час заходу на нашу територію.

Бачите, наскільки підсвідомість видає росіян? Вони чітко усвідомлюють на всіх рівнях, що вони заходили в Київську область, зокрема в Бучу, Ірпінь, Гостомель, з наміром вбивати цивільне населення і робили це системно. Тобто підсвідомо росіяни прекрасно розуміють, що Буча – це й був справжній тип війни, який веде Росія на території України.