«Темні сторони» Telegram. Наскільки це безпечний нині засіб зв'язку?

Російська служба Радіо Свобода ілюструє проблему на прикладі теперішнього скандалу із засновником месенджера Telegram Павлом Дуровим.

28 серпня засновника месенджера Telegram Павла Дурова взяли під судовий нагляд у Франції. Йому заборонили залишати територію країни, зобов'язали внести заставу у розмірі 5 мільйонів євро та двічі на тиждень відзначатись у поліції.

Про те, наскільки важливою є справа Дурова для Франції, свідчить заява президента Еммануеля Макрона в соцмережі Х від 26 серпня, опублікована після затримання засновника Telegram в аеропорту Ле-Бурже.

Макрон підкреслив, що справа не має політичного підґрунтя, а ґрунтується на підозрах у порушенні закону. «У правовій державі в соціальних мережах, як і в реальному житті, свободи реалізуються у межах, встановлених законом для захисту громадян та дотримання їх основних прав. Дотримання закону покладено на суди, які мають повну незалежність», – заявив Макрон.

У заяві Telegram від 25 серпня йдеться, що Павлу Дурову нема чого приховувати і абсурдно покладати на власника месенджера відповідальність за те, що інші зловживають створеною платформою для обміну повідомленнями.

У заяві прокуратури Франції є інформація про шість правопорушень, у яких підозрюється засновник Telegram. Це, зокрема, відмова передати на запити правоохоронних органів інформацію, необхідну для проведення розслідувань; кіберзлочини, відмивання грошей, імпорт криптологічного устрою без попереднього декларування, співучасть у розповсюдженні зображень дитячої порнографії. Про деякі з цих порушень у зв'язку з Telegram йшлося і раніше в публікаціях та журналістських розслідуваннях, а також оглядах незалежних експертних організацій.

У 2019 році Бі-бі-сі опублікувало результати розслідування, присвяченого зашифрованим інтернет-додаткам. Його автори з'ясували, що на таких платформах поширюються зображення сексуального насильства над дітьми та вкрадені номери кредитних карток.

Опитані виданням експерти розповіли, що з 2019 року зашифровані інтернет-програми стали витісняти Dark Web. «Захищені програми для обміну повідомленнями, включаючи Telegram і Discord, стали популярними після успішних операцій правоохоронних органів проти злочинних ринків, що діють у так званому даркнеті – мережі, доступ до якої можливий тільки через спеціальні браузери», – йдеться у розслідуванні.

Автори публікації пишуть, що їм вдалося отримати докази використання людьми, які мають сексуальний потяг до неповнолітніх, як додатків Telegram, так і Discord: у них створювалися закриті групи, реклама яких розміщувалася, наприклад, у коментарях до відео на YouТube. «Користувачі знаходили посилання за ключовими словами у пошукових системах та отримували доступ, зокрема, до сотень непристойних зображень дітей». У публікації міститься і заява Telegram щодо цього, що після отримання попередження подібні групи видаляються протягом години.

У той же час, напередодні в німецькому Федеральному відомстві з охорони конституції заявили, що Telegram не надавав вичерпних відповідей на запити, на відміну від інших платформ. Заступник голови відомства Зінан Зелен розповів, що в Telegram спілкуються представники різних кіл, які «перебувають у фокусі» уваги відомства, пише Deutsche Welle. При цьому, за словами Зелена, коли йдеться про протидію ісламістському тероризму або правому екстремізму, у Telegram відмовляються співпрацювати тією мірою, якою це роблять інші соцмережі.

Telegram згадується як інструмент поширення дезінформації. Він названий найбільшою такою платформою у Центральній та Східній Європі у звіті центру журналістських розслідувань VSquare за підсумками 2023 року. У публікації йдеться про те, що німецькомовні канали відіграють «важливу роль у формуванні радикальних поглядів, що впливає на решту Центральної та Східної Європи».

У рамках розслідування журналісти з 13 країн проаналізували близько 18 тисяч різних каналів та груп у Telegram. Серед них виявились і канали болгарських вкрай правих, близьких до проросійської партії, і кілька каналів, які раніше просувало російське державне агентство Sputnik, і канал польського видання, пов'язаний з операціями впливу Кремля, і канал словацького депутата, який поширює дезінформацію, а також чимало подібних німецьких каналів, що впливають на німецькомовну аудиторію у країнах ЄС та за їх межами. На публікацію цього розслідування відреагувала влада Німеччини. У 2022 році Німеччина наклала штраф у розмірі 5,1 млн. євро на операторів Telegram за недотримання німецького законодавства.

У коментарі Радіо Свобода представник Telegram Ремі Вонг заявив, що «співробітники компанії активно модерують шкідливий контент на інтернет-платформі, а модератори використовують інструменти штучного інтелекту та приймають повідомлення користувачів, щоб у щоденному режимі видаляти мільйони повідомлень, що порушують умови надання послуг Telegram».

Варто зазначити, що до початку повномасштабної війни в Україні Telegram був майданчиком і для учасників протестів, зокрема коли в 2020 році в Білорусі почалися масові демонстрації після фальсифікації президентських виборів. Активісти тоді використали месенджер для координації своїх дій.

Сам Telegram також виник після масових протестів у Росії у 2011 та 2012 роках. Брати Павло та Микола Дурови створили соцмережу у 2013 році. Як розповідав в інтерв'ю «Бізнес FM» Павло Дуров, «ідея Telegram виникла, коли ми ще жили в Росії, бо в якийсь момент у нас виникла дуже напружена ситуація, коли озброєні поліцейські приходили до мене додому, намагалися вдертися, бо я відмовлявся закривати опозиційні групи. І я зрозумів, що я не маю безпечних засобів зв'язку». У результаті виник месенджер, однією з головних переваг якого є шифрування комунікацій та анонімність користувачів. У групах номер телефону користувача не видно.

Агентство Reuters після звинувачень Павла Дурова пояснило, що, згідно з французькими законами, сам факт початку слідства не означає, що Дурова вважають винним у скоєнні злочинів або що він постане перед судом. Рішення про судовий нагляд вказує на те, що у Франції бачать у справі достатньо підстав, щоб продовжити розслідування, яке може тривати досить довго і може бути закрите до того, як справу буде передано до суду.

«Це не просто джерело новин, а своєрідна сучасна рація»

Після початку агресії Росії проти України Telegram почали використовувати провоєнні кола у тому числі як майданчик для поширення новин про бойові дії у вигідному Міноборони Росії світлі, а також для збору коштів для потреб російської армії.

Лабораторія цифрових криміналістичних досліджень (DFRLab) аналітичного підрозділу з дезінформації Атлантичної ради у червні цього року опублікувала великий аналіз проросійських телеграм-каналів. DFRLab виявила, що російські приватні військові компанії використовували Telegram для збору коштів, вербування та обміну інформацією. У звіті зазначається, що група найманців ПВК «Вагнер» мала не менше 30 окремих каналів, призначених для регіональних вербувальних пунктів. При цьому вони зникли після того, як Роскомнагляд заявив про блокування каналів ПВК «Вагнер» після заколоту Євгена Пригожина проти вищого військового керівництва Росії у червні 2023 року.

«П'ятнадцять найвпливовіших каналів Росії регулярно передруковували контент з інших впливових каналів Telegram, фактично створюючи луну-камеру для підкріплення спільних кремлівських наративів», – йдеться в тексті. Експерти вказують, що ця діяльність, ймовірно, і викликала критику, яка посипалася на адресу французької влади з боку російських офіційних ЗМІ та різних пропагандистів після того, як стало відомо про затримання Павла Дурова.

«Для Z-блогерів, для Z-пропаганди ці події справді жахливі, тому що вся їхня діяльність зосереджена в Telegram, все це анонімні та напіванонімні канали, – розповів в інтерв'ю телеканалу «Сьогодні» Кирило Мартинов, головний редактор газети «Нова газета Європа». «І це не просто джерело новин, а своєрідний оперативний інструмент, своєрідна сучасна рація, за допомогою якої люди обговорюють один з одним деталі своїх бойових операцій».

Павло Дуров виїхав з Росії навесні 2014 року після того, як ФСБ зажадала передати особисті дані власників груп Євромайдану в соцмережі «ВКонтакте» (Павло та його брат Микола створили соціальну мережу «ВКонтакті» у 2006 році, перед тим, як зайнялися створенням Telegram).

Павло Дуров нібито відмовився співпрацювати з російською владою, і його змусили продати свою частку у «ВКонтакті» Івану Тавріну, гендиректору компанії «Мегафон», найбільшим акціонером якої є Алішер Усманов, який зараз перебуває під санкціями через війну Росії в Україні.

Після від'їзду Павла Дурова з Росії Telegram з'явився в AppStore і вже в грудні того ж року, за даними компанії, ним користувалися 50 мільйонів людей. Влітку 2017 року ФСБ попросила Telegram передати ключі шифрування для прочитання повідомлення шести людей, підозрюваних у терористичній діяльності. Автор месенджера тоді заявив, що передача ключів технічно неможлива. Павло Дуров також додав, що частину переданих йому номерів телефонів не було зареєстровано у Telegram, а ще частину було автоматично видалено через неактивність користувачів.

Надання ключів шифрування, як казав тоді Дуров, порушує право листування, тобто 23 статтю Конституції Росії. 6 квітня 2018 року Роскомнагляд звернувся до суду, а 13 квітня Таганський районний суд Москви ухвалив заблокувати Telegram на території Росії. Блокування месенджера розпочалося 16 квітня – тоді постраждали інтернет-магазини, кур'єрські служби, хмарні сховища та державні ресурси, наприклад система ОСАЦВ, сайти МДУ та ВШЕ.

Роскомнагляд блокував також IP-адреси, що належать Amazon та Google. Рахунок заблокованих IP-адрес перевищив 16 мільйонів у перший тиждень блокування – до початку боротьби з Telegram він не перевищував 100 тисяч. Telegram при цьому продовжував працювати і кількість його користувачів у Росії лише зросла. Тоді ж сотні росіян вийшли на демонстрації у підтримку вільного Інтернету.

Іншими словами, Роскомнагляду заблокувати Telegram не вдалося, проте через два роки, 2020-го, Роскомнагляд оголосив про зняття обмежень з месенджера Дурова і сам створив свою сторінку в Telegram. Незабаром напередодні парламентських виборів у вересні 2021 року відбулося блокування в Telegram бота «Розумне голосування», створеного командою опозиційного політика Олексія Навального для допомоги опозиції у протистоянні адміністративному ресурсу та партії «Єдина Росія».

«Розумне голосування» блокувала російська влада і Telegram разом з ними. Офіційно блокування бота пояснювалося «днем тиші», проте його було скасовано до парламентських виборів, а провладні сторінки, незважаючи ні на що, працювали, серед них бот «Розумне голосування». Мер Москви Сергій Собянін розміщував на своїй сторінці пости із передвиборною агітацією. Роботу команди Навального було розблоковано в останній день голосування, але тільки для користувачів з неросійськими телефонними номерами.

«Коли Дуров був на чолі «ВКонтакті», він балансував на межі і йшов на співпрацю. Наприклад, він посилав свого прес-секретаря спілкуватися із Сурковим, якось намагатися налагоджувати зв'язки. Це було в епоху правління Медведєва, – говорив у записаному у квітні 2018 року інтерв'ю Радіо Свобода автор книги «Код Дурова» Микола Кононов. «– У мене є така підозра, вона, на жаль, ніяк не задокументована, про те, що у Дурова всередині ФСБ теж є дружні йому джерела, принаймні були раніше».

За словами Кононова, він пропонував Павлу Дурову познайомитися з Олексієм Навальним, проте «мені він у якийсь момент сказав, що ви зі своїм протестом, зі своїм дисидентством мене потихеньку робите дисидентом. Це було сказано, коли я хотів познайомити його з Навальним, щоб якось вони поспілкувалися, дізнались про погляди один одного на російську політику, на протестний рух», – говорив Кононов в інтерв'ю Радіо Свобода.

Тим часом у світі активніше завантажують застосунок Telegram. TechCrunch фіксує сплеск після взяття під варту гендиректора компанії.

Радіо Свобода