Смертельна загроза від комарів. Що таке гарячка Західного Нілу та де її фіксують в Україні

У різних регіонах України фіксують зростання захворювання на гарячку Західного Нілу. Станом на кінець літа відомо про три смертельні випадки.

РБК-Україна розповідає про те, що таке лихоманка Західного Нілу, її симптоми та лікування.

Де в Україні фіксують лихоманку Західного Нілу

Протягом липня-серпня відзначається зростання кількості випадків захворювання на гарячку Західного Нілу на території окремих регіонів України. Зокрема, у Києві, Київській, Полтавській та Черкаській областях.

• Київ

Як повідомила директорка столичного Департаменту охорони здоров’я Валентина Гінзбург, з початку літа на лікуванні у Свято-Михайлівській клінічній лікарні Києва з підтвердженим діагнозом гарячка Західного Нілу перебувало 17 пацієнтів – 10 чоловіків та 7 жінок.

Це мешканці різних районів столиці, двоє з них – жителі Київської та Черкаської областей. Через тяжкість стану всі вони потребували стаціонарного лікування. Трьох із них не вдалося врятувати через тяжкий стан – менінгоенцефаліт.

• Черкаська область

Цього тижня про тяжкий випадок повідомив Черкаський обласний Центр профілактики та контролю захворювань. Захворів 65-річний мешканець одного з населених пунктів Уманського району.

“Захворювання діагностували в одному з медичних закладів міста Києва, де хворий перебував на стаціонарному лікуванні. Життя потерпілого, на жаль, врятувати не вдалося”, – йдеться у повідомленні.

Зважаючи на все, йдеться про одного з пацієнтів Свято-Михайлівської клінічної лікарні Києва.

Що це за хвороба (джерела та переносники)

Геморагічна гарячка Західного Нілу – це небезпечна вірусна хвороба, яка передається через укуси комарів. У важких випадках супроводжується лихоманкою, запаленням мозкових оболонок та речовини головного мозку, лімфаденопатією, ураженням слизових оболонок, екзантемою.

Захворювання сезонне, як правило, припадає на літо та осінь. Найчастіше хворіють мешканці сільської місцевості, а також мисливці. Має ще одну назву – “качина лихоманка”.

Поширена у країнах Африки, Азії та Середземноморського регіону. Окремі випадки фіксуються у Центральній Азії, на Закавказзі, США, Канаді, Мексиці, Центральної Америки, Карибському басейні, Австралії. Іноді також реєструються в Україні.

Інфікована людина не заразна. Досі немає підтверджених випадків передачі вірусу від людини до людини при дотриманні стандартних заходів інфекційного контролю.

Зі зниженням температури повітря та зникненням комарів небезпека зараження знижується майже до нуля.

• Джерела та переносники

Головним джерелом та резервуаром гарячки Західного Нілу є перелітні птахи. Високі концентрації вірусу у крові можуть зберігатися до двох тижнів. Також резервуаром можуть бути дрібні ссавці, гризуни, кажани. Але в них концентрація вірусу значно менша і зберігається недовго.

Переносники – численні види комарів. Вони інфікуються під час вживання крові інфікованих птахів. При укусі комара вірус потрапляє в організми людей та тварин, розмножується та викликає лихоманку. Вкрай рідко можливе зараження при контакті з кров’ю тварин.

Незначна частка випадків переносу вірусу фіксувалася при пересадці органів, переливанні крові та грудному вигодовуванні.

Симптоми, профілактика та лікування

Більшість заражених не відчувають симптоми, але у 20% розвивається грипоподібне захворювання. Воно характеризується різким підвищенням температури, головним болем, болем у горлі, м’язах, суглобах та спині, слабкістю, нудотою та діареєю.

Починається гостро – з ознобу та швидкого зростання температури, які супроводжуються симптомами отруєння. Інкубаційний (гарячковий) період від 1 до 7 днів, а у людей зі зниженим імунітетом – до 2 тижнів. Можливі висипання на тілі, збільшення печінки та селезінки та ураження нервової системи.

В останньому випадку розвивається менінгіт (сильний головний біль, підвищення температури, блювання), енцефаліт (сильний головний біль, підвищення температури, сплутаність свідомості, судоми, парези, паралічі). У таких випадках хвороба протікає важко, а летальність становить від 3 до 10%.

• Профілактика

Для профілактики лихоманки Західного Нілу в ендемічних регіонах проводять комплекс заходів, щоб знизити кількість комарів. Шляхом осушення боліт і таке інше.

Українцям радять встановити москітні сітки на вікнах, використовувати репеленти, а на прогулянки до паків та лісових зон одягати речі, які максимально покривають тіло.

• Лікування

Специфічного лікування цієї хвороби немає. Зазвичай застосовується симптоматичне лікування стандартними препаратами. Вакцина для запобігання захворюванню людей не розроблена.

Для зняття інтоксикаційного синдрому використовують інфузійну терапію. Якщо є ознаки набряку мозку, проводять дегідратацію. Якщо виявляються судоми, призначають протисудомні та седативні препарати.

При перших ознаках рекомендується звертатися до лікаря та проходити лікування під наглядом, повідомляючи про всі зміни свого стану.

***

Вірус гарячки Західного Нілу відкрили 1939 року. Найсерйозніший спалах у Європі зафіксовано у 1996-1997 роках у Румунії, коли захворіло близько 5 тисяч людей. У 1999 році вірус потрапив до Нью-Йорка і поширився на континентальну територію США. У 2018 році спостерігався у багатьох країнах Європи, найбільше постраждали такі країни, як Сербія, Італія, Греція, Угорщина та Румунія.

У 2018 році лихоманку Західного Нілу фіксували і в Україні. Наприклад, у Києві у особи, яка повернулася з відпочинку на Кіпрі, а також вісім випадків у Запорізькій області. У 2020 році було виявлено один випадок у Полтавській області, а за літо 2021-го – п’ять випадків по всій Україні.

До природних осередків в Україні належать території Північно-Західного Причорномор’я (Крим, Одеська, Миколаївська, Херсонська області), а також східні та західні області.

В Україні вірус лихоманки Західного Нілу віднесено до І групи особливо небезпечних і за міжнародними стандартами ВООЗ відноситься до ІV групи ризику.

При підготовцітексту використовувалися матеріали Центру громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України, повідомлення Київської міської державної адміністрації, Черкаського обласного Центру контролю та профілактики захворювань.