З 1 червня у «Свято-Михайлівській клінічній лікарні м. Києва» на лікуванні перебували 17 пацієнтів із підтвердженим діагнозом гарячка Західного Нілу. Про це повідомляє директорка Департаменту охорони здоров’я КМДА Валентина Гінзбург.
В Україні гарячку Західного Нілу або ж західнонільський енцефаліт рідко, та все ж фіксують лікарі майже щороку в літньо-осінній сезон. «Главком» зібрав все, що відомо на даний момент про рівень захворюваності у країні, а також про те, чим характеризується ця хвороба.
Ситація із західнонільським енцефалітом в Україні
Директорка Департаменту охорони здоров’я КМДА Валентина Гінзбург заявила, що серед хворих – 10 чоловіків і 7 жінок. Це жителі різних районів столиці, двоє з них – мешканці Київської та Черкаської областей. Вони потребували стаціонарного лікування через важкість стану. Трьох пацієнтів лікарям не вдалося врятувати через важке ускладнення гарячки – менінгоенцефаліт.
За інформацією інфекціоністів, в Україні вірус гарячки Західного Нілу віднесений до I групи особливо небезпечних і за міжнародними стандартами ВООЗ належить до IV групи ризику. За своєю будовою вірус подібний до інших, що спричиняють енцефаліти, та вірусу гарячки Денге.
До природних вогнищ лихоманки Західного Нілу в Україні належать території Північно-Західного Причорномор'я (АР Крим, Одеська, Миколаївська, Херсонська області), а також східні та західні області.
Шляхи зараження та симптоматика
Головним джерелом і резервуаром гарячки Західного Нілу в природі є птахи (переважно перелітні), у крові яких високі концентрації вірусу циркулюють від 14 до 200 днів. Переносники захворювання – певні види комарів, що інфікуються під час харчування кров’ю, а потім з укусами можуть інфікувати тварину або людину. Вкрай рідко в людей можливе контактне зараження кров’ю хворих тварин.
Хвороба починається гостро – з ознобу і швидкого підвищення температури тіла, що супроводжується симптомами інтоксикації. Гарячковий період триває від двох до шести днів. Загалом клінічний перебіг хвороби сприятливий. У важких формах може розвиватися менінгіт або енцефаліт.
Хвороба має літньо–осінню сезонність, частіше на неї хворіють сільські жителі, а також любителі полювання, звідки ще одна назва – «качина лихоманка».
Лікування гарячки Західного Нілу
Валентина Гінзбург наголошує, що специфічної терапії наразі не існує, і лікування симптоматичне.
«Тож поради звичайні: як і за будь-якого захворювання, при перших його ознаках звертайтеся до лікаря та лікуйтеся під наглядом фахівця, повідомляючи йому про всі зміни свого стану.
А щоб мінімізувати ризики саме гарячки Західного Нілу, встановіть удома москітні сітки, використовуйте репеленти, на прогулянку (особливо до парків і лісових зон відпочинку) одягайте речі, що максимально прикривають тіло. Зі зниженням температури повітря та зникненням комарів небезпека гарячки знижується майже до нуля», – підсумувала Валентина Гінзбург.
Також для попередження гарячки Західного Нілу проводять комплексні заходи, направлені на зниження чисельності комарів (осушення боліт, дератизаційні, дезінсекційні заходи).
Вакцина для запобігання захворювання гарячкою Західного Нілу – не розроблена.
До слова, за останні три місяці захворюваність на Covid-19 в Україні зросла майже в 13 разів. Тільки за серпень в країні зафіксували понад 25 тисяч випадків захворювання.