ЗСУ на Курщині використали "вікно можливостей" і призупинилися: що далі? Інтерв’ю з майором Гетьманом

Збройні сили України рано чи пізно, з цілком об’єктивних причин, мали зменшити темпи просування під час операції у Курській області Росії. На її початку українська армія вміло скористалася "вікном можливостей" – завдяки ефекту несподіванки країна-окупант Росія змогла оговтатися від шоку й перекинути на Курщину сили лише із запізненням у 2-3 тижні. Тепер це "вікно можливостей" для швидкого руху вперед закрилося. Проте ЗСУ варто продовжувати створювати "санітарну зону" в РФ, ширина якої має становити щонайменше 100 кілометрів.

Факт присутності військ України на території Росії фактично продемонстрував, що "червоних ліній" Кремля не існує. Це стало дуже важливим аргументом для західних партнерів нашої країни, які досі вагалися з передачею певних видів озброєнь.

Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA висловив ветеран російсько-української війни, майор запасу ЗСУ Олексій Гетьман.

– Збройні сили України дещо знизили темпи просування на Курщині. В Росії вважають, що це робиться задля укріплення в уже пройдених районах. Що відбувається там наразі за вашими оцінками? Чи є потреба розширювати фронт на інші області Росії?

– Почну з останнього питання – так, є сенс розширювати присутність ЗСУ вздовж наших кордонів, щоб створювати "санітарну зону" для того, щоб, можливо, оточити російські війська, які перебувають на півдні від річки Сейм. У перспективі можемо виходити на певні позиції вже у тил ворога на Харківщині.

Наш наступ і мав сповільнитись, тому що перші досягнення, перше велике просування було завдяки ефекту несподіванки. Ми запустили дуже потужну дезінформаційну кампанію. Ворог не вірив, що ті війська, які ми там збираємо, будуть використовуватись для наступальних дій. Отже, приховати скупчення ЗСУ було неможливо, але мету можна було приховати. І ворог помилився.

Але таке "вікно можливостей" може працювати 2-3 тижні. Цей час уже минув. Росіяни перекинули туди війська, вони вже розуміють, що ми приблизно маємо робити. Тому продовжувати наступати в такому самому швидкому темпі, як на початку, навіть теоретично неможливо. На це ніхто й не розраховував.

– Про яку глибину цієї "санітарної зони" на території РФ може йтися?

– В ідеалі вона має бути понад 100 кілометрів. Звісно, поки що нам складно це зробити, але принаймні це має бути кілька десятків кілометрів. Але це не так само, як ділити ділянку, кому скільки соток. Усе залежить від рельєфу місцевості, від необхідності, від населених пунктів, доріг тощо, а не просто від малюнку на мапі. На певних ділянках можна просунутися глибше, на інших – навпаки. Вочевидь, усе залежатиме від конкретних умов.

– Чи вважаєте ви, що вже сьогодні можна говорити про цілком реальні позитивні речі, які отримала Україна від операції ЗСУ в Курській області Росії?

– Так, їх достатньо. Нагадаю, що верховний головнокомандувач президент Володимир Зеленський під час пресконференції назвав цілі цієї операції.

Перше, що було зроблено з військової точки зору, – це унеможливлення наступу на Харків. Цю операцію росіян було зірвано. Її не просто відтерміновано, а взагалі скасовано.

– Сумам уже нічого не загрожує? Чи можна так сказати?

– Ні, не можна. Росіяни принципово закидають Сумщину КАБами, ракетами, бомбами й далекобійною артилерією, якщо є така можливість. Але кількість обстрілів зі ствольної артилерії зменшилася суттєво – вони не дострілюють.

Друге – військово-політичне значення цієї операції. Ми показали нашим партнерам, що у Росії немає жодних "таємних" сил, немає "червоних ліній", які гальмують постачання Україні західної зброї. Наше військово-політичне керівництво переконувало в цьому партнерів і раніше. Але слова переконують погано, а дії – набагато краще. Наразі ми на території РФ, але росіяни нічого не можуть з цим удіяти.

Щодо розмов, що через Курську операцію ЗСУ Росія мала б відвести війська з Покровського напрямку, то вони дуже вигідні для російських пропагандистів, для російських медіа. Ті, хто це поширює, коментує, розповідає, – це або ті, хто працює за гроші російської пропаганди, або ті, хто дуже погано розуміється на військовій тактиці, грубо кажучи, "корисні дурні".

– Ви згадали про "червоні лінії" Кремля. Дійсно, вони розмиваються на очах. Чи можна сказати: Курська операція ЗСУ довела, що цих ліній фактично не існує?

– Фактично їх не було і раніше. Річ у тому, що нам "червоні лінії" росіяни вже не висувають, бо ми з цього просто сміємося. Вони малюють "червоні лінії" нашим партнерам. Мовляв, якщо на війні з’являться Abrams, Leopard тощо, то вони щось там застосують. Якщо будуть F-16, будуть Patriot...

Але ми бачимо, що ці "червоні лінії", найімовірніше, для внутрішнього споживання всередині РФ. Але є також питання до наших партнерів. Що таке "червона лінія"? Це фактично погроза: вам буде погано, якщо ви вчините певні дії. Так може говорити керівник підлеглому. Це позиція сильнішого. Але бюджет Пентагону втричі більший, ніж бюджет усієї РФ. Тому питання до США: не соромно, що якась Росія малює вам "червоні лінії"?