Моніторинговий візит до виправної колонії ХВК-43: “Зустріч” з мішком на голові, чай і тютюн замість зарплатні

Під час прибуття в колонію проходили через процедуру “зустрічі”: адміністрація змушувала новоприбулих в’язнів визначити публічно своє місце в неформальній тюремній ієрархії. Деякі засуджені повідомили, що оплата праці відбувається видачею чаю і тютюну. У дільниці КДіР засуджених змушують демонстративно прибирати туалети.

Матеріал спрямований на висвітлення загальної ситуації щодо порушень прав людини та містить аналіз, рекомендації і статистичні дані. Ми продовжуємо досліджувати ступінь дотримання прав людини в пенітенціарних установах Харківської області.

Ми шукаємо відповіді для того, щоб спростувати або підтвердити інформацію отриману від засуджених і їхніх родичів, які стверджують, що саме в Харківських установах виконання покарань відбуваються системні і брутальні порушення прав людини, а засуджені, яких розподіляють для відбування покарання в пенітенціарні заклади Харківської області, дуже часто вчиняють акти суїциду і членоушкодження або навмисно вчиняють протиправні дії з метою отримати додатковий строк, щоб уникнути відбувати покарання у виправних закладах Харківської області.

Превентивний моніторинговий візит здійснено в рамках проєкту “Зменшення страждань в’язнів у контексті війни в Україні”, що фінансується урядом Данії у партнерстві з DIGNITY — Данський інститут проти катувань, відповідно до Факультативного протоколу до Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання, враховуючи положення Мінімальних стандартних правил поводження з в’язнями та рішень Європейського суду з прав людини, на підставі статті 24 Кримінально-виконавчого кодексу України — Відвідування установ виконання покарання. Візит здійснено групою моніторів Харківської правозахисної групи і ГО “Захист в’язнів України”. Відвідування здійснили монітори:

• Діденко Андрій Андрійович — помічник народного депутата України Ярослава Юрчишина, має досвід моніторингових візитів з 2014 року;
• Зуйков Сергій Юрійович — помічник народного депутата України Костянтина Касая, член громадської ради при Міністерстві юстиції України, має великий досвід моніторингових візитів, спеціалізується на досліджені питання надання медичної допомоги;
• Цвілий Олег Володимирович — член громадської ради при Міністерстві юстиції України, має великий досвід візитів без попереджень в пенітенціарні заклади, спеціалізується на дослідженні питань катувань і жорстокого поводження;
• Запорожцев Костянтин Вікторович — спеціаліст в сфері судово-медичної експертизи.

Для оцінки інформації отриманої під час моніторингового візиту використовувалися: попередній звіт і рекомендації, звіти НПМ (Національний превентивний механізм при Уповноваженому Верховної Ради з прав людини), повідомлення від засуджених і їхніх родичів, національне законодавство України і нормативно-правові акти ДКВС (Державно кримінально виконавча служба України), МОЗ (Міністерство охорони здоров’я).

Візит відбувся без попередження. У рамках візиту відбулися спілкування з засудженими, в тому числі і на умовах анонімності, з персоналом і керівництвом установи. У рамках підбивання підсумків візиту відбулися консультації з керівництвом ХВК-43.

Дата візиту: 2 та 4 липня 2024 року

Дата попереднього візиту: 16 червня 2023 року

Загальна інформація

ХВК-43 — це виправна колонія середнього рівня безпеки для тримання чоловіків, які раніше відбували покарання в місцях позбавлення волі.

Колонія розташована за адресою: вулиця Таджицька, 17, місто Харків.

Керівник закладу — полковник внутрішньої служби Фендріков Дмитро Петрович.

Установа складається з виробничої зони, харчоблоку, житлової зони з дільницями СПС, дільниці КДіР, медичної частини, банно-прального комбінату, дільниці ДІЗО/ПКТ/ДПК/СІЗО, крамниці, бібліотеки, адміністративних приміщень.

За даними адміністрації установи, штатна чисельність персоналу закладу складається з 252,5 посад. Фактична чисельність — 246 посад. Загальний некомплект персоналу по установі — 13 співробітників. Планове наповнення установи — 980 осіб. Фактична кількість — 635 засуджених і чотири ув’язнених. В установі працюють два психологи. У ХВК-43 — функціонують 13 дільниць СПС, одна дільниця СПС законсервована.

Протягом поточного року до установи прибули 268 осіб. У 2023 році померло двоє засуджених, у 2024 — один. Працевлаштована 151 особа згідно з трудовим договором.

У ДІЗО перебувало нуль осіб, у ПКТ — одна, у ДПК — дві, у дільниці СІЗО — чотири особи. У медичній частині на лікуванні — чотири особи. На обліку ВІЛ/СНІД— 73 особи. На оперативно-профілактичному обліку в установі перебувало: схильні до самогубства — 12 осіб, схильні до членоушкоджень — п’ять осіб, до втечі — три особи. Злісних порушників режиму утримання — двоє.

Протягом 2023-2024 років не зафіксовано жодної скарги від засуджених на неналежні умови утримання і неналежне надання медичної допомоги. 12 осіб мають інвалідність II гр., вісім осіб — III гр., відторгнути загалом — три особи.

У власному користуванні засуджені мають 45 планшетів з доступом до мережі інтернет. 27 засуджених мають власні електронні адреси. Групою моніторів проведено опитування близько 186 засуджених. Варто зазначити, що продовжуються практики жорстокого поводження щодо засуджених після прибуття: примушування до публічного прибирання з метою сегрегації і стигматизації.

Продовжуються практики залякування, а також закритості установи, про що свідчить відсутність скарг на дії /бездіяльність адміністрації протягом поточного року. Під час візиту особливу увагу монітори звернули на дослідження питань катувань і жорстокого поводження, надання належної медичної допомоги, право на працю і соціальний захист.

Засуджені масово зверталися до моніторів з питанням можливості переведення в іншу установу за межами Харківської області та з проханням сприяти звільненню умовно-достроково для служби в ЗСУ.

Варто зазначити, що протягом поточного року значно збільшилися обстріли Харківщини з боку Росії. Нагадаємо, що на півночі та північному сході Харківська область межує з Бєлгородською областю Російської Федерації, на сході — з Луганською, на південному сході — з Донецькою. Установа неодноразово піддавалася обстрілам і продовжує перебувати в зоні небезпеки, засуджені і персонал потребують евакуювання.

Попередні зауваження

Попереднє відвідування ТВК-43 групою моніторів здійснено 17.06.2023 року. Внаслідок візиту до керівництва установи і пенітенціарного відомства були спрямовані наступні рекомендації:

1. Припинити створювати в установі атмосферу страху і приниження;
2. Припинити розподіляти засуджених для відбування покарання в установу через небезпеку, тому що установа багато разів піддавалася обстрілам, життю та здоров’ю засуджених і персоналу загрожує небезпека;
3. Припинити практику заборони сидіти на ліжках в житлових приміщеннях, тому що правилами внутрішнього розпорядку установ виконання покарань і розпорядком дня засудженим не заборонено у вільний від роботи час сидіти і навіть лежати на власних спальних ліжках;
4. Припинити практику заборони використання планшетних комп’ютерів та аксесуарів до них, тому що право на вільне користування планшетами передбачене законодавством;
5. Припинити практику обшуків в їдальні, тому що практика тотальних обшуків засуджених після кожного приймання їжі є приниженням честі і гідності засуджених;
6. Забезпечити засуджених, що працюють, мінімальною заробітною платою, тому що праця без дотримання права на працю і соціальних гарантій засуджених не сприяє ресоціалізації і соціальній адаптації засуджених;
7. Забезпечити належні умови праці, в тому числі спецодяг і заходи техніки безпеки;
8. Припинити використання двогодинної праці відповідно до 118 КВК як елемент тиску. Двогодинне відпрацювання на благоустрій установи в порядку черги використовується як елемент тиску, а в деяких випадках і приниження честі і гідності засуджених;
9. Сприяти засудженим у відновленні втрачених через війну родинних зв’язків.

Рекомендації, надані за результатами попереднього відвідування, були виконані частково, а саме:

Спостерігається тенденція збільшення планшетів у власному користуванні засуджених, збільшується кількість зареєстрованих електронних скриньок.

Факти, виявлені під час відвідування

1. Катування і жорстоке поводження. Захист від катування та інші форми жорстокого поводження (стаття 5 Загальної декларації прав людини, стаття 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стаття 28 Конституції України)

1.1 Під час відвідування установи від засуджених надходили численні скарги на катування, жорстоке поводження, залякування та застосування до них психологічного насильства. Так, під час конфіденційної бесіди, більшість в’язнів повідомили, що під час прибуття в колонію проходили через так звану процедуру “зустрічі”, коли адміністрація змушувала новоприбулих в’язнів визначити публічно своє місце в неформальній тюремній ієрархії. Після чого деяким засудженим одягали на голову мішок та супроводжували до дільниці ДІЗО, де, фальсифікуючи матеріали справи, до засуджених застосовували дисциплінарне стягнення у вигляді поміщення у дисциплінарний ізолятор.

У дільниці карантину, діагностики і розподілу (далі — КДіР), співробітники установи та днювальні з метою примусу здійснити дії, що суперечать волі засуджених, змушували їх публічно, в порядку черги виконувати принизливі завдання, зокрема назагал демонструвати прибирання, в тому числі туалету/санвузла. У разі відмови до засуджених застосовували дисциплінарне стягнення у вигляді поміщення в ДІЗО, фальсифікуючи матеріали справи.

Засуджені, які пройшли через цю процедуру, зазначають, що під психологічним тиском та погрозами насильством, зокрема сексуального характеру, і переведенням до найнижчої касти засуджених в неформальній тюремній ієрархії, вони змушені порушувати режим відбування покарання та йти на угоду з адміністрацією, щоб до них застосували статтю 391 КК України з подальшим переведенням до іншої установи.

У більшості таких випадків, як стверджують засуджені, стягнення є штучно створеними адміністрацією та застосованими для формального дотримання умов для засудження особи за ст. 391 КК України. Таким чином зловживання адміністрації установи відкриває їм можливість вчинення тиску на окремих засуджених та свавільного вжиття заходів кримінальної репресії. У 2016 році Комітет рекомендував переглянути практику дисциплінарної ізоляції та сегрегації в колонії №25 (за необхідності, в усіх інших пенітенціарних установах) та рекомендував скасувати цю статтю (CPT/Inf (2017) 15) пункт 46). Згодом ця рекомендація була знову повторена, із закликом скасувати статтю 391 “без подальших зволікань” (CPT/Inf (2018) 41) пункт 103).

Разом з тим, під час відвідування установи, від засуджених надходили численні скарги про застосування до них фізичного та психологічного насильства. Так, під час конфіденційної бесіди більшість в’язнів повідомили про побиття співробітниками оперативного відділу, яке відбувалося у службовому приміщенні адмінбудівлі.

Необхідно зазначити широку практику використання засуджених як днювальних, які виконували завдання, пов’язані з підтримкою порядку та контролем в установі. Так, в порушення додатка 8 до Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.08.2018 року №2823/5 (далі — Правил) встановлено, що адміністрацією установи самовільно запроваджено заборону засудженим використовувати свої спальні місця упродовж дня у вільний час. Контроль за виконанням цього обмеження у відділеннях СПС було покладено на днювальних. Особливо відмічається використання днювальних як інструмент тиску на окремих засуджених в контексті притягнення їх до дисциплінарної відповідальності за порушення режиму відбування покарання.

Наприклад, враховуючи, що праця засуджених є правом, а не обов’язком і мізерну заробітну плату, засудженим які відмовлялися виходити на роботу у промислову зону, створювались нестерпні умови їхнього перебування у відділенні СПС, одним з елементів якого було примушення до виконання принизливих та непотрібних робіт, таких як прибирання туалету/санвузла, протирання чистої поверхні меблів, вікон від пилу тощо. Контроль за зміною завдань та їх виконанням здійснювали самі днювальні. У разі відмови або заперечення до засуджених застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення з боку керівництва установи.

У доповіді за наслідками візиту Європейського Комітету до України з питань запобігання катуванням (далі Комітет, CPT/Inf (2020) 40) пункт 27) зазначається, що у доповідях про попередні візити Комітет висловив серйозні занепокоєння щодо практики використання деяких ув’язнених як “днювальних”, які виконують функції контролю за іншими ув’язненими в житлових приміщеннях та на виробництві і доповідають персоналу про будь-які випадки та порушення режиму. Тому Комітет із занепокоєнням спостерігав протягом даного візиту, що ця практика залишалася. Крім того, на жаль, попри конкретні рекомендації, які раніше давав Комітет, практика використання “днювальних” також офіційно передбачається Правилами внутрішнього розпорядку установ виконання покарань.

Як вже підкреслювалося раніше, Комітет вважає, що будь-яка часткова відмова від відповідальності за порядок та безпеку у в’язницях, яку несуть режимні співробітники установи, є неприйнятною. Така практика піддає більш слабких ув’язнених ризику жорстокого поводження та експлуатації з боку інших ув’язнених. Комітет закликає владу України зробити всі необхідні кроки — у тому числі законодавчого характеру — для того, щоб покласти край цій практиці. Жодний ув’язнений (в жодній пенітенціарній установі у країні) не повинен мати владу над іншими ув’язненими.

1.2 Моніторинговою групою було встановлено існуючу практику сегрегації та стигматизації окремої особливо вразливої категорії засуджених, яка ґрунтується на негативному впливі неформальної тюремної ієрархії та призводить до дискримінації, неприпустимих обмежень у визнанні, реалізації та користуванні загальновизнаним основоположним правом на повагу до людської гідності даних осіб. Так, засуджені, яких віднесено до категорії “відторгнутих загалом” повідомили, що вони вимушені перебувати в ізоляції від загальної маси засуджених, що вони зазнають утисків, окремо харчуються та перуть особистий одяг інших засуджених, виконують у відділеннях брудну роботу та схильні до високого рівня насильства з боку інших засуджених. Водночас Комітет у доповіді за наслідками візиту до України у 2023 році закликає українську владу розробити та впровадити комплексну стратегію боротьби з насильством і залякуванням серед ув’язнених та подолання явища неформальної ієрархії серед ув’язнених з усіма його негативними наслідками. (CPT/Inf  (2024) 20) пункт 45).

1.3 Згідно з частиною 1 статті 115 Кримінально-виконавчого кодексу України (далі — КВК), правилом 10 Мінімальних стандартних правил поводження з в’язнями та пунктом 18.1 Європейських пенітенціарних правил зазначено, що норма жилої площі на одного засудженого не може бути менше ніж чотири м². Водночас площа у спальному приміщенні дільниці КДіР, становить 45,9 м² та розрахована на одночасне тримання 11 осіб. Разом з тим у даному спальному приміщенні встановлено 16 ліжок, у зв’язку з чим площа на одну особу складає 2,8 м². У сьомій загальній доповіді Комітет зазначає, що проблема з переповненими житловими приміщеннями призводить до негігієнічних умов, постійної відсутності приватності, перезавантаження медичних служб та інфраструктури установи і тому потребує виправлення. (CPT/Inf (97) 10) пункт 13).

1.4 Пунктом 1 розділу XXIII Правил №2823/5 визначено, що нагляд за засудженими є системою заходів, спрямованих на забезпечення відбування та виконання кримінальних покарань у вигляді обмеження та позбавлення волі, довічного позбавлення волі та арешту шляхом цілодобового і постійного контролю за поведінкою засуджених у місцях їхнього проживання та праці, попередження та припинення з їхнього боку протиправних дій, забезпечення вимог ізоляції засуджених та безпеки персоналу установ виконання покарань.

Під час огляду спального приміщення дільниці КДіР були зафіксовані встановлені камери відеоспостереження. Разом з тим у своїй доповіді Комітет у 2012 році критикував надмірне втручання у приватність через встановлення у житлових приміщеннях засуджених відеокамер. КЗК згоден, що відеоспостереження в камерах може бути корисною гарантією в окремих випадках, наприклад, коли людина вважається такою, що викликає стурбованість щодо ризику членоушкодження або самогубства, або якщо є конкретні підозри, що засуджений здійснює в камері певні дії, які можуть поставити під загрозу безпеку. Проте, будь-яке рішення застосовувати відеоспостереження щодо конкретного засудженого, повинно завжди базуватися на індивідуальній оцінці реальних ризиків і має часто переглядатися на регулярній основі. Відеоспостереження є серйозним втручанням у приватне життя ув’язнених і робить режим ще більш репресивним, зокрема, при застосуванні протягом тривалого часу. (CPT/Inf (2013) 23) пункт 52).

Комітет повторив свою рекомендацію у своїй доповіді Уряду України за наслідками візиту до України в 2020 році, де зазначив, що владі України слід переглянути необхідність використання відеоспостереження у камерах колонії №100 (якщо це доречно, в інших пенітенціарних установах) у світлі наведених вище зауважень.

2. Порушення права на гідні умови тримання (стаття 5 Загальної декларації прав людини, частина 1 стаття 28 Конституції України)

2.1 Обладнання дільниці КдіР не відповідає стандартам поводження з в’язнями та умовам їхнього тримання за функціональним призначенням. У порушення вимог Норми забезпечення меблями, інвентарем і предметами господарчого призначення виправної колонії середнього рівня безпеки, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 27.07.2012 року №1118/5 (далі — Норми забезпечення), в дільниці відсутнє приміщення кімнати побуту, сушарки, кімнати для зберігання обмінного фонду постільних речей, речового майна і спецодягу.

2.2 У порушення вимог пункту 2 розділу 1 Положення про дільницю карантину, діагностики та розподілу, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 04.11.2013 року №2300/5, у дільниці КДіР засуджених виводять приймати гігієнічні процедури в загальну лазню. Зазначене не забезпечує ізольоване тримання новоприбулих засуджених з метою унеможливлення їхнього контактування з іншими засудженими.

2.3 У порушення вимог пункту 2.19. Положення про організацію лазне-прального обслуговування осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №849/5 від 08.06.2021 року (далі — Положення), у приміщенні перукарні та пральні на видному місці не розміщена інформація, яка містить посадові обов’язки осіб, відповідальних за надання лазне-пральних послуг, правила техніки безпеки, норми забезпечення мийними засобами.

2.4 У порушення вимог пункту 4.1 Положення, не всі працівники лазні, пральні пройшли вступний інструктаж з питань охорони праці, про що свідчить відсутність запису в Журналі реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці.

2.5 У порушення вимог правила 19.3 Європейських пенітенціарних правил, у приміщенні лазні виробничої зони №2 не дотримується право на приватність через відсутність шторок на душових перегородках.

2.6 У порушення вимог пункту 13.1 розділ XIII Норм забезпечення, у їдальні Установи відсутня гардеробна, що призводить до того, що засуджені приймають їжу у верхньому одязі.

2.7 Моніторами зафіксовано, що у камерах ПКТ (приміщення камерного типу) через надмірну заґратованість та недостатньо природного освітлення, постійно увімкнено загальне освітлення. На момент відвідування показник загального освітлення складав 19,2 люкс, а при виключеному освітленні — 15,6 люкс, при тому, що згідно з додатком Ж “Нормативні показники освітлення приміщень житлових будівель”, ДБН В.2.5-28:2018 “Природне і штучне освітлення”, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03.10.2018 року №264, освітленість робочих поверхонь спальних, житлових кімнат має складати 150 люкс.

Медична частина №43 філії Державної установи “Центр охорони здоров’я Державної кримінально — виконавчої служби України” у Харківській та Луганській областях

Завідувач медичної частини №43 філії ДУ “Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України” в Харківській та Луганській областях — Денис Дрокін.

Під час відвідування моніторинговою групою було вивчено медичну документацію, оглянуті приміщення медичної частини на їхню відповідність до вимог законодавства України та міжнародних стандартів та були виявлені недоліки в роботі медичної частини №43, що призводять до порушення прав засуджених осіб в ДУ “Харківська виправна колонія №43”, зокрема:

1.1. У порушення пункту 37 Постанови кабінету міністрів України №285 від 2 березня 2016 року “Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики”, відсутній документ, що підтверджує вільний доступ до будівель та приміщень медичного закладу маломобільних груп населення, отримання якого є обов’язковим.

1.2. Відповідно до вимог пункту 7 частини 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2023 року №1394 “Деякі питання реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2024 році”, НСЗУ оплачує медичні послуги, які надаються за направленнями в паперовій формі пацієнтів, які утримуються в установах виконання покарань або слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби, до забезпечення створення закладами охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби технічної можливості виписувати електронні направлення.

Проте, через відсутність у засуджених осіб укладених декларацій з лікарем первинної медичної допомоги, вони не мають можливості отримати необхідні медичні послуги за кошти НСЗУ, що призводить до порушення вимог абзаців 4 та 5 статті 4 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я”.

1.3. У медичній частині не організовано проведення замісної підтримувальної терапії (далі — ЗПТ) осіб із психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів відповідно до Порядку проведення замісної підтримувальної терапії осіб із психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 27.03.2012 року №200. Наркозалежним особам не забезпечується соціально-психологічний супровід, когнітивно поведінкова терапія (КПТ), профілактика рецидивів, мотиваційне інтерв’ю, групи взаємодопомоги тощо.

Таким чином дані особи позбавлені можливості отримувати ЗПТ, що порушує їхне право на вибір методів лікування, відповідно до статті 38 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я”. Разом з тим Європейський комітет з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню (далі — Комітет), у доповіді за наслідками візиту до України у 2023 році зазначає, що потрапляння до пенітенціарної установи є можливістю розв’язати проблему, пов’язану з наркотиками, і тому важливо, щоб відповідна допомога була запропонована всім зацікавленим особам, отже, в усіх установах має бути доступне відповідне медичне обслуговування.

Допомога, що пропонується таким особам, повинна бути різноманітною; програми замісної терапії для осіб з наркотичною залежністю повинні поєднуватися зі справжніми психосоціальними та освітніми програмами для осіб з опіоїдною залежністю, які не в змозі припинити вживання наркотиків. Крім того, доступ до програм ЗПТ в установах повинен бути легкодоступним, а керувати ними повинні також пенітенціарні лікарі, які повинні пройти спеціальну підготовку з питань, пов’язаних із вживанням наркотиків. (CPT/Inf (2024) 20) пункт 86).

1.4. Під час перевірки дільниці ДІЗО моніторами було встановлено, що при поміщенні засудженого в дисциплінарний ізолятор, практикується долучення до справи медичної довідки, яка містить стан здоров’я і згідно з висновком якої засуджений за станом здоров’я в ДІЗО, ПКТ, карцері утримуватися може. Виявлені факти засвідчують, що працівники установи володіють конфіденційною інформацією щодо стану здоров’я засуджених осіб, які перебувають у дільниці ДІЗО.

Зазначене порушує вимоги статті 39-1 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” щодо права осіб на таємницю про стан здоров’я. Разом з тим, Комітет неодноразово підкреслював, що зобов’язання пенітенціарних лікарів засвідчувати придатність засуджених до відбування дисциплінарного стягнення навряд чи сприятиме розвитку позитивних відносин між лікарем і пацієнтом. У принципі, медичний персонал ніколи не повинен брати участь у будь-якій частині процесу прийняття рішення про застосування будь-якого виду поодинокого тримання, окрім випадків, коли цей захід застосовується за медичними показаннями.

З іншого боку, медичний персонал повинен бути дуже уважним до стану засуджених, які перебувають в поодинокому триманні. Медичний персонал повинен бути негайно поінформований про кожне таке поміщення і повинен відвідувати засудженого невідкладно після поміщення, а потім регулярно, не рідше одного разу на день, і надавати йому оперативну медичну допомогу та лікування в разі потреби. Медичний персонал повинен повідомляти адміністрацію установи, якщо здоров’я засудженого піддається серйозній загрозі через поодиноке тримання. (CPT/Inf (2024) 20) пункт 104).

На додаток, зазначене суперечить п. 43.2 та п. 43.3 Європейських в’язничних правил.

1.5. Під час перевірки справності дефібрилятора було встановлено, що термін придатності електродів минув. Разом з тим Європейський комітет з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню, рекомендував, щоб медичні служби в усіх відвіданих в’язницях (і всіх інших пенітенціарних установах в Україні) були оснащені обладнанням для порятунку життя лікарями (Доповідь Комітету за результатами візиту в Україну у 2017 році, (CPT/Inf (2018) 41) пункт 87).

1.6. У порушення Порядку організації медичної допомоги на первинному, вторинному (спеціалізованому), третинному (високоспеціалізованому) рівнях із застосуванням телемедицини, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.10.2015 року №681, персонал медичної частини позбавлений можливості здійснювати запити на телемедичне консультування та отримувати консультацію для надання медичної допомоги засудженим особам з технічних причин.

1.7. У порушення вимог Табеля оснащення обладнанням одного робочого місця лікаря-стоматолога та зубного техніка, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 11.04.2005 року №158, у медичній частині відсутній дентальний рентген апарат, що унеможливлює проведення поглибленого стоматологічного обстеження засуджених та не забезпечує своєчасне надання належної стоматологічної допомоги.

1.8. У порушення вимог наказу МОЗ України від 16.12.2003 року №584 “Про затвердження Правил зберігання та проведення контролю якості лікарських засобів у лікувально-профілактичних закладах” (далі — Правила зберігання), лікарські засоби зберігаються без урахування температурних режимів, зазначених виробниками. Так, у приміщенні зберігалися лікарські засоби, умови зберігання яких не можуть перевищувати температуру вищу ніж 25°С, разом із тим температура у приміщенні сягала 28°С.

1.9. У порушення вимог п. 2.23. глави 2 Державних санітарних правил і норм “Гігієнічні вимоги до влаштування та експлуатації рентгенівських кабінетів і проведення рентгенологічних процедур”, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 04.06.2007 року №294, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 листопада 2007 року за №1256/14523, приміщення рентген-кабінету використовується для зберігання засобів гігієни.

1.10. У порушення “Державних санітарно-протиепідемічних правил і норм щодо поводження з медичними відходами”, затверджених наказом МОЗ України від 08.06.2015 року №325, філією ДУ “Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України” в Харківській та Луганській областях не укладено угоду зі спеціалізованою установою на утилізацію медичних відходів, у зв’язку з чим в медичній частині з початку 2024 року не організовано належного збирання, сортування та утилізацію медичних відходів.

1.11. Диспансерний нагляд здійснюється за 12 особами які мають інвалідність. Із них Ⅱ гр. — 4 особи; Ⅲ гр. — 8 осіб. Разом з тим, у порушення вимог Закону України “Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні”, особи з інвалідністю не отримують належних діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм, що спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності.

Під час вивчення медичної документації засуджених встановлено, що чотири особи з інвалідністю не мають індивідуальні програми реабілітації (далі — ІПР). Крім того, не виконуються рекомендації ІПР, у зв’язку з чим вони не отримують належних діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями та наслідками травм, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності.

1.12. У порушення вимог Стандартів медичної допомоги при ВГС у дорослих, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 15.01.2021 року №51, не всі особи з підозрою на вірусний гепатит С проходять ПЛР-тестування, у зв’язку з чим вони не отримують необхідного лікування , що може призвести до погіршення стану їхнього здоров’я та поширення зазначеного інфекційного захворювання серед засуджених та ув’язнених осіб.

1.13. У порушення вимог Державних будівельних норм України В.2.2-17:2006 “Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення”, в медичній частині не створено умов щодо утримання людей з інвалідністю.

1.14. У порушення Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Міністерством внутрішніх справ України від 30.12.2014 року №1417, приміщення медичної частини не обладнані системами пожежогасіння та пожежної сигналізації.

1.15. Згідно з п.7 глави III розділу II Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі , затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров’я України від 15.08.2014 року №1348/5/572, засуджені, які працюють на об’єктах харчування (крім робіт, пов’язаних з посадами продавців, завідувачів продовольчих та речових складів, комірників) та переробної промисловості, у будинках дитини, закладах загальної середньої освіти, підрозділах з професійної підготовки у спеціальних виховних колоніях, медичних частинах (фельдшерських пунктах) та лікарняних закладах ДКВС (крім робіт, пов’язаних із наданням медичної допомоги), пральнях, лазнях, кімнатах для тривалих побачень, гуртожитках, клубах, на об’єктах водозабезпечення та каналізації, дільницях розведення i вирощування тварин, проходять обов’язкові попередні та профілактичні медичні огляди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2001 року №559 “Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, порядку проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок”, на кожного засудженого зазначеної категорії заводиться форма первинної облікової документації № 1-ОМК “Особиста медична книжка”, затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 лютого 2013 року №150, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 квітня 2013 року за №662/23194.

Разом з тим, під час перевірки особистих медичних книжок у засуджених, які працюють в їдальні, було встановлено, що даним працівникам не проводився огляд лікарем-отоларингологом та дерматовенерологом, що порушує вимоги п. 6 “Правил проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів працівників окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб” затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України 23.07.2002 року №280 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров’я України від 21.02.2013 року №150).

1.16 У порушення вимог правила 19.3 Європейських пенітенціарних правил (Рекомендація № R (2006) 2 Комітету Міністрів держав-учасниць, санвузол у медичній частині не обладнаний перегородками, які необхідні для усамітнення, у зв’язку з чим не дотримується право засуджених на приватність.

Порушення права на працю і соціальний захист

Промислова зона установи

Відповідно до статті 118 КВК України, засуджені до позбавлення волі мають право працювати. Праця здійснюється на добровільній основі на підставі договору цивільно-правового характеру або трудового договору. Згідно зі статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності певного страхового стажу.

Порушення права на працю та захист від експлуатації (ст 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стаття 43 Конституції України)

Згідно зі статтею 119 КВК праця осіб, засуджених до позбавлення волі, оплачується відповідно до її кількості і якості. Окрім цього у пункті 6.1. Інструкції про умови праці та заробітну плату засуджених до обмеження волі або позбавлення волі, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 07.03.2013 року №396/5 (далі — Інструкція про працю), зазначено, що заробітна плата, нарахована засудженим, за умови виконання ними норми виробітку або тривалості робочого часу, не може бути менше законодавчо встановленого мінімального розміру заробітної плати.

У порушення вимог абзацу дев’ятого частини першої статті 8 та частини 1 статті 118 КВК, засуджені залучаються до робіт на виробництві без укладання трудового договору. Також до робіт на безоплатній основі залучаються засуджені, які виконують функції днювального.

Під час моніторингового візиту на виробництві установи та в майстернях були опитані засуджені, які працюють. Перевірена відповідна документація. За даними адміністрації, засуджені працюють в одну зміну. Але опитані засуджені свідчили про те, що загальною практикою є нічна зміна, а в деяких виробничих цехах — дві зміни по 12 годин: з 6 ранку до 18:00 години і з 18:00 години до 6 ранку. Цю інформацію моніторам не вдалося підтвердити або спростувати, тому що відповідно до рознарядок виходу на роботу, засуджені працюють в одну зміну.

Разом з тим, під час підбивання підсумків візиту з керівництвом установи, керівництво колонії не спростувало інформацію, що засуджені працюють в нічну зміну. Згідно зі статтею 119 КВК України, праця осіб, засуджених до позбавлення волі, оплачується відповідно до її кількості і якості. Також поширена практика залучення до роботи засуджених без паспорта. Так, засуджений В. і засуджений Т. працюють без паспорта, відповідно не мають трудового стажу і відповідних соціальних гарантій.

Опитані засуджені повідомили, що оплата праці відбувається видачею чаю і тютюну. У приміщенні, де зберігаються журнали видачі робочих завдань, були знайдені коробки з чаєм і тютюном. Опитані засуджені зазначили, що на робочу зміну на шість осіб видається пачка (50 грамів) чаю і пачка 50 грамів) тютюну.

Відповідно до довідки про заробітну плату/винагороду, яка була нарахована засудженим за травень, засуджений К. отримав 22 грн 11 коп., засуджений Л. — 539 грн 98 коп., засуджений Ф. — 494 грн 98 коп., засуджений Б. — 254 грн 01 коп., засуджений Б.— 254 грн 01 коп., засуджений К.— 508 грн 02 коп., засуджений Л.— 508 грн 02 коп., засуджений О. —25 грн 85 коп., засуджений З. — 12 грн 50 коп., засуджений Ф.— 20 грн 10 коп., засуджений Х. — 20 грн 10 коп., засуджений Х. — 20 грн 10 коп, засуджений Ч. — 20 грн 10 коп., засуджений Д. — 20 грн 10 коп., засуджений Д. 20 грн 10 коп., засуджений З. — 20 грн 10 коп., засуджений К. — 20 грн 10 коп., засуджений К. — 20 грн 09 коп., засуджений К. — 20 грн 10 коп., засуджений П. — 20 грн 10 коп., засуджений П. — 20 грн 10 коп., засуджений Н. — 10 грн 05 коп., засуджений Н. — 20 грн 10 коп., засуджений З. — 107 грн 82 коп., засуджений К. — 107 грн 82 коп., засуджений К. — 360 грн 00 коп., засуджений А. — 494 грн 98 коп., засуджений Б. — 472 грн 48 коп., засуджений К. — 472 грн 48 коп., засуджений П. — 472 грн 48 коп., засуджений С. — 472 грн 48 коп., засуджений Д. — 12 грн 75 коп., засуджений І.— 12 грн 75 коп., засуджений К. — 12 грн 75 коп., засуджений Н. — 24 грн 31 коп., засуджений Н. — 12 грн 75 коп., засуджений П. — 12 грн 75 коп., засуджений Ш. — 25 грн 50 коп., засуджений Д. — 2574 грн 65 коп., засуджений С. — 2790 грн 90 коп., засуджений А. — 267 грн 64 коп., засуджений Б.— 43 грн 39 коп., засуджений Б. — 43 грн 39 коп., засуджений Б. — 43 грн 39 коп., засуджений Б. — 86 грн 78 коп., засуджений В. — 86 грн 78 коп. Відповідно до відомості нарахування заробітної плати засудженим бригади №110 за травень місяць, максимальні зараховані кошти складають — 267 грн 64 коп. і мінімальні — 21 грн 71 коп.

Цех з перероблення поліетиленових відходів

Сировина для виробництва

Цех з виготовлення шампурів

Засуджені працюють без спецодягу і засобів захисту.

Цех виготовлення нард

Цех деревообробки

Цех виготовлення трун

Зі слів засуджених за одну труну їм сплачують 16 грн 50 коп., відповідно до додаткової угоди до договору підряду за виготовлення однієї труни замовник сплачує 92 грн 50 коп. без ПДВ (податок на додану вартість), а з ПДВ — 111 грн 00 коп.

Подібну працю можна вважати “рабською” і такою, що принижує честь і гідність поводження з людиною. Такі методи не можуть сприяти виправленню засуджених, а саме, ресоціалізації і соціальної адаптації.

Таким чином моніторинговою групою після спілкування з засудженими і опрацювання відомостей про отримання заробітної плати засудженими за травень 2024 року, встановлено, що заробіток засуджених, які працюють на виробництві і в майстернях та залучаються для виконання робіт з господарського обслуговування, являється значно меншим за мінімальну заробітну плату по країні, яка станом на квітень 2024 року складала 8000 грн.

Згідно з Кодексом законів про працю (КЗпП), Підприємства і організації при укладенні колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу ніж 40 годин на тиждень. Відповідно до ст. 52 КЗпП України, для працівників установлюється п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями.

У ході відвідування моніторинговою групою встановлено, що в установі засуджені працюють понад 40 годин на тиждень, що є порушенням статті 52 Кодексу законів про працю України, статті 119 КВК та пункту 5.1 Інструкції про працю.

У розділі V пункту 5.1.1 Інструкції про працю зазначено, якщо за характером виробництва та умовами роботи, а також виходячи з особливостей функціонування установ виконання покарань, запровадження п’ятиденного робочого тижня є недоцільним, за рішеннями начальників установ виконання покарань, погодженими з міжрегіональними територіальними органами Міністерства юстиції з питань виконання кримінальних покарань, встановлюється шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем. При шестиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи не може перевищувати 7 годин при тижневій нормі 40 годин.

На підставі вищевикладеного можна вважати, що в установі створена атмосфера “трудового рабства”.

Рекомендації:

1. Вжити заходів, спрямованих на усунення виявлених порушень прав людини та недопущення катувань, інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання у медичній частині №43 філії ДУ “Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України” у Харківській та Луганській областях;
2. Виконати вимоги пункту 37 Постанови кабінету міністрів України №285 від 2 березня 2016 року “Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики”;
3. Забезпечити доступність будівель установи відповідно до Державних будівельних норм України В.2.2-17:2006 “Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення”;
4. Припинити практику посвідчування лікарями стану здоров’я засуджених та ув’язнених при поміщенні їх у дільницю ДІЗО/ПКТ;
5. Забезпечити належну утилізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення;
6. Забезпечити належну медичну допомогу особам, хворим на вірусний гепатит С;
7. Забезпечити проведення належного профілактичного огляду;
8. Обладнати протипожежну систему відповідно до встановлених вимог;
9. Забезпечити належну роботу телемедичного комплексу для здійснення запитів лікарями на телемедичне консультування;
10. Забезпечити можливість отримання замісної підтримувальної терапії на підставі діагнозу психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання опіоїдів;
11. Провести заміну накладок до зовнішнього автоматичного дефібрилятора;
12. Забезпечити проведення індивідуальної реабілітації осіб, які її потребують;
13. Усунути порушення Правил пожежної безпеки;
14. Забезпечити належну утилізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення;
15. Провести роз’яснювальну роботу серед засуджених на предмет реалізації їхніх прав на оскарження дій/бездіяльності адміністрації колонії;
16. Припинити практику заборони засудженим сидіти і лежати на ліжках в денний час;
17. Припинити практику залучення засуджених (днювальних) до наглядових/безпекових функцій;
18. Припинити створювати в установі атмосферу страху і приниження;
19. Припинити практику надавати повноваження одним засудженим впливати на інших засуджених, ліквідувати неофіційний СПП — секцію правопорядку;
20. Сприяти засудженим у відновленню втрачених через війну родинних зв’язків;
21. Припинити практику в якості дисциплінарного покарання поміщати засуджених у приміщення багатопрофільної лікарні;
22. Припинити практику порушення права на працю і соціальний захист засуджених.