Відновлення сільськогосподарських земель: Україна не може чекати, поки закінчиться війна

Війна вбиває не тільки людей, а й родючі землі. Адже після вибухів ґрунтистаютьнепридатними для ведення сільського господарства. І це болісно вдарить як по економіці всієї країни, так і по окремих фермерських господарствах, які можуть опинитися на межі виживання.

Очевидно, що крім ефективних рішень у сфері економіки, потрібні також наукові дослідження та рекомендації фахівців стосовно того, як повернути в сільськогосподарський обіг землі, нашпиговані металом і вбивчими для ґрунтів хімічними сполуками.

Добре, якщо для вирішення цієї проблеми в Україні буде розроблено програму й виділено державні гранти на такі дослідження. Але тут можуть бути ефективними й локальні наукові проєкти, які напряму пов’язують учених із замовниками — фермерами, громадами, організаціями.

Звісно, для досліджень потрібне фінансування, і зрозуміло, що під час війн за умов дефіциту бюджету державних грантів часто не вистачає на всі актуальні дослідження. Тут велику роль можуть зіграти міжнародні фонди.

Прикладом того, як це може працювати на практиці, є «Українські сільськогосподарські угіддя: проєкт знезараження» (Ukrainian Farmland: Decontamination Project), який реалізують учені Сумського національного аграрного університету разом із дослідниками Королівського сільськогосподарського університету (Велика Британія) на суму майже 200 тис. фунтів стерлінгів без залучення бюджетних коштів.

Цей проєкт передбачає не тільки дослідження забруднених ґрунтів і пошук методів їх відновлення (ремедіації), а й підготовку експертів, які могли б працювати «в полі» (й не тільки в Сумській області, а й по всій країні) — відбирати зразки для досліджень, здійснювати їх первинний опис, працювати з дронами та вміти аналізувати супутникові знімки.

«Організаторам програми вдалося залучити професіоналів, які, органічно доповнюючи один одного, висвітлювали цю проблематику. Це й учені, й фахівці з протимінної роботи, й представники Держспоживслужби, й експерти міжнародних консалтингових компаній, — розповідає один із перших випускників курсів проєкту Микола Кравчук, доцент кафедри ґрунтознавства й землеробства Поліського національного університету (м. Житомир). — Для мене курс був дуже корисним у плані вдосконалення ідентифікації та картографування забруднених земельних площ, роботи з дронами, а також створення баз даних. Організатори програми — просто молодці».

ZN.UA поспілкувалося з координаторкою проєкту, керівницею сектору міжнародних проєктів Сумського агроуніверситету Оленою Мельник. 

— Коли і як виникла ідея проєкту? 

— На жаль, ідею підкинула жорстока дійсність — масовані обстріли нашого регіону з боку Росії. Гинуть люди, руйнуються села та міста, поля перетворюються на пустелі, вкриті вирвами від снарядів. Є над чим працювати й саперам, і аграріям, і вченим. За умов обмеженого фінансування ми зуміли отримати грант і розпочали дослідження та підготовку експертів.

— У чому суть проєкту?

— Проєкт складається з кількох підпроєктів. Перший — аналіз ґрунтів. Необхідно насамперед визначити, з яким саме забрудненням маємо справу. Ми розробили протокол досліджень, протестували його на навчальному полігоні у Великій Британії з використанням проб ґрунтів, відібраних на фермерських господарствах у семи областях України. Крім фахівців нашої групи, з нами співпрацювали університети Швейцарії, Великої Британії та Польщі.

Другий наш підпроєкт — підготовка експертів. Їх потрібно більше, значно більше, ніж є зараз. Нам важливо навчити майбутніх експертів визначати ділянки для збору контрольних зразків, правильно відбирати проби ґрунтів. Окрім того, експерти мають уміти визначати індикатори пошкодження ґрунтів, а також володіти методиками їх аналізу — від експрес-методу, який за три хвилини дає загальну картину наявності в ґрунтах широкого спектру хімічних елементів, і до використання методу індуктивної плазми й атомно-абсорбційного аналізу.

— Але ж багато територій заміновано.

— Звісно, експерти не зможуть узяти проби ґрунтів на замінованих територіях, але для цього можна застосовувати сучасні інформаційні технології та системи. Наприклад, дрони з мульти- та гіперспектральними камерами, які дають змогу оцінити стан ґрунтів за багатьма показниками. Поводження з цією технікою ми навчаємо майбутніх експертів. Ми також навчаємо наших експертів основ економічного розрахунку: як прорахувати збитки, яких зазнали фермери внаслідок бойових дій, і витрати на відновлення ґрунтів.

— Хто навчає експертів?

— До викладання курсу ми залучаємо найкращих вітчизняних фахівців, а також експертів із Великої Британії та Швейцарії. Навчання проводиться в змішаній формі — онлайн і офлайн, англійською та українською мовами. За результатами навчання, яке триває місяць, експерти отримують відповідний сертифікат. Ми вже випустили 27 експертів, іще 25 проходять підготовку.  

— За місяць досить важко вивести людину «з вулиці» на рівень експерта. Яким є ваш контингент?

— Так, ви маєте рацію. Тому ми намагаємося максимально залучати до навчання вчених-аграріїв, колишніх військових, особливо тих, у кого є досвід розмінування та використання дронів. Якщо в першу хвилю на наших курсах серед слухачів було близько чверті демобілізованих військових, то нині їх більш як половина.

— Окей, країна отримає пів сотні кваліфікованих експертів, вони розпочнуть роботу. Але потреба в таких фахівцях, безперечно, на порядок або навіть на порядки вища!

— Саме так. І я впевнена, що проєкт обов’язково потрібно масштабувати, готувати когорту експертів, які відбиратимуть проби ґрунтів по всій Україні та співпрацюватимуть із фермерами. Також експерти з аналізу ґрунтів потрібні в службах, які займаються розмінуванням, — не може бути розмінування окремо від відновлення ґрунтів.

— Отже, вчені за допомогою експертів установлюють, де, які площі чим забруднені. Але ж найголовніше — це відновити родючість покалічених війною ґрунтів.

— Саме тому третій наш підпроєкт — це вивчення методів відновлення ґрунтів. Є різні методи відновлення — інженерні, хімічні та біологічні. Інженерні методи полягають у рекультивації ґрунтів. Суть хімічного відновлення (хімічної ремедіації) полягає в тому, що ґрунти обробляють спеціальними речовинами, а на дуже пошкоджених ділянках застосовують метод хімічного промивання. Це досить дорогий метод, але в низці випадків єдино можливий. Застосовують його переважно на землях, де були зливання паливно-мастильних матеріалів.

Найчастіше ми рекомендуємо застосовувати методи фіторемедіації. Тобто засаджувати забруднену територію рослинами, які абсорбують шкідливі речовини з ґрунту. Потім ці рослини обов’язково утилізують. Цей метод очищує ґрунт за рік-два, залежно від ступеня забруднення. Також є методи мікробіологічної ремедіації, коли в забруднений ґрунт вносять спеціальні мікроорганізми, які в процесі життєдіяльності розкладають токсичні хімічні сполуки до безпечних.

Однак в Україні будуть і такі землі, які неможливо швидко відновити. Це території, де велися активні бойові дії, горіла військова техніка, паливно-мастильні матеріали. Потрібно буде виводити їх із землекористування на десять, п’ятнадцять років, а можливо, й більше. За прикладом Франції, на цих землях ми можемо вирощувати ліси, а також заболочувати їх.

— Які ще завдання ви, ваші колеги в Україні та за її межами ставите перед собою як учені?

— Ми маємо запропонувати українським фермерам своєрідний план дій: почати з рекомендацій щодо рекультивації, відновлення земель і перейти до стратегії стабільного землеробства, щоб відповідати вимогам світового ринку органічної продукції, SDG (Sustainable Development Goal — цілі в галузі сталого розвитку, розроблені 2015 року Генеральною асамблеєю ООН), Європейського зеленого курсу, Паризької угоди. Україна не може чекати, поки закінчиться війна, наукові та практичні основи для відновлення земель мають бути закладені вже сьогодні.