Брудний прийом. Як владний телемарафон атакує Віталія Кличка

Телевізійний марафон «Єдині новини» — це політичний інструмент в руках Офісу президента. Абсолютна влада над телебаченням дуже швидко розбестила команду Володимира Зеленського. І перетворила спільну українську трансляцію на слугу одних «слуг». 

Наприклад, за літо 2024 року (станом на середину серпня) п’ять каналів «Єдиних новин» провели 3758 розмов із гостями. Але жодного разу не знайшли часу для представників «Європейської солідарності» та «Голосу». Непідконтрольні владі фракції покинули марафон разом із єдиним непідконтрольним владі каналом — Суспільним. Усі інші медіа, вибачте, не випадає так охарактеризувати, якщо вони дотримуються подібної цензури. 

Друга складова типового телевізійного захоплення влади, крім заборони опонентів, — це  піар своїх. «Детектор медіа» вже писав, що в телемарафоні на 133% більше «слуг народу», ніж усіх інших фракцій разом узятих. 

Третя складова — це чорний піар опонентів. Марафон, що створювався для протидії російській дезінформації, регулярно знаходить час вже не тільки для поливання брудом Петра Порошенка. Але і для локальних опонентів влади, наприклад, Віталія Кличка. У спільний ефір п’яти найбільших українських мовників та десятків медіа, що ретранслюють «Єдині новини», чомусь вмикаються столичні міські депутати від «Слуги народу» та розповідають про щось на кшталт проблем станції «Поштова площа». Міську владу та ремонтників при цьому ніхто ні про що не запитує. 

Масштаби чорного піару не грандіозні, але темп стабільний: за літо в марафоні було близько 27 включень на тему «поганої київської влади»: Щонайменше 15 — від міських депутатів-«слуг». Та 12 — від Віталія Безгіна, народного депутата, який, до речі, обирався по списку, а не київській мажоритарці. Зараз він очолює підкомітет з питань місцевого самоврядування в парламенті. 

 І так у середньому кожні три дні цього літа

Типове включення Віталія Безгіна виглядає так: на телеканалі «Рада», який раніше фактично захопив Офіс президента, веде ефір Назар Довгий, який раніше працював на ZIK Медведчука. Довгий анонсує розмову про київське метро, що лишається закритим на ремонт та згадує, як тим часом у Харкові підземку використовують навіть для навчання. Його фінальне питання до народного депутата: що робити в контексті співпраці державної та столичної влади? 

Як бачите, саме питання передбачає позицію двох сторін. Але Безгін відповідає за обох: «Зі столичною владою співпраця не особо вдається, бо все намагаються перевести в політичну площину». Це класична ілюстрація, чому важливо давати слово всім учасникам конфлікту — щоб одна сторона не вкладала слова у вуста іншої. Проте для Безгіна, здається, в цьому весь сенс: він сам цитує в.о. начальника метрополітену, сам переказує слова працівників прокуратури. Та без жодних доказів описує офіційну відповідь, яку нібито отримав від метрополітену на свій запит. Тут реакцію нардепа хочеться використати до його власних слів: «На слово ми не віримо. Хочемо подивитися на власні очі. Хочемо, щоб була незалежна експертиза». 

Отже, Безгін хоче експертизи, «Рада» начебто хоче, щоб у Києві працювало метро. Але ніхто не говорить із відповідальними за сам ремонт. Наприклад, за тиждень після цієї розмови на «Раді» голова Департаменту транспорту й інфраструктури КМДА Руслан Кандибор пояснював: «Коли здійснюється свердління отворів  [...] там просто б'є фонтанами вода. Це надзвичайно важко — роботи виконувати зараз. [...] Будівельники вже добралися до тунелю, відкрили його верхню частину, через яку забирають від колії демонтоване сміття [...] Також зараз тривають роботи по бурінню додаткових паль, які нам допоможуть стабілізувати переміщення розущільнених перезволожених грунтів, тому що все ж таки є проблема [...] Фахівці на замовлення правоохоронних органів туди постійно приходять, і самі правоохоронці спостерігають за всіма видами робіт».

До верхівки тунелю, за даними Ліги.нет, докопалися десь на два тижні пізніше, ніж прогнозував мер міста Віталій Кличко. Чи виправдовують згадані вище труднощі міську владу? Чи можна було робити ремонт ефективніше? Коли метро все ж реалістично відкриють? Для цього варто було дати слово будівельникам, міській владі та незалежним експертам. «Рада» ж обрала чорний піар опонентів, а не реальну турботу про глядачів та їхні інформаційні потреби. І така ситуація тут повторюється постійно.

 Людина, про яку глядачі «Ради» багато чули, але ніколи не бачили

У Києві стається якась проблема: наприклад, можлива аварія на станції метро «Поштова площа». В ефір «Ради» вмикається Віталій Безгін, щоб покритикувати за це київську владу. Місцеву владу, інженерів чи незалежних експертів ні про що не запитують, а ведучий Назар Довгий хіба що іронічно переказує позицію київських чиновників, щоб потім Безгін міг сказати, що ті брешуть. 

Хоча ситуація, насправді, значно складніша. Держаудитслужба дійсно повідомила про можливу аварію на «Поштовій площі». КМДА впевнено відповіла: «Ризики щодо підтоплення, закриття станції на ремонт чи реконструкцію відсутні». Дуже цікаво читати з цього приводу матеріал ТСН, іншого не чужого для влади джерела. Там, з одного боку, в.о. керівника метро запевняє, що ситуація з метро  «Поштова площа» контрольована і він особисто гарантує, що її не затопить. З іншого боку, архітектор та автор проєкта реконструкції «Поштовій площі» наводить дуже зрозумілий аргумент: площа роками стоїть на тимчасових опорах, які були розраховані на місяці. 

Знову ж, «Рада» могла дати кожній стороні по п’ять хвилин часу і скласти цілісну картину про те, що відбувається зі станцією. Принаймні, щоб кияни знали, чого їм очікувати. Але натомість глядачі лише почули чорний піар одних політиків проти інших.

 Для читачів не з Києва — це підземна частина «Поштової площі», туристичної ділянки біля однойменної станції метро. Із приводу аварійності цього об’єкту думки, як бачимо, розходяться, але проблеми загалом тягнуться ще з часів Януковича. 

До речі про політиків. Віталій Безгін — очільник Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань моніторингу та оцінки ефективності діяльності органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади в місті Києві - столиці України під час воєнного стану. У цій же ТСК є представники всіх інших фракцій, але оцінки в ефірі телемарафону чомусь дає лише Безгін. 

Або, якщо спуститися на місцевий рівень, — Андрій Вітренко, голова фракції «Слуги народу» в Київраді. Інколи із ним говорять у «Єдиних новинах» того ж дня, коли тему вже прокоментував Віталій Безгін. «Рада» приділяє Києву стільки уваги, але  обмежується лише спікерами від рідної, владної партії. Причому у випадку цього інтерв’ю Вітренка про метро ситуація особливо абсурдна, адже він  переказує розмову двох інших сторін: що народні депутати запитували у міської влади Києва. І, замість відповідей міської влади, стверджує, що та віджартовувалася. Було би добре почути принаймні жарти… Якщо не відповіді на запитання до метрополітену, які озвучував Вітренко, наприклад, як встановлювався тариф на проїзд. 

В іншому відео Вітренко стверджує, що має докази, буцімто київські чиновники не провели жодного персонального прийому громадян за три роки. Ведучий «Інтера», звісно, доказами не цікавиться. Але, завдяки тому, що інші місцеві чиновники теж піаряться, ми знаємо, що це, ймовірно, не правда: про зустріч із фото звітував депутат від «Удару» та заступник голови КМДА. У Київській міській раді взагалі друга найкраща ситуація з прийомом громадян у країні, за даними організації «Громадянський простір». 

З іншого боку, якщо ви думаєте, що це дивно, коли ведучі залишають без уваги подібні закиди, то як вам момент, коли Вітренко на всю країну буквально переказує чутки: «Зараз ходять такі чутки кулуарами Київради, що буде здана [синя гілка метро] не до кінця.  Буде лише зроблений тунель, запустять рух без влаштування необхідної інженерної інфраструктури, благоустрою території. Кияни будуть і після цього отримувати якісь транспортні незручності». Сильна заява, яка стосується мільйонів людей у столиці. Тож ведуча не поцікавилася не лише надійністю «чуток». Але і тим, що означає на практиці часткове відкриття метро?

 Не найгірше, що чув у своєму житті Назар Довгий (справа), колишній ведучий марафону «Тхне Соросом» на каналі Медведчука 

Є також сюжети, у яких об’єднані усі наші герої: Назар Довгий, Віталій Безгін та Андрій Вітренко. Ведучий розповідає про падіння фрагменту мосту в Києві. Вітренко одразу задає тон матеріалу: «Це наслідки десятирічного правління команди Кличка [...] Ці персонажі довели місто до руйнації [...] Я не знаю, що треба робити вже, чи скільки має мостів втомитися, чи мости мають отримувати нокдаун…» Ну, ви зрозуміли, конструктивний, експертний, корисний глядачам коментар.

Після цього, щось новеньке, Назар Довгий показує глядачам уривок цитати Кличка. Це кількатижнева заява, яка виставляє мера лицемірним. Адже Кличко каже, що заяви про руйнацію в Києві — це робота на російське ІПСО. У жодному разі не виправдовуємо київську владу, але «Рада» могла би процитувати й інші заяви. Наприклад, що міст обстежувався у 2020 році. Чи що цього року передбачався його ремонт. Це дало би глядачам більше корисної інформації, ніж… ой, вибачте, час слухати Віталія Безгіна.

«Це бездіяльність київської міської влади [...] Віталій Кличко, Київ — це не опонент в ринзі. Не треба його відправляти в нокаут». Два жарти про бокс в одному сюжеті. Дивно, адже «Слуги народу» дуже не люблять, коли хтось згадує про минулу зайнятість лідера їхньої партії. Більше того, Безгін обурюється: «З керівництвом [Києва] не виходить. Люди більше присвячують час тому, що в себе на сесіях кепкують із президента, поки він бореться за мир на саміті…» 

З іншого боку, дещо корисне в цьому ввімкнені все ж є: самовикривальний заклик Безгіна розмежувати владу очільника КМДА та міського голови. Це ідея, яку «Слуги народу» просувають ще з 2019 року, щоб контролювати столицю. У такому разі мером Києва може бути хто-завгодно, раз кандидатка від «Слуг» зайняла на виборах у 2020 році п’яте місце. А от керівника КМДА, з реальними повноваженнями, призначає президент.  

Цікаво, це канал запросив політика до мосту? Чи політик викликав телеканал на локацію?

Тож «Єдині новини» в повну силу працюють на владу, дискредитуючи її опонентів у Києві. Можливо, щоб «Слуги народу» мали кращі шанси на виборах. Можливо, щоб підігріти народну думку для розділення посад мера та керівника КМДА. Але, хай там як, це системна робота.

Чорний піар київської влади від «Слуги народу» регулярно потрапляє в моніторинги «Детектора медіа». Взимку цього року він був другою найпопулярнішою причиною порушення балансу думок у всьому марафоні.

Також персональні атаки проти київської влади за авторством Андрія Вітренка публікує сторінка «Слуги народу». Партія цілеспрямовано використовує цю риторику у своїй політиці. Більше того, часто (раз, два, три) сторінка «Слуги народу» просто публікує уривки «Єдиних новин». І навіть не скажеш, що владі доводиться щось вирізати, адже в оригінальних відео і немає нікого, крім її представників.

Можливо, найпоказовіша ілюстрація — матеріал про перевірку вже згаданого метро «Поштова площа». За словами ведучих «Ради», під землю навідувалися «члени парламентської ТСК, місцевої влади та громадськості». Але нікому з них не те що не дали слово, глядачам навіть не показали їхні обличчя. Усе прокоментував із сидіння автівки Андрій Вітренко: «Там був в.о.директора КП Київський метрополітен, який сказав, що вони провели внутрішнє дослідження тунелю й загроз метрополітену не існує. Але є відповідні дослідження, наукові статті [...] Існує реальна загроза» Ну, ви зрозуміли. Ведучий Максим Зборовський, ще один колишній працівник Медведчука та учасник марафону «Тхне Соросом», доказів не попросив. 

 На «Поштову площу» заходить купа людей і… Вітренко дає коментар із машини.

Насправді, подібний страх «Єдиних новин» перед будь-якими коментаторами, крім представників владної партії, дивний. Навіть, з точки зору суто політичного мочилова, ефект був би значно сильніший, якби вони цитували не Вітренка з сухої машини. А чиновників метро, які на фоні жахливих підземних кадрів «Поштової площі» запевняють, що все добре. Якби кадри, де Кличко каже, що поганий стан Києва — це ІПСО, довелося б коментувати самому Кличку. Якби про наукові дослідження говорили науковці. Це все було б значно сильніше та наочніше, ніж чергові ввімкнення Безгіна з Вітренком.

Адже проблеми Києва реальні. І, хоча основне завдання марафону сьогодні, здається, — обслуговувати інтереси влади, він міг би ще й інформувати киян. Наприклад, якщо дослідження про те, що «Поштова площа» скоро потоне, існують — показати їх. Якщо їх не існує, принаймні, не займатися дезінформацією, поширюючи панічні чутки. Бо це вже не просто шкідливо для журналістики, це шкідливо для українців під час повномасштабної війни.

Узагалі, під час війни українці звикли до сюрреалістичних ситуацій. На кшталт, заголовків про контроль над частиною Курська. Чи дві сотні ракет та дронів із самого ранку. Але інколи варто зупинитися та усвідомити ситуацію. Українська влада забрала в каналів опонентів цифрові ліцензії. Відверто “рейдернула” «Раду». Та об’єднала свій парламентських канал із чотирма найбільшими комерційними мовниками в єдину, підконтрольну собі, телетрансляцію. У якій члени «Слуги народу» тепер, у середньому кожні три дні, мочать опонентів у Києві. Враховуючи, як багато каналів насправді ретранслює марафон, жителям Ужгорода взагалі є діло до «Поштової площі»? 

«Репортери без кордонів» та Європейська федерація журналістів вже закликали припинити марафон. Держдеп США згадав його у звіті про права людини в контексті свободи слова. Довіра до «Єдиних новин» упала вдвічі. Трансляцію покинуло Суспільне, на якому тримався хоч якийсь політичний баланс. Але тепер марафон — це як Кільце влади, — здається, «Слузі народу» ніколи не стане волі викинути такий інструмент у лаву. 

Можливо, єдина надія на інших учасників марафону? Більшість чорного піару київської влади виходить на «Раді», до якої запитань уже немає — там Володимир Петров (принаймні був) та випускники Медведчука. Проте, можливо, журналістам «1+1» некомфортно розділяти відповідальність за практики часів Піховшека? Можливо, ICTV не бажає ставати співучасником? Можливо, інші канали не хочуть плямувати себе тим, що вже скоро буде згадуватися як чорна пляма в історії українських медіа? 

На жаль, поки виглядає так, що на ці та інші питання в марафоні можуть відповісти лише Андрій Вітренко та Віталій Безгін.